—в≥това валютна система - це форма орган≥зац≥њ м≥жнародних валютних в≥дносин, що зумовлен≥ розвитком св≥тового госп-тва та юридичне заф≥ксован≥ в м≥жнародних угодах.

” сфер≥ м≥жнародного економ≥чного сп≥вроб≥тництва валютно-кредитн≥ в≥дносини под≥л¤ютьс¤ на чотири велик≥ групи:1) торговельн≥ та плат≥жн≥ угоди, ¤к≥ передбачають виконанн¤ кредитних операц≥й на основ≥ довгострокового кл≥рингу;2)угоди про економ≥чне та промислово-техн≥чне сп≥вроб≥тництво;3)м≥ждержавн≥ угоди про поставки товар≥в на компенсац≥йн≥й основ≥;4)спец≥альн≥ кредитн≥ угоди.

‘орми:

---1) ћ≥жнародний факторинг - це тристоронн≥ правов≥дносини, у ¤ких беруть участь:

o кредитор (експортер товар≥в, роб≥т, послуг);

o боржник (≥мпортер зазначених товар≥в);

o фактор (банк або спец≥ал≥зована факторингова орган≥зац≥¤), що маЇ права вимоги.

---2) ƒогов≥р м≥жнародного форфейтингу Ї р≥зновидом договору м≥жнародного факторингу, за ¤ким поступаютьс¤ не правом вимоги платежу, а простим ≥ перев≥дним вексел¤ми (траттами) шл¤хом вчиненн¤ ≥ндосаменту та форфейтера (фактора).

---3).ћ≥жнародний ф≥нансовий л≥зинг. - угода, в≥дпов≥дно до ¤коњ одна сторона зг≥дно з умовами, схваленими ≥ншою стороною укладаЇ догов≥р поставки з третьою стороною, в≥дпов≥дно до ¤кого л≥зингодавець придбаЇ промислову установку, засоби виробництва чи ≥нше обладнанн¤ та вступаЇ в догов≥р про л≥зинг з л≥зингоодержувачем, надаючи йому право використанн¤ обладнанн¤ в обм≥н на пер≥одичн≥ платеж≥.

ћ≥жнародний ф≥нансовий л≥зинг Ї тристоронн≥м договором, що маЇ так≥ ознаки:

o л≥зингодавець ≥ л≥зингоодержувач Ї суб'Їктами р≥зних держав;

o л≥зингоодержувач самост≥йно вибираЇ обладнанн¤ ≥ постачальника;

o л≥зингодавець купуЇ у постачальника обладнанн¤ спец≥ально дл¤ подальшого наданн¤ л≥зингу;

o у розрахунках л≥зингових платеж≥в ураховуЇтьс¤ терм≥н амортизац≥њ обладнанн¤;

o цей догов≥р укладаЇтьс¤ на комерц≥йн≥й основ≥, оск≥льки його сторони Ї суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ƒогов≥р ф≥нансового л≥зингу може ускладнюватис¤ тим, що в догов≥рн≥ правов≥дносини посл≥довно можуть вступати два чи б≥льше л≥зингодавц≥в та(або) два чи б≥льше л≥зингоодержувач≥в.

–озр≥зн¤ють л≥зинг :1)ф≥нансовий ≥ 2)оперативний.

1)ф≥нансовиq (≥нвестиц≥йний) л≥зинг- л≥зингоодержувач отримуЇ предмет л≥зингу на терм≥н, сп≥вставлений з терм≥ном можливого господарського використанн¤ цього обладнанн¤. Ќе Ї обов'¤зковою умова про перех≥д права власност≥ на об'Їкт л≥зингу до л≥зингоодержувача з огл¤ду на те, що п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну л≥зингу предмет угоди може не становити жодного ≥нтересу н≥ дл¤ л≥зингодавц¤, н≥ дл¤ л≥зингоодержувача. (наприклад, бульдозер перетворюЇтьс¤ на металобрухт). 2) оперативний л≥зинг - л≥зингоодержувач отримуЇ обладнанн¤ на короткий чи середн≥й терм≥н. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну договору його предмет може бути переданий ≥нш≥й особ≥ або ж догов≥р з цим л≥зингоодержувачем може бути продовжений.

---3) ” 1988 р. було укладено Ќьюйоркську конвенц≥ю 00Ќ про м≥жнародн≥ переказн≥ вексел≥ та м≥жнародн≥ прост≥ вексел≥. ” ∆енев≥ 7 червн¤ 1930 р. було укладено конвенц≥ю, мета ¤коњ - вир≥шувати окрем≥ кол≥з≥њ щодо закон≥в про перев≥дн≥ та прост≥ вексел≥, а також конвенц≥ю про ун≥ф≥кований закон з переказних ≥ простих вексел≥в.

¬ерховна –ада ”крањни своњми законами в≥д 6 липн¤ 1999 р. є 827-’≤” ≥ є 826-’≤” приЇднала ”крањну до зазначених женевських конвенц≥й.

¬елику к≥льк≥сть правил ≥ кер≥вництв (що мають факультативну силу) з правового забезпеченн¤ м≥жнародних ф≥нансових розрахунк≥в розроблено в межах ћ≥жнародноњ торговельноњ палати (ћ“ѕ), що розм≥щуЇтьс¤ в ѕариж≥.ќсновн≥ з них: 1)”н≥ф≥кован≥ правила ≥ звичањ дл¤ документальних акредитив≥в (1988 р.). 2)  ер≥вн≥ зауваженн¤ до стандартних форм документарного кредиту (документ ћ“ѕ є 416). 3)—тандартн≥ за¤вки на документарний кредит та кер≥вн≥ зауваженн¤ дл¤ за¤вник≥в на кредит (документ ћ“ѕ є 416ј). 4)ћ≥жнародн≥ правила з ≥нкассо (1978 р.). 5)”н≥ф≥кован≥ правила з ≥нкассо (редакц≥¤ 1995 р.; набрали чинност≥ 01.01.96; документ ћ“ѕ є 522). 6)”н≥ф≥кован≥ правила дл¤ догов≥рних гарант≥й (1978 р.). 7)”н≥ф≥кован≥ правила дл¤ гарант≥й з вимог (документ ћ“ѕ є 458). —пец≥альн≥ м≥ждержавн≥ кредитн≥ угоди передбачають наданн¤ державою-кредитором (позикодавцем) держав≥-боржниц≥ (позико-одержувачу) певноњ грошовоњ суми у кредит. ” цих угодах визначаютьс¤ сума позики, в≥дсоткова ставка, строк поверненн¤ позики тощо.

ƒержави-кредитори часто вимагають призначенн¤ гаранта щодо ≥ноземних кредит≥в.