ƒержавне управл≥нн¤-одна ≥з головних форм д≥¤льност≥ держави, особливий вид соц≥ального управл≥нн¤ в сусп≥льств≥. ” широкому значенн≥-це д≥¤льн≥сть ус≥х вид≥в державних орган≥в: законодавчих, судових, контрольно-нагл¤дових, виконавчо-розпор¤дчих з орган≥зац≥њ сусп≥льного житт¤.

ƒержавна влада в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за принципом њњ под≥лу на законодавчу, виконавчу ≥ судову (ст.6). ™диним органом законодавчоњ влади в ”крањн≥ Ї парламент-¬ерховна рада ”крањни. ¬≥н Ї представницьким органом, тому обираЇтьс¤ безпосередньо народом на основ≥ загального, р≥вного ≥ пр¤мого виборчого права шл¤хом таЇмного голосуванн¤. ƒо складу ¬ерховноњ –ади вход¤ть 2 органи, ¤к≥ мають особливий правовий статус-–ахункова палата та ”повноважений ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини. –ахункова палата Ї пост≥йно д≥ючим органом контролю, ¤кий утворюЇтьс¤ ¬ерховною радою ”крањни, п≥дпор¤дкований ≥ п≥дзв≥тний њй. ќсобливий правовий статус цього органу пол¤гаЇ в тому, що в≥н зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть самост≥йно, незалежно в≥д будь-¤ких орган≥в державноњ влади. —пециф≥ка статусу органу ”повноваженого ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини в тому, що в≥н Ї органом, ¤кий на пост≥йн≥й основ≥ зд≥йснюЇ парламентський контроль за додержанн¤м конституц≥йних прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина та захист кожного на територ≥њ ”крањни в межах юрисдикц≥њ.

ѕредставницьким органом јвтон. –есп.  рим Ї ¬ерховна –ада јвт. –есп.  рим. ƒо представницьких орган≥в держ. влади належать також м≥сцев≥ ради в област¤х, м≥стах обласного значенн¤, районах, районах у м≥стах, а також ради м≥ст загальнодержавного значенн¤ -  иЇва та —евастопол¤.

ƒо виконавчих орган≥в ”крањни належать: вищий орган у систем≥ орган≥в виконавчоњ влади- аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни; –ада м≥н≥стр≥в јвт. –есп.  рим, м≥н≥стерства, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ. ” сукупност≥ вони складають Їдину систему орган≥в виконавчоњ влади. Ќа в≥дм≥ну в≥д орган≥в законодавчоњ влади органи виконавчоњ влади призначаютьс¤ ѕрезидентом ”крањни. ќргани виконавчоњ влади зд≥йснюють виконавчу д≥¤льн≥сть, ¤ка пол¤гаЇ у виконанн≥  онституц≥њ ”крањни, нормативних акт≥в законодавчих орган≥в державноњ влади, ѕрезидента ”крањни, а також орган≥зовують виконанн¤ цих акт≥в шл¤хом розпор¤дництва. «а характером своњх повноважень органи виконавчоњ влади под≥л¤ютьс¤ на органи загальноњ компетенц≥њ, ¤к≥ в≥дають вс≥ма або багатьма галуз¤ми виконавчоњ д≥¤льност≥ ( аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”кр.), ≥ органи спец≥альноњ компетенц≥њ (м≥н≥стерства, ≥нш≥ органи держ. виконав. влади). ” свою чергу, органи спец≥альн. компетенц≥њ залежно в≥д повноважень под≥л¤ютьс¤ на галузев≥ органи, ¤к≥ в≥дають певними галузевими управл≥нн¤ми (м≥н≥стерства), та м≥жгалузев≥, ¤к≥ зд≥йснюють м≥жгалузеве управл≥нн¤ (ƒержавн≥  ом≥тети). ќргани виконавчоњ влади п≥дрозд≥л¤ютьс¤ також на колег≥альн≥ ≥ Їдиноначальн≥. ƒо перших належать, наприклад,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, до других-м≥н≥стерства та ≥нш≥ органи виконавчоњ влади.

“рет≥й вид державних орган≥в становл¤ть органи судовоњ влади. ÷е-¬ерховний —уд ”крањни ¤к найвищий судовий орган у систем≥ суд≥в загальноњ компетенц≥њ, вищ≥ судов≥ органи спец≥ал≥зованих суд≥в, апел¤ц≥йн≥ та м≥сцев≥ суди. ” своњй сукупност≥ ц≥ суди складають судову систему ”крањни. ¬они зд≥йснюють судову владу на основ≥ конституц≥йного, цив≥льного, крим≥нального, арб≥тражного судочинства. ƒл¤ орган≥в судовоњ влади характерним Ї те, що судд≥ обираютьс¤ безстроково. ќсобливе м≥сце маЇ  онституц≥йний —уд ”крањни - Їдиний орган конституц≥йноњ юрисдикц≥њ в ”крањн≥, ¤кий в≥др≥зн¤Їтьс¤ пор¤дком утворенн¤ (судд≥  онст. —уду ”крањни призначаютьс¤ ¬ерховною радою, ѕрезидентом ”крањни та з`њздом судд≥в ”крањни), складом (18), особлив≥стю юридичноњ сили, строком призначенн¤ на посаду (9 рок≥в без права бути призначеним на повторний строк).

ќсобливим видом державних орган≥в Ї органи прокуратури. Ќа прокуратуру ”крањни покладаЇтьс¤ п≥дтриманн¤ державного обвинуваченн¤ у суд≥; представництво ≥нтерес≥в громад¤нина або держави в суд≥ у випадках, визначених законом; нагл¤д за додержанн¤м закон≥в органами, ¤к≥ провод¤ть оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть, д≥знанн¤, досудове сл≥дство; нагл¤д за додержанн¤м закон≥в при виконанн≥ судових р≥шень у крим≥нальних справах, а також при застосуванн≥ ≥нших заход≥в примусового характеру, пов`¤заних з обмеженн¤м особистоњ свободи громад¤н, звинувачених у тому чи ≥ншому правопорушенн≥. ѕрокуратура ”крањни складаЇ Їдину централ≥зовану систему з п≥дпор¤дкуванн¤м нижчесто¤щих прокурор≥в вищесто¤щим ≥ √енеральному прокуроров≥ ”крањни. ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни, √енеральний прокурор призначаЇтьс¤ за згодою ¬ерховноњ –ади ѕрезидентом ”крањни.

ќсобливе м≥сце в систем≥ орган≥в державноњ влади маЇ ѕрезидент ”крањни, ¤кий не входить безпосередньо до жодноњ з г≥лок влади. ѕроте його статус, ¤к глави держави, над≥л¤Ї його повноваженн¤ми, зг≥дно з ¤кими в≥н Ї гарантом державного суверен≥тету, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, додержанн¤  онституц≥њ, прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина. ќск≥льки ц≥ повноваженн¤ б≥льше чи менше властив≥ вс≥м органам державноњ влади, ѕрезидент впливаЇ на д≥¤льн≥сть вс≥Їњ системи державних орган≥в в ”крањн≥ ≥, особливо, на орган≥зац≥ю та д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади, оск≥льки в≥н особисто њх формуЇ. ќсновним методом такого впливу Ї координац≥¤.

ѕрезидентом ”крањни створюЇтьс¤ координац≥йний орган з питань нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони-–ада нац≥ональноњ безпеки ≥ оборони ”крањни.