ѕон¤тт¤ ≥ система принцип≥в державного управл≥нн¤



ѕ≥д державним управл≥нн¤м сл≥д розум≥ти специф≥чну д≥¤льн≥сть держави, що д≥стаЇ ви¤в у функц≥онуванн≥ њњ орган≥в, ¤к≥ безперервно, пом≥рно, владно ≥ в рамках правових установлень впливають на сусп≥льну систему з метою њњ вдосконаленн¤ до державних ≥нтерес≥в.

“ерм≥н "державне управл≥нн¤" широко використовуЇтьс¤ у законодавств≥ (в тому числ≥ й конституц≥йному), а також у науков≥й та навчальн≥й л≥тератур≥ колишнього —–—– ≥ р¤ду заруб≥жних крањн. ѕ≥сл¤ розпаду —–—– виникли незалежн≥ держави, ¤к≥ почали будувати своњ правов≥ системи на нових принципах.

Ќайважлив≥шим з них став принцип зд≥йсненн¤ державноњ влади на основ≥ њњ под≥лу на законодавчу, виконавчу та судову, ¤кий закр≥плено у ст 6  онституц≥њ ”крањни. « урахуванн¤м цього у текст≥ останньоњ вживаЇтьс¤ терм≥н "органи виконавчоњ влади" (ст. 106), "м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади"(ст. 120). “ерм≥н же "державне управл≥нн¤" не використовуЇтьс¤.

Ѕудучи частиною соц≥ального управл≥нн¤, державне управл≥нн¤ збер≥гаЇ його характеристики. ¬одночас, воно маЇ численн≥ особливост≥, що в≥дображають його специф≥ку ≥ дозвол¤ють детерм≥нувати ¤к самост≥йний вид управл≥нн¤.

÷≥ особливост≥ д≥стають ви¤в у основних компонентах системи державного управл≥нн¤ (суб'Їкт≥, об'Їкт≥, керуючому вплив≥) та ≥нтегрованих властивост¤х, що притаманн≥ йому ¤к систем≥ управл≥нн¤.

√оловна особлив≥сть суб'Їкта - це, те що ним Ї держава в ц≥лому. ¬ управл≥нському процес≥ вона представлена системою спец≥альних, ¤к правило, державних орган≥в. ќсоблив≥стю останн≥х, ¤к безпосередн≥х суб'Їкт≥в державного управл≥нн¤, так≥:

вони формуютьс¤ державою (з вол≥ держави);

над≥лен≥ державно-владними повноваженн¤ми;

зд≥йснюють управл≥нськ≥ функц≥њ в≥д ≥мен≥ держави.

√оловна особлив≥сть об'Їкта - це, те що ним Ї орган≥зоване сусп≥льство в ц≥лому. Ѕезпосередн≥ми об'Їктами, на ¤к≥ справл¤Ї вплив той або ≥нший конкретний суб'Їкт, Ї п≥дв≥домч≥ йому сфери державного управл≥нн¤.

¬изначальна особлив≥сть керуючого впливу Ї те, що йому притаманний державно-владний характер (в≥н м≥стить вел≥нн¤ держави, обов'¤зкове до виконанн¤), д≥стаЇ ви¤в у правов≥й, переважно адм≥н≥стративно-правов≥й форм≥ (система норм, система акт≥в, пов'¤заних з њх застосуванн¤м, сукупн≥сть повноважень учасник≥в управл≥нського процесу), а також маЇ безперервний характер.

ќтже, ц≥лком зрозум≥ло, що ефективн≥сть управл≥нн¤ багато в чому залежить в≥д ефективност≥ врахуванн¤ ≥ використанн¤ ви¤влених (п≥знаних) законом≥рностей.

“аким чином, принципи державного управл≥нн¤ - це його позитивн≥ законом≥рност≥, п≥знан≥ наукою ≥ практикою, закр≥плен≥ у правових нормах або Ї узагальненн¤м д≥ючих у держав≥ юридичних правил.

ѕрийн¤то вид≥л¤ти так≥ групи принцип≥в державного управл≥нн¤:

соц≥ально-пол≥тичн≥ - демократизм, участь населенн¤ в управл≥нськ≥й д≥¤льност≥ (народн≥сть); р≥вноправн≥сть ос≥б р≥зних нац≥ональностей; р≥вн≥сть ус≥х перед законом; законн≥сть; гласн≥сть ≥ врахуванн¤ громадськоњ думки; об'Їктивн≥сть.

орган≥зац≥йн≥ принципи побудови апарату державного управл≥нн¤ - галузевий, функц≥ональний, територ≥альний.

орган≥зац≥йн≥ принципи функц≥онуванн¤ (д≥¤льност≥) апарату державного управл≥нн¤ - нормативн≥сть д≥¤льност≥, Їдиноначальн≥сть, колег≥альн≥сть, под≥л управл≥нськоњ прац≥; в≥дпов≥дальн≥сть за прийн¤т≥ р≥шенн¤, оперативн≥ самост≥йн≥сть.



Ќа головну



Hosted by uCoz