«апов≥т - односторонн¤ угода, в ¤к≥й викладено особисте розпор¤дженн¤ громад¤нина щодо переходу на випадок його смерт≥ права власност≥ на належне йому майно до ≥нших ос≥б. ÷¤ угода укладаЇтьс¤ лише в≥д ≥мен≥ ф≥зичноњ особи, в письмов≥й форм≥ ≥з зазначенн¤м м≥сц¤ ≥ часу њњ укладенн¤, п≥дписуЇтьс¤ особисто запов≥дачем ≥ нотар≥ально посв≥дчуЇтьс¤.

«апов≥т ¤к нотар≥альна д≥¤ не маЇ ч≥тко визначеного м≥сц¤ його вчиненн¤. ¬≥н може бути посв≥дчений ¤к державним нотар≥усом, так ≥ приватним, органами та посадовими особами, ¤к≥ вход¤ть до складу системи нотар≥ату, а також посадовими особами, ¤ким чинне законодавство надаЇ право посв≥дчувати запов≥ти; останн≥ за своњм значенн¤м прир≥внюютьс¤ до нотар≥ально посв≥дчених.

ѕеред посв≥дченн¤м запов≥ту необх≥дно уважно вислухати особу, ¤ка звернулас¤ за вчиненн¤м ц≥Їњ нотар≥альноњ д≥њ, дл¤ ви¤вленн¤ њњ д≥йсних нам≥р≥в, та роз'¤снити ц≥й особ≥ њњ права та обов'¤зки.

« огл¤ду на те, що запов≥т Ї угодою, необх≥дно насамперед установити т≥ факти, що Ї передумовою ≥ дл¤ вчиненн¤ будь-¤коњ нотар≥альноњ д≥њ взагал≥, ≥ дл¤ посв≥дченн¤ угоди зокрема. Ќасамперед, необх≥дно встановити особу громад¤нина, ¤кий звернувс¤ до нотар≥уса за посв≥дченн¤м запов≥ту, ≥ перев≥рити його д≥Їздатн≥сть. ќсоба громад¤нина встановлюЇтьс¤ за паспортом або ≥ншими документами, ¤к≥ виключають будь-¤к≥ сумн≥ви щодо особи цього громад¤нина. ƒ≥Їздатн≥сть перев≥р¤Їтьс¤ в усн≥й бес≥д≥ з громад¤нином та визначаЇтьс¤ встановленн¤м його в≥ку. «апов≥т посв≥дчуЇтьс¤ лише в≥д ≥мен≥ д≥Їздатних громад¤н.

ќсобливост¤ми запов≥ту Ї те, що в≥н ¤вл¤Ї собою особисте волеви¤вленн¤ громад¤нина. ѕро таке волеви¤вленн¤ може йти мова лише щодо громад¤нина, ¤кий дос¤г повного обс¤гу д≥Їздатност≥.

Ќотар≥ус перед посв≥дченн¤м запов≥ту зобов'¤заний роз'¤снити запов≥дачев≥ його права.

«апов≥дач маЇ право:

o залишити за запов≥том усе своЇ майно або частку його, в тому числ≥ предмети домашньоњ обстановки та вжитку;

o запов≥сти майно одн≥й або к≥льком особам - тим, ¤к≥ вход¤ть, ≥ тим, ¤к≥ не вход¤ть до кола спадкоЇмц≥в за законом, юридичним особам, а також держав≥;

o у раз≥ складенн¤ запов≥ту на користь к≥лькох ос≥б зазначити в ньому, в ¤ких частинах запов≥даЇтьс¤ майно кожному з≥ спадкоЇмц≥в;

o позбавити в запов≥т≥ права спадкоЇмства одного, к≥лькох або вс≥х спадкоЇмц≥в за законом;

o будь-коли зм≥нити чи скасувати зроблений ним запов≥т, склавши новий.

” запов≥т≥ громад¤нин викладаЇ розпор¤дженн¤ майнового характеру. Ќотар≥ус перед посв≥дченн¤м запов≥ту не вимагаЇ в≥д запов≥дача доказ≥в, що п≥дтверджували б його право на запов≥дане майно - адже сам запов≥т набере сили т≥льки з≥ смертю запов≥дача, ≥ спадкова маса визначатиметьс¤ надень його смерт≥.

Ќотар≥ус зобов'¤заний прид≥лити увагу викладенню волеви¤вленн¤ запов≥дача так, щоб запов≥т не м≥стив вираз≥в, ¤к≥ несуть у соб≥ протир≥чч¤.

якщо запов≥даЇтьс¤ належне громад¤нинов≥ майно, що його можна ≥дентиф≥кувати, то в текст≥ запов≥ту навод¤тьс¤ ознаки, ¤к≥ визначають саме цей об'Їкт.

ƒо запов≥ту може бути включено розпор¤дженн¤ немайнового характеру (про пор¤док проведенн¤ захороненн¤ запов≥дача, встановленн¤ надгробка, бажанн¤ призначити оп≥ку над неповнол≥тн≥ми тощо). јле сл≥д зазначити, що ц≥ розпор¤дженн¤ немайнового характеру не впливають на виникненн¤ права власност≥ у спадкоЇмц≥в на запов≥дане майно у раз≥, коли вони не виконуютьс¤.

¬иконавц¤ми запов≥ту за загальним правилом Ї сам≥ спадкоЇмц≥. јле запов≥дач може у своЇму запов≥т≥ призначити окремого виконавц¤ запов≥ту, ¤кий сл≥дкуватиме за додержанн¤м ус≥х викладених у документ≥ положень. якщо призначаЇтьс¤ виконавець запов≥ту, то нотар≥ус зобов'¤заний витребувати в≥д нього згоду бути цим виконавцем. “ака згода може бути оформлена ¤к самост≥йна за¤ва, що прикладаЇтьс¤ до запов≥ту, або ж свою згоду бути виконавцем запов≥ту громад¤нин може викласти на самому запов≥т≥. “од≥ нотар≥ус зазначаЇ про встановленн¤ особи виконавц¤ запов≥ту в посв≥дчувальному напис≥ на самому запов≥т≥. ƒан≥ щодо документа, на п≥дстав≥ ¤кого було встановлено особу виконавц¤ запов≥ту занос¤тьс¤ до реЇстру нотар≥альних д≥й.

«апов≥т не може м≥стити розпор¤джень, ¤к≥ суперечать чинному законодавству.

«апов≥дач може покласти на спадкоЇмц¤ обов'¤зок виконати д≥њ дл¤ загальнокорисноњ мети (ст. 540 ÷ ) чи спадкоЇмц¤, до ¤кого переходить, зокрема, жилий будинок, зобов'¤зати надати ≥нш≥й особ≥ дов≥чне користуванн¤ цим будинком або певною його частиною (ст. 539 ÷ ).

«апов≥дач може зазначити в запов≥т≥ своњ родинн≥ в≥дносини з≥ спадкоЇмцем.

«г≥дно з≥ ст. 535 ÷  неповнол≥тн≥ чи непрацездатн≥ д≥ти спадкодавц¤ (в тому числ≥ усиновлен≥), а також непрацездатн≥ дружина, батьки (усиновител≥) та утриманц≥ померлого успадковують, незалежно в≥д зм≥сту запов≥ту, не менш ¤к 2/з частки, ¤ка належала б кожному з них у раз≥ спадкоЇмства за законом (обов'¤зкова частка).

ѕро роз'¤сненн¤ запов≥дачев≥ положень ст. 535 необх≥дно зробити в≥дм≥тку в текст≥ запов≥ту.

«апов≥дач може на випадок, коли зазначений у запов≥т≥ спадкоЇмець помре до в≥дкритт¤ спадщини або не прийме њњ, зазначити ≥ншого спадкоЇмц¤.

 оли вс≥ питанн¤ щодо формулюванн¤ положень запов≥ту визначено, нотар≥ус готуЇ проект запов≥ту.

” запов≥т≥ пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥ запов≥дача вказуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до написанн¤ у паспорт≥ цих в≥домостей, без скорочень, вказуЇтьс¤ його адреса. ƒата складанн¤ запов≥ту вказуЇтьс¤ прописом, вс≥ можлив≥ виправленн¤ повинн≥ бути застережен≥. ¬с≥ вимоги законодавства до оформленн¤ нотар≥альних документ≥в чинн≥ й дл¤ запов≥ту.

¬иготовлений проект запов≥ту подаЇтьс¤ на п≥дпис запов≥дачев≥.

«апов≥т мусить бути особисто п≥дписаний запов≥дачем. якщо запов≥дач унасл≥док ф≥зичноњ вади, хвороби чи ¤кихось ≥нших причин не може власноручно п≥дписати запов≥т, на його проханн¤ у присутност≥ його та нотар≥уса цей запов≥т може бути п≥дписаний ≥ншим громад¤нином. √ромад¤нин, на користь ¤кого запов≥даЇтьс¤ майно, не маЇ права п≥дписувати його за запов≥дача.

” раз≥ п≥дписанн¤ запов≥ту ≥ншою особою нотар≥ус установлюЇ особу цього громад¤нина. ѕричини п≥дписанн¤ запов≥ту ≥ншою особою та в≥домост≥ про встановленн¤ ц≥Їњ особи зазначаютьс¤ в посв≥дчувальному напис≥. ¬≥домост≥ про документи, за ¤кими встановлюЇтьс¤ особа цього громад¤нина, внос¤тьс¤ до реЇстру.

ѕ≥сл¤ п≥дписанн¤ запов≥ту нотар≥ус зобов'¤заний його посв≥дчити. ѕосв≥дченн¤ провадитьс¤ вчиненн¤м посв≥дчувального напису на вс≥х прим≥рниках запов≥ту - ¤к на тому, що видаЇтьс¤ запов≥дачев≥, так ≥ на тому, що залишаЇтьс¤ на збер≥ганн≥ в нотар≥уса.

якщо запов≥т п≥дписуЇтьс¤ запов≥дачем особисто, то на запов≥т≥ проставл¤Їтьс¤ посв≥дчувальний напис за формою 35 ‘орм реЇстр≥в нотар≥альних д≥й, нотар≥альних св≥доцтв, посв≥дчувальних напис≥в, напис≥в на угодах ≥ засв≥дчуваних документах. якщо п≥дпис на запов≥т≥ запов≥дач не зм≥г проставити власноручно внасл≥док ф≥зичноњ вади, хвороби чи з ¤кихось ≥нших причин, посв≥дчувальний напис вчин¤Їтьс¤ за формою 36 ‘орм реЇстр≥в нотар≥альних д≥й.

ѕосв≥дчувальний напис м≥стить в≥домост≥ про посаду особи, ¤ка посв≥дчуЇ запов≥т, њњ пр≥звище та ≥н≥ц≥али, ¤кщо це приватний нотар≥ус - назву нотар≥ального округу, ¤кщо державний - найменуванн¤ державноњ нотар≥альноњ контори, про те, ким п≥дписаний запов≥т, про встановленн¤ особи запов≥дача та перев≥рку його д≥Їздатност≥.

” необх≥дних випадках вказуЇтьс¤ про встановленн¤ особи виконавц¤ запов≥ту, особи громад¤нина, ¤кий п≥дписав запов≥т за запов≥дача, та причини, з ¤ких запов≥дач не зм≥г поставити п≥дпис власноручно, м≥сце вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ, ¤кщо це в≥дбувалос¤ не в прим≥щенн≥ державноњ нотар≥альноњ контори чи робочого м≥сц¤ нотар≥уса.

як нотар≥альна д≥¤ посв≥дчений запов≥т вноситьс¤ до реЇстру нотар≥альних д≥й та алфав≥тноњ книги обл≥ку запов≥т≥в.

«апов≥дач може будь-коли зм≥нити чи скасувати зроблений ним запов≥т.

«апов≥т, посв≥дчений нотар≥ально чи у форм≥, що прир≥вн¤на до нотар≥альноњ, може бути скасований запов≥том, також посв≥дченим у нотар≥альн≥й форм≥ чи у форм≥, прир≥вн¤н≥й до нотар≥альноњ. —каж≥мо, запов≥т, посв≥дчений нотар≥усом, може бути скасований запов≥том, що його посв≥дчуЇ посадова особа виконавчого ком≥тету с≥льськоњ ради. «апов≥т, посв≥дчений головним л≥карем л≥карн≥ в≥д ≥мен≥ громад¤нина, ¤кий знаходивс¤ там на л≥куванн≥, може бути скасований запов≥том, що його посв≥дчуЇ нотар≥ус, ≥ навпаки.

якщо запов≥т скасовуЇтьс¤ чи зм≥нюЇтьс¤ за¤вою громад¤нина, то справжн≥сть п≥дпису на за¤в≥ про скасуванн¤ або зм≥ну запов≥ту повинна бути нотар≥ально засв≥дчена.

«апов≥ти посв≥дчуютьс¤ органами та посадовими особами, ¤к≥ вход¤ть до системи нотар≥ату. јле разом з тим, згадана ст. 40 м≥стить перел≥к ос≥б, ¤к≥ мають право за певних умов посв≥дчити запов≥ти, що за статусом прир≥внюютьс¤ до нотар≥ально посв≥дчених, а саме:

o запов≥ти громад¤н, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на л≥куванн≥ в л≥карн¤х, ≥нших стац≥онарних л≥кувально-проф≥лактичних закладах, санатор≥¤х або проживають у будинках дл¤ престар≥лих та ≥нвал≥д≥в, посв≥дчен≥ головними л≥кар¤ми, њхн≥ми заступниками з медичноњ частини або черговими л≥кар¤ми цих л≥карень, л≥кувальних заклад≥в, санатор≥њв, а також директорами й головними л≥кар¤ми зазначених будинк≥в дл¤ престар≥лих та ≥нвал≥д≥в;

o запов≥ти громад¤н, ¤к≥ перебувають п≥д час плаванн¤ на морських суднах або суднах внутр≥шнього плаванн¤, що плавають п≥д прапором ”крањни, посв≥дчен≥ кап≥танами цих суден;

o запов≥ти громад¤н, ¤к≥ перебувають у озв≥дувальних арктичних та ≥нших под≥бних њм експедиц≥¤х, посв≥дчен≥ начальниками цих експедиц≥й;

o запов≥ти в≥йськовослужбовц≥в та ≥нших ос≥б, ¤к≥ перебувають на л≥куванн≥ в госп≥тал¤х, санатор≥¤х та ≥нших в≥йськово-л≥кувальних закладах, посв≥дчен≥ начальниками, њхн≥ми заступниками з медичноњ частини, старшими й черговими л≥кар¤ми цих госп≥тал≥в, санатор≥њв та ≥нших в≥йськово-л≥кувальних заклад≥в;

o запов≥ти в≥йськовослужбовц≥в, а в пунктах дислокац≥њ в≥йськових частин, з'Їднань, установ ≥ в≥йськово-навчальних заклад≥в вчин¤ютьс¤ нотар≥альн≥ д≥њ, також запов≥ти роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, член≥в њхн≥х с≥мей ≥ член≥в с≥мей в≥йськовослужбовц≥в, посв≥дчен≥ командирами (начальниками) цих частин, з'Їднань, установ ≥ заклад≥в;

o запов≥ти ос≥б, ¤к≥ перебувають у м≥сц¤х позбавленн¤ вол≥, посв≥дчен≥ начальниками м≥сць позбавленн¤ вол≥.

ѕор¤док посв≥дченн¤ та реЇстрац≥њ запов≥т≥в цими посадовими особами викладено в постанов≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 15 червн¤ 1994 р. є 419, ¤кою затверджено ѕор¤док посв≥дченн¤ запов≥т≥в ≥ доручень, прир≥внюваних до нотар≥ального посв≥дченн¤.

ѕосадов≥ особи, перел≥чен≥ в ц≥й статт≥, зобов'¤зан≥ негайно передати по одному прим≥рнику посв≥дчених ними запов≥т≥в до державного нотар≥ального арх≥ву чи державноњ нотар≥альноњ контори за пост≥йним м≥сцем проживанн¤ запов≥дача.

 ап≥тани морських суден зобов'¤зан≥ передати по одному прим≥рнику посв≥дчених ними запов≥т≥в начальников≥ порту ”крањни або консулов≥ ”крањни в ≥ноземному порту дл¤ наступного направленн¤ њх до державного нотар≥ального арх≥ву чи державноњ нотар≥альноњ контори за пост≥йним м≥сцем проживанн¤ запов≥дача.