’арактеристика загальних принцип≥в м≥жнародного економ≥чного права



1) ѕринцип мирного сп≥в≥снуванн.¤ ƒодержанн¤ цього принципу зобов'¤зувало держави св≥ту в≥дмовл¤тис¤ в≥д застосуванн¤ сили або погрози силою, мирно врегульовувати спори, знайшов своЇ вт≥ленн¤ у багатьох м≥жнародно-правових актах, ¤к≥ регулюють в≥дносини м≥ж окремими крањнами св≥ту. ¬≥н м≥цно вкор≥нивс¤ в пол≥тичн≥й ≥ правов≥й терм≥нолог≥њ 00Ќ, у р¤д≥ резолюц≥й њњ √енеральноњ јсамблењ, ≥нших м≥жнародно-правових документах. “ак, в уже згадуван≥й ’арт≥њ економ≥чних прав ≥ обов'¤зк≥в держав, прийн¤т≥й √енеральною јсамблеЇю 00Ќ у 1974 р.(дал≥ - ’арт≥¤ 1974 р.),передбачен≥ суверенне право кожноњ держави на в≥льний виб≥р соц≥ально-економ≥чноњ системи , заборона дискрим≥нац≥њ держав у м≥жнародн≥й торг≥вл≥ за ознаками належност≥ до певноњ соц≥ально-економ≥чноњ системи.

2) ѕринцип суверенноњ р≥вност≥ держав визнаний —татутом 00Ќ ≥ закр≥плений у м≥жнародних договорах ≥ декларац≥¤х. “ерм≥н "суверен≥тет" у переклад≥ з французькоњ буквально означаЇ "верховенство", "верховна влада". якщо його немаЇ, то не може бути ≥ самоњ держави. ƒекларац≥Їю про державний суверен≥тет ”крањни, прийн¤тою ¬ерховною –адою ”крањни 16 липн¤ 1990 р., проголошено њњ державний суверен≥тет ¤к верховенство, самост≥йн≥сть, повноту ≥ непод≥льн≥сть влади в ”крањн≥ в межах њњ територ≥њ та незалежн≥сть ≥ р≥вноправн≥сть у зовн≥шн≥х в≥дносинах.” —татут≥ 00Ќ. "ќрган≥зац≥¤ заснована на принцип≥ суверенноњ р≥вност≥ њњ „лен≥в",- вс≥ держави, незалежно в≥д ≥снуючоњ в них соц≥ально-економ≥чноњ системи, масштаб≥в њх територ≥њ, к≥лькост≥ ≥ складу населенн¤, економ≥чноњ чи в≥йськовоњ могутност≥, а також ≥нших характерних дл¤ них ознак, Ї р≥вноправними, суверенними суб'Їктами м≥жнародних в≥дносин, у тому числ≥ ≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

3)ѕринцип сп≥вроб≥тництва держав Ї основою побудови ≥ розвитку м≥жнародних в≥дносин у р≥зних сферах ≥ галуз¤х. ÷≥лком зрозум≥ло, що без додержанн¤ цього принципу неможлив≥ нормальн≥ м≥жнародн≥ в≥дносини, зокрема в економ≥чн≥й сфер≥. –озд≥л ƒекларац≥њ 1970 р., котрий називаЇтьс¤ "ќбов'¤зки держав, ¤к≥ сп≥вроб≥тничають одна з одною в≥дпов≥дно до —татуту", -держави зобов'¤зан≥ сп≥вроб≥тничати одна з одною, незалежно в≥д в≥дм≥нностей њхн≥х пол≥тичних, економ≥чних ≥ соц≥альних систем, у р≥зних галуз¤х м≥жнародних в≥дносин з метою п≥дтриманн¤ м≥жнародного миру, безпеки ≥ спри¤нн¤ м≥жнародн≥й економ≥чн≥й стаб≥льност≥ та прогресу, загальному добробуту народ≥в.

4) ѕринцип невтручанн¤ маЇ пох≥дний характер стосовно принцип≥в( повага суверен≥тету ≥ суверенноњ р≥вност≥ держав). —татут 00Ќ заборон¤Ї втручанн¤ у справи, ¤к≥ стосуютьс¤ внутр≥шньоњ компетенц≥њ будь-¤коњ держави, нав≥ть 00Ќ. Ќа це також наголошуЇтьс¤ в ƒекларац≥њ 1970 р. та ≥нших м≥жнародно-правових документах. ƒотриманн¤ принципу виключаЇ можлив≥сть використанн¤ тиску, вс≥л¤ких економ≥чних санкц≥й, введенн¤ ембарго та ≥нших обмежень стосовно т≥Їњ чи ≥ншоњ держави.

5)ѕринцип сумл≥нного виконанн¤ м≥жнародних зобов'¤зань (принцип поваги м≥жнародних зобов'¤зань.÷ей принцип знайшов ч≥тке закр≥пленн¤ у «аключному јкт≥ загальноЇвропейськоњ наради, в ¤кому, зокрема, зазначено: "ƒержави-учасниц≥ сумл≥нно виконуватимуть своњ зобов'¤занн¤ з м≥жнародного права, ¤к т≥ зобов'¤занн¤, котр≥ випливають ≥з загальновизнаних принцип≥в ≥ норм м≥жнародного права, так ≥ зобов'¤занн¤, котр≥ випливають ≥з в≥дпов≥дних м≥жнародному праву договор≥в або ≥нших угод, учасниками ¤ких вони Ї".

6)ѕринцип взаЇмноњ вигоди -найчаст≥ше керуютьс¤ у м≥жнародних економ≥чних в≥дносинах. ѕов'¤заний з таким принципом, ¤к суверенна р≥вн≥сть держав. јдже лише в межах р≥вност≥ можна врахувати взаЇмн≥ ≥нтереси, дос¤гти обоп≥льноњ вигоди. “ому в ’арт≥њ 1974 р. ц≥ принципи розгл¤даютьс¤ ¤к так≥, що взаЇмно доповнюють один одного. Ќедодержанн¤ цього принципу у м≥жнародних економ≥чних в≥дносинах спричин¤Ї неоколон≥ал≥зм, дискрим≥нац≥ю, нер≥вноправн≥сть ≥ неекв≥валентн≥сть обм≥ну, врешт≥-решт, призводить до пол≥тичноњ ≥ економ≥чноњ залежност≥, особливо ще недостатньо розвинутих крањн.

¬одночас не сл≥д вважати ¤кимось в≥дступом в≥д принципу взаЇмноњ вигоди встановленн¤, ¤к вин¤ток, дл¤ крањн, що розвиваютьс¤, певних п≥льг, режиму найб≥льшого спри¤нн¤ ( преференц≥њ (з лат. - в≥ддаю перевагу), ¤к≥ застосовуютьс¤ лише щодо тих крањн, ¤ким њх надано, ≥ не поширюютьс¤ на ≥нш≥ крањни, нав≥ть ¤кщо вони користуютьс¤ режимом найб≥льшого спри¤нн¤. «азначене "порушенн¤" принципу взаЇмноњ вигоди забезпечуЇ фактичну р≥вн≥сть ≥ фактичну взаЇмну вигоду в економ≥чних стосунках м≥ж розвинутими крањнами ≥ крањнами, що розвиваютьс¤.



Ќа головну



Hosted by uCoz