Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника.

В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості. Таким чином, вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором і боржником, а підтвердження безспірності зобов'язання боржника, і тому нотаріус не викликає боржника, не з'ясовує його заперечень проти вимог кредитора.

Даний інститут забезпечує інтереси кредитора, полегшуючи і прискорюючи здійснення його прав при відсутності спору з боку боржника. В той же час закон при вчиненні виконавчого напису охороняє і інтереси боржника, відмовляючи у вчиненні виконавчого напису, якщо виникає спір, який буде вирішуватися в суді чи арбітражному суді. Якщо ж виконавчий напис вже вчинено, то боржник вправі його оспорити, подавши позовну заяву до суду чи арбітражного суду. При цьому суд може забезпечити позов, винісши ухвалу про зупинення стягнення за виконавчим написом.

Сьогодні діє Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Цією постановою значно зменшена кількість таких заборгованостей, їх тепер тільки десять:

- стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами;

- стягнення з фізичних осіб податкової заборгованості;

- стягнення заборгованості, що випливає з відносин, пов'язаних з авторським правом;

- стягнення заборгованості з батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей у закладах освіти; ,

- стягнення заборгованості з батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації;

- стягнення за диспашею;

військовослужбовців, військовозобов'язаних

- стягнення заборгованості звільнених з військової служби, після закінчення зборів;

- повернення об'єкту лізингу;

- стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном;

- стягнення за чеками.

З цієї постанови Кабінету Міністрів України видно, що зберігається тенденція до значного зменшення підстав, з яких можна вчиняти виконавчі написи, деякі із них, за вимогою часу, змінили свою назву, а також з'явились нові підстави для вчинення цієї нотаріальної дії. Так, зокрема, це стосується стягнення заборгованості, що випливають з відносин, пов'язаних з авторським правом. Мова йде про стягнення заборгованостей підприємств, установ, організацій за відрахуванням творчим спілкам України за використання творів літератури і мистецтва.

Крім вказаних підстав для вчинення виконавчих написів, законодавство передбачає ще одну підставу, не передбачену названим переліком. Відповідно до ст. 93 Закону України "Про нотаріат" така дія можлива в разі несплати чеків.

Виконавчий напис вчиняється на прохання чекодержателя як проти чекодавця, так і проти осіб, відповідальних за чеком.

Про вчинення виконавчого напису нотаріус робить відмітку в реєстрі і надсилає повідомлення чекодавцю про несплату чека та видачу виконавчого напису.