"Законність" - специфічний державно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов'язковість юридичних норм у суспільстві і державі. Її суть полягає в обов'язковості виконання приписів правового характеру.

Законність, по-перше, передбачає наявність законів, що виражають волю народу і відображають пізнані об'єктивні закономірності суспільного розвитку, по-друге, означає одноманітне розуміння, застосування, точне і безумовне виконання законів і заснованих на них інших правових актів усіма державними органами, посадовими особами, громадянами і громадськими формуваннями.

Законність у сфері державного управління ґрунтується на таких принципах:

Загальнообов'язковість законів для всіх без винятку органів, закладів, організацій, посадових осіб, громадян тощо.

Єдності законності, тобто одноманітному розумінні і заснуванні законів на всій території держави.

Неприпустимості протиставлення законності і доцільності.

Законність у діяльності державного апарату виявляється у такому:

Всі рішення, що приймаються державним органом, повинні відповідати чинному законодавству.

Рішення, що приймаються державним органом, не повинні виходити за межі повноважень цього органу.

Всі рішення державних органів приймаються у такому порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам.

Взаємовідносини державних органів з недержавними структурами, громадянами та їх об'єднаннями здійснюються у межах взаємних прав і обов'язків, які визначені на законних підставах.

Спеціальні юридичні засоби забезпечення законності в основному концентруються у сфері виконавчої влади і виражаються у функціонуванні особливого державно-правового механізму, який складається з: а) організаційно-структурних формувань; б) організаційно-правових методів.

Організаційно-структурні формування - це ті органи держави і недержавні структури, на які покладено обов'язок по підтриманню і зміцненню режиму законності.

Організаційно-правові методи - це види діяльності організаційно-структурних формувань, практичні прийоми, операції, форми роботи, які ними використовуються для забезпечення законності.

В юридичній теорії і практиці ці організаційно-правові методи прийнято називати способами забезпечення законності (контроль, нагляд, звернення до державних органів із заявами, пропозиціями, скаргами з питань забезпечення законності).