јрб≥тражний розгл¤д р≥зних спор≥в, зокрема ≥ спор≥в, пов'¤заних з невиконанн¤м або неналежним виконанн¤м зобов'¤зань м≥жнародних економ≥чних договор≥в, Ї одним ≥з засоб≥в њх мирного розв'¤занн¤. ƒв≥ р≥зновидност≥ ћ≥жнародного арб≥тражу: 1) ћ≥жнародний арб≥траж, ¤кий передбачаЇтьс¤ у м≥жнародних договорах на випадок розгл¤ду спор≥в, пов'¤заних з њх невиконанн¤м;2) ћ≥жнародний арб≥траж, ¤кий створюЇтьс¤ дл¤ розгл¤ду ≥ розв'¤занн¤ конкретного спору. ¬≥дпов≥дно до —татуту 00Ќ сторони, ¤к≥ беруть участь у будь-¤кому спор≥, продовженн¤ ¤кого може загрожувати п≥дтриманню миру ≥ безпеки, повинн≥ намагатись розв'¤зати його мирними засобами

¬≥дпов≥дно до ст. 5 ”годи м≥ж ”р¤дом ”крањни ≥ ”р¤дом —получених Ўтат≥в јмерики про спри¤нн¤ кап≥таловкладенн¤м в≥д б травн¤ 1992 р., спори, ¤к≥ можуть виникнути м≥ж ними, можуть передаватись за ≥н≥ц≥ативою будь-¤кого ≥з ур¤д≥в до арб≥тражного суду. јрб≥тражний суд буде створений ≥ функц≥онуватиме таким чином: кожний ”р¤д призначить одного арб≥тра. «а взаЇмною згодою вони визначать голову арб≥тражного суду, ¤кий повинен бути громад¤нином третьоњ держави ≥ призначенн¤ ¤кого маЇ бути прийн¤те обома ур¤дами. јрб≥три мають бути призначен≥ прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в, а голова - впродовж шести м≥с¤ц≥в з дн¤ одержанн¤ проханн¤ в≥д будь-¤кого з ур¤д≥в про проведенн¤ арб≥тражу. якщо призначенн¤ не будуть зд≥йснен≥ в зазначен≥ строки, то будь-¤кий з ур¤д≥в може, за в≥дсутност≥ ≥ншоњ домовленост≥, просити √енерального секретар¤ ѕост≥йного арб≥тражного суду зробити необх≥дне або необх≥дн≥ призначенн¤, ≥ обидва ур¤ди погоджуютьс¤ прийн¤ти таке або так≥ призначенн¤. јрб≥тражний суд грунтуватиме своЇ р≥шенн¤ на в≥дпов≥дних принципах ≥ нормах м≥жнародного публ≥чного права. …ого р≥шенн¤, прийн¤т≥ б≥льш≥стю голос≥в, будуть остаточними ≥ матимуть обов'¤зкову силу.

ѕ≥д час судового розгл¤ду кожен з ур¤д≥в в≥зьме на себе витрати, пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю свого арб≥тра ≥ своњм ѕредставництвом у судовому розгл¤д≥ в арб≥тражному суд≥, тод≥ ¤к витрати, пов'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю √олови, та ≥нш≥ витрати арб≥тражу будуть сплачен≥ в р≥вних частинах обома ур¤дами. ¬ своЇму р≥шенн≥ арб≥тражний суд може на власний розсуд зм≥нити пропорц≥ю розпод≥лу витрат м≥ж двома ур¤дами. « ус≥х ≥нших питань арб≥тражний суд встановить своњ правила процедури. јрб≥тражний розгл¤д ¤к один ≥з засоб≥в розв'¤занн¤ спор≥в ѕередбачений ƒекларац≥Їю про принципи м≥жнародного права (1970 р.) та ћан≥льською декларац≥Їю про мирне розв'¤занн¤ м≥жнародних спор≥в.

Ќеобх≥дн≥сть розгл¤ду спор≥в м≥жнародного характеру арб≥тражем обумовила потребу розробки  одексу арб≥тражного ѕроцесу. ѕроект  одексу ¤к первинний вар≥ант був ѕ≥дготовлений ≤нститутом м≥жнародного права.  ом≥с≥¤ м≥жнародного права 00 Ќ, створена 21 листопада 1947 р.¬ 1950 р. на  ом≥с≥њ був запропонований проект арб≥тражного процесуального  одексу. ќсоблив≥стю цього :зверненн¤ до арб≥тражу, незалежно в≥д вол≥ стор≥н, Ї обов'¤зковим. якщо сторони, м≥ж ¤кими виник сп≥р, не можуть укласти арб≥тражну угоду самост≥йно або з допомогою третьоњ сторони, то умова такоњ угоди визначаЇтьс¤ ћ≥жнародним —удом 00Ќ. якщо арб≥траж не може розтлумачити своЇ р≥шенн¤, воно роз'¤снюЇтьс¤ —удом. якщо в≥дкрились нов≥ обставини, то —уд може ѕерегл¤нути арб≥тражне р≥шенн¤. ” 1958 р. на дес¤т≥й сес≥њ  ом≥с≥њ м≥жнародного права був ѕрийн¤тий к≥нцевий вар≥ант документа про арб≥тражний ѕроцес, ¤кий називавс¤ "«разков≥ правила арб≥тражного процесу". ¬≥н був представлений √енеральн≥й јсамблењ 00Ќ, ¤ка 14 листопада 1958 р. своЇю резолюц≥Їю рекомендувала ÷ей документ до використанн¤. «разков≥ правила потребують вдосконаленн¤ з ”рахуванн¤м сучасноњ практики м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва. Ќайкращий вар≥ант вир≥шенн¤ цього питанн¤- це розробка на основ≥ "«разкових правил арб≥тражного процесу" в≥дпов≥дноњ конвенц≥њ. ” 1957 р. державами - членами –ади ™вропи була укладена ™вропейська конвенц≥¤ з мирного врегулюванн¤ спор≥в. ÷ей м≥жнародно-правовий акт, пор¤д з ≥ншими питанн¤ми, регулюЇ при розгл¤д≥ спор≥в судову процедуру , примиренн¤ ≥ арб≥траж. ” ѕ≥дсумковому документ≥ ¬≥денськоњ зустр≥ч≥ представник≥в держав - учасниць Ќаради з безпеки ≥ сп≥вроб≥тництва в ™вроп≥, п≥дписаному 15 с≥чн¤ 1989 р. ≥ колишн≥м –ад¤нським —оюзом, зазначено, що дл¤ врегулюванн¤ спор≥в сл≥д заслуховувати третю сторону, ¤кщо вони не можуть бути урегульован≥ ≥ншими мирними засобами.

”р¤ди держав - учасниць —Ќƒ (за вин¤тком јзербайджанськоњ –еспубл≥ки) п≥дписали 20 березн¤ 1992 р. ”году про пор¤док розгл¤ду спор≥в, ¤к≥ пов'¤зан≥ ≥з зд≥йсненн¤м господарськоњ д≥¤льност≥. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ ”годи встановлено пор¤док розгл¤ду господарських спор≥в м≥ж суб'Їктами, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в р≥зних державах - учасниц¤х —п≥вдружност≥. √осподарююч≥ суб'Їкти (п≥дприЇмства, об'Їднанн¤, орган≥зац≥њ, громад¤ни-п≥дприЇмц≥) кожноњ держави - учасниц≥ —п≥вдружност≥ користуютьс¤ на територ≥њ ≥ншоњ держави-учасниц≥ правовим ≥ судовим захистом своњх майнових прав ≥ законних ≥нтерес≥в, р≥вним з господарюючими суб'Їктами ≥ншоњ держави.  омпетентний суд держави-учасниц≥ маЇ право розгл¤дати сп≥р, коли на його територ≥њ: а) в≥дпов≥дач мав пост≥йне м≥сце проживанн¤ або м≥сце знаходженн¤ на момент пред'¤вленн¤ позову. якщо у справ≥ беруть участь дек≥лька в≥дпов≥дач≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на територ≥њ р≥зних держав - учасниць —Ќƒ, то сп≥р розгл¤даЇтьс¤ за м≥сцем знаходженн¤ будь-¤кого в≥дпов≥дача за вибором позивача; б) зд≥йснюЇтьс¤ торгова, промислова або ≥нша господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства-в≥дпов≥дача; в) маЇ м≥сце д≥¤ або ≥нша обставина, ¤ка стала п≥дставою дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в; г) маЇ пост≥йне м≥сце проживанн¤ або м≥сце знаходженн¤ позивач за позовом про захист д≥ловоњ репутац≥њ; д) знаходитьс¤ контрагент - постачальник, п≥др¤дник, ≥ сп≥р стосуЇтьс¤ укладенн¤, зм≥ни або припиненн¤ договор≥в.  омпетентн≥ суди держав - учасниць —Ќƒ розгл¤дають справи ≥ в ≥нших випадках, ¤кщо Ї письмова згода стор≥н про передачу спору цьому суду. «а на¤вност≥ такоњ згоди суд ≥ншоњ держави - учасниц≥ —Ќƒ припин¤Ї проведенн¤ справ за за¤вою в≥дпов≥дача, ¤кщо така за¤ва зроблена до прийн¤тт¤ р≥шенн¤ у справ≥. ѕозов суб'Їкт≥в господарюванн¤ про право власност≥ на нерухоме майно розгл¤даЇтьс¤ виключно судом держави - учасниц≥ —Ќƒ, на територ≥њ ¤коњ знаходитьс¤ майно. ўодо справ про визнанн¤ повн≥стю або частково ненормативних акт≥в державних та ≥нших орган≥в, а також про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих господарюючим суб'Їктом такими актами або ¤к≥ виникли внасл≥док неналежного виконанн¤ вказаними органами своњх обов'¤зк≥в стосовно господарюючих суб'Їкт≥в, то вони розгл¤даютьс¤ виключно судом за м≥сцем знаходженн¤ зазначеного органу. «устр≥чний позов ≥ вимога про зал≥к, ¤к≥ випливають ≥з того ж правов≥дношенн¤, що й основний позов, п≥дл¤гають розгл¤ду у тому ж суд≥, ¤кий розгл¤даЇ основний позов.