омпетенц≥¤ нотар≥альних орган≥в - це сукупн≥сть встановлених законом прав ≥ обов'¤зк≥в (повноважень) нотар≥альних орган≥в та посадових ос≥б по зд≥йсненню покладених на них «аконом задач. Ќаприклад, до компетенц≥њ нотар≥альних орган≥в входить посв≥дченн¤ угод, а також вход¤ть вс≥ д≥њ, ¤к≥ повинен зд≥йснити нотар≥ус дл¤ посв≥дченн¤ цих угод:'

- витребуванн¤ документ≥в;

- перев≥рка законност≥ угоди;

- перев≥рка д≥Їздатност≥ ос≥б та њх д≥йсного волеви¤вленн¤;

- вчиненн¤ самоњ нотар≥альноњ д≥њ, але т≥льки п≥сл¤ того, ¤к вс≥ п≥дготовч≥ д≥њ виконан≥.

“аким чином, в пон¤тт¤ компетенц≥¤ нотар≥ального органу входить вс¤ сукупн≥сть повноважень нотар≥уса. ј в науц≥ управл≥нн¤, а також в адм≥н≥стративному, державному прав≥ та ≥нших галуз¤х права повноваженн¤ розгл¤даютьс¤ ¤к складова частина компетенц≥њ та статусу органу, посадовоњ особи, особи, що виконуЇ управл≥нськ≥ функц≥њ в орган≥зац≥њ, а також де¤ких ≥нших ос≥б, ¤к≥ реал≥зують функц≥њ передбачен≥ дл¤ них законодавством.

” зв'¤зку з цим повноваженн¤ Ї правом та одночасно обов'¤зком в≥дпов≥дного суб'Їкту д≥¤ти в певн≥й ситу--ац≥њ таким чином, ¤к передбачено законом чи ≥ншим правовим актом. ѕовноваженн¤ передбачаЇ його належне виконанн¤ зг≥дно ≥з принципом законност≥.

“ому дл¤ визначенн¤ компетенц≥њ конкретного нотар≥ального органу ще недостатньо знати коло питань, ¤к≥ в≥днесен≥ до повноважень нотар≥альних орган≥в взагал≥. ¬ зв'¤зку з цим ми можемо под≥лити компетенц≥ю на два види: предметну та територ≥альну.

ѕредметна компетенц≥¤ - це розмежуванн¤ нотар≥альних д≥й м≥ж р≥зними нотар≥альними органами з урахуванн¤м виду ≥ роду цих д≥й. Ќаприклад, св≥доцтво про право на спадщину видаЇ т≥льки державний нотар≥ус.

« пон¤тт¤м територ≥альноњ компетенц≥њ пов'¤зано розмежуванн¤ кола д≥й м≥ж нотар≥альними конторами з урахуванн¤м територ≥њ њњ д≥¤льност≥.

«а загальним правилом ст. 41 «акону - нотар≥альн≥ д≥њ вчин¤ютьс¤ будь-¤ким нотар≥усом чи посадовою особою, в будь-¤к≥й державн≥й нотар≥альн≥й контор≥ чи виконком≥ на вс≥й територ≥њ ”крањни. јле «аконом передбачен≥ й певн≥ вин¤тки, ¤к≥ передбачають певн≥ обмеженн¤, а саме:

- ст. 9, 36, 55 - посв≥дченн¤ угод про в≥дчуженн¤ або заставу жилого будинку, квартири, дач≥, садового будинку, гаража, земельноњ д≥л¤нки та ≥ншого нерухомого майна - провадитьс¤ за м≥сцем знаходженн¤ вказаного майна;

- ст. 60, 65 - заходи до охорони спадкового майна вживаютьс¤ державними нотар≥альними конторами за м≥сцем знаходженн¤ цього майна;

- ст. 66 - св≥доцтво про право на спадщину видаЇтьс¤ державним нотар≥усом за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини, тобто за м≥сцем останнього м≥сц¤ проживанн¤ спадкодавц¤, а ¤кщо воно нев≥доме, то за м≥сцем знаходженн¤ його майна або основноњ частини;

- ст.ст.70 - 73 - св≥доцтво про право власност≥ у раз≥ розпод≥лу сп≥льного майна подружж¤, придбанн¤ з прилюдних торг≥в - жилих будинк≥в, квартир, дач, садових будинк≥в, гараж≥в, земельних д≥л¤нок та ≥ншого нерухомого майна видаЇтьс¤ нотар≥усом за м≥сцем його знаходженн¤, а також в раз≥ накладанн¤ заборони в≥дчуженн¤ нерухомого майна;

- ст. 85 - прийн¤тт¤ нотар≥усом в депозит грошових ≥ ц≥нних папер≥в провадитьс¤ за м≥сцем виконанн¤ зобов'¤занн¤;

- ст. 93 - прийн¤тт¤ чек≥в дл¤ пред'¤вленн¤ до штате-, жу ≥ посв≥дченн¤ несплати чек≥в зд≥йснюЇтьс¤ нотар≥усом за м≥сцем знаходженн¤ платника;

- ст. 103 - ¤кщо м≥жнародним договором встановлено ≥нш≥ правила про нотар≥альн≥ д≥њ, н≥ж њх м≥стить законодавство ”крањни, то при вчиненн≥ нотар≥альних д≥й застосовують правила м≥жнародного договору.

 р≥м територ≥альних обмежень, правовий статус нотар≥уса та посадовоњ особи виконавчого ком≥тету с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ –ад народних депутат≥в, ¤к≥ вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ, не дозвол¤Ї вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ на своЇ ≥м'¤ ≥ в≥д свого ≥мен≥, на ≥м'¤ ≥ в≥д ≥мен≥ свого чолов≥ка чи своЇњ дружини, його (њњ) та своњх родич≥в (батьк≥в, д≥тей, онук≥в, д≥да, баби, брат≥в, сестер), а також на ≥м'¤ ≥ в≥д ≥мен≥ прац≥вник≥в даноњ нотар≥альноњ контори, прац≥вник≥в, що перебувають у трудових в≥дносинах з приватним нотар≥усом" або прац≥вник≥в даного виконавчого ком≥тету. ѕосадов≥ особи виконавчих ком≥тет≥в с≥льських, селищних, м≥ських –ад народних депутат≥в не вправ≥ вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ також на ≥м'¤ ≥ в≥д ≥мен≥ даного виконавчого ком≥тету. ” зазначених випадках нотар≥альн≥ д≥њ вчин¤ютьс¤ в будь-¤к≥й ≥нш≥й державн≥й нотар≥альн≥й контор≥, у приватного нотар≥уса чи у виконавчому ком≥тет≥ ≥ншоњ с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ –ади народних депутат≥в. ѕосадов≥ особи, перел≥чен≥ у статт≥ 40 цього «акону, не вправ≥ посв≥дчувати запов≥ти та дорученн¤ на своЇ ≥м'¤ ≥ в≥д свого ≥мен≥, на ≥м'¤ ≥ в≥д ≥мен≥ свого чолов≥ка або своЇњ дружини, його (њњ-) та своњх родич≥в (батьк≥в, д≥тей, онук≥в, д≥да, баби, брат≥в, сестер). Ќотар≥альн≥ ≥ прир≥вн¤н≥ до них д≥њ, вчинен≥ з порушенн¤м встановлених ц≥Їю статтею правил, Ї нед≥йсними (ст. 9 «акону).

јле в раз≥ необх≥дност≥ вчинити нотар≥альну д≥ю в≥дносно себе особ≥, ¤ка займаЇ посаду нотар≥уса у невеликому м≥стечку, де немаЇ ≥нших державних нотар≥альних контор або приватних нотар≥ус≥в, що ускладнюЇ його правове положенн¤, то в цьому випадку нотар≥альне провадженн¤ маЇ вчин¤ти уповноважена на вчиненн¤ нотар≥альних д≥й посадова особа виконавчого ком≥тету.

¬≥дпов≥дно до ст. 34 «акону у державних нотар≥альних конторах та поза вказаними прим≥щенн¤ми вчин¤ютьс¤ так≥ нотар≥альн≥ д≥њ:

1) тюсв≥дчуютьс¤ угоди (договори, запов≥ти, дорученн¤, шлюбн≥ контракти та ≥нш≥);

2) засв≥дчуЇтьс¤ в≥рн≥сть коп≥й документ≥в та виписок з них;

3) засв≥дчуЇтьс¤ в≥рн≥сть перекладу документ≥в з одн≥Їњ мови на ≥ншу;

4) засв≥дчуЇтьс¤ справжн≥сть п≥дпису на документах;

5) посв≥дчуЇтьс¤ факт перебуванн¤ громад¤нина в певному м≥сц≥;

6) посв≥дчуЇтьс¤ факт, що громад¤нин Ї живим;

7) посв≥дчуЇтьс¤ тотожн≥сть громад¤нина з особою, зображеною на фотокартц≥;

8) посв≥дчуЇтьс¤ час пред'¤вленн¤ документа;

9) передаютьс¤ за¤ви ф≥зичних та юридичних ос≥б ≥ншим ф≥зичним та юридичним особам та видаютьс¤ св≥доцтва про передачу такоњ за¤ви;

10) видаютьс¤ дубл≥кати документ≥в, що збер≥гаютьс¤ у справах нотар≥альноњ контори;

11) приймаютьс¤ в депозит грошов≥ суми та ц≥нн≥ папери;

12) вчин¤ютьс¤ морськ≥ протести; *

13) видаютьс¤ св≥доцтва про право на спадщину;

14) видаютьс¤ св≥доцтва про право власност≥ на частку в сп≥льному майн≥ подружж¤;

15) видаютьс¤ св≥доцтва про придбанн¤ жилих будинк≥в з прилюдних торг≥в;

16) вчин¤ютьс¤ виконавч≥ написи (на документах, що встановлюють заборгован≥сть);

17) вчин¤ютьс¤ протести вексел≥в;

18) пред'¤вл¤ютьс¤ чеки до платежу ≥ посв≥дчуютьс¤ несплати чек≥в;

19) вживаютьс¤ заходи до охорони спадкового майна;

20) накладаютьс¤ заборони в≥дчуженн¤ нерухомого майна;

21) приймаютьс¤ документи на збер≥ганн¤.

«аконодавством ”крањни на державних нотар≥ус≥в може бути покладено вчиненн¤ ≥ ≥нших нотар≥альних д≥й. “ак, зг≥дно листа ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в≥д 29.03.94 року "ѕро пор¤док чиненн¤ нотар≥альних д≥й, не передбачених законодавством ”крањни" у де¤ких м≥жнародних договорах про правову допомогу, укладених ”крањною, передбачаЇтьс¤ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й, нев≥домих украњнському законодавству про нотар≥ат. ƒо таких д≥й в≥дноситьс¤ розкриванн¤ та оголошенн¤ запов≥ту. јле незрозум≥лим Ї питанн¤, чому не передбачена в ”крањн≥ така нотар≥альна д≥¤ ¤к оголошенн¤ запов≥ту? ÷е досить важливе питанн¤ маЇ зайн¤ти окреме м≥сце в нотар≥альн≥й практиц≥. “ак, в≥д зм≥сту запов≥ту залежить можлив≥сть визначенн¤ спадкоЇмц≥в, а також м≥сцезнаходженн¤ спадкового майна. ќтже, кр≥м урочистого значенн¤ це провадженн¤ маЇ досить значний правовий вплив на ≥нш≥ нотар≥альн≥ провадженн¤. « цим ≥нститутом необх≥дно пов'¤зувати й ≥нше провадженн¤ щодо встановленн¤ кола спадкоЇмц≥в за запов≥том. ¬ проект≥ нового ÷ив≥льного кодексу передбачаЇтьс¤ право громад¤н на посв≥дченн¤ секретного зм≥сту запов≥ту, ¤ке взагал≥ неможливо буде зд≥йснити без провадженн¤ по розкриванню та оголошенню запов≥ту.

Ќе може бути складовою частиною н≥ провадженн¤ по видач≥ св≥доцтва про право на спадщину, н≥ провадженн¤ щодо вжитт¤ заход≥в до охорони спадкового майна

- видача ≥з спадкового майна грошових сум на покритт¤ витрат, пов'¤заних ≥з смертю, похованн¤м спадкодавц¤ та ≥нших. “ак≥ д≥њ мають ¤вл¤ти собою самост≥йний нотар≥альн≥ провадженн¤, оск≥льки вимагають певноњ процедури њх вчиненн¤. јле з урахуванн¤м њх однотипноњ матер≥альноњ та процесуальноњ природи, та однор≥дност≥ правов≥дносин, з ¤ких вони випливають, кола за≥нтересованих ос≥б, а також лог≥чного взаЇмозв'¤зку (законодавчого поки не передбачено) з метою економ≥њ часу, процесуальних засоб≥в та спри¤нн¤ у найефективн≥шому њх вчиненн≥ доц≥льно об'Їднувати њх в один нотар≥альний процес, при цьому враховуючи процесуальну процедуру вчиненн¤ кожного окремого провадженн¤ ≥ умови њх сум≥сного зд≥йсненн¤.

ѕ≥д час викладенн¤ матер≥алу автором робл¤тьс¤ пропозиц≥њ щодо зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ нотар≥альних проваджень та обірунтовуютьс¤ њх значим≥сть та необх≥дн≥сть, тому вважаЇтьс¤ недоц≥льним њх наведенн¤ в цьому параграф≥ без в≥дпов≥дноњ аргументац≥њ.

¬ державних нотар≥альних арх≥вах видаютьс¤ дубл≥кати ≥ засв≥дчуЇтьс¤ в≥рн≥сть коп≥й ≥ виписок з документ≥в, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ в справах цих арх≥в≥в (ст. 35 «акону).