™вропейський союз ¤к суб'Їкт м≥жнародного економ≥чного права



™вропейський —оюз виник на основ≥ ™вропейського —п≥втовариства - ™вропейського економ≥чного сп≥втовариства, ™вропейського об'Їднанн¤ вуг≥лл¤ та стал≥ й ™вропейського сп≥втовариства з атомноњ енерг≥њ. ƒруге ≥ третЇ з названих сп≥втовариств були створен≥ зг≥дно з договорами, укладеними в≥дпов≥дно в ѕариж≥ (1951 р.) та –им≥ (1957 р.).

 онституц≥Їю ™— вважаЇтьс¤ догов≥р, зг≥дно з ¤ким було створено ™вропейське економ≥чне сп≥втовариство (так званий —п≥льний ринок). ћаЇтьс¤ на уваз≥ –имський догов≥р 1957 р. ” ƒоговор≥ сформульовано базов≥ принципи економ≥чного союзу перв≥сноњ ш≥стки крањн - в≥льний рух товар≥в, людей, послуг ≥ кап≥талу. ƒогов≥р м≥стить норми, спр¤мован≥ на реал≥зац≥ю зазначених принцип≥в. «аборонен≥ мита на ≥мпорт товар≥в ≥ послуг з крањн-член≥в, к≥льк≥сн≥ обмеженн¤ та прир≥вн¤н≥ до них заходи, а також окрем≥ види ур¤дового субсидуванн¤ промисловост≥. ќкр≥м заборон на крањни-члени покладаютьс¤ й певн≥ зобов'¤занн¤.

™диний Ївропейський акт 1987 р. став першою великою реформою ™вропейського —п≥втовариства. ¬≥н встановив остаточну дату створенн¤ —п≥льного ринку- 31 грудн¤ 1992р. Ѕуло набагато розширено компетенц≥ю ™≈— у сфер≥ рег≥ональноњ, науково-техн≥чноњ та природоохоронноњ пол≥тики. ѕ≥двищилась роль ™вропарламенту.

¬ажливою в≥хою на шл¤ху Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ став ћаастр≥хтський догов≥р. …ого було укладено 7 лютого 1992 р. ÷ей догов≥р в≥домий ¤к догов≥р про ™—. «г≥дно з цим договором до тексту –имського договору 1957 р, було внесено суттЇв≥ зм≥ни, ≥ крањни-члени перейшли в≥д сп≥льного ринку до б≥льш високоњ форми ≥нтеграц≥њ - економ≥чного ≥ валютного союзу, що передбачаЇ запровадженн¤ ≥ регулюванн¤ Їдиноњ валюти ™—. ” зах≥дн≥й л≥тератур≥ можна зустр≥ти твердженн¤, що саме ћаастр≥хтський догов≥р Ї "конституц≥Їю" ™—(набрав чинност≥ 1 листопада 1993р.) ƒо складу ™— ув≥йшли 12 держав: ‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ћюксембург (засновники), ¬еликобритан≥¤, ƒан≥¤, ≤рланд≥¤, √рец≥¤, ѕортугал≥¤, ≤спан≥¤ (ув≥йшли до складу прот¤гом 1973-1986 рр.).

як орган≥зац≥¤ ™— зам≥нив у 1993 р. ™вропейське —п≥втовариство. ™вропейський —оюз перебрав соб≥ вс≥ ≥нституц≥њ зазначеного —п≥втовариства, у тому числ≥ ™вропарламент. “рьома "стовпами" ™— вважаютьс¤:

o ™вропейське ≈коном≥чне —п≥втовариство;

o координац≥¤ зовн≥шньоњ пол≥тики та безпеки в межах оборонного крила, ¤ке маЇ назву "«ах≥дноЇвропейський —оюз";

o координац≥¤ д≥¤льност≥ у внутр≥шн≥й судово-пол≥цейськ≥й сфер≥, зокрема з питань ≥мм≥грац≥њ та наданн¤ пол≥тичного притулку.

” 1995 р. до ™— приЇдналис¤ јвстр≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤ ≥ Ўвец≥¤, к≥льк≥сть його держав-член≥в зросла до 15.

ќсновна мета ™— в≥дпов≥дно до ћаастр≥хтського договору:

o спри¤ти економ≥чному та соц≥альному прогресу, ¤кий маЇ бути збалансований ≥ ст≥йкий, особливо шл¤хом створенн¤ простору без внутр≥шн≥х кордон≥в, зм≥цненн¤ процесу економ≥чного ≥ соц≥ального зближенн¤ та заснуванн¤ економ≥чного ≥ валютного союзу, у тому числ≥ запровадженн¤ Їдиноњ валюти;

o усталювати власний статус та призначенн¤ на м≥жнародн≥й арен≥, особливо шл¤хом зд≥йсненн¤ загальноњ зовн≥шньоњ пол≥тики та пол≥тики безпеки, включаючи можливе формулюванн¤ сп≥льноњ оборонноњ пол≥тики ≥ пол≥тики безпеки, ¤ка в перспектив≥ приведе до сп≥льноњ оборони;

o посилювати захист прав та ≥нтереси громад¤н держав-член≥в шл¤хом запровадженн¤ громад¤нства ™—;

o розвивати сп≥вроб≥тництво у сфер≥ юстиц≥њ та внутр≥шн≥х справ;

o збер≥гати ≥ в раз≥ потреби перегл¤дати й удосконалювати систему зв'¤зк≥в ≥ в≥дносин, що склалась у сп≥втовариств≥.

1 с≥чн¤ 1999 р. 11 держав-член≥в ™— (јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, ≤рланд≥¤, ≤спан≥¤, ≤тал≥¤, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, Ќ≥меччина, ѕортугал≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, ‘ранц≥¤) запровадили дл¤ розрахункових операц≥й (безгот≥вкових платеж≥в) Їдину валюту - Ївро (з ф≥ксац≥Їю њњ паритету). Ќа початку 2002 р. плануЇтьс¤ запровадити монети ≥ банкноти дл¤ гот≥вкового об≥гу.

¬алюти зазначених 11 крањн припинили котируванн¤ на валютних б≥ржах, а також використанн¤ дл¤ нарахуванн¤ ставок процент≥в та ≥ндекс≥в фондових б≥рж.

√оловна особлив≥сть механ≥зму ™— пол¤гаЇ в тому, що його органи уповноважен≥ з низки питань приймати р≥шенн¤, ¤к≥ мають пр¤му обов'¤зкову силу дл¤ крањн-член≥в. ÷е означаЇ, що њм передан≥ в≥дпов≥дн≥ прерогативи нац≥ональних властей.



Ќа головну



Hosted by uCoz