—в≥това валютна система - це форма орган≥зац≥њ м≥жнародних валютних в≥дносин, що зумовлен≥ розвитком св≥тового господарства та юридично заф≥ксован≥ в м≥жнародних угодах. Ќайголовн≥шими елементами ц≥Їњ системи Ї нац≥ональн≥ та колективн≥ валютн≥ одиниц≥, склад ≥ структура м≥жнародних л≥кв≥дних актив≥в (валютн≥ кошти та золот≥ резерви), механ≥зм валютних паритет≥в ≥ курс≥в, умови взаЇмноњ конвертованост≥ валют, обс¤ги валютних обмежень, форми м≥жнародних розрахунк≥в, режим м≥жнародних валютних ринк≥в ≥ св≥тових ринк≥в золота, статус м≥ждержавних валютно-кредитних орган≥зац≥й, що регулюють валютн≥ в≥дносини.

–озвиток св≥товоњ валютноњ системи п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни пов'¤заний ≥з Ѕреттон-¬удською угодою 1944 р. ¬она була важливим джерелом м≥жнародного валютного права. Ќар≥жним њњ каменем був золотовалютний стандарт - св≥това валютна система, за ¤коњ зв'¤зок валют окремо вз¤тих крањн ≥з золотом зд≥йснюЇтьс¤ опосередковано - через обм≥н на валюту, ¤ка продовжуЇ збер≥гати статус такоњ, що переводитьс¤ в золото.

« огл¤ду на тривалу ≥ пров≥дну роль долара —Ўј система золотовалютного стандарту була фактично системою золотодоларового стандарту.

«олотовалютний стандарт почав формуватись у 30-х роках ≥ зак≥нчивс¤ в 50-60-х роках. ÷ю систему юридично було оформлено в 1944 р. на Ѕреттон-¬удськ≥й конференц≥њ (21, 205) ¬≥дпов≥дно до њњ р≥шень було створено ћ¬‘ ≥ ћЅ–– .

” ст. 1 ”годи про створенн¤ ћ≥жнародного валютного фонду заф≥ксовано таку мету його д≥¤льност≥:

o спри¤нн¤ м≥жнародному валютному сп≥вроб≥тництву через пост≥йн≥ заклади, що становл¤ть механ≥зм дл¤ консультац≥й ≥ сп≥вроб≥тництва з м≥жнародних валютних проблем;

o полегшенн¤ р≥вном≥рного розширенн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ й тим самим спри¤нн¤ розширенню та п≥дтримц≥ високого р≥вн¤ зайн¤тост≥ й реальних доход≥в населенн¤ та розвитку продуктивних сил вс≥х крањн-член≥в ¤к основних ц≥лей економ≥чноњ пол≥тики;

o спри¤нн¤ стаб≥льност≥ валют, п≥дтримка впор¤дкованих валютних в≥дносин м≥ж крањнами-членами ≥ запоб≥ганн¤ знец≥ненню валют з метою конкуренц≥њ;

o допомога у створенн≥ багатосторонньоњ системи розрахунк≥в за поточними операц≥¤ми м≥ж крањнами-членами ≥ в усуненн≥ валютних обмежень, що перешкоджають розширенню св≥товоњ торг≥вл≥;

o створенн¤ у крањнах-членах шл¤хом тимчасового наданн¤ њм загальних кошт≥в за належн≥ гарант≥њ впевненост≥, що в такий спос≥б њм буде надана можлив≥сть виправити порушенн¤ р≥вноваги плат≥жних баланс≥в без необх≥дност≥ вдаватис¤ до заход≥в, що завдають шкоди нац≥ональному ≥ м≥жнародному процв≥танню;

o скороченн¤ в≥дпов≥дно до викладеного тривалост≥ й зниженн¤ ступен¤ порушенн¤ р≥вноваги м≥жнародних плат≥жних баланс≥в крањн-член≥в.

‘онд у своњй пол≥тиц≥ та р≥шенн¤х керуЇтьс¤ ц≥л¤ми, викладеними в ц≥й статт≥.

” 70-х роках п≥сл¤ укладенн¤ ямайськоњ угоди золотодоларова система припинила ≥снувати.ямайська угода - це домовлен≥сть про основн≥ принципи формуванн¤ новоњ св≥товоњ валютноњ системи зам≥сть Ѕреттон-¬удськоњ системи золотовалютного стандарту. ƒомовленост≥ було дос¤гнуто на нарад≥ крањн-учасниць ћ¬‘, ¤ка в≥дбулась 1976 р. у  ≥нгстон≥ - столиц≥ ямайки. ямайська угода запровадила —пец≥альн≥ правила запозиченн¤ (—ѕ«) ¤к базу новоњ валютноњ системи,юридично заф≥ксувала демонетизац≥ю золота та узаконила режим "плаваючих" валютних курс≥в.

—пец≥альн≥ правила запозиченн¤ - це м≥жнародн≥ резервн≥ кредитно-розрахунков≥ кошти крањн-член≥в ћ¬‘, призначен≥ дл¤ покритт¤ деф≥цит≥в њх плат≥жних баланс≥в. Ѕули вперше запроваджен≥ в 1970 р. зг≥дно з р≥шенн¤м ћ¬‘, прийн¤тим у 1969 р. ¤к допом≥жний зас≥б м≥жнародних розрахунк≥в. «олота ≥ долар≥в —Ўј ви¤вилось недостатньо дл¤ обслуговуванн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, тому —ѕ« вважались додатком до них. —пец≥альн≥ правила запозиченн¤ було названо "паперовим золотом".

Ќаданн¤ ћ¬‘ ≥ —в≥товим банком позик та кредит≥в узгоджуЇтьс¤ з виконанн¤ми крањнами-боржниками рекомендац≥й ф≥нансово-економ≥чного ≥ соц≥ального характеру, наданн¤м в≥дпов≥дними державами зв≥т≥в та ≥ншоњ ≥нформац≥њ щодо використанн¤ кошт≥в. Ќаданн¤ кредит≥в, зокрема, зумовлюЇтьс¤ дотриманн¤м крањнами-одержувачами зобов'¤зань не перевищувати певного темпу ≥нфл¤ц≥њ (¤к правило, не б≥льше 5-10 % щом≥с¤ц¤), не допускати деф≥циту державного бюджету понад 5-10 %, п≥дтримувати певний р≥вень соц≥ального захисту широких верств населенн¤ тощо.

” процес≥ прийн¤тт¤ кер≥вними органами ћ¬‘ та —в≥тового банку р≥шень обов'¤зкового характеру тривалий час застосовувавс¤ принцип "зваженого голосуванн¤"-к≥льк≥сть голос≥в держав-член≥в залежала в≥д розм≥ру кап≥талу, вкладеного в≥дпов≥дною державою. ‘актично крањни "√рупи дес¤ти" (—Ўј та ≥нш≥ розвинен≥ крањни) мали необх≥дну к≥льк≥сть голос≥в дл¤ прийн¤тт¤ потр≥бних њм р≥шень.

ћ≥жнародн≥ орган≥зац≥њ та фонди, ¤к≥ причетн≥ до м≥жнародних валютних в≥дносин, за рег≥ональною ознакою розпод≥л¤ютьс¤ на п'¤ть груп: ™вропи, јз≥њ, јфрики, Ћатинськоњ јмерики, арабських крањн. ќрган≥зац≥њ та фонди 00Ќ становл¤ть окрему групу глобального масштабу.

 рањни св≥ту пост≥йно працюють над удосконаленн¤м своњх валютних систем ≥ пошуком найефективн≥ших форм координац≥њ своЇњ валютноњ пол≥тики.

ћ≥жнародн≥ кредитн≥ орган≥зац≥њ та фонди створюютьс¤ на основ≥ угод, укладених в≥дпов≥дними державами ≥ функц≥онують на основ≥ м≥жнародно-правових аспект≥в. “ак≥ орган≥зац≥њ та фонди, ¤к правило, мають м≥жнародно-правову суб'Їктн≥сть ≥ в≥д свого ≥мен≥ укладають договори ¤к з крањнами-учасниц¤ми, так ≥ з ≥ншими державами та м≥жнародними орган≥зац≥¤ми.