¬≥дпов≥дно до «акону "ѕро правовий статус ≥ноземц≥в" в≥д 4 лютого 1994 року пон¤тт¤ "≥ноземець" охоплюЇ дв≥ категор≥њ ос≥б. —т 1 даЇ таке визначенн¤: ≥ноземц¤ми в ”крањн≥ визнаютьс¤ ≥ноземн≥ громад¤ни, особи, ¤к≥ належать до громад¤нства ≥ноземних держав ≥ не Ї громад¤нами ”крањни, та особи без громад¤нства, ¤к≥ не належать до громад¤нства будь-¤коњ держави.

≤ноземц≥ мають т≥ сам≥ права ≥ свободи та виконують т≥ сам≥ обов'¤зки, що й громад¤ни ”крањни, ≥ Ї р≥вними перед законом, ¤кщо ≥нше не передбачене чинним законодавством ”крањни (ст. 26  онституц≥њ ”крањни).

ќсоблив≥стю статусу ≥ноземц≥в та ос≥б без громад¤нства Ї те, що з одного боку, њм забезпечують фактичн≥ та юридичн≥ передумови дл¤ реал≥зац≥њ прав ≥ свобод, а з ≥ншого - встановлюють певн≥ обмеженн¤, що повн≥стю в≥дпов≥дають нормам м≥жнародного права.

«а своњм статусом ус≥ ≥ноземц≥ в ”крањн≥ д≥л¤тьс¤ на:

≥ноземних громад¤н, ¤к≥ на законних п≥дставах тимчасово проживають на територ≥њ держави або ≥мм≥грували на пост≥йне проживанн¤. ≤ноземц≥, ¤к≥ ≥мм≥грували на пост≥йне проживанн¤ або дл¤ тимчасового працевлаштуванн¤, отримують посв≥дки в≥дпов≥дно на пост≥йне або тимчасове проживанн¤.

≥ноземц≥в, ¤к≥ перебувають в ”крањн≥ на ≥нш≥й законн≥й п≥дстав≥, вважаютьс¤ такими, що тимчасово перебувають в ”крањн≥. ¬ «акон≥ ч≥тко визначено, за ¤ких умов ≥ноземець може отримати дозв≥л на ≥мм≥грац≥ю та ≥мм≥грувати на пост≥йне проживанн¤. ÷е можливо, ¤кщо в≥н:

маЇ в ”крањн≥ законне джерело ≥снуванн¤;

перебуваЇ у близьких родинних в≥дносинах з громад¤нами ”крањни;

перебуваЇ на утриманн≥ громад¤нина ”крањни;

маЇ на своЇму утриманн≥ громад¤нина ”крањни;

в ≥нших передбачених законом ”крањни випадках.

¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни ≥ «акону "ѕро правовий статус ≥ноземц≥в" ≥ноземц¤м та особам без громад¤нства може бути наданий притулок. “акож ≥ноземц≥ можуть бути набути статусу б≥женц≥в за п≥дстав ≥ в пор¤дку, передбачених «аконом ”крањни "ѕро б≥женц≥в" в≥д 24 грудн¤ 1993 р. ѕитанн¤ про наданн¤ статусу б≥женц¤ вир≥шують у межах своЇњ компетенц≥њ органи м≥грац≥йноњ служби ћ≥н≥стерства ”крањни у справах нац≥ональностей та м≥грац≥њ в –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥.

«акону "ѕро правовий статус ≥ноземц≥в" передбачаЇ можлив≥сть натурал≥зац≥њ ≥ноземц≥в, тобто набутт¤ громад¤нства ”крањни за умов ≥ п≥дстав, визначених «аконом ”крањни "ѕро громад¤нство ”крањни".

«аконодавство ”крањни передбачаЇ досить великий комплекс прав ≥ свобод дл¤ ≥ноземних громад¤н та ос≥б без громад¤нства, ¤к≥ перебувають в ”крањн≥ на законних п≥дставах. ≤ноземц≥ мають право на в≥дпочинок , охорону здоров'¤, житло, участь в об'Їднанн¤х громад¤н, але вони не можуть бути членами пол≥тичних парт≥й ”крањни.

“акож ≥ноземц≥ можуть займатис¤ ≥нвестиц≥йною, зовн≥шньоеконом≥чною та ≥ншими видами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, передбаченоњ законодавством ”крањни. ≤ноземц≥ мають право на трудову д≥¤льн≥сть в ”крањн≥, але не можуть призначатись на де¤к≥ посади або займатись певною трудовою д≥¤льн≥стю, ¤кщо в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни це пов'¤зано з належн≥стю до громад¤нства ”крањни.

” судочинств≥ ≥ноземц≥, ¤к учасники процесу, користуютьс¤ такими самими правами, що й громад¤ни ”крањни.

Ќа ≥ноземц≥в не поширюЇтьс¤ загальний в≥йськовий обов'¤зок. “акож ≥ноземц≥ в ”крањн≥ не волод≥ють виборчими правами, тобто вони не можуть обирати ≥ бути обраними до орган≥в державноњ влади й самовр¤дуванн¤, не можуть брати участь у референдумах.

≤ноземц≥ можуть в'њжджати в ”крањну за д≥йсними нац≥ональними паспортами, або документами, що њх зам≥нюють. ѕри цьому вони повинн≥ отримати в'њздну в≥зу, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством ”крањни. ¬ «акон≥ ≥снують певн≥ обмеженн¤ щодо в'њзду в ”крањну ≥ноземц≥в та њх вињзду з ”крањни. «аконодавство ”крањни передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть ≥ноземц≥в за вчинен≥ злочини, адм≥н≥стративн≥ або ≥нш≥ правопорушенн¤. ƒл¤ ≥ноземц≥в, пор¤д з ≥ншими видами в≥дпов≥дальност≥, передбачено скороченн¤ терм≥ну тимчасового прибуванн¤ в ”крањн≥, а також видворенн¤ за межи ”крањни.

ѕоложенн¤ «акону "ѕро правовий статус ≥ноземц≥в" враховують встановлен≥ законодавством ”крањни ≥ м≥жнародними договорами прив≥лењ та ≥мун≥тет, ¤к≥ надаютьс¤ сп≥вроб≥тникам дипломатичних представництв та прац≥вникам консульських установ ≥ноземних держав в ”крањн≥, а також ≥ншим особам. “обто дл¤ зазначених категор≥й ос≥б законодавством передбачений режим найб≥льшого спри¤нн¤. ƒл¤ вс≥х ≥нших категор≥й ≥ноземц≥в визначено нац≥ональний режим, ¤кий передбачаЇ, що ≥ноземц≥ не т≥льки зр≥вн¤н≥ в правах з громад¤нами, за вин¤тком пол≥тичних прав, а й на них покладаютьс¤ певн≥ обов'¤зки. ѕод≥бна практика повн≥стю в≥дпов≥даЇ м≥жнародно-правовим документам в област≥ прав людини, соц≥ального захисту та ≥нше.