¬исновок експерта - це документ, складений у результат≥ експертного досл≥дженн¤ експертом, ¤кому в передбаченому  ѕ  пор¤дку було доручено провести експертизу ≥ дати в≥дпов≥дн≥ в≥дпов≥д≥ на поставлен≥ йому запитанн¤. ” висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (пр≥звище, осв≥та, спец≥альн≥сть, науковий ступ≥нь ≥ вчене званн¤, посада експерта), на ¤к≥й п≥дстав≥ була проведена експертиза, хто був присутн≥й при њњ проведенн≥, питанн¤, що були поставлен≥ експертов≥, ¤к≥ матер≥али в≥н використав, ¤к≥ пров≥в досл≥дженн¤, мотивован≥ в≥дпов≥д≥ на поставлен≥ запитанн¤.  оли при проведенн≥ експертизи експерт ви¤вить факти, ¤к≥ мають значенн¤ дл¤ справи ≥ з приводу ¤ких йому не були поставлен≥ питанн¤, в≥н вправ≥ на них вказати в своЇму висновку. ¬исновок п≥дписуЇтьс¤ експертом (ст.200  ѕ ). Ќа¤вн≥ в справ≥ акти чи дов≥дки про результати в≥домчого досл≥дженн¤ ¤коњсь обставини, у тому числ≥ й в≥домч≥ висновки, що йменуютьс¤ експертизою (про ¤к≥сть товару, недостачу товарно-матер≥альних ц≥нностей тощо), хоча б ≥ одержан≥ на запит орган≥в сл≥дства чи суду, не можуть розгл¤датись ¤к висновки експерта ≥ бути п≥дставою дл¤ в≥дмови у проведенн≥ судовоњ експертизи. Ќер≥дко п≥д висновком експерта розум≥ють т≥льки в≥дпов≥д≥ експерта на поставлен≥ йому сл≥дчим чи судом питанн¤. Ќа п≥дстав≥ проведених ним досл≥джень експерт встановлюЇ нов≥ фактичн≥ дан≥ ≥ викладаЇ њх у своњх в≥дпов≥д¤х, ≥ саме ц≥ дан≥ Ї доказами в справ≥, ¤кщо вони сформульован≥ в категоричн≥й форм≥, а не Ї припущенн¤м. …мов≥рний висновок експерта не може бути покладений в основу вироку. ¬ступна й досл≥дницька частина висновку експерта ¤к документа теж мають важливе доказове значенн¤. ѓх анал≥з даЇ змогу сл≥дчому, прокурору, суду, а також потерп≥лому, обвинуваченому, захиснику та ≥ншим за≥нтересованим учасникам процесу правильно оц≥нити квал≥ф≥кован≥сть, обірунтован≥сть ≥ повноту в≥дпов≥дей експерт≥в, њх придатн≥сть дл¤ встановленн¤ обставин, ¤к≥ вход¤ть до предмета доказуванн¤ в справ≥. ¬исновок експерта дл¤ особи, ¤ка провадить д≥знанн¤, сл≥дчого, прокурора ≥ суду не Ї обов'¤зковим, але незгода з ним повинна бути мотивованою у в≥дпов≥дних постанов≥, ухвал≥. ¬ироку (ч.4 ст.75  ѕ ). Ќеобх≥дно усунути випадки некритичного ставленн¤ до висновку експерта. ¬≥н не маЇ наперед установленоњ сили, переваги перед ≥ншими доказами ≥, ¤к вс≥ ≥нш≥ докази, п≥дл¤гаЇ оц≥нц≥ за внутр≥шн≥м переконанн¤м сл≥дчих, прокурор≥в, судд≥в, що ірунтуЇтьс¤ на всеб≥чному, повному й об'Їктивному розгл¤д≥ вс≥х обставин справи в њх сукупност≥. ѕленум ¬— постанова є8 в≥д 30.05.97. "ѕро судову експертизу в крим≥нальних ≥ цив≥льних справах". ¬исновок даЇ експерт у результат≥ проведеноњ ним експертизи. —удова експертиза - це досл≥дженн¤ експертом на основ≥ спец≥альних знань матер≥альних об'Їкт≥в, ¤вищ ≥ процес≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть ≥нформац≥ю про обставини справи, що перебуваЇ у провадженн≥ орган≥в д≥знанн¤, попереднього сл≥дства чи суду (ст.1 «” "ѕро судову експертизу"). –озр≥зн¤ютьс¤ так≥ процесуальн≥ види експертизи: одноособова ≥ ком≥с≥йна, первинна, додаткова ≥ повторна. ≈кспертиза, ¤к≥ правило, провадитьс¤ одним експертом (одноособова). јле в раз≥ необх≥дност≥ в справ≥ може бути призначено дек≥лька експерт≥в, ¤к≥ дають загальний висновок.  оли експерти не д≥йшли згоди, то кожний з них складаЇ окремий висновок (ч.3 ст.75  ѕ ). —удово-псих≥атрична експертиза завжди Ї ком≥с≥йною: њњ провад¤ть не менше 3 експерт≥в-псих≥атр≥в.  ом≥с≥йна експертиза називаЇтьс¤ комплексною, коли њњ провад¤ть сп≥льно спец≥ал≥сти з р≥зних галузей знань.  оли встановленн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ обставини Ї неможливим шл¤хом проведенн¤ окремих експертиз або це виходить за меж≥ компетенц≥њ одного експерта чи ком≥с≥њ експерт≥в, може бути призначене проведенн¤ р¤ду досл≥джень, зд≥йснюваних к≥лькома експертами на п≥дстав≥ використанн¤ р≥зних спец≥альних знань. ≈ксперти вправ≥ при цьому складати сп≥льний висновок. ” ньому повинно бути вказано, ¤к≥ досл≥дженн¤ пров≥в кожний експерт, ¤к≥ факти ф≥н особисто встановив ≥ ¤ких д≥йшов висновк≥в.  ожний експерт справ≥ п≥дписати сп≥льний висновок або ту частину його, ¤ка в≥дображаЇ х≥д ≥ результати проведених ним особисто досл≥джень. якщо п≥дставою остаточного висновку Ї факти, встановлен≥ ≥ншим експертом, то про це також повинно бути вказано у висновку. ¬имога закону про те, що експерт даЇ висновок в≥д свого ≥мен≥ на п≥дстав≥ досл≥джень, проведених ним в≥дпов≥дно до його спец≥альних знань, ≥ несе за даний висновок особисту в≥дпов≥дальн≥сть, повн≥стю поширюЇтьс¤ ≥ на ос≥б, ¤к≥ брали участь у провадженн≥ такоњ експертизи. ѕервинною Ї експертиза, при проведенн≥ ¤коњ об'Їкт досл≥джуЇтьс¤ вперше. якщо висновок експерта буде визнано неповним чи не досить ¤сним, може бути призначена додаткова експертиза, ¤ка доручаЇтьс¤ тому самому або ≥ншому експертов≥ (ч.5 ст.75  ѕ ). Ќедостатньо повним може бути визнано висновок, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на досл≥дженн≥ не вс≥х наданих експерту об'Їкт≥в або не м≥стить вичерпних в≥дпов≥дей експерта на вс≥ поставлен≥ запитанн¤.  оли висновок експерта буде визнано необірунтованим чи таким, що суперечить ≥ншим матер≥алам справи або ≥накше викликаЇ сумн≥ви в його правильност≥, може бути призначена повторна експертиза, ¤ка доручаЇтьс¤ ≥ншому експертов≥ чи експертам (ч.6 ст.75  ѕ ). ѕри незгод≥ з висновком експерта призначенн¤ повторноњ експертизи не Ї обов'¤зковим. ѕ≥дставою дл¤ призначенн¤ експертизи Ї необх≥дн≥сть наукових, техн≥чних або ≥нших спец≥альних знань дл¤ вир≥шенн¤ певних питань при провадженн≥ в справ≥ (ч.1 ст.75  ѕ ). ѕитанн¤ про те, чи треба призначати експертизу, вир≥шують сл≥дч≥ органи й суд, у провадженн≥ ¤ких знаходитьс¤ справа. јле  ѕ  передбачаЇ, що експертиза призначаЇтьс¤ обов'¤зково дл¤ встановленн¤: 1) причин смерт≥; 2) т¤жкост≥ й характеру т≥лесних ушкоджень; 3) псих≥чного стану п≥дозрюваного або обвинуваченого за на¤вност≥ у справ≥ даних, ¤к≥ викликають сумн≥в щодо його осудност≥; 4) статевоњ зр≥лост≥ потерп≥лоњ в справах про статев≥ зносини з особою, ¤ка не дос¤гла статевоњ зр≥лост≥ (ст.120   ); 5) в≥ку п≥дозрюваного або обвинуваченого, ¤кщо це маЇ значенн¤ дл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про його крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть ≥ ¤кщо про це немаЇ в≥дпов≥дних документ≥в ≥ необх≥дно њх одержати (ст.76  ѕ ). Ќепризначенн¤ в цих випадках експертизи сл≥дчими органами чи судом означаЇ неповноту д≥знанн¤, попереднього та судового сл≥дства ≥ т¤гне за собою поверненн¤ справи на додаткове розсл≥дуванн¤. ќсоба, ¤ка провадить д≥знанн¤, сл≥дчий ≥ суд мають право допитати експерта з метою одержати роз'¤сненн¤ або доповненн¤ до його висновку (ст.201, 311  ѕ ). ѕоказанн¤ експерта не Ї джерелом доказ≥в. ¬они лише роз'¤снюють або доповнюють висновок.