Активізація участі України у зовнішньоекономічній діяльності обумовила розширення операцій з валютними цінностями, які вона здійснює як на своїй території, так і за межами. Це у свою чергу, вимагає відповідних кроків з боку нашої держави. Україна вступає до Міжнародного валютного Фонду, формує свій Валютний фонд, приймає нормативні акти, що регулюють відносини в межах здійснення валютних операцій тощо. До таких актів передусім слід іднести декрети КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", "Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті", які було прийнято 19 лютого 1993 р. Цими декретами був становлений режим здійсненні валютних операцій на території України, визначені загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів у даній сфері а вирішені інші питання. У Декреті "Про систему валютного регулювання і валюгного контролю дається визначення термінів, що вживаються при здійсненні функцій валютного регулювання і валютного контролю.Нормативне визначення термінів у сфері валютного регулювання має велике значення. Передусім воно дає можливість чітко з'ясувати зміст даного нормативного акта. Крім цього, виключається двояке тлумачення відповідних термінів.

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

Наявність валютних цінностей у власності резидентів і нерезидентів є необхідною передумовою здійснення з ними відповідних операцій. З метою належного упорядкування цих операцій у Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" закріплено цілий розділ "Операції з валютними цінностями" (ст. 2 - 10). в якому і визначається в основному правовий режим операцій з валютними цінностями. Норми цього розділу регулюють питання, пов'язані з порядком використання надходжень в іноземній валюті, видачі ліцензій Національним банком України на здійснення валютних операцій, організації торгівлі іноземною валютою та ін.

Національний банк України зобов'язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, І з цією метою може виступати суб'єктом міжбанківського валютного ринку України.

Важливу роль в організації здійснення валютних операцій відіграє Національний банк України, який видає відповідні генеральні та індивідуальні ліцензії. Генеральш ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення операцій, пов'язаних з торгівлею іноземною валютою, мають право відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на підставі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції

Кабінет Міністрів України з метою створення необхідних умов для запровадження внутрішньої конвертації українського карбованця, стимулювання експорту, а також стабілізації валютного курсу українського карбованця та підвищення розрахункової дисципліни 19 лютого 1993 р. прийняв два декрети: "Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті" та " Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ І ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ

Українська держава, враховуючи значення валютного регулювання для успішного соціально-економічного розвитку країни, визначає систему державних органів у цій сфері. До системи органів, покликаних забезпечити валютне регулювання і валютний контроль, насамперед слід віднести Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, ряд міністерств та відомств (Міністерство зовнішніх економічних зв'язків, Міністерство фінансів. Державний митний комітет та ін.). Функції, повноваження та деякі інші елементи правового статусу цих органів у сфері валютного регулювання визначені в Декреті "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання виконує такі функції: визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України; бере участь у складанні платіжного балансу України; забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей; забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України; визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України. Щодо повноважень Національного банку України у сфері валютного регулювання, то вони зводяться до наступних. Він здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України; складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України; контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України; визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам; видає у межах, передбачених зазначеним Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування: установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одинипях; установлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням; забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків. НБУ є головним органом валютного контролю. Він контролює виконання правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно зДекретом та іншими актами валютного законодавства України.

Функції контролю у сфері валютного регулювання покладені й на інші органи, зокрема на уповноважені банки, Державну податкову інспекцію України, Міністерство зв'язку України, Державний митний комітет України. Так, уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, шо проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв'язку України контролює додержання правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей.