ѕ≥дсудн≥сть - сукупн≥сть юридичних ознак (властивостей) крим≥нальноњ справи, на основ≥ ¤ких ѕ закон визначаЇ суд, що маЇ право ≥ зобов'¤заний розгл¤нути њњ ≥ вир≥шити по сут≥ пред'¤вленого обвинуваченн¤. ¬изначити п≥дсудн≥сть означаЇ встановити суд, ¤кий уповноважений законом вир≥шити конкретну крим≥нальну справу. ѕрактичне значенн¤ п≥дсудност≥: ч≥тке, юридично обірунтоване розмежуванн¤ повноважень кожноњ ланки судовоњ системи, а також однойменних суд≥в одн≥Їњ ланки щодо розгл¤ду ≥ вир≥шенн¤ справ забезпечуЇ правильне функц≥онуванн¤ вс≥Їњ судовоњ системи, зд≥йсненн¤ покладених на нењ завдань, Ї одн≥Їю з правових гарант≥й справедливого правосудд¤. “ак реал≥зуЇтьс¤ одне з нев≥д'Їмних прав людини - право на розгл¤д ≥ вир≥шенн¤ справи щодо нењ компетентним судом, до п≥дсудност≥ ¤кого належить дана справа (ст.7 ƒекларац≥њ прав людини). ѕ≥дсудн≥сть маЇ бути ч≥тко регламентована законом, ≥ обвинувачений вправ≥ знати, ¤кий суд у в≥дпов≥дност≥ з законом уповноважений розгл¤нути його справу. “ак≥й п≥дх≥д виключаЇ суб'Їктив≥зм посадових ос≥б (прокурор≥в, судд≥в) у вир≥шенн≥ питанн¤ про те, в ¤кий суд необх≥дно направити справу дл¤ њњ розгл¤ду по сут≥. ¬иди п≥дсудност≥: 1) родова (предметна); 2) спец≥альна; 3) персональна; 4) територ≥альна (м≥сцева); 5) за зв'¤зком справ. –одова п≥дсудн≥сть визначаЇтьс¤ видом та характером вчиненого злочину й обумовлюЇтьс¤ його квал≥ф≥кац≥Їю. ÷¤ ознака розмежовуЇ повноваженн¤ кожноњ ланки судовоњ системи ¤к суду першоњ ≥нстанц≥њ. ¬изначаЇтьс¤ пр¤мою вказ≥вкою закону про в≥днесенн¤ певних категор≥й справ до розгл¤ду ≥ вир≥шенн¤ њх судом окремоњ ланки. «а ст.33 ѕ районному, м≥ському, м≥жрайонному (окружному) суду - основн≥й ланц≥ в систем≥ суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ - п≥дсудн≥ вс≥ крим≥нальн≥ справи, ¤к≥ п≥дсудн≥ вищесто¤щим судам ≥ в≥йськовим судам. ” випадку особливоњ складност≥ або важливост≥ справи, п≥дсудноњ районному (м≥ському) чи м≥жрайонному суду, ¬— ј– , обласний, ињвський ≥ —евастопольськ≥й м≥ськ≥ суди мають право прийн¤ти њњ до свого провадженн¤. ≤н≥ц≥атива про передачу справи у цих випадках може надходити не т≥льки в≥д голови в≥дпов≥дного районного (м≥ського) чи обласного (прир≥вн¤ного) суду, а й в≥д прокурора ј– , област≥, м≥ст . ≥ —. чи його заступника (ч.2 ст.34; ч.3 ст.232 ѕ ). ¬— ”крањни ¤к суду першоњ ≥нстанц≥њ п≥дсудн≥ за предметною ознакою справи особливоњ складност≥ або вин¤ткового громадського значенн¤ (ст.35 ѕ ). ѕриймаютьс¤ до розгл¤ду з≥ ≥н≥ц≥ативою √енпрокурора ”крањни чи його заступника (ч.3 ст.232), а також за власною. —пец≥альна п≥дсудн≥сть визначаЇтьс¤ особливост¤ми суб'Їкта злочину, ≥нод≥ ≥ м≥сц¤ вчиненн¤ злочину. —тосуЇтьс¤ злочин≥в, вчинених в≥йськовослужбовц¤ми, прац≥вниками особливо режимних об'Їкт≥в, судд¤ми та нардепутатами. ÷е п≥дсудн≥сть м≥жобласного суду ≥ в≥йськових суд≥в. ¬ межах спец≥альноњ п≥дсудност≥ можна вид≥лити персональну п≥дсудн≥сть (визначено виключно особливост¤ми суб'Їкта вчиненн¤): стосовно в≥йськовослужбовц≥в, судд≥в, нардепутат≥в. ™ додатковою гарант≥Їю недоторканост≥ представник≥в законодавчоњ ≥ судовоњ влади. —праву щодо судд≥ не може розгл¤дати суд, де працював обвинувачений (ч.5-7 ст.13 «” про статус судд≥в), про злочин≥ нардепутат≥в п≥дсудн≥ ¬—” (ч.4 ст.27 «” про статус нардепутата ”крањни). “еритор≥альна (м≥сцева) п≥дсудн≥сть визначаЇтьс¤ м≥сцем скоЇнн¤ злочину, за загальним правилом справа розгл¤даЇтьс¤ в тому суд≥, в район≥ ¤кого вчинено злочин, ¤кщо м≥сце встановити не можливо - в район≥ зак≥нченн¤ попереднього розсл≥дуванн¤ в дан≥й справ≥ (ст.37 ѕ ). ѕ≥дсудн≥сть за зв'¤зком справ визначаЇтьс¤ можлив≥стю об'Їднанн¤ в одному провадженн≥ справ про обвинуваченн¤ одн≥Їњ особи або групи ос≥б у вчиненн≥ одного або дек≥лькох злочин≥в, ¤к≥ п≥дсудн≥ р≥зним судам за предметноњ, територ≥альною, ≥ншими ознаками. ѕравила зв'¤зку справ: 1) дв≥ ≥ б≥льше ос≥б у вчиненн≥ дек≥лькох злочин≥в - в район≥ порушенн¤ справи або зак≥нченн¤ попереднього сл≥дства (ст.39 ѕ ); 2) одна особа або група у дек≥лькох злочин≥в - розгл¤даЇтьс¤ вищесто¤щим з суд≥в (ч.1 ст.40 ѕ ); 3) одна особа або група у дек≥лькох злочин≥в, один злочин в≥йськовому суду - в≥йськовий суд (ч.2 ст.40 ѕ ); 4) група одного або к≥лькох злочин≥в, хоч одна справа загального суду - загальний суд (ч.3 ст.40 ѕ ). ” випадках: 1) ¤кщо крим≥нальна справа неп≥дсудна даному суду; 2) ¤кщо њњ доц≥льно розгл¤нути в ≥ншому суд≥, ¤кому вона, ¤к правило, неп≥дсудна; - в≥дбуваЇтьс¤ передача справи з одного суду до ≥ншого. ≤нш≥ випадки передач≥ справи: 1) задоволено в≥дв≥д або самов≥дв≥д головуючого або ≥ншого судд≥ ≥ можливост≥ зам≥ни немаЇ; 2) головуючий у справ≥ вже брав участь у њњ розгл¤д≥, можливост≥ сформувати новий склад суду п≥сл¤ скасуванн¤ вироку у даному суд≥ немаЇ; 3) суд, ¤кому п≥дсудна справа, малочисельний ≥ зайн¤тий розгл¤дом ≥ншоњ справи прот¤гом тривалого часу. ѕередача справи в≥дпов≥дно до ч.3 ст.38 ѕ за вказ≥вкою в≥дпов≥дного голови, та за ч.4 ст.38 ѕ за вказ≥вкою голови ¬—”, безпосередн¤ передача справи не допускаЇтьс¤. —п≥р про територ≥альну п≥дсудн≥сть заборонений законом (ст.42), щоб не допустити т¤ганини в розгл¤д≥ справи.
|
|
