«г≥дно «акону ”крањни "ѕро натор≥ат" нотар≥уси в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, м≥жнародних договор≥в застосовують норми ≥ноземного права.

Ќотар≥уси приймають документи, складен≥ в≥дпов≥дно до вимог ≥ноземного права, а також вчин¤ють посв≥дчувальн≥ написи за формою, передбаченою ≥ноземним законодавством, ¤кщо це не суперечить законодавству ”крањни.

ƒ≥њ, пов'¤зан≥ з охороною майна, що залишилос¤ п≥сл¤ смерт≥ ≥ноземного громад¤нина на територ≥њ ”крањни, або майна, ¤ке належить одержати ≥ноземному громад¤нину п≥сл¤ смерт≥ громад¤нина ”крањни, а також з видачею св≥доцтва про право на спадщину щодо такого майна, зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

ƒокументи, ¤к≥ складено за кордоном з участю ≥ноземних властей або ¤к≥ в≥д них виход¤ть, приймаютьс¤ нотар≥усами за умови њх легал≥зац≥њ органами ћ≥н≥стерства закордонних справ ”крањни.

Ѕез легал≥зац≥њ так≥ документи приймаютьс¤ нотар≥усами у тих випадках, коли це передбачено законодавством ”крањни, м≥жнародними договорами, в ¤ких бере участь ”крањна.

Ќотар≥уси забезпечують докази, необх≥дн≥ дл¤ веденн¤ справ в органах ≥ноземних держав.

ƒ≥њ дл¤ забезпеченн¤ доказ≥в провад¤тьс¤ в≥дпов≥дно до цив≥льного процесуального законодавства ”крањни.

якщо м≥жнародним договором встановлено ≥нш≥ правила про нотар≥альн≥ д≥њ, н≥ж т≥, що њх м≥стить законодавство ”крањни, то при вчиненн≥ нотар≥альних д≥й застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору.

якщо м≥жнародний догов≥р в≥дносить до компетенц≥њ нотар≥ус≥в вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ, не передбаченоњ законодавством ”крањни, нотар≥уси вчин¤ють цю нотар≥альну д≥ю в пор¤дку, встановлюваному ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни.