¬иди м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й



ѕерший найб≥льш узагальнений под≥л м≥жнародних орган≥зац≥й даЇ можлив≥сть вид≥лити њх чотири групи: 1) ун≥версальн≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, членами ¤ких Ї держави р≥зних соц≥ально-економ≥чних систем; 2) м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, членами ¤ких були соц≥ал≥стичн≥ крањни; 3) м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ об'Їднували кап≥тал≥стичн≥ крањни; 4) м≥жнародн≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ, до складу ¤ких вход¤ть крањни, що розвиваютьс¤.  ласиф≥кац≥ю м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й можна продовжити ≥ в межах кожноњ ≥з названих груп. “ак, серед такоњ ун≥версальноњ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ, ¤к 00Ќ, можна вид≥лити дв≥ п≥дгрупи. ѕерша - спец≥ал≥зован≥ установи 00Ќ ≥ друга - допом≥жн≥ органи 00Ќ, ¤к≥ користуютьс¤ статусом м≥жнародних орган≥зац≥й. ƒо першоњ групи, наприклад, можна в≥днести ќрган≥зац≥ю ќб'Їднаних Ќац≥й з промислового розвитку, а до другоњ -  онференц≥ю з торг≥вл≥ та розвитку. ѕевну роль у розвитку м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва в окремих напр¤мах в≥д≥грають м≥жнародн≥ та рег≥ональн≥ м≥жур¤дов≥ галузев≥ орган≥зац≥њ, зокрема ѕродовольча ≥ с≥льськогосподарська орган≥зац≥¤ ќќЌ, ¬сесв≥тн¤ поштова сп≥лка, ќрган≥зац≥¤ м≥жнародноњ цив≥льноњ ав≥ац≥њ, ћ≥жур¤дова морська консультативна орган≥зац≥¤, ћ≥жнародний банк економ≥чного сп≥вроб≥тництва та ≥н. ¬с≥ назван≥ орган≥зац≥њ над≥лен≥ м≥жнародною правосуб'Їктн≥стю, створен≥ на основ≥ м≥жнародних договор≥в, вони у межах своЇњ д≥¤льност≥ обговорюють р≥зноман≥тн≥ економ≥чн≥ проблеми, розробл¤ють ≥ приймають нормативн≥ акти та окрем≥ норми м≥жнародного економ≥чного права ѕравоздатн≥сть, ¤кою над≥лен≥ м≥жнародн≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ, даЇ њм змогу укладати р≥зн≥ угоди ¤к з окремими державами, так ≥ з м≥жнародними орган≥зац≥¤ми в межах завдань ≥ ц≥лей, закр≥плених в њхн≥х установчих документах. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ користуютьс¤ ≥мун≥тетом, що маЇ важливе значенн¤ дл¤ њхньоњ д≥¤льност≥

ћ≥жур¤дов≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ-ц≥ орган≥зац≥њ Ї пост≥йно д≥ючим механ≥змом, ¤кий даЇ можлив≥сть державам оперативно вир≥шувати (чи намагатис¤ це зробити) питанн¤ м≥жнародного економ≥чного житт¤. ќрган≥зац≥њ використовуютьс¤ ¤к форуми дл¤ обговоренн¤ найважлив≥ших економ≥чних проблем св≥ту загалом та його рег≥он≥в.

” таких орган≥зац≥¤х концентруютьс¤ фах≥вц≥ св≥тового р≥вн¤, здатн≥ вир≥шувати найскладн≥ш≥ питанн¤ сьогоденн¤.

ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ не мають самост≥йних економ≥чних ≥нтерес≥в, њх д≥¤льн≥сть не спр¤мовуЇтьс¤ на пр¤ме одержанн¤ прибутк≥в. ÷≥ орган≥зац≥њ ≥снують дл¤ того, щоб забезпечити розвиток економ≥чного сп≥вроб≥тництва держав.

ћ≥жнародн≥ м≥жур¤дов≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ Ї пост≥йним об'Їднанн¤м в≥дпов≥дних держав. ¬они створюютьс¤ на основ≥ схваленоњ державами м≥жнародноњ угоди чи ≥ншого установчого акта з метою координац≥њ зусиль дл¤ вир≥шенн¤ певних проблем. ‘ункц≥њ та повноваженн¤ орган≥зац≥њ та њњ орган≥в, ¤к правило, визначаютьс¤ так званим конституц≥йним документом в≥дпов≥дноњ орган≥зац≥њ (статутом, конвенц≥Їю, угодою тощо). ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ мають приблизно таку структуру: збори (що скликаютьс¤ пер≥одично) представник≥в ус≥х держав-член≥в, виконавчий орган, а також у б≥льшост≥ випадк≥в пост≥йний секретар≥ат.

ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ мають пост≥йний або регул¤рний характер д≥¤льност≥; вони провод¤ть багатосторонн≥ переговори, в≥дкрите обговоренн¤ питань та прийн¤тт¤ р≥шень (¤к≥, ¤к правило, не мають обов'¤зковоњ сили).

ћ≥жнародн≥ м≥жур¤дов≥ орган≥зац≥њ бувають всесв≥тн≥ми ≥ рег≥ональними. ѕри де¤ких орган≥зац≥¤х ≥снують пост≥йн≥ представництва держав.




На головну


Hosted by uCoz