ќргани управл≥нн¤ ™вропейського —оюзу



™вропейський —оюз (™—).

™вропейський —оюз виник на основ≥ ™вропейського —п≥втовариства - ™вропейського економ≥чного сп≥втовариства, ™вропейського об'Їднанн¤ вуг≥лл¤ та стал≥ й ™вропейського сп≥втовариства з атомноњ енерг≥њ. ƒруге ≥ третЇ з названих сп≥втовариств були створен≥ зг≥дно з договорами, укладеними в≥дпов≥дно в ѕариж≥ (1951 р.) та –им≥ (1957 р.).

—воЇр≥дною конституц≥Їю ™—, вважаЇтьс¤ догов≥р, зг≥дно з ¤ким було створено ™вропейське економ≥чне сп≥втовариство (так званий —п≥льний ринок). ћаЇтьс¤ на уваз≥ –имський догов≥р 1957 р. ” ƒоговор≥ було сформульовано базов≥ принципи економ≥чного союзу перв≥сноњ ш≥стки крањн - в≥льний рух товар≥в, людей, послуг ≥ кап≥талу. ƒогов≥р м≥стить норми, спр¤мован≥ на реал≥зац≥ю зазначених принцип≥в. «аборонен≥ мита на ≥мпорт товар≥в ≥ послуг з крањн-член≥в, к≥льк≥сн≥ обмеженн¤ та прир≥вн¤н≥ до них заходи, а також окрем≥ види ур¤дового субсидуванн¤ промисловост≥. ќкр≥м заборон на крањни-члени покладаютьс¤ й певн≥ зобов'¤занн¤.

™диний Ївропейський акт 1987 р. став першою великою реформою ™вропейського —п≥втовариства. ¬≥н встановив остаточну дату створенн¤ —п≥льного ринку- 31 грудн¤ 1992р. Ѕуло набагато розширено компетенц≥ю ™≈—, зокрема у сфер≥ рег≥ональноњ, науково-техн≥чноњ та природоохоронноњ пол≥тики. ѕ≥двищилась роль ™вропарламенту,

¬ажливою в≥хою на шл¤ху Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ став ћаастр≥хтський догов≥р. …ого було укладено 7 лютого 1992 р. ÷ей догов≥р в≥домий ¤к догов≥р про ™—. «г≥дно з цим договором до тексту –имського договору 1957 р, було внесено суттЇв≥ зм≥ни, ≥ крањни-члени перейшли в≥д сп≥льного ринку до б≥льш високоњ форми ≥нтеграц≥њ - економ≥чного ≥ валютного союзу, що передбачаЇ запровадженн¤ ≥ регулюванн¤ Їдиноњ валюти ™—. ” зах≥дн≥й л≥тератур≥ можна зустр≥ти твердженн¤, що саме ћаастр≥хтський догов≥р Ї "конституц≥Їю" ™—. ƒогов≥р набрав чинност≥ 1 листопада 1993р. ƒо складу ™— ув≥йшли 12 держав: ‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥дерланди, Ћюксембург (засновники), ¬еликобритан≥¤, ƒан≥¤, ≤рланд≥¤, √рец≥¤, ѕортугал≥¤, ≤спан≥¤ (ув≥йшли до складу прот¤гом 1973-1986 рр.).

як орган≥зац≥¤ ™— зам≥нив у 1993 р. ™вропейське —п≥втовариство. ™вропейський —оюз перебрав соб≥ вс≥ ≥нституц≥њ зазначеного —п≥втовариства, у тому числ≥ ™вропарламент. “рьома "стовпами" ™— вважаютьс¤:o ™вропейське ≈коном≥чне —п≥втовариство;

o координац≥¤ зовн≥шньоњ пол≥тики та безпеки в межах оборонного крила, ¤ке маЇ назву "«ах≥дноЇвропейський —оюз";

o координац≥¤ д≥¤льност≥ у внутр≥шн≥й судово-пол≥цейськ≥й сфер≥, зокрема з питань ≥мм≥грац≥њ та наданн¤ пол≥тичного притулку.

” 1995 р. до ™— приЇдналис¤ јвстр≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤ ≥ Ўвец≥¤, загальна к≥льк≥сть його держав-член≥в зросла до 15.  ≥лька крањн подали за¤ви на вступ до ™—. ™вропейський —оюз уклав угоди про сп≥вроб≥тництво з колишн≥ми крањнами соц≥ал≥стичного табору. ” 1994р. ™— та ™ј¬“ утворили безмитну зону, в≥дому ¤к ™вропейський економ≥чний рег≥он.

1 с≥чн¤ 1999 р. 11 держав-член≥в ™— (јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, ≤рланд≥¤, ≤спан≥¤, ≤тал≥¤, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, Ќ≥меччина, ѕортугал≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, ‘ранц≥¤) запровадили дл¤ розрахункових операц≥й (безгот≥вкових платеж≥в) Їдину валюту - Ївро (з ф≥ксац≥Їю њњ паритету). Ќа початку 2002 р. плануЇтьс¤ запровадити монети ≥ банкноти дл¤ гот≥вкового об≥гу.

¬алюти зазначених 11 крањн припинили котируванн¤ на валютних б≥ржах, а також використанн¤ дл¤ нарахуванн¤ ставок процент≥в та ≥ндекс≥в фондових б≥рж.

√оловна особлив≥сть механ≥зму ™— пол¤гаЇ в тому, що його органи уповноважен≥ з низки питань приймати р≥шенн¤, ¤к≥ мають пр¤му обов'¤зкову силу дл¤ крањн-член≥в. ѓм передан≥ в≥дпов≥дн≥ прерогативи нац≥ональних властей.

ƒо кер≥вних орган≥в ™— належать так≥:

1. ™вропейська –ада. Ќа р≥вн≥ глав держав ≥ ур¤д≥в њњ зас≥данн¤ в≥дбуваютьс¤ щонайменше дв≥ч≥ на р≥к. ” њњ зас≥данн¤х бере участь також голова  ом≥с≥њ ™вропейських —п≥втовариств (це своЇр≥дний ур¤д ™—). –ада визначаЇ генеральну пол≥тичну л≥н≥ю ™вропейського —п≥втовариства.

2. ™вропейський парламент. ÷е представницький орган ™—. ќбираЇтьс¤ пр¤мим сп≥льним голосуванн¤м, беручи до уваги встановлену дл¤ кожноњ крањни-члена квоту. –оль парламенту зростаЇ. ¬≥н маЇ прерогативи у сфер≥ затвердженн¤ бюджету ™—, ратиф≥куЇ м≥жнародн≥ договори. —ес≥њ ™вропарламенту в≥дбуваютьс¤ у —тразбурз≥ (‘ранц≥¤) чи Ѕрюссел≥ (Ѕельг≥¤).

3. –ада ™—. —кладаЇтьс¤ з м≥н≥стр≥в закордонних справ або галузевих м≥н≥стр≥в, коли розгл¤даютьс¤ в≥дпов≥дн≥ питанн¤. –ада уповноважена приймати обов'¤зков≥ до виконанн¤ р≥шенн¤ практично з ус≥х аспект≥в д≥¤льност≥ ™—. –обочим органом –ади ™— Ї  ом≥тет пост≥йних представник≥в держав-член≥в.

4.  ом≥с≥¤ Ївропейських сп≥втовариств. ÷е наднац≥ональний виконавчий орган, своЇр≥дний ур¤д ™—. ¬иконуЇ поточну роботу, спр¤мовану на зд≥йсненн¤ Їдиноњ пол≥тики ™—.  онтролюЇ дотриманн¤ державами ≥ п≥дприЇмц¤ми правил конкурентноњ повед≥нки та стандарт≥в, узаконених установчими договорами-актами. √отуЇ проекти нормативних документ≥в. —кладаЇтьс¤ з 20 член≥в (ком≥сар≥в), ¤к≥ Ї м≥жнародними чиновниками ≥ не залежать в≥д нац≥ональних ур¤д≥в.  ом≥с≥¤ у своњй д≥¤льност≥ спираЇтьс¤ на апарат, що складаЇтьс¤ з «ќ управл≥нь. Ўтаб-квартира розташована у Ѕрюссел≥ (Ѕельг≥¤).  ом≥с≥¤ маЇ представництва в к≥лькох крањнах св≥ту.

5. ™вропейський суд. —кладаЇтьс¤ з 15 судд≥в, ¤к≥ обираютьс¤ на 6 рок≥в. «абезпечуЇ однозначне тлумаченн¤ законодавства в межах визначеноњ юрисдикц≥њ. –озгл¤даЇ справи за зверненн¤ми держав-член≥в, ≥нститут≥в ™—, ф≥зичних та юридичних ос≥б.

6. ѕалата аудитор≥в. —кладаЇтьс¤ з 12 член≥в, ¤к≥ призначаютьс¤ –адою ™— на 6 рок≥в. ѕерев≥р¤Ї ф≥нансов≥ зв≥ти з надходжень ≥ витрат ™—, заклад≥в та орган≥в, створених ним, складаЇ допов≥д≥ та узагальнюЇ результати рев≥з≥й п≥сл¤ зак≥нченн¤ кожного ф≥нансового року.



Ќа головну



Hosted by uCoz