Загальна характеристика законодавства у сфері культури
Законодавство, що регулює відносини у сфері культури, встановлює, закріплює і виражає політику культури України, сформульовану законодавчою владою, Президентом і Урядом України.
Законодавство у сфері культури становлять закони і нормативно-правові акти, які направлені на правове, соціальне, економічне, організаційне забезпечення засад розвитку культури в Україні. Це так звані правові норми, які мають загальний (уніфікований) і спеціальний (диференційований) характер.
До І-ї групи відносяться: Конституція України, Основи законодавства України про культуру, затверджені Верх. Радою 14.02.92р., ЗУ "Про власність", Про підприємництво, Про підприємства в Україні, Про господарські товариства, Про банкрутство, Про оподаткування прибутку підприємств, Про податок на додану вартість. Ці законодавчі акти одночасно адресуються цілому ряду суб'єктів або групі суб'єктів суспільних відносин, проголошують і юридично закріплюють принципи, які лежать в основі правового стану і правового регулювання їхньої діяльності.
Спеціальні закони про культуру: ЗУ "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" 21.09.99р, "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" 13.07.78р., "Про музеї та музейну справу" 29.06.95р. та ін. Ці законодавчі акти мають спец призначення, характеризуються повною конкретністю, визначенням правового статусу і правового регулювання діяльності у сфері культури.
Істотне значення мають підзаконні н-п акти: Укази Президента, постанови і розпорядження КМУ, накази, інструкції, що приймаються Мін. Культури і мистецтв України.
Укази Президента видаються на розвиток чинного законодавства для термінового правового врегулювання питань, що мають загальнодержавне значення і направлені на здійснення додаткових заходів щодо держ. підтримки культури.
Найбільш важливим н-п актом у сфері культури, який має загальний характер, є Основи закон-ва України про культуру. Основи визначають правові, економічні, соціальні, організаційні засади розвитку культури в Україні, регулюють суспільні відносини у сфері створення, поширення, збереження та використання культурних цінностей і спрямовані на: реалізацію суверенних прав України у сфері культури; відродження і розвиток культури української нації та культур національних меншин, які проживають на території України; забезпечення свободи творчості, вільного розвитку культурно-мистецьких процесів, професійної та самодіяльної художньої творчості; реалізацію прав громадян на доступ до культурних цінностей; соціальний захист працівників культури; створення матеріальних і фінансових умов розвитку культури.