јктив≥зац≥¤ участ≥ ”крањни у зовн≥шньоеконом≥чн≥й ¤льност≥ обумовила розширенн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми, ¤к≥ вона зд≥йснюЇ ¤к на своњй територ≥њ, так ≥ за межами. ÷е у свою чергу, вимагаЇ в≥дпов≥дних крок≥в з боку нашоњ держави. ”крањна вступаЇ до ћ≥жнародного валютного ‘онду, формуЇ св≥й ¬алютний фонд, приймаЇ нормативн≥ акти, що регулюють в≥дносини в межах зд≥йсненн¤ валютних операц≥й тощо. ƒо таких акт≥в(джерела) сл≥д в≥днести декрети  ћ” "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю", "ѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в у ≥ноземн≥й валют≥", "ѕро тимчасовий пор¤док використанн¤ надходжень в ≥ноземн≥й валют≥", ¤к≥ було прийн¤то 19 лютого 1993 р. ÷ими декретами був встановлений режим зд≥йсненн≥ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, визначен≥ загагальн≥ принципи валютного регулюванн¤, повноваженн¤ державних орган≥в у дан≥й сфер≥.

ћ≥жнародне валютне право своњми витоками маЇ м≥жнародне публ≥чне та приватне право. —истема права маЇ таку ≥Їрарх≥ю: норма - ≥нститут - п≥дгалузь - галузь. ѕредмет правового регулюванн¤ - м≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини.  ласично ц≥ в≥дносини сл≥д розум≥ти ¤к в≥дносини "м≥ж народами" (м≥ждержавн≥ валютн≥ в≥дносини). јспекти валютних в≥дносин, у ¤ких беруть участь юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи р≥зних держав, особи без громад¤нства, ≥ноземна валюта, вважатимемо ¤к так≥, що належать до м≥жнародного приватного права.

ћ≥жнародне валютне право Ї п≥дгалуззю м≥жнародного економ≥чного права, а предметом його правового регулюванн¤ - м≥жнародн≥ валютн≥ в≥дносини.

Ќорми м≥жнародного валютного права мають певн≥ джерела. ” цих джерелах вони юридично заф≥ксован≥. ƒжерелами м≥жнародного валютного права Ї м≥жнародн≥ угоди, судова та арб≥тражна практика, м≥жнародно-правов≥ звичањ.