ѕринципи нотар≥ального процесуального права - це основн≥ положенн¤, що визначають зм≥ст ≥ сутн≥сть нотар≥ального права ”крањни, характеризують орган≥зац≥ю та д≥¤льн≥сть нотар≥альних орган≥в, визначають найсуттЇв≥ш≥ риси ц≥Їњ галуз≥ права.

ƒо системи принцип≥в нотар≥ального права вход¤ть принципи законност≥, обгрунтованост≥ нотар≥альних акт≥в, спри¤нн¤ громад¤нам та орган≥зац≥¤м у зд≥йсненн≥ њхн≥х прав ≥ законних ≥нтерес≥в, нац≥ональноњ мови, додержанн¤ таЇмниц≥ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й.

ѕринцип законност≥

¬чин¤ючи нотар≥альн≥ д≥њ, нотар≥ус зобов'¤заний точно дотримуватис¤ закон≥в. ” конкретн≥шому розум≥нн≥ це означаЇ, що нотар≥ус у своњй д≥¤льност≥ повинен дотримуватис¤ норм процесуального ≥ матер≥ального права.

ƒотримуючись правильного процесуального пор¤дку вчиненн¤ нотар≥альних д≥й, нотар≥ус керуЇтьс¤ законами ”крањни, постановами ¬ерховноњ –ади ”крањни, указами й розпор¤дженн¤ми ѕрезидента ”крањни, постановами й розпор¤дженн¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а на територ≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим - ще й законодавством ц≥Їњ автономноњ республ≥ки, наказами ћ≥н≥стра юстиц≥њ ”крањни, нормативними актами обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й. ” межах його компетенц≥њ нотар≥ус вир≥шуЇ питанн¤, що випливають ≥з норм м≥жнародного права, а також укладених ”крањною м≥жнародних угод (ст. 7 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

ѕравовою гарант≥Їю дотриманн¤ нотар≥усом чи ≥ншою посадовою особою, ¤ка вчин¤Ї нотар≥альн≥ д≥њ, принципу законност≥ Ї передбачена ст. 50 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" можлив≥сть оскаржити д≥њ до районного суду. —карги на д≥њ посадових ос≥б консульських установ розгл¤даютьс¤ в пор¤дку п≥длеглост≥ (ст. 19  онсульського статуту ”крањни).

–еал≥зац≥¤ принципу законност≥ вимагаЇ дотриманн¤ законност≥ ≥ особами, ¤к≥ звертаютьс¤ за вчиненн¤м нотар≥альноњ д≥њ. ѕорушенн¤ ними ц≥Їњ вимоги т¤гне за собою в≥дмову нотар≥уса у вчиненн≥ нотар≥альноњ д≥њ (ст. 49 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат"). ” необх≥дних випадках, ви¤вивши п≥д час вчиненн¤ нотар≥альних д≥й порушенн¤ закону, нотар≥ус та ≥нш≥ посадов≥ особи пов≥домл¤ють про це дл¤ вжитт¤ необх≥дних заход≥в в≥дпов≥дн≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або прокуратуру. якщо справжн≥сть поданого документа викликаЇ сумн≥в, то нотар≥ус або ≥нш≥ посадов≥ особи, ¤к≥ вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ, мають право затримати такий документ ≥ направити на експертизу (ст. 51 «акону).

ѕринцип обгрунтованост≥ нотар≥альних д≥й

«м≥ст цього принципу означаЇ, що вс≥ д≥њ нотар≥уса мають в≥дпов≥дати д≥йсним обставинам, а його висновки повинн≥ бути обгрунтованими.

ƒл¤ реал≥зац≥њ цього принципу законодавство передбачаЇ певн≥ правов≥ гарант≥њ. ѕо-перше, нотар≥ус маЇ право витребувати додатков≥ документи й в≥домост≥, необх≥дн≥ дл¤ вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ (ст. 46 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат"). ѕо-друге, нотар≥ус встановлюЇ особу громад¤нина (ст. 43 «акону), перев≥р¤Ї д≥Їздатн≥сть громад¤нина ≥ правоздатн≥сть юридичноњ особи, повноваженн¤ представника (ст. 44 «акону), а посв≥дчуючи угоди ≥ вчин¤ючи де¤к≥ ≥нш≥ нота-р≥альн≥ д≥њ - справжн≥сть п≥дпис≥в за≥нтересованих ос≥б (ст. 45 «акону). ѕри посв≥дченн≥ угод перев≥р¤ютьс¤ д≥йсн≥ нам≥ри стор≥н (ст. 54 «акону). ѕо-третЇ, дл¤ забезпеченн¤ об'Їктивного п≥дходу до вчиненн¤ нотар≥альних д≥й «акон регулюЇ певн≥ обмеженн¤ у прав≥ зд≥йсненн¤ нотар≥альних д≥й. ÷е необх≥дно, щоб запоб≥гти використанню службового становища ≥ необ'Їктивност≥ у вир≥шенн≥ питань, пов'¤заних з вчиненн¤м нотар≥альних д≥й (ст. 9 «акону).

¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥, ¤кщо нотар≥альн≥ д≥њ зач≥пають особист≥ чи майнов≥ ≥нтереси нотар≥ус≥в або пов'¤зан≥ з ≥нтересами њх подружж¤, батьк≥в, д≥тей, онук≥в, д≥да, баби, брат≥в ≥ сестер, а також прац≥вник≥в ц≥Їњ нотар≥альноњ контори ≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ перебувають у трудових в≥дносинах ≥з приватним нотар≥усом, то нотар≥уси в таких випадках не Ї правомочними вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ на своЇ ≥м'¤ ≥ в≥д свого ≥мен≥, на ≥м'¤ та в≥д ≥мен≥ свого чолов≥ка чи дружини, њх та своњх указаних вище родич≥в, а також на ≥м'¤ ≥ в≥д ≥мен≥ прац≥вник≥в ц≥Їњ нотар≥альноњ контори ≥ прац≥вник≥в, котр≥ знаход¤тьс¤ у трудових в≥дносинах ≥з приватним нотар≥усом.

јналог≥чн≥ обмеженн¤ д≥ють ≥ щодо посадових ос≥б виконком≥в с≥льських, селищних ≥ м≥ських рад.  р≥м того, посадов≥ особи виконком≥в не можуть вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ також на ≥м'¤ ≥ в≥д ≥мен≥ цього виконавчого ком≥тету.

” зазначених випадках нотар≥альн≥ д≥њ вчин¤ютьс¤ в будь-¤к≥й ≥нш≥й державн≥й нотар≥альн≥й контор≥, в ≥ншого приватного нотар≥уса чи у виконком≥ ≥ншоњ с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради.

” раз≥, коли д≥ють вин¤тки ≥з загального правила територ≥альноњ компетенц≥њ, нотар≥альн≥ д≥њ, що в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни (статт≥ 55, 60, 66, 70, 71, 73, 53 «акону) повинн≥ бути вчинен≥ в певн≥й нотар≥альн≥й контор≥ чи у виконком≥ певноњ с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради, вчин¤ютьс¤ в ≥нш≥й нотар≥альн≥й контор≥ чи в ≥ншому виконком≥ за визначенн¤м управл≥нн¤ юстиц≥њ чи вищесто¤щоњ ради.

ќбмеженн¤ у прав≥ вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ стосовно консульських посадових ос≥б Ї меншими. ¬они не можуть вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ т≥льки на своЇ ≥м'¤ ≥ в≥д свого ≥мен≥, на ≥м'¤ ≥ в≥д ≥мен≥ свого подружж¤, њх ≥ своњх родич≥в по пр¤м≥й л≥н≥њ (ст. 49  онсульського статуту).

ўодо посадових ос≥б, перел≥чених у ст. 40 «акону, ¤к≥ Ї правомочними посв≥дчувати запов≥ти .й дорученн¤, то обмеженн¤ вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ д≥ють такою самою м≥рою, ¤к щодо нотар≥ус≥в ≥ посадових ос≥б виконком≥в.

ѕринцип спри¤нн¤ громад¤нам та орган≥зац≥¤м у зд≥йсненн≥ њхн≥х прав ≥ законних ≥нтерес≥в

ѕринциповим положеннг .≤ у д≥¤льност≥ нотар≥уса та ≥нших посадових ос≥б, ¤к≥ вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ, Ї њхн≥й обов'¤зок спри¤ти громад¤нам та орган≥зац≥¤м у зд≥йсненн≥ њхн≥х прав та законних ≥нтерес≥в, щоб юридична необ≥знан≥сть не була використана на шкоду за≥нтересованим особам (ст. 5 «акону).

‘орми такого спри¤нн¤ можуть бути р≥зними. Ќотар≥ус роз'¤снюЇ права та обов'¤зки за≥нтересованим особам, попереджаЇ про насл≥дки вчинюваноњ нотар≥альноњ д≥њ. “акож в≥н маЇ право витребувати в≥д орган≥зац≥й ≥ посадових ос≥б необх≥дн≥ дл¤ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й документи чи в≥домост≥, давати конкретн≥ роз'¤сненн¤ з питань вчиненн¤ нотар≥альних д≥й ≥ консультац≥њ правового характеру. ¬ необх≥дних випадках на проханн¤ громад¤н чи орган≥зац≥й може складати проекти угод ≥ за¤в, виготовл¤ти коп≥њ документ≥в та виписки з них.

ѕринцип нац≥ональноњ мови

¬≥дпов≥дно до зм≥сту цього принципу нотар≥альне прова дженн¤ зд≥йснюЇтьс¤ украњнською мовою чи мовою б≥льшос т≥ населенн¤ м≥сцевост≥. ƒл¤ забезпеченн¤ реал≥зац≥њ принципу за≥нтересованим особам, котр≥ не волод≥ють мовою, ¤кою зд≥йснюЇтьс¤ нотар≥альне д≥ловодство, тексти оформ люваних документ≥в повинн≥ бути перекладен≥ нотар≥усом або перекладачем (ст. 15 «акону).

ѕринцип додержанн¤ таЇмниц≥ 'вчинюваних нотар≥альних д≥й

Ќотар≥уси та ≥нш≥ посадов≥ особи, ¤к≥ вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ, зобов'¤зан≥ додержувати таЇмниц≥ цих д≥й (ст. 8 «акону). ÷е означаЇ, що вони не можуть розголошувати в≥домост≥, що стали њм в≥дом≥ в зв'¤зку з вчиненн¤м нотар≥альних д≥й. ¬имога додержанн¤ таЇмниц≥ вчинюваноњ нотар≥альноњ д≥њ стосуЇтьс¤ не т≥льки зм≥сту д≥њ, а й самого факту њњ вчиненн¤. ÷е правило поширюЇтьс¤ ≥ на той час, коли вони вже не працювали в нотар≥альн≥й контор≥.

ќбов'¤зок додержувати таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й поширюЇтьс¤ також на ос≥б, ¤ким про вчинен≥ нотар≥альн≥ д≥њ стало в≥домо в зв'¤зку з виконанн¤м ними службових обов'¤зк≥в. ÷е, насамперед, прац≥вники нотар≥альних контор, виконком≥в, а також техн≥чний персонал - друкарки, секретар≥ та ≥н. ƒо кола цих ос≥б сл≥д долучити й тих, ¤ким про вчинюван≥ нотар≥альн≥ д≥њ стало в≥домо п≥д час перев≥рок, рев≥з≥й, узагальненн¤ практики, стажуванн¤, проходженн¤ виробничоњ практики. Ќа цих ос≥б також поширюЇтьс¤ правило додержанн¤ таЇмниц≥, ¤кщо вони перестали працювати на попередн≥й робот≥ або п≥шли на пенс≥ю.

Ќотар≥уси та ≥нш≥ посадов≥ особи, ¤к≥ вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ, а також особи, ¤ким про вчинен≥ нотар≥альн≥ д≥њ стало в≥домо у зв'¤зку з виконанн¤м службових обов'¤зк≥в, у раз≥ порушенн¤ ними таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й несуть в≥дпов≥дальн≥сть у пор¤дку, встановленому законодавством ”крањни. «акон ”крањни "ѕро нотар≥ат" (статт≥ 21, 27) передбачаЇ, що шкода, запод≥¤на незаконними чи недбалими д≥¤ми державного нотар≥уса, в≥дшкодовуЇтьс¤ в пор¤дку, встановленому законодавством ”крањни, а шкода, запод≥¤на приватним нотар≥усом, покриваЇтьс¤ у повному розм≥р≥. ¬иход¤чи з положень цих статей, а також ст. 6 ÷  ”крањни, це може бути ст¤гненн¤ матер≥альних збитк≥в ≥ компенсац≥¤ за моральну шкоду. ѕ≥дл¤гають застосуванню також санкц≥њ, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в законодавств≥ про працю. ¬ особливо серйозних випадках можлива ≥ крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть.

ѕравило додержанн¤ таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й не поширюЇтьс¤ безпосередньо на самих за≥нтересованих ос≥б. ¬они можуть пов≥домл¤ти будь-кому про вчинен≥ ними нотар≥альн≥ д≥њ.

ƒодержанн¤ таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й Ї специф≥чним принципом нотар≥ального процесуального права, ¤кий забезпечуЇ конф≥денц≥йн≥сть взаЇмов≥дносин нотар≥уса та за≥нтересованих ос≥б, даЇ правов≥ гарант≥њ належного захисту суб'Їктивних прав.  онф≥денц≥йн≥сть повинна бути забезпечена можлив≥стю провести бес≥ду ≥ вчинити нотар≥альну д≥ю в окремому прим≥щенн≥, що в наших умовах не завжди можливо зд≥йснити.–еал≥зац≥¤ принципу додержанн¤ таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й передбачаЇ, що нотар≥альн≥ д≥њ сл≥д зд≥йснювати в присутност≥ т≥льки безпосередньо за≥нтересованих ос≥б\ ” необх≥дних випадках можуть бути присутн≥ особи, ¤к≥ надають допомогу у вчиненн≥ нотар≥альних д≥й. ÷е представники, перекладач≥. ћожуть бути також присутн≥ми особи, ¤к≥ п≥дписують документ за неписьменного чи хворого, але вони не повинн≥ бути об≥знаними з≥ зм≥стом документа.

÷ей принцип також забезпечуЇтьс¤ положенн¤м про те, що оф≥ц≥йн≥ документи про вчиненн¤ нотар≥альних д≥й видаютьс¤ т≥льки громад¤нам чи юридичним особам, щодо ¤ких вчин¤лись нотар≥альн≥ д≥њ, або њхн≥м представникам.

«акон передбачаЇ ≥ певн≥ вин¤тки з цього принципу. —уд, арб≥тражний суд, прокуратура, органи д≥знанн¤ ≥ сл≥дства можуть за своњми письмовими постановами чи ухвалами вимагати видач≥ дов≥док про вчинен≥ нотар≥альн≥ д≥њ, а також документ≥в у зв'¤зку з крим≥нальними, цив≥льними ≥ господарськими справами, що знаход¤тьс¤ в њхньому провадженн≥. ќтже, можна зробити висновок, що до порушенн¤ вказаних справ у цих органах запити про вчинен≥ нотар≥альн≥ д≥њ Ї недопустимими.  р≥м того, положенн¤ цього принципу вимагають передаванн¤ документ≥в ≥ дов≥док у такий спос≥б, щоби з ними не могли ознайомитис¤ сторонн≥ особи.

÷е поширюЇтьс¤ ≥ на даванн¤ усних та письмових по¤снень особами, ¤к≥ вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ. “ак≥ по¤сненн¤ можуть бути дан≥ органам суду, прокуратури, д≥знанн¤ ≥ сл≥дства лише у форм≥ показань св≥дк≥в.

«м≥ни в економ≥чних в≥дносинах стали п≥дставою ще дл¤ одного вин¤тку ≥з загального правила додержанн¤ таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й.  онтроль держави за правильним ст¤гненн¤м державного мита ≥ податк≥в нин≥ Ї дуже актуальним, бо недосконал≥сть наших закон≥в часто призводить до приховуванн¤ доход≥в чи њх зменшенн¤. “ому закон ц≥лком доц≥льно регулюЇ право державних податкових адм≥н≥страц≥й письмово вимагати в≥д нотар≥альних орган≥в видач≥ дов≥док документ≥в ≥ коп≥й з них саме дл¤ визначенн¤ правильност≥ ст¤гненн¤ державного мита ≥ ц≥лей оподаткуванн¤.