«астава - це спос≥б забезпеченн¤ зобов'¤зань. ¬она виникаЇ внасл≥док укладенн¤ договору чи на п≥дстав≥ закону.

ƒогов≥р про заставу укладаЇтьс¤ м≥ж кредитором (заставодержателем), з одного боку, та боржником чи його майновим поручителем (заставодавцем), з ≥ншого. Ќа п≥дстав≥ цього договору, за умови невиконанн¤ боржником своњх зобов'¤зань, заставодержатель дл¤ задоволенн¤ своњх вимог може звернути ст¤гненн¤ в пор¤дку, встановленому законом чи договором, на заставлене майно чи майнов≥ права. ѕричому в≥н маЇ перевагу перед ≥ншими кредиторами.

Ќотар≥ус зобов'¤заний пересв≥дчитись у правильному, з огл¤ду додержанн¤ встановленого пор¤дку, оформленн≥ зобов'¤занн¤. якщо застава забезпечуЇ догов≥р позики, то сл≥д визначити, що дл¤ договору позики, ¤кий укладаЇтьс¤ на суму понад 50 гривень, установлено письмову форму. якщо догов≥р застави забезпечуЇ виконанн¤ зобов'¤зань за договором куп≥вл≥-продажу жилого будинку з розстроченн¤м платежу, де хоча б одн≥Їю з≥ стор≥н Ї громад¤ни, то дл¤ такого договору встановлено обов'¤зкову нотар≥альну форму.

«а загальним правилом догов≥р застави сл≥д укладати в прост≥й письмов≥й форм≥. „астина 2 ст. 13 «акону ”крањни "ѕро заставу" м≥стить перел≥к випадк≥в, що Ї вин¤тком ≥з цього правила, ≥ встановлюЇ випадки, коли догов≥р повинен бути посв≥дчений нотар≥ально.

Ќотар≥альне посв≥дченн¤ договору застави Ї обов'¤зковим тод≥, коли предмет застави - нерухоме майно, транспортн≥ засоби, косм≥чн≥ об'Їкти. —татт¤ 32 «акону вир≥зн¤Ї ¤к специф≥чну групу договор≥в ≥потеку ≥ також установлюЇ дл¤ них нотар≥альну форму. ≤потекою визнаЇтьс¤, зг≥дно з≥ ст. 30 «акону, застава земл≥, нерухомого майна, за ¤коњ земл¤ (або) майно, ¤к≥ становл¤ть предмет застави, залишаЇтьс¤ у заставодавц¤ або третьоњ особи. ѕредметом ≥потеки може бути майно, пов'¤зане з землею: буд≥вл≥, споруди, квартири, п≥дприЇмство (його структурн≥ п≥дрозд≥ли) ¤к ц≥л≥сний майновий комплекс, а також ≥нше майно, в≥днесене законодавством до нерухомост≥. ¬≥дпов≥дно до законодавства ”крањни предметом ≥потеки можуть бути також належн≥ громад¤нам за правом приватноњ власност≥ земельн≥ д≥л¤нки та багатор≥чн≥ насадженн¤.

ƒогов≥р застави ¤к нотар≥альна д≥¤, залежно в≥д предмета застави, маЇ певне м≥сце його посв≥дченн¤. “ак, догов≥р застави нерухомого майна посв≥дчуЇтьс¤ за м≥сцезнаходженн¤м майна. ћ≥сцем посв≥дченн¤ договору застави транспортних засоб≥в чи косм≥чних об'Їкт≥в Ї м≥сце реЇстрац≥њ цих засоб≥в та об'Їкт≥в. ÷е положенн¤ встановлене ч. 2 ст. 13, викладеною в нов≥й редакц≥њ «акону ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до «акону ”крањни "ѕро заставу" в≥д 21 жовтн¤ 1997 р. є 583/97-¬–. ƒо набутт¤ чинност≥ цими положенн¤ми нотар≥альному посв≥дченню п≥дл¤гали також договори застави товар≥в в оборот≥ та в переробц≥, що посв≥дчувалис¤ за м≥сцезнаходженн¤м п≥дприЇмства. “епер дл¤ договору застави товар≥в в оборот≥ чи в переробц≥ досить письмовоњ форми. ѕроте за бажанн¤м стор≥н цей догов≥р можна посв≥дчити ≥ в нотар≥альн≥й форм≥. јле в нов≥й редакц≥њ ч. 2 ст. 13 «акону ”крањни не вказано м≥сце посв≥дченн¤ такого договору. ¬≥дтак випливаЇ висновок, що такий догов≥р може посв≥дчити нотар≥ус незалежно в≥д м≥сцезнаходженн¤ п≥дприЇмства.

ƒо тексту договору застави пред'¤вл¤ютьс¤ певн≥ вимоги. «окрема, в≥н обов'¤зково маЇ м≥стити так≥ в≥домост≥:

o найменуванн¤ стор≥н, пр≥звища, ≥мена, по батьков≥;

o м≥сцезнаходженн¤ (м≥сце проживанн¤) стор≥н;

o суть забезпеченоњ заставою вимоги;

o розм≥р забезпеченоњ заставою вимоги;

o строк виконанн¤ зобов'¤занн¤; ? o опис предмета застави;

o ≥нш≥ умови, в≥дносно ¤ких за за¤вою одн≥Їњ з≥ стор≥н повинна бути дос¤гнута згода.

якщо предметом застави Ї товари в оборот≥ чи в переробц≥, догов≥р, кр≥м в≥домостей, що вже зазначилис¤ при розгл¤д≥ вимог до тексту угоди, повинен м≥стити також в≥домост≥ про визначенн¤ виду товару, його родов≥ та ≥нш≥ ознаки, а також види товар≥в, ¤кими може бути зам≥нено предмет застави.

—торонами договору застави Ї заставодавець ≥ заста-водержатель. як заставодавцем, так ≥ заставодержателем можуть бути ф≥зичн≥ особи, юридичн≥ особи та держава.

«аставодавцем може бути ¤к сам боржник, так ≥ трет¤ особа - майновий поручитель. ќстанн≥м Ї особа, ¤ка надаЇ майно чи майнов≥ права дл¤ того, щоб кредитор, у раз≥ невиконанн¤ боржником своњх вимог, м≥г звернути на них ст¤гненн¤ дл¤ задоволенн¤ своњх вимог ≥з його вартост≥. ћайновий поручитель - не боржник, у нього немаЇ обов'¤зку погасити заборгован≥сть, але в≥н може при особистому зверненн≥ отримати достов≥рну ≥нформац≥ю про стан погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥, будь-коли припинити зверненн¤ ст¤гненн¤ на надане ним у заставу майно чи майнов≥ права виконанн¤м зобов'¤зань у повному обс¤з≥. ¬≥н ≥ майновим поручителем, ≥ заставодавцем стаЇ одночасно в≥д моменту посв≥дченн¤ договору застави. Ѕез договору застави, за ¤ким надаЇтьс¤ в заставу майно чи майнов≥ права, майнового поручител¤ не ≥снуЇ. «аконодавство м≥стить положенн¤ щодо поруки, але порука ≥ майнове поручительство - зовс≥м р≥зн≥ реч≥. «а поруки поручитель стаЇ зобов'¤заною особою, а майновий поручитель лише передаЇ майно чи майнов≥ права в заставу, тобто предметом застави забезпечуЇ виконанн¤ зобов'¤занн¤.

«аставодавцем п≥д час застави майна може бути його власник, ¤кий маЇ право в≥дчужувати заставлене майно на п≥дставах, передбачених законом, а також особа, ¤к≥й власник у встановленому пор¤дку передав майно ≥ право застави на це майно. ¬изначенн¤ пон¤тт¤ особи, ¤к≥й власник у встановленому пор¤дку передав майно ≥ право застави на майно, а також пор¤дку передач≥ ¤к майна, так ≥ права застави на нього, чинне законодавство не м≥стить. ” цьому випадку, зважаючи на те, що особа, ¤к≥й передано майно та право застави на це майно, не Ї власником, але вона може розпор¤джатис¤ майном, ≥ ¤кщо стороною договору Ї ф≥зична особа, то мова може йти про пов≥рену особу ¤к боржника, так ≥ майнового поручител¤. ÷¤ особа (пов≥рена особа) не Ї власником майна, вона керуЇтьс¤ чињмись вказ≥вками щодо застави, њњ повноваженн¤ можуть базуватис¤ на п≥дстав≥ дорученн¤. ќднак пов≥рена особа д≥Ї в ≥нтересах особи, ¤ку репрезентують. “ому пов≥рена особа може передати майно в заставу, але т≥льки ч≥тко виконуючи надан≥ вказ≥вки власника майна за зобов'¤занн¤ми, що њх в≥н теж визначаЇ.

ƒержавне п≥дприЇмство, за ¤ким майно закр≥плено за правом повного господарського в≥данн¤, самост≥йно зд≥йснюЇ заставу цього майна, за вин¤тком ц≥л≥сного майнового комплексу п≥дприЇмства, його структурних п≥дрозд≥л≥в, буд≥вель ≥ споруд, застава ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ з дозволу та на умовах, погоджених з органом уповноваженим управл¤ти в≥дпов≥дним державним майном. ¬≥дкрите акц≥онерне товариство, створене у процес≥ корпоратизац≥њ, вс≥ акц≥њ ¤кого знаход¤тьс¤ в державн≥й власност≥, зд≥йснюЇ заставу належного йому майна за погодженн¤м ≥з засновником цього товариства в пор¤дку, передбаченому дл¤ державних п≥дприЇмств.

якщо заставодавцем Ї особа, ¤к≥й передано майно ≥ право застави на це майно, нотар≥усов≥ подаютьс¤ документи, що стверджують факт передач≥ майна ≥ права його застави.

ѕредметом застави можуть бути ¤к майно, так ≥ майнов≥ права. ћайно, що заставл¤Їтьс¤, маЇ бути таким, ¤ке в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни може бути в≥дчужене заставодавцем та на ¤ке може бути звернено ст¤гненн¤. ћайно вже може находитись у власност≥ заставодавц¤, а також право власност≥ на предмет застави може виникати в заставодавц¤ п≥сл¤ укладенн¤ договору застави, у майбутньому. ѕрикладом застави майна, право власност≥ на ¤ке виникне у майбутньому, можна навести продукц≥ю, плоди, ≥нш≥ прибутки, ¤к-то: майбутн≥й урожай, припл≥д худоби, див≥денди, що будуть нарахован≥ на акц≥њ тощо. “аке майно може бути предметом застави у випадку, коли це передбачено договором. ѕричому воно Ї самост≥йним предметом застави. Ќе можуть бути предметом застави так≥ об'Їкти:

o нац≥ональн≥ культурн≥ та ≥сторичн≥ ц≥нност≥, що перебувають у державн≥й власност≥ та занесен≥ чи п≥дл¤гають занесенню до ƒержавного реЇстру нац≥онального культурного надбанн¤;

o вимоги, що мають особистий характер;

o ≥нш≥ вимоги, застава ¤ких заборон¤Їтьс¤ законом;

o об'Їкти державноњ власност≥, приватизац≥¤ ¤ких заборонена законодавчими актами;

o майнов≥ комплекси державних п≥дприЇмств та њхн≥х структурних п≥дрозд≥л≥в, що знаход¤тьс¤ у процес≥ корпоратизац≥њ.

«емельна д≥л¤нка може бути предметом застави т≥льки за зобов'¤занн¤ми за участю кредитноњ установи.

ѕредмет застави може знаходитись ¤к у приватн≥й, так ≥ у сп≥льн≥й власност≥. ќстанн¤ ≥снуЇ у двох формах: сп≥льна сум≥сна та сп≥льна часткова. якщо предметом застави Ї майно, що знаходитьс¤ у сп≥льн≥й сум≥сн≥й власност≥, то воно може бути передане в заставу лише за згодою вс≥х сп≥ввласник≥в. ”года про заставу майна, ¤ке Ї сп≥льною сум≥сною власн≥стю, п≥дписуЇтьс¤ вс≥ма сп≥ввласниками цього майна чи уповноваженими ними особами.

”года про заставу сп≥льного сум≥сного майна подружж¤ посв≥дчуЇтьс¤ за на¤вност≥ згоди другого з подружж¤.

”кладенн¤ договору застави, предметом ¤кого Ї майно, що знаходитьс¤ у сп≥льн≥й частков≥й власност≥, маЇ своњ особливост≥. якщо заставл¤Їтьс¤ об'Їкт майна в ц≥лому вс≥ма сп≥ввласниками, то вс≥ вони виступають ¤к заставодавц≥ (боржники чи майнов≥ поручител≥), њхн¤ згода дос¤гаЇтьс¤ однор≥дн≥стю њхн≥х нам≥р≥в заставити майно та п≥дтверджуЇтьс¤ тим, що вони виступають одн≥Їю стороною в договор≥.

якщо предметом застави Ї лише частка, пай, тобто лише частина майна, що перебуваЇ у власност≥ одного з≥ сп≥ввласник≥в сп≥льноњ частковоњ власност≥, то вона може бути предметом застави лише за на¤вност≥ двох таких умов:

o згоди вс≥х сп≥ввласник≥в, оск≥льки в ч. 1 ст. 6 «акону ”крањни "ѕро заставу" зазначено, що майно, ¤ке перебуваЇ у сп≥льн≥й власност≥, може бути передане в заставу лише за згодою вс≥х сп≥ввласник≥в;

o вид≥ленн¤ частки або паю в натур≥.

¬≥дпов≥дно до ст. 115 ÷  вид≥ленн¤ частки або паю в натур≥ може бути зд≥йснене в добров≥льному чи судовому пор¤дку. Ќа практиц≥ вид≥л в натур≥ сл≥д в≥др≥зн¤ти в≥д договору конкретного користуванн¤ майном (ст. 118 ÷ ). якщо частка майна не вид≥лена в натур≥, то нав≥ть за на¤вност≥ згоди вс≥х сп≥ввласник≥в Ї перешкоди дл¤ посв≥дченн¤, наприклад, договору застави половини квартири.

ѕосв≥дчуючи догов≥р застави, нотар≥ус зобов'¤заний перев≥рити певн≥ факти ≥ витребувати необх≥дн≥ документи.

якщо предметом договору застави Ї нерухоме майно, транспортн≥ засоби, косм≥чн≥ об'Їкти, ≥нше майно, що п≥дл¤гаЇ спец≥альн≥й реЇстрац≥њ, нотар≥усов≥ мають бути подан≥ документи, ¤к≥ встановлюють право власност≥ на це майно.

 р≥м того, нотар≥ус повинен також перев≥рити в≥дсутн≥сть заборони в≥дчуженн¤ чи арешту цього майна.

якщо предметом застави Ї нерухоме майно, то така перев≥рка зд≥йснюЇтьс¤ за даними ™диного реЇстру заборон, дов≥дки з ¤кого видаютьс¤ –еЇстраторами. ўодо ≥ншого майна, то в≥домост≥ про в≥дсутн≥сть заборони його в≥дчуженн¤ надаютьс¤ заставодавц¤ми ≥ можуть бути перев≥рен≥ нотар≥усом лише за на¤вност≥ спец≥альних в≥дм≥ток на документах, ¤к≥ встановлюють право власност≥. “ому не можуть бути предметом застави товари, що знаход¤тьс¤ на складах митниц≥, ¤кщо за них ще не сплачено митн≥ збори. “аке майно не може в≥льно в≥дчужуватись, у заставодавц¤ немаЇ в≥льного доступу до цього майна.

якщо майно вже заставлене, то нотар≥ус повинен ознайомитис¤ з умовами попереднього договору застави. Ќаступна застава вже заставленого майна може мати м≥сце лише за умови, що це допускаЇтьс¤ законом чи передбачено попередн≥м договором застави.

ƒл¤ посв≥дченн¤ договор≥в застави жилого будинку, квартири, дач≥, садового будинку, гаража нотар≥ус вимагаЇ дов≥дку-характеристику Ѕ“≤.

ƒоговори про заставу ц≥л≥сного майнового комплексу п≥дприЇмства, його структурних п≥дрозд≥л≥в, буд≥вель ≥ споруд посв≥дчуютьс¤ нотар≥усом за на¤вност≥ дозволу та на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управл¤ти в≥дпов≥дним державним майном.

ѕраво застави виникаЇ в≥д моменту укладенн¤ договору, а в раз≥, коли догов≥р п≥дл¤гаЇ нотар≥альному посв≥дченню, - моменту нотар≥ального посв≥дченн¤ такого договору. якщо предмет застави в≥дпов≥дно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержател¤, право застави виникаЇ в момент передач≥ йому предмета застави.

ƒогов≥р застави може м≥стити певн≥ умови, враховуючи специф≥ку предмета застави чи бажанн¤ стор≥н.