¬иб≥р терм≥ну "джерела права" приписують “≥ту Ћ≥в≥ю“¤кий 1 ¬ своњй "≥стор≥њ" називаЇ «акон XII таблиць джерелом права. ≤сторики держави ≥ права ще й сьогодн≥ ≥сторичн≥ пам'¤тники права називають джерелами права.

¬ минулому ≥ сьогодн≥ до пон¤тт¤ "джерело права" п≥дход¤ть, по сут≥, з двох позиц≥й:

1) його розум≥ють ¤к матер≥альне джерело права - зв≥дки …де зм≥ст норми або правотворча сила; наприклад, державна влада, ѕарламент, ¬ерховна –ада ”крањни, ѕрезидент ”крањни, судов≥ органи;2) формальне джерело права - спос≥б вираженн¤ зм≥сту ѕравил повед≥нки або те, що даЇ правилу загальнообов'¤зковий характер. \

o Ѕагатогранн≥сть терм≥ну "джерело права" вимагаЇ теор≥ю права об≥йти його ≥ зам≥нити ≥ншим терм≥ном - "форми права". ‘орми права - це по сут≥ р≥зн≥ види права, ¤к≥ скла-лись ≥сторично ≥ ¤к≥ вибираЇ держава, в≥др≥зн¤ютьс¤ вони

o“яќ способу оформленн¤ зм≥сту норм права. ÷е зовн≥шн¤ форма ≥снуванн¤ зм≥сту норм права. " “аким чином, форма права - це зовн≥шнЇ оформленн¤ зм≥сту «агальнообов'¤зкових правил повед≥нки, ¤к≥ оф≥ц≥йно встановлен≥ або санкц≥онован≥ державною владою або загальновизнан≥ сусп≥льством - правов≥ звичањ, р≥шенн¤, прийн¤т≥ на всенародних ≥ м≥сцевих референдумах.

¬иди ≥ характеристика форм права

≤стор≥¤ знаЇ чотири види форм права: 1) правовий звичай; 2) правовий прецедент; 3) нормативно-правовий акт;

4) догов≥р ≥з нормативно-правовим зм≥стом.

1) ѕравовий звичай - це ≥сторично обумовлене неписане правило повед≥нки людей, ¤ке вв≥йшло в звичку в силу багаторазового його застосуванн¤ на прот¤з≥ тривалого часу житт¤ сусп≥льства. ' -

¬ ”крањн≥ правов≥ звичањ були надзвичайно розповсюджен≥, починаючи з давн≥х час≥в, особливо в пер≥од козацькоњ республ≥ки на «апор≥жж≥ ≥ до 20-х рок≥в XX стол≥тт¤. Ѕагато приклад≥в правових звичањв приведено в твор≥ ѕантелеймона  ул≥ша "„орна –ада". ¬они стосувались орган≥зац≥њ проведенн¤ козацькоњ ради, вибор≥в кошового отамана, √етьмана; призначенн¤ покарань козакам, ¤к≥ порушували в≥йськову дисципл≥ну, займались крад≥жками чи не в≥ддавали боргу^

¬ роки –ад¤нськоњ влади правов≥ звичањ були зам≥нен≥ системою писаного права - нормативно-правовими актами. ¬ останн≥ роки знову з'¤вл¤Їтьс¤ ≥нтерес до ц≥Їњ форми права, ¤ка, по сут≥, зв'¤зана з природними правами людини ≥ обумовлена системою м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

2) ѕравовий прецедент. ÷¤ форма права найб≥льш розповсюджена в англо-саксонськ≥й систем≥ права, в крањнах Ѕританськоњ сп≥вдружност≥, —Ўј.

“ерм≥н "прецедент" означаЇ вперше. ѕравовий прецедент - це така форма права, коли конкретному р≥шенню суду чи адм≥н≥стративному органу надаЇтьс¤ нормативний характер, ≥ воно ¤вл¤Їтьс¤ загальнообов '¤зковим дл¤ вс≥х аналог≥чних справ. ¬ залежност≥ в≥д того, хто приймаЇ це р≥шенн¤, правовий прецедент под≥л¤Їтьс¤ на судовий ≥ адм≥н≥стративний. ѕравовий прецедент ≥нод≥ називають правом, ¤ке створене судом. ¬ —Ўј, наприклад, кожний р≥к видаЇтьс¤ близько 450 том≥в, в ¤ких публ≥куютьс¤ так≥ норми права.

¬ б≥льшост≥ крањн св≥ту ц¤ форма права не прижилась або" оф≥ц≥йно не визнаЇтьс¤. ¬ колишньому –ад¤нському —оюз≥ ≥ в ”крањн≥ правовий прецедент оф≥ц≥йно не визнаЇтьс¤ ¤к форма права, хоча в окремих ѕостановах ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни по конкретних справах, ¤к≥ ¤вл¤ютьс¤ у загальнообов'¤зковими дл¤ вс≥х суд≥в, можна знайти не т≥льки | роз'¤сненн¤ д≥ючого законодавства, але ≥ нов≥ норми або ^частину норми права. ќф≥ц≥йно вважаЇтьс¤, що суд не маЇ права творити нов≥ норми права, займатись правотворч≥стю, а лише роз'¤снювати, тлумачити норми закону ≥ практику його застосуванн¤.

3) Ќормативно-правовий акт. Ќормативно-правовий акт - це юридичний документ, ¤кий маЇ загальнообов '¤зковий характер, прийн¤тий компетентними державними органами, п≥дтримуЇтьс¤ ≥ охорон¤Їтьс¤ державною владою в≥д порушень, направлений на регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин ≥ охорону соц≥альних ц≥нностей. Ќормативно-правовий акт маЇ вс≥ ознаки права ≥ в≥дноситьс¤ до правових акт≥в.

ѕравових акт≥в досить багато, ≥ њх потр≥бно в≥др≥зн¤ти один в≥д одного. “ерм≥н "правовий акт" в правознавств≥ маЇ три значенн¤: по-перше, це правило правом≥рноњ д≥њ - юридичний факт; по-друге, результат правом≥рних д≥й ¤к елемент правовоњ системи (юридична норма, ≥ндив≥дуальний припис (акт), акт автономного регулюванн¤); по-третЇ, юридичний документ.

¬ даному випадку найб≥льш п≥дход¤ть два останн≥х значенн¤. “ому правовий акт - це письмовий документ, ¤кий належним чином оформлений ≥ в зовн≥шн≥й форм≥ виражаЇ волю держави, њњ орган≥в, клас≥в, соц≥альних груп, окремих ≥ндив≥д≥в, узагальненн¤ практики.

Ќормативно-правов≥ акти - основна ≥ майже Їдина форма права в ”крањн≥. ÷¤ форма права маЇ своњ велик≥ переваги.

1) Ќормативно-правовий акт даЇ можлив≥сть найб≥льш ч≥тко, ¤сно ≥ однозначно сформулювати зм≥ст правових норм, юридичних прав ≥ обов'¤зк≥в. як≥сть нормативно-правових акт≥в в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д д≥¤льност≥ правотворчих орган≥в, в≥д розвитку юридичноњ науки в сусп≥льств≥, в≥д р≥вн¤ сусп≥льноњ правосв≥домост≥.

2) Ќормативно-правовий акт даЇ змогу досить швидко довести до населенн¤ зм≥ст норм права. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ - телебаченн¤, рад≥о, преса ¤вл¤ютьс¤ основними засобами передач≥ ≥нформац≥њ про зм≥ст норм права, друге м≥сце займають окрем≥ виданн¤ закон≥в, кодекс≥в, зб≥рник≥в нормативно-правових акт≥в.

3) ÷¤ форма права, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших форм права, даЇ можлив≥сть в≥дносно оперативно зм≥нювати чи доповнювати њх.

4) Ќа¤вн≥сть такоњ форми права даЇ змогу добре проводити систематизац≥ю ≥ кодиф≥кац≥ю, а Їдиний зб≥рник закон≥в найб≥льш зручний дл¤ користуванн¤. Ќормативно-правов≥ акти можна систематизувати при допомоз≥ зб≥рник≥в ≥ комп'ютер≥в (≈ќћ). _

–азом ≥з тим нормативно-правов≥ акти мають своњ недол≥ки. ќск≥льки сусп≥льн≥ в≥дносини пост≥йно розвиваютьс¤, то вони вимагають оперативного внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до них, що робити в нин≥шн≥х умовах досить складно, оск≥льки це вимагаЇ багато часу.

Ќормативно-правов≥ договори под≥л¤ютьс¤ на два види: 1) договори, ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми ≥ громад¤нами. ѕерший вид договор≥в можна под≥лити уакож на два види:

| 1) договори, ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж ”крањною ≥ ≥ншими державами або окремими державними органами. ÷≥ договори …ивчаютьс¤ м≥жнародним правом. ¬они, ¤к правило, рати-р≥куютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни. Ќаприклад, ƒогов≥р рњро —п≥вдружн≥сть Ќезалежних ƒержав (1991 р.), ¤ка утворилась на баз≥ республ≥к колишнього –ад¤нського —оюзу р≥Їл¤ його розпаду;

2) договори (угоди), ¤к≥ мають приватний м≥жнародно-≤йравовий характер. ÷≥ договори укладаютьс¤ м≥ж п≥дприЇм-≥ргвами ≥ орган≥зац≥¤ми ”крањни ≥ заруб≥жних крањн. “ак≥ до-

≈вори можуть укладатис¤ не т≥льки м≥ж п≥дприЇмствами, е ≥ м≥ж громадськими ≥ пол≥тичними орган≥зац≥¤ми. ; ƒоговор≥в, ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж п≥дприЇмствами, орган≥за-њ≥&ми ≥ громад¤нами ”крањни досить багато. ¬они мають ^ѕравовий характер ≥ враховуютьс¤, ¤к юридичний документ (акт) при розгл¤д≥ спор≥в в јрб≥тражному —уд≥ (м≥ж п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми) ≥ в загальних судах, ¤кщо учасником такого договору Ї громад¤нин.