Митний кодекс України (МКУ) був прийнятий Верховною Радою України 12 грудня 1991 р. Він складається з 11 розділів. У розділі першому '" Загальні положення" закріплені норми, які стосуються змісту митної справи, взаємовідносин митних органів України з іншими органами та особами. Відповідно до ст. І МКУ митна справа включає порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане із встановленням мит та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики тощо.

Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території. Митне регулювання здійснюється відповідно до Кодексу, законів України та міжнародних договорів України. Україна може вступати в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності міжнародних організацій з питань митної справи. Важливе значення МКУ полягає у тому, що він юридичне фіксує такі поняття, як митна територія, митний кордон, митна зона (ст. З - 5). Так, територія України, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи, становить єдину митну територію. Межі цієї території України є митним кордоном України. Він збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Останні є складовою частиною митного кордону України. На території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Їх статус та територія встановлюються Верховною Радою України відповідно до законів України про спеціальні митні зони. МКУ у загальних рисах визначає систему та компетенцію органів державного регулювання митною справою. Зокрема у ст. 8 зазначено, що регулювання митною справою здійснюють вищі органи державної влади та управління України. Головні напрями митної політики України, структура системи органів державного регулювання митної справи, розмір мита та умови митного оподаткування, спеціальні митні зони та митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняються, визначаються Верховною Радою України. Забезпечення здійснення митної політики України відповідно до законів України, встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури, координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи, проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України, подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України здійснюються Кабінетом Міністрів України. Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі митної справи, як вже зазначалося, є Державний митний комітет України. Він приймає нормативні акти тільки відповідно до МКУ та інших законів України. Забороняється регулювання митної справи прямо не передбаченими у законодавстві України актами і діями державних та недержавних органів- Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Систему органів управління митною справою становлять Державний митний комітет України та митниці України.

Державний митний комітет України утворюється Президентам України. Голова Державного митного комітету України призначається відповідно до чинного законодавства. Створення, реорганізація та ліквідація митниць України здійснюється Державним митним комітетом України за погодженням з Міністерством фінансів (ст. 9). Митні органи України є частиною системи державних органів. Враховуючи це, в МКУ передбачена група норм (ст. 16 - 20), які регулюють взаємовідносини митних органів з іншими державними органами, підприємствами та. громадянами. Зокрема, передбачено, що державні та інші органи, які відповідно до законів України не здійснюють загального керівництва

Митною справою,не вправі приймати рішення .які входять у компетенцію митних органів України ,чи іншим чином втручатись у діяльність цих органів.