ѕ . —татт¤ 79. «бер≥ганн¤ речових доказ≥в. –ечов≥ докази повинн≥ бути уважно огл¤нут≥, по можливост≥ сфотографован≥, докладно описан≥ в протокол≥ огл¤ду ≥ приЇднан≥ до справи постановою особи, ¤ка провадить д≥знанн¤, сл≥дчого, прокурора або ухвалою суду. –ечов≥ докази збер≥гаютьс¤ при справ≥, за вин¤тком гром≥здких предмет≥в, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ в органах д≥знанн¤, попереднього сл≥дства ≥ в суд≥ або передаютьс¤ дл¤ збер≥ганн¤ в≥дпов≥дному п≥дприЇмству, установ≥ чи орган≥зац≥њ. ѕри передач≥ справи в≥д одного органу д≥знанн¤ чи попереднього сл≥дства до ≥ншого, направленн≥ справи прокуроров≥ чи до суду, а так само при передач≥ справи з одного суду до ≥ншого речов≥ докази передаютьс¤ разом ≥з справою. ¬ окремих випадках речов≥ докази можуть бути до вир≥шенн¤ справи в суд≥ повернут≥ њх волод≥льц¤м, ¤кщо це можливо без шкоди дл¤ усп≥шного провадженн¤ в справ≥.

—татт¤ 80. —троки збер≥ганн¤ речових доказ≥в. –ечов≥ докази збер≥гаютьс¤ до набранн¤ вироком законноњ сили або до зак≥нченн¤ строку оскарженн¤ постанови чи ухвали про закритт¤ справи. ƒокументи - речов≥ докази повинн≥ збер≥гатис¤ весь час при справ≥, а за≥нтересованим особам, п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м за њх клопотанн¤м видаютьс¤ коп≥њ цих документ≥в. ” тих випадках, коли виникаЇ сп≥р про право власност≥ на предмети, ¤к≥ Ї речовими доказами, вони збер≥гаютьс¤ поки набере законноњ сили р≥шенн¤ суду, винесене по даному спору в пор¤дку

цив≥льного судочинства. –ечов≥ докази, ¤к≥ можуть швидко з≥псуватис¤ ≥ ¤к≥ не можуть бути повернут≥ волод≥льцев≥, негайно здаютьс¤ в≥дпов≥дним державним або кооперативним орган≥зац≥¤м дл¤ реал≥зац≥њ.  оли пот≥м виникне необх≥дн≥сть у поверненн≥ речових доказ≥в, то

орган≥зац≥њ, ¤к≥ њх одержали, повертають взам≥н так≥ сам≥ реч≥ або сплачують њх варт≥сть по державних ц≥нах, що ≥снують в момент поверненн¤.

—татт¤ 81. ¬ир≥шенн¤ питанн¤ про речов≥ докази. ѕитанн¤ про речов≥ докази вир≥шуЇтьс¤ вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу д≥знанн¤, сл≥дчого, прокурора про закритт¤ справи, при цьому: 1) знар¤дд¤ злочину, що належать обвинуваченому, конф≥скуютьс¤; 2) реч≥, вилучен≥ з об≥гу, передаютьс¤ в≥дпов≥дним установам або знищуютьс¤; 3) реч≥, ¤к≥ не мають н≥¤коњ ц≥нност≥ ≥ не можуть бути використан≥, знищуютьс¤, а у випадках, коли за≥нтересован≥ особи прос¤ть про це, можуть бути передан≥ њм; 4) грош≥, ц≥нност≥ та ≥нш≥ реч≥, нажит≥ злочинним шл¤хом, передаютьс¤ в доход держави; 5) грош≥, ц≥нност≥ та ≥нш≥ реч≥, ¤к≥ були об'Їктом злочинних д≥й, повертаютьс¤ њх законним волод≥льц¤м, а ¤кщо њх не встановлено, то ц≥ грош≥, ц≥нност≥ та реч≥ переход¤ть у власн≥сть держави. —п≥р про належн≥сть речей, що п≥дл¤гають поверненню, вир≥шуЇтьс¤ в пор¤дку цив≥льного судочинства.