¬иди м≥жнародних договор≥в



1 “орговельн≥ договори

ƒоговорами встановлюЇтьс¤ правовий режим, ¤кий сторони взаЇмно надають одна одн≥й щодо регулюванн¤ пор¤дку ввезенн¤ та вивезенн¤ товар≥в, митного оподаткуванн¤, торговельного мореплавства, ≥нших вид≥в транспорту, транзиту, д≥¤льност≥ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б кожноњ з≥ стор≥н на територ≥њ ≥ншоњ. ќсновою торговельного договору Ї норми про торговельно-пол≥тичний режим.

як правило, торговельн≥ договори, мають тривалий терм≥н д≥њ - 5 рок≥в ≥ б≥льше. „асто торговельн≥ договори укладаютьс¤ "нав≥чно",тобто без формального терм≥ну њх д≥њ.

2. онтингентн≥ угоди

÷е угоди м≥ж ур¤дами в≥дпов≥дних крањн про поставки товар≥в. њх називають ще "угодами про товарооб≥г". “радиц≥йно так≥ угоди укладаютьс¤ щонайб≥льше на р≥к. јле ≥нод≥ терм≥н њх д≥њ дос¤гаЇ п'¤ти рок≥в.

 онтингенти взаЇмних поставок товар≥в навод¤тьс¤ в перел≥ках, що додаютьс¤ до угод. ÷≥ перел≥ки вважаютьс¤ складовими в≥дпов≥дних угод. ” перел≥ках зазначаЇтьс¤ ¤к загальна к≥льк≥сть товару кожноњ з позиц≥й, так ≥ його р≥чн≥ обс¤ги прот¤гом терм≥ну д≥њ угоди.

3. редитн≥ угоди

÷ей вид м≥жнародних економ≥чних договор≥в передбачаЇ, що певн≥ держави (кредитори) надають ≥ншим державам (боржникам) певн≥ грошов≥ кошти, а одержувач≥ кошт≥в беруть зобов'¤занн¤ погасити суму боргу на передбачених угодами умовах (твердою валютою, банк≥вськими металами, поставками товар≥в тощо). «ам≥сть кошт≥в кредитори можуть надавати боржникам товар у натуральн≥й форм≥. «а таких угод боржник, ¤к правило, зобов'¤зуЇтьс¤ ще й сплатити винагороду за користуванн¤ кредитом.

ћ≥жур¤дова кредитна угода - це угода про зобов'¤занн¤ погасити борг.  редит надаЇтьс¤ не дл¤ безпосереднього його використанн¤ ур¤дом, а в ≥нтересах суб'Їкт≥в в≥дпов≥дноњ крањни.

4.”годи про м≥жнародн≥ розрахунки

÷≥ угоди Ї м≥ждержавними угодами про пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за товари, послуги та ≥нш≥ торговельн≥ й неторговельн≥ операц≥њ. “ак≥ угоди можуть укладатис¤ окремо. „асто ж положенн¤ про механ≥зм розрахунк≥в включаютьс¤ до ≥нших угод, наприклад, угод про товарооб≥г.

5.ƒовготерм≥нов≥ комплексн≥ угоди про економ≥чне, промислове та науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво

Ѕ угодах ур¤ди визначають загальн≥ перспективи, нов≥ напр¤мки та сфери промислового ≥ торговельного сп≥вроб≥тництва та його орган≥зац≥йн≥ форми.

”р¤ди беруть зобов'¤занн¤ спри¤ти сп≥вроб≥тництву м≥ж за≥нтересованими орган≥зац≥¤ми ≥ п≥дприЇмствами в≥дпов≥дних крањн шл¤хом створенн¤ дл¤ цього належних умов.

6. ћ≥жнародн≥ товарн≥ угоди

“ак≥ угоди укладаютьс¤ м≥ж крањнами-≥мпортерами та крањнами-експортерами м≥неральноњ та с≥льськогосподарськоњ сировини. ћета таких угод - запоб≥гти р≥зким коливанн¤м ц≥н на сировину.

7.ћ≥жнародний факторинг

ћ≥жнародний факторинг зд≥йснюЇтьс¤ з метою ф≥нансуванн¤ ¤коюсь орган≥зац≥Їю (фактором) експорту ≥ншоњ особи (виробника продукц≥њ) за умови переданн¤ виробником фактора права на одержанн¤ плати в≥д ≥мпортера-боржника

ћ≥жнародний факторинг - це тристоронн≥ правов≥дносини, у ¤ких беруть участь:

o кредитор (експортер товар≥в, роб≥т, послуг);

o боржник (≥мпортер зазначених товар≥в тощо);

o фактор (банк або спец≥ал≥зована факторингова орган≥зац≥¤), що набираЇ права вимоги.

‘акторинг буваЇ з гарант≥Їю постачальника (факторинг з права регрессо) та без такоњ гарант≥њ (факторинг без права регрессо).

«а обс¤гом грошовоњ вимоги, що передаЇтьс¤, факторинг може бути повним або факультативним, а за характером проведенн¤ - пр¤мим або опосередкованим.

8.ћ≥жнародний форфейтинг

ƒогов≥р м≥жнародного форфейтингу Ї р≥зновидом договору м≥жнародного факторингу, за ¤ким поступаютьс¤ не правом вимоги платежу, а простим ≥ перев≥дним вексел¤ми (траттами) шл¤хом вчиненн¤ ≥ндосаменту та форфейтера (фактора).

9. ћ≥жнародний ф≥нансовий л≥зинг

ѕ≥д м≥жнародним л≥зингом розум≥Їтьс¤ угода, в≥дпов≥дно до ¤коњ одна сторона (л≥зингодавець)зг≥дно з≥ специф≥кою та умовами, схваленими ≥ншою стороною (л≥зингоодержувачем), укладаЇ догов≥р поставки з третьою стороною (постачальником), в≥дпов≥дно до ¤кого л≥зингодавець придбаЇ промислову установку, засоби виробництва чи ≥нше обладнанн¤ та вступаЇ в догов≥р про л≥зинг з л≥зингоодержувачем, надаючи йому право використанн¤ обладнанн¤ в обм≥н на пер≥одичн≥ платеж≥.

ћ≥жнародний ф≥нансовий л≥зинг Ї тристоронн≥м договором, що маЇ так≥ ознаки:

o л≥зингодавець ≥ л≥зингоодержувач Ї суб'Їктами р≥зних держав;

o л≥зингоодержувач самост≥йно вибираЇ обладнанн¤ ≥ постачальника;

o л≥зингодавець купуЇ у постачальника обладнанн¤ спец≥ально дл¤ подальшого наданн¤ л≥зингу;

o у розрахунках л≥зингових платеж≥в ураховуЇтьс¤ терм≥н амортизац≥њ обладнанн¤;

o цей догов≥р укладаЇтьс¤ на комерц≥йн≥й основ≥, оск≥льки його сторони Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ƒогов≥р ф≥нансового л≥зингу може ускладнюватис¤ тим, що в догов≥рн≥ правов≥дносини посл≥довно можуть вступати два чи б≥льше л≥зингодавц≥в та(або) два чи б≥льше л≥зингоодержувач≥в.

–озр≥зн¤ють л≥зинг ф≥нансовий ≥ оперативний. «г≥дно з ф≥нансовим (≥нвестиц≥йним) л≥зингом л≥зингоодержувач отримуЇ предмет л≥зингу на терм≥н, сп≥вставлений з терм≥ном можливого господарського використанн¤ цього обладнанн¤. Ќе Ї обов'¤зковою умова про перех≥д права власност≥ на об'Їкт л≥зингу до л≥зингоодержувача з огл¤ду на те, що п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну л≥зингу предмет угоди може не становити жодного ≥нтересу н≥ дл¤ л≥зингодавц¤, н≥ дл¤ л≥зингоодержувача. Ќаприклад, бульдозер перетворюЇтьс¤ на металобрухт.

«г≥дно з оперативним л≥зингом л≥зингоодержувач отримуЇ обладнанн¤ на короткий чи середн≥й терм≥н. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну договору його предмет може бути переданий ≥нш≥й особ≥ або ж догов≥р з цим л≥зингоодержувачем може бути продовжений.

10.ћ≥жнародн≥ л≥ценз≥йн≥ договори на об'Їкти промисловоњ власност≥

ќб'Їктами промисловоњ власност≥ вважаютьс¤ винаходи, корисн≥ модел≥, промислов≥ зв'¤зки, товарн≥ знаки, знаки обслуговуванн¤, що охорон¤ютьс¤ в≥дпов≥дними документами, а також секрети виробництва (ноу-хау), ф≥рмов≥ найменуванн¤, вказ≥вки географ≥чного походженн¤ товар≥в тощо.

ћ≥жнародно-правов≥ акти спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ компром≥су м≥ж патентною (на винах≥д тощо) чи фактичною (на ноу-хау) монопол≥Їю на об'Їкти промисловоњ власност≥ та економ≥чною конкуренц≥Їю. ¬ актах досить детально регламентовано, ¤к≥ з положень л≥ценз≥йних договор≥в ≥ за ¤ких умов вважаютьс¤ такими, що не порушують антимонопольне (антитраст≥вське) законодавство ™≈—.

11.ћ≥жнародний догов≥р франчизи |

‘ранчизн≥ угоди переважно Ї складними ≥ комплексними, основу ¤ких становить л≥ценз≥¤ на використанн¤ товарного знака. ѕраво на використанн¤ товарного знака узгоджуЇтьс¤ з багатьма ≥ншими умовами (наприклад, розм≥щенн¤м п≥дприЇмства, режимом його роботи, внутр≥шн≥м оформленн¤м, од¤гом прац≥вник≥в, методом наданн¤ послуг, њх обс¤гом тощо).

12.ћ≥жнародно-правове регулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥

ѕоки що в≥дсутн¤ конвенц≥¤ ун≥версального характеру про пор¤док зд≥йсненн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ” ¬ашингтон≥ 18 березн¤ 1965 р. 46 держав-член≥в ћЅ–– уклали  онвенц≥ю "ѕро пор¤док розв'¤занн¤ ≥нвестиц≥йних спор≥в м≥ж державами та ≥ноземними особами". ” межах —Ќƒ вже укладено близько 10 м≥жнародних договор≥в з питань власност≥ та ≥нвестиц≥й держав-учасниць —Ќƒ та њх суб'Їкт≥в на територ≥њ одна одноњ.

 онвенц≥¤ про захист прав ≥нвестора, ¤ку було укладено в ћоскв≥ 28 березн¤ 1997 р., передбачаЇ, що умови зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й, а також правовий режим д≥¤льност≥ ≥нвестор≥в у зв'¤зку ≥з зд≥йсненими ≥нвестиц≥¤ми не можуть бути менш спри¤тливими, н≥ж умови зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й ≥ пов'¤заний з ними режим д≥¤льност≥ дл¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б крањни-рецип≥Їнта, за вин¤тком вилучень, встановлених законодавством крањни-рецип≥Їнта.  онвенц≥¤ визначаЇ правов≥ гарант≥њ захисту прав ≥нвестора.

–имський догов≥р 1957 р. передбачив в≥льний рух кап≥талу в межах ™вропейського —п≥втовариства.

ƒогов≥р ™вропейськоњ енергетичноњ ’арт≥њ

ƒжерелом м≥жнародного ≥нвестиц≥йного законодавства Ї двосторонн≥ договори про спри¤нн¤ зд≥йсненню та захисту ≥нвестиц≥й або ж в≥дпов≥дн≥ розд≥ли м≥жнародних торговельних договор≥в.

13.ћ≥жнародний догов≥р з буд≥вництва комплектного промислового об'Їкта

™вропейська економ≥чна ком≥с≥¤ 00Ќ у 1979 р. розробила  ер≥вництво з≥ складанн¤ контракт≥в, що стосуютьс¤ комплектних промислових об'Їкт≥в. ” 1988 р.  ом≥с≥¤ опубл≥кувала  ер≥вництво з≥ складанн¤ м≥жнародних контракт≥в на буд≥вництво промислових об'Їкт≥в. –екомендац≥њ, що м≥ст¤тьс¤ в цьому документ≥, спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ р≥вноваги ≥нтерес≥в виконавц¤ ≥ замовника.

14.ћ≥жнародний догов≥р про наданн¤ техн≥чних послуг

ƒо техн≥чних послуг передус≥м належать монтаж, нагл¤д за монтажем (шеф-нагл¤д), послуги серв≥су.

™вропейська економ≥чна ком≥с≥¤ 00Ќ п≥дготувала «агальн≥ умови є 188 ј ≥ є 574 ј щодо поставки обладнанн¤ та виконанн¤ монтажних роб≥т при експорт≥ та ≥мпорт≥.

Ќизку документ≥в про наданн¤ техн≥чних послуг розроблено неур¤довими орган≥зац≥¤ми. ѕроте ун≥версальноњ м≥ждержавноњ конвенц≥њ в ц≥й сфер≥ поки що немаЇ.

15.ƒоговори в рамках —в≥товоњ ќрган≥зац≥њ “орг≥вл≥

√оловними м≥жнародно-правовими актами у межах —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ Ї так≥:

1. √енеральна угода з тариф≥в ≥ торг≥вл≥ (√ј““. —тосуЇтьс¤ торг≥вл≥ товарами.

2. √енеральна угода з торг≥вл≥ послугами (√ј“—) —тосуЇтьс¤ торг≥вл≥ послугами.

3. ”года про торговельн≥ аспекти прав на ≥нтелектуальну власн≥сть (“–≤ѕ—).

¬»ƒ» ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»’ ≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ ƒќ√ќ¬ќ–≤¬

ќсновою под≥лу будь-¤ких договор≥в, зокрема ≥ м≥жнародних економ≥чних, Ї њх класиф≥кац≥¤. Ќайчаст≥ше зустр≥чаютьс¤ так≥ види договор≥в: 1) односторонн≥, двосторонн≥ та багатосторонн≥; 2) сплатн≥ й безоплатн≥; 3) формальн≥, реальн≥ й консенсуальн≥.

1)ѕри под≥л≥ на односторонн≥ й двосторонн≥ договори беретьс¤ до уваги те, що одна чи дв≥ сторони мають в≥дпов≥дн≥ обов'¤зки. якщо догов≥рн≥ зобов'¤занн¤ маЇ лише одна сторона, то це - односторонн≥й догов≥р, ¤кщо дв≥ - це двосторонн≥й догов≥р. Ѕ≥льш≥сть договор≥в Ї двосторонн≥ми. ƒо односторонн≥х належать лише окрем≥ види договор≥в, наприклад, догов≥р позики, догов≥р даруванн¤

2) ƒруга група договор≥в - сплатн≥ ≥ безоплатн≥. ѕереважно договори укладаютьс¤ на взаЇмовиг≥дн≥й, сплатн≥й основ≥. ÷е в≥дпов≥даЇ одному ≥з уже згадуваних загальних принцип≥в м≥жнародного права - принципу взаЇмовигоди. Ѕезоплатн≥-договори, дл¤ ¤ких не характерна взаЇмна компенсац≥¤. ≤нколи њх називають ще доброд≥йними, або благод≥йними, договорами. ÷е договори даруванн¤, безв≥дсотковоњ позики, зв≥льненн¤ в≥д оплати боргу, наданн¤ безоплатних послуг та ≥н.

3) якщо розгл¤дати договори з точки зору ¤ких-небудь фактичних обставин, то њх можна под≥лити на формальн≥, реальн≥ та консесуальн≥. ƒо формальних договор≥в сл≥д в≥днести так≥, дл¤ укладенн¤ ¤ких, кр≥м взаЇмноњ згоди стор≥н, потр≥бне дотриманн¤ певноњ форми. –еальн≥ договори, в основ≥ ¤ких лежить не лише дос¤гненн¤ згоди, а й њх гарантоване виконанн¤. ƒо ц≥Їњ групи договор≥в в≥днос¤ть, наприклад, договори позики, закладу, збер≥ганн¤.  онсенсуальн≥ договори - це так≥, за ¤кими з ус≥х суттЇвих умов дос¤гнута згода стор≥н. ¬они вважаютьс¤ укладеними ≥ набирають чинност≥ не в момент виконанн¤, а в момент дос¤гненн¤ згоди. ≤снуЇ й ≥нша, набагато ширша, класиф≥кац≥¤ м≥жнародних договор≥в.



Ќа головну



Hosted by uCoz