рим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ п≥дл¤гають особи, ¤ким до вчиненн¤ злочину минуло 16 рок≥в, ≥ лише за вчиненн¤ де¤ких найб≥льш т¤жких злочин≥в (вбивство, умисне запод≥¤нн¤ т≥лесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров'¤, зівалтуванн¤, крад≥жка, граб≥ж, розб≥й, зл≥сне або особливо зл≥сне хул≥ганство, пошкодженн¤ об'Їкт≥в маг≥стральних нафто-, газо- ≥ нафтопродуктопровод≥в за обт¤жливих обставин, умисне знищенн¤ або пошкодженн¤ майна, що спричинили т¤жк≥ насл≥дки, умисне вчиненн¤ д≥й, ¤к≥ можуть викликати авар≥ю поњзда) - з 14 рок≥в (ч.1 ≥2 ст.10   ). ѕри провадженн≥ попереднього сл≥дства ≥ розгл¤д≥ справ щодо неповнол≥тн≥х в суд≥, кр≥м обставин, ¤к≥ п≥дл¤гають доказуванню в кожн≥й крим≥нальн≥й справ≥ (64  ѕ ), необх≥дно з'¤сувати: 1) точний в≥к неповнол≥тнього; 2) стан його здоров'¤ ≥ загального розвитку, при на¤вност≥ даних про розумову в≥дстал≥сть неповнол≥тнього, не пов'¤зану з душевним захворюванн¤м, маЇ бути з'¤совано чи м≥г в≥н повн≥стю усв≥домлювати значенн¤ своњх д≥й ≥ в ¤к≥й м≥р≥ керувати ними; 3) характеристику особи неповнол≥тнього; 4) умови його житт¤ ≥ вихованн¤; 5) обставини, ¤к≥ негативно впливали на його вихованн¤; 6) на¤вн≥сть дорослих п≥дмовник≥в та ≥нших ос≥б, ¤к≥ вт¤гнули неповнол≥тнього в злочинну д≥¤льн≥сть (ч.1 433). Ќа практиц≥ у справах неповнол≥тн≥х найчаст≥ше провадитьс¤ судово-псих≥атрична, а також комплексна судово-псих≥атрична ≥ судово-психолог≥чна експертиза. ” справах про злочини неповнол≥тн≥х провадженн¤ попереднього сл≥дства Ї обов'¤зковим (111). ¬оно провадитьс¤ сл≥дчими ќ¬— (ч.2 112) або прокуратури. ¬еденн¤ таких справ покладаЇтьс¤ на сл≥дчих, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на них. ќрган д≥знанн¤ може порушити крим≥нальну справу але маЇ ¤к найшвидше передати њњ через прокурора сл≥дчому. якщо неповнол≥тн≥й брав участь у вчиненн≥ злочину разом ≥з дорослим сл≥дчий повинен з'¤сувати можлив≥сть вид≥ленн¤ справи про неповнол≥тнього в окреме провадженн¤ (ч.1 439). Ќеповнол≥тн≥й викликаЇтьс¤ до сл≥дчого, прокурора чи суду через його батьк≥в або ≥нших законних представник≥в. Ќеповнол≥тн≥й, ¤кий перебуваЇ п≥д вартою, викликаЇтьс¤ через адм≥н≥страц≥ю м≥сц¤ попереднього ув'¤зненн¤ (437). ”часть захисника обов'¤зкова, в≥дмова не може бути прийн¤та (п.1 ч.3 ст.46). ¬з¤тт¤ п≥д варту може застосовуватись лише за т¤жк≥стю злочину. ѕри вир≥шенн≥ питанн¤ про санкц≥ю на арешт прокурор зобов'¤заний не т≥льки ознайомитис¤ з матер≥алами, ¤к≥ м≥ст¤ть п≥дстави дл¤ вз¤тт¤ п≥д варту, але й ≥ в ус≥х випадках допитати його ¤к п≥дозрюваного чи обвинуваченого. ѕро затриманн¤ ≥ вз¤тт¤ п≥д варту обов'¤зково спов≥щаютьс¤ його батьки чи особи, ¤к≥ њх зам≥нюють (157 ≥ 434), а також пов≥домл¤Їтьс¤ за м≥сцем його роботи (ч.1 161) або навчанн¤. ѕроцесуальн≥ документи, зокрема постанова про прит¤гненн¤ повинн≥ бути складена так, щоб њњ зм≥ст був зрозум≥лим неповнол≥тньому та його законному представнику. ѕред'¤вленн¤ обвинуваченн¤ та допит провад¤тьс¤ в присутност≥ захисника, а ¤кщо неповнол≥тн≥й не дос¤г 16 рок≥в або його визнано розумово в≥дсталим, то, за розсудом сл≥дчого або прокурора або за клопотанн¤м захисника, - ≥ в присутност≥ педагога або л≥кар¤, батьк≥в чи ≥нших законних представник≥в неповнол≥тнього. —л≥дчий роз'¤снюЇ њм право задавати обвинуваченому запитанн¤ ≥ викладати своњ зауваженн¤, ¤к≥ занос¤тьс¤ до протоколу допиту, сл≥дчий справ≥ в≥дхилити запитанн¤, але воно повинно бути занесене до протоколу (438). —пециф≥чн≥ запоб≥жн≥ заходи до неповнол≥тнього: передача п≥д нагл¤д батьк≥в, оп≥кун≥в чи п≥клувальник≥в або ж п≥д нагл¤д адм≥н≥страц≥њ дит¤чоњ установи, ¤кщо в≥н у н≥й виховуЇтьс¤ (ч.1 436). ќголошенн¤ про зак≥нченн¤ попереднього сл≥дства ≥ пред'¤вленн¤ йому матер≥ал≥в дл¤ ознайомленн¤ провадитьс¤ в загальному пор¤дку але з обов'¤зковою участю захисника, з дозволу сл≥дчого може бути присутн≥й законний представник неповнол≥тнього (440). —права може бути закрита в загальному пор¤дку, або ≥з зв≥льненн¤м в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ застосуванн¤м примусового заходу виховного характеру (9, ч.1 447). ѕ≥сл¤ в≥дданн¤ до суду коп≥¤ висновку вручаЇтьс¤ неповнол≥тньому та його законному представников≥ (ч.6 254). «а р≥шенн¤м суду у справах про злочини ос≥б до 16 рок≥в допускаЇтьс¤ закритий судовий розгл¤д (ч.2 20). ¬ зас≥данн¤ викликаютьс¤ батьки або ≥нш≥ законн≥ представники, вони Ї учасниками розгл¤ду, мають право за¤вл¤ти в≥дводи ≥ клопотанн¤, подавати докази, брати участь у досл≥дженн≥ доказ≥в. ѕри необх≥дност≥ допитати њх ¤к св≥дк≥в суд виносить про це постанову (ухвали) ≥ заслуховуЇ њх показанн¤. ¬они знаход¤тьс¤ в зал≥ прот¤гом всього судового розгл¤ду, але ¤кщо це шкодить ≥нтересам п≥дсудного, суд вправ≥ мотивованою постановою (ухвалою) обмежити участь законного представника в т≥й чи ≥нш≥й частин≥ судового зас≥данн¤, усунути в≥д розгл¤ду ≥ допустити ≥ншого законного представника. Ќе¤вка не зупин¤Ї розгл¤ду справи, ¤кщо суд не визнаЇ ¤вку за необх≥дну (441). якщо з'¤вились обоЇ батьк≥в суд може права законного представника надати одному з них, про що виносить постанову (ухвалу). «аконний представник вправ≥ оскаржити в касац≥йному пор¤дку вирок, постанову ≥ ухвалу суду (ч.1 347, ч.2 354). ѕро час ≥ м≥сце розгл¤ду справи неповнол≥тнього суд спов≥щаЇ службу ≥ крим≥нальну м≥л≥ц≥ю у справах неповнол≥тн≥х, п≥дприЇмство, установу та орган≥зац≥ю, в ¤ких навчавс¤ або працював неповнол≥тн≥й, а в раз≥ потреби - й ≥нш≥ орган≥зац≥њ. —уд вправ≥ викликати в судове зас≥данн¤ представник≥в цих орган≥в та орган≥зац≥й, а також представник≥в громадських орган≥зац≥й за м≥сцем роботи батьк≥в, оп≥куна чи п≥клувальника п≥дсудного. ѕредставник служби в справах неповнол≥тн≥х у зас≥данн≥ вправ≥ за¤вл¤ти клопотанн¤, ставити запитанн¤ п≥дсудному, його представникам, потерп≥лому, св≥дкам, експерту ≥ спец≥ал≥сту, висловлювати свою думку з приводу найб≥льш доц≥льноњ форми перевихованн¤ засудженого (права роз'¤снюютьс¤ в п≥дготовч≥й частин≥ зас≥данн¤). ѕредставник крим≥нальноњ м≥л≥ц≥њ у справах неповнол≥тн≥х ≥ представники орган≥зац≥й вправ≥ бути присутн≥ми в зал≥ ≥ з дозволу суду дають по¤сненн¤. ¬с≥ представники за постановою чи ухвалою суду можуть бути допитан≥ ¤к св≥дки (442, 443). —уд може видалити неповнол≥тнього з залу суду на час досл≥дженн¤ обставин, ¤к≥ можуть на нього негативно вплинути, п≥сл¤ поверненн¤, судд¤ пов≥домл¤Ї йому обставини, що обговорювались в його в≥дсутност≥, коли вони пов'¤зан≥ з обвинуваченн¤м (444). якщо покаранн¤ не пов'¤зано з позбавленн¤м вол≥ суд повинен обговорити питанн¤ про призначенн¤ неповнол≥тньому громадського виховател¤, при позитивному вир≥шенн≥ вказати в мотивувальн≥й частин≥ вироку п≥дстави, а в резолютивн≥й - сформулювати р≥шенн¤ про призначенн¤ такого (445, 446). ÷е представники суду, ¤к≥ призначаютьс¤ на посаду начальником √” юстиц≥њ ј– , начальниками управл≥нь юстиц≥њ областей, м≥ст   ≥ —, мають вищу юридичну, педагог≥чну чи психолог≥чну осв≥ту ≥ досв≥т роботи з неповнол≥тн≥ми, њх не менше 1 на кожний суд (ѕоложенн¤ про судових виховател≥в). ѓх навантаженн¤ не повинно перевищувати 10 неповнол≥тн≥х, робота з неповнол≥тн≥м припин¤Їтьс¤ за р≥шенн¤м суду п≥сл¤ виправленн¤, дос¤гненн¤ повнол≥тт¤. —прави, що стосуютьс¤ неповнол≥тн≥х, розгл¤даютьс¤ спец≥ально уповноваженими на це судд¤ми (складом судд≥в), що передбачено «” "ѕро органи ≥ служби у справах неповнол≥тн≥х та спец≥альн≥ установи дл¤ неповнол≥тн≥х". ¬≥дпов≥дно до ст.11, до ос≥б, ¤к≥ вчинили злочин у в≥ц≥ до 18 рок≥в або сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤ до виповненн¤ в≥ку, з ¤кого настаЇ крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть, суд може застосувати так≥ примусов≥ заходи виховного характеру: 1) зобов'¤занн¤ публ≥чно або в ≥нш≥й форм≥ попросити вибаченн¤ у потерп≥лого; 2) застереженн¤; 3) передача неповнол≥тнього п≥д нагл¤д батькам або особам, ¤к≥ њх зам≥нюють, чи п≥д нагл¤д педагог≥чному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громад¤нам на њх проханн¤; 4) покладанн¤ на неповнол≥тнього, ¤кий дос¤г 15 в≥ку ≥ маЇ майно або зароб≥ток, обов'¤зку в≥дшкодувати запод≥¤н≥ збитки; 5) направленн¤ неповнол≥тнього до спец≥альноњ навчально-виховноњ установи дл¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в до його виправленн¤, але на строк, що не перевищуЇ трьох рок≥в, умови перебуванн¤ в цих установах неповнол≥тн≥х та пор¤док њх залишенн¤ визначаютьс¤ спец≥альними положенн¤ми. якщо при розгл¤д≥ крим≥нальноњ справи щодо неповнол≥тнього, ¤ка над≥йшла до суду з обвинувальним висновком, буде встановлено, що ним вчинено злочин, ¤кий не становить великоњ сусп≥льноњ небезпеки, ≥ п≥дсудний може бути виправлений без застосуванн¤ крим≥нального покаранн¤, суд ухвалою, а судд¤ постановою закриваЇ крим≥нальну справу ≥ у пор¤дку, передбаченому ч.1 ст.447  ѕ , вир≥шуЇ питанн¤ про застосуванн¤ до неповнол≥тнього одного з примусових заход≥в виховного характеру, передбачених ст.11   . ўодо сусп≥льно небезпечного д≥¤нн¤, вчиненого особою, ¤ка дос¤гла 11 рок≥в, але до виповненн¤ в≥ку, з ¤кого законом передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть, то за фактом такого д≥¤нн¤ порушуЇтьс¤, у в≥дпов≥дност≥ до ч.5 ст.6  ѕ , крим≥нальна справа. —л≥дчий, встановивши, що сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤ вчинене особою у в≥ц≥ в≥д 11 рок≥в ≥ до виповненн¤ в≥ку, з ¤кого законом перебачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть, виносить мотивовану постанову про закритт¤ справи та застосуванн¤ до неповнол≥тнього примусових заход≥в виховного характеру.