ќсоба, ¤ка вперше починаЇ займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, в управл≥нн≥ юстиц≥њ в урочист≥й обстановц≥ приносить прис¤гу: "”рочисто прис¤гаю виконувати обов'¤зки нотар≥уса чесно ≥ сумл≥нно, зг≥дно з законом ≥ сов≥стю, поважати права ≥ законн≥ ≥нтереси громад¤н ≥ орган≥зац≥й, збер≥гати профес≥йну таЇмницю ≥ завжди берегти чистоту високого званн¤ нотар≥уса".

 оли нотар≥ус в урочист≥й обстановц≥, ¤ка настроюЇ його на високу вимоглив≥сть до себе, даЇ прис¤гу, в≥н в≥дчуваЇ моральну в≥дпов≥дальн≥сть перед собою ≥ людьми. ÷е - суто психолог≥чний аспект, ¤кий змушуЇ людину поводитись чесно, сумл≥нно, зг≥дно з њњ сов≥стю.

ѕорушуючи прис¤гу, нотар≥ус зраджуЇ не лише тих, хто звернувс¤ до нього ≥ дов≥ривс¤ йому, а насамперед себе. ¬иконуючи дов≥рен≥ йому державою нотар≥альн≥ д≥њ, нотар≥ус зобов'¤заний бути чесним, правдивим, не пересл≥дувати особистоњ вигоди, бо це протизаконне та аморально.

ѕринесенн¤ прис¤ги т≥сно пов'¤зане ≥ з етичною стороною д≥¤льност≥ нотар≥уса. ¬≥н маЇ бути вв≥чливим, тактовним, об'Їктивним, добрим психологом, сповненим людськоњ та профес≥йноњ г≥дност≥.

√оловне, щоб принесенн¤ прис¤ги аж н≥¤к не перетворилос¤ на просту незначущу формальн≥сть.