ќдним ≥з основних момент≥в, що в≥др≥зн¤Ї д≥¤льн≥сть приватного нотар≥уса в≥д д≥¤льност≥ державного, Ї його особиста в≥дпов≥дальн≥сть за запод≥¤ну шкоду. Ўкода, запод≥¤на особ≥ внасл≥док незаконних д≥й або недбалост≥ приватного нотар≥уса, в≥дшкодовуЇтьс¤ у повному розм≥р≥. ќск≥льки приватний нотар≥ус самост≥йно в≥дпов≥даЇ за запод≥¤ну ним шкоду, йому необх≥дно мати дл¤ цього певн≥ кошти, аби в≥дшкодувати кл≥Їнтов≥ у грошовому вигл¤д≥ нанесен≥ збитки.

ўоб на¤вн≥сть ц≥Їњ суми не залежала в≥д конкретних доход≥в чи витрат приватного нотар≥уса у певний пром≥жок часу, передбачаЇтьс¤ ≥снуванн¤ такоњ грошовоњ суми (своЇр≥дного фонду), ¤ка маЇ ц≥льовий напр¤мок дл¤ њњ використанн¤, або ж можлив≥сть отриманн¤ такоњ суми в≥д ≥нших орган≥в, зокрема в≥д страховоњ орган≥зац≥њ.

—трахуванн¤ нотар≥уса на випадок запод≥¤нн¤ шкоди кл≥Їнтов≥ може провадитись у двох формах, а саме:

o приватний нотар≥ус може укласти з органом страхуванн¤ догов≥р службового страхуванн¤;

o приватний нотар≥ус може внести на спец≥альний рахунок до банк≥вськоњ установи страхову заставу. Ќотар≥ус маЇ право вибрати з цих двох форм одну, ¤ка Ї дл¤ нього найб≥льш прийн¤тною. —воЇ право вибору в≥н повинен реал≥зувати прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ отриманн¤ реЇстрац≥йного посв≥дченн¤. “акий строк встановлено приватному нотар≥усу ч. 4 ст. 24 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат", щоб розпочати нотар≥альну д≥¤льн≥сть; у цей же строкв≥н повинен вжити заход≥в дл¤ того, щоб створити дл¤ кл≥Їнт≥в можлив≥сть ¤кнайшвидшого забезпеченн¤ покритт¤ запод≥¤ноњ шкоди.

якщо приватний нотар≥ус не уклав договору службового страхуванн¤ чи не вн≥с страхову заставу дл¤ забезпеченн¤ покритт¤ шкоди, його приватна нотар≥альна д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤, а реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ анулюЇтьс¤ управл≥нн¤м юстиц≥њ.

—трахова сума чи застава маЇ ч≥тко визначений розм≥р - 100-кратний розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.

«аконом ”крањни "ѕро встановленн¤ величини вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥ та розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати на 1999 р." в≥д 25 грудн¤ 1998 р. за є 366-’≤” м≥н≥мальну зароб≥тну плату встановлено в розм≥р≥ 74 гривн≥. ќтже, розм≥р страховоњ суми чи застави - щонайменше 7400 гривень. ¬изначаючи розм≥р страховоњ суми або застави, сл≥д виходити з розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, не плутаючи њњ з розм≥ром неоподатковуваного доходу громад¤н.

—трахова сума - це сума, на ¤ку приватний нотар≥ус укладаЇ угоду з≥ страховою орган≥зац≥Їю ≥ ¤ка, в раз≥ настанн¤ страхового випадку, маЇ бути сплачена кл≥Їнтов≥.

—трахова застава - сума грошей, що м≥ститьс¤ на спец≥альному рахунку в банк≥вськ≥й установ≥ та може бути використана лише дл¤ погашенн¤ збитк≥в, завданих особ≥ приватним нотар≥усом унасл≥док незаконних д≥й або недбалост≥.

«аконодавством установлено строк - один р≥к - на поповненн¤ внесеноњ у банк≥вську установу страховоњ застави в раз≥ њњ витрачанн¤.

ѕоповнюватис¤ ц¤ страхова застава повинна до початкового розм≥ру. якщо приватний нотар≥ус прот¤гом одного року з дн¤ витрачанн¤ не поповнить страхову заставу до початкового розм≥ру, його приватна нотар≥альна д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤ за р≥шенн¤м управл≥нн¤ юстиц≥њ, ¤ке анулюЇ реЇстрац≥йне посв≥дченн¤.

–озм≥р запод≥¤ноњ приватним нотар≥усом шкоди визначаЇтьс¤ за згодою стор≥н або в судовому пор¤дку.

якщо приватний нотар≥ус погоджуЇтьс¤ з тим, що його д≥њ запод≥¤ли шкоду особ≥, ¤ка звертаЇтьс¤ за њњ покритт¤м, то за взаЇмною згодою вони визначають розм≥р ц≥Їњ шкоди.

якщо приватний нотар≥ус не погоджуЇтьс¤ з тим, що його д≥њ були незаконними чи недбалими, то особа, ¤ка бажаЇ в≥дшкодувати завдан≥ њй збитки, маЇ звертатис¤ до суду.

–озм≥р запод≥¤ноњ шкоди може бути меншим чи б≥льшим, н≥ж розм≥р страховоњ суми чи застави. якщо розм≥р суми, ¤ка п≥дл¤гаЇ виплат≥ за≥нтересован≥й особ≥, менший в≥д розм≥ру страховоњ суми чи застави, то дл¤ њњ погашенн¤ використовуютьс¤ ц≥ суми.

якщо ж розм≥р суми, що п≥дл¤гаЇ сплат≥, перевищуЇ розм≥р страховоњ суми чи застави, суд повинен вир≥шити, в ¤кий спос≥б провадитиметьс¤ покритт¤ запод≥¤ноњ шкоди.

—л≥д, однак, зауважити, що на¤вн≥сть у приватного нотар≥уса страховоњ суми чи застави не змушуЇ його обов'¤зково використовувати њх дл¤ погашенн¤ збитк≥в, за умови, що в≥н повн≥стю погоджуЇтьс¤ з доказами ≥ншоњ сторони.

якщо приватний нотар≥ус справд≥ вважаЇ, що його д≥њ апод≥¤ли матер≥альноњ або моральноњ шкоди кл≥Їнту, ≥ ¤кщо сторони дос¤гли згоди щодо розм≥ру запод≥¤ноњ шкоди, то певн≥ суми можуть бути виплачен≥ особ≥ без використанн¤ страховоњ суми чи застави з доходу приватного нотар≥уса.

ѕро проведену виплату суми, розм≥р ¤коњ встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н ≥ ¤ка поменшуЇ завдан≥ збитки, може бути складений в≥дпов≥дний документ (наприклад, акт), за п≥дписом приватного нотар≥уса та особи, ¤к≥й було запод≥¤но шкоду.

÷ей документ може п≥дтверджувати:

o факт на¤вност≥ п≥дстав дл¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ приватного нотар≥уса;

o дос¤гненн¤ згоди м≥ж нотар≥усом та особою, ¤к≥й запод≥¤но шкоду, щодо встановленн¤ розм≥ру запод≥¤ноњ

шкоди;

o факт сплати приватним нотар≥усом ≥ отриманн¤ особою певноњ грошовоњ суми дл¤ погашенн¤ завданих збитк≥в.

” цьому документ≥ повинен м≥ститись опис випадку, коли нотар≥ус допустив недбал≥сть чи вчинив незаконн≥ д≥њ, пр≥звища, ≥мена та по батьков≥, адреси за≥нтересованих ос≥б ≥ приватного нотар≥уса, округ його д≥¤льност≥, докази стор≥н щодо завданоњ шкоди, розм≥р суми, ¤ка п≥дл¤гаЇ сплат≥ за дос¤гнутою згодою особ≥, п≥дписи про сплату ≥ отриманн¤ кошт≥в тощо.