Прийняття документів для зберігання



Прийняття документів на зберігання має на меті забезпечення їх зберігання. Це гарантовано реалізацією принципу таємниці вчинення нотаріальних дій та відповідальністю нотаріуса за збереження прийнятих документів.

Документи, прийняті на зберігання, можуть стосуватися дуже важливих аспектів життя людей чи діяльності юридичних осіб.

Не можуть здаватися на зберігання секретні документи, а також гроші, облігації, інші цінні папери. Але з цього загального правила є певні винятки, що стосуються компетенції консульських установ відносно цієї нотаріальної дії. Згідно зі ст. 38 Консульського статуту України консули можуть приймати на зберігання, крім документів, гроші, коштовності й цінні папери, що належать громадянам України.

Документи на зберігання можуть бути прийняті як від громадян, так і від юридичних осіб.

Приймати на зберігання документи вправі державні нотаріальні контори (ст. 34 Закону України "Про нотаріат"), приватні нотаріуси (ст. 36 Закону України "Про нотаріат"), а також консульські установи (ст. 38 Закону України "Про нотаріат", статті 39 і 44 Консульського статуту України).

Процесуальний порядок прийняття документів на зберігання регулюється статтями 96 і 97 Закону України "Про нотаріат".

Документи приймаються за описом, що складається у двох примірниках. В описі зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові особи, яка здала документи, її адреса; найменування документа, що здається на зберігання, на чиє ім'я його видано і ким, номер документа, дата його видачі, строк зберігання документа.

Опис підписується особою, яка здає документ на зберігання, і нотаріусом. Наприкінці опису ставиться печатка.

Приймаючи документи на зберігання, нотаріус зобов'язаний установити стан документа, якщо той має зовнішні вади (старезність, сирість, подертість і под.) та застерегти в описі, бо він несе повну відповідальність за його збереження.

Один примірник опису залишається у нотаріуса, а другий видається особі, яка здала документ на зберігання.

На прохання особи нотаріус може прийняти документи без опису, якщо їх належно упаковано в присутності нотаріуса. Упакування належить скріпити печаткою нотаріуса, його підписом і підписом особи, яка здала документи на зберігання. У такому разі йдеться вже не про стан документів, а про стан упакування, і нотаріус несе відповідальність тільки за збереження упакування.

Про прийняття документів на зберігання нотаріус видає свідоцтво за встановленою формою. Прийняті на зберігання документи слід разом з описом і примірником свідоцтва покласти до пакета й опечатати. Прийняті документи зберігаються в залізних шафах або сейфах, опечатаних нотаріусом.

Документи, прийняті на зберігання, повертаються на вимогу особи, яка здала їх на зберігання, або на вимогу уповноважених нею осіб за умови пред'явлення свідоцтва та примірника опису.

У разі втрати свідоцтва про прийняття документів на зберігання та опису нотаріус може видати ці документи лише за рішенням суду.

Тільки за рішенням суду можуть бути видані документи і тоді, коли особа, яка здала документи на зберігання, здала не тільки свої, а й документи іншої особи, якій необхідно їх одержати.



На головну



Hosted by uCoz