ембр≥йськ≥ в≥дклади у ѕеред-карпатському прогин≥, ¤к ви¤вилос¤ останн≥м часом, поширен≥ на вс≥й площ≥ ≥ представлен≥ стратиграф≥чно безперервною п≥щано-глинистою товщею, ¤ка нарощуЇтьс¤ л≥толог≥чно под≥бними теригенними або теригенно-карбонатними утворенн¤ми ордовику. ѕроте в≥к њх донедавна визначали досить умовно, оск≥льки палеонтолог≥чно в≥н не був обірунтований.

 лючовим дл¤ п≥знанн¤ будови нижньо-палеозойськоњ товщ≥ зокрема та ѕередкарпатського прогину взагал≥ стало бур≥нн¤ св. „орнокунц≥-1. Ќайповн≥ше представлений керновим матер≥алом (рис. 1) та охарактеризований поки що найбагатшим

комплексом трилоб≥т≥в, г≥ол≥т≥в ≥ беззамкових брах≥опод, розр≥з кембр≥ю в н≥й може бути опорним дл¤ всього рег≥ону. ” ньому розкрит≥ (зверху вниз).

ќрдовик (≥нт. 2150-2253 м) - арг≥л≥ти с≥р≥ й темно-с≥р≥ з прошарками та пачками алеврол≥т≥в ≥ с≥рих др≥бнозернистих кварцових п≥сковик≥в (керн з ≥нт. 2183-2253 м).

–ис. 1. –озр≥з нижнього палеозою у св. „орнокунц≥-1

1 - п≥сковики; 2 - алеврол≥ти; 3 - арг≥л≥ти. «нах≥дки фауни: “ - трилоб≥ти, Ѕ - брах≥оподи, √ - г≥ол≥ти, ј - акритархи.

 ембр≥й середн≥й та верхн≥й, нерозчленований (2253-2350 м, повний в≥дб≥р керну) - алеврол≥ти темно-с≥р≥ з прошарками арг≥л≥т≥в ≥ темно-с≥рих, щ≥льних, м≥цних, др≥бнозернистих кварцових п≥сковик≥в. ” ц≥й товщ≥ ви¤влено брах≥оподи Lingulella cf. nathorsti Linnarsson (2258,8-2267 м), г≥ол≥ти Circotheca sp. (2258,8-2277 та 2345-2354 м), трилоб≥ти ?Paradoxides sp. (2267-2277 м), Ellipsocephalus sp. (2313-2321 м), Gen. et sp. nov. (2267-2277 м), а в ≥нт. 2312-2321 м - комплекс акритарх [1], що характерний дл¤ м≥лководних заст≥йних фац≥й першоњ половини середнього кембр≥ю.

 ембр≥й нижн≥й. Ѕережк≥вська сер≥¤ (2350-2659 м) - алеврол≥ти темно-с≥р≥ з пачками др≥бнозернистих кварцових п≥сковик≥в у верхн≥й частин≥ розр≥зу (керн з ≥нт. 2350-2363, 2391-2399, 2400-2405, 2420-2425, 2445-2450, 2471-2476, 2495-2500, 2523-2528, 2547-2553, 2570-2575, 2593-2600, 2624,9-2630,1, 2645-2650 м) та поодинокими рештками трилоб≥т≥в з п≥дродини Protoleninae.

Ѕалт≥йська сер≥¤ (2659-2791 м) - алеврол≥ти й арг≥л≥ти з≥ сл≥дами мулоњд≥в (керн з ≥нт. 2673-2678, 2695-2702, 2720-2725, 2748-2755, 2771-2776 м).

«≥ знайдених у розр≥з≥ решток фауни найб≥льшу увагу привертають трилоб≥ти. ѕредставлен≥ вони здеб≥льшого деформованими головними щитами, що не даЇ змоги визначити њхню видову належн≥сть. ѕроте кранид≥й одного з них (Gen. et sp. nov.) ви¤вивс¤ добре збереженим ≥ ч≥тко в≥дм≥нним в≥д ус≥х в≥домих род≥в, з огл¤ду на що описуЇмо його ¤к новий таксон.

Ќадродина DIKELOCEPHALOIDEA Miller, 1889

–одина ANOMOCARIDAE Poulsen, 1927

–≥д RECTIFRONTINELLA gen. n.

Ќазва роду в≥д лат. rectus - р≥вний та frons - передн¤ лицева сторона

“ип роду: Rectifrontinella olhae gen. et. sp. n.; верхн≥й кембр≥й ѕередкарпатт¤.

–ис. 2. ћорфолог≥чн≥ елементи кранид≥ю трилоб≥т≥в.

ƒ≥агноз.  ранид≥й трапец≥Їпод≥бноњ форми, широкий ≥ короткий, з майже пр¤мим передн≥м краЇм. •л¤бель широка ≥ коротка, невисока, з чотирма поперечними борозенками, ¤к≥ розм≥щен≥ майже на однаков≥й в≥дстан≥ одна в≥д одноњ, в≥дд≥лена в≥д переднього краю лише вузькою борозною. ѕотиличний сегмент з невеликим серединним горбочком. Ќерухом≥ щоки пор≥вн¤но широк≥, з короткими задньо-б≥чними лопат¤ми. ќчн≥ в≥чка неширок≥, довг≥, валикопод≥бн≥, переход¤ть в очн≥ валики. ѕереділ¤бел¤рне поле (фронтальний л≥мб) та передн¤ крайова обл¤м≥вка в≥дсутн≥. ѕередн¤ крайова борозна вузька ≥ глибока. Ћицев≥ шви дугопод≥бно вигнут≥, спереду ≥ ззаду розход¤тьс¤. ¬с¤ поверхн¤ кранид≥ю густо скульптурована невеликими круглими горбочками.

ѕор≥вн¤нн¤. «а загальним вигл¤дом наш екземпл¤р найб≥льше под≥бний до описаного [3] ранньокембр≥йського роду Blayacina Cobbold, 1931, ¤кий, проте, в≥др≥зн¤Їтьс¤ пор≥вн¤но вужчим, дугопод≥бно вигнутим спереду, досить широким фронтальним л≥мбом, довшою іл¤беллю, ширшими ≥ довшими задньо-б≥чними лопат¤ми. ¬≥д представник≥в ≥нших род≥в [2,4] ч≥тко в≥др≥зн¤Їтьс¤ формою та в≥дносними розм≥рами морфолог≥чних елемент≥в кранид≥ю.

—тратиграф≥чне поширенн¤. ¬ерхн≥й кембр≥й ѕередкарпатт¤.

¬идовий склад. Ћише типовий вид.

Rectifrontinella olhae sp. n.

Ќазва виду olhae - в пам'¤ть ƒригант ќльги (1970-2000).

ћатер≥ал. ¬≥дбиток та антив≥дбиток ц≥лого кранид≥ю (фонди ƒержавного природознавчого музею ЌјЌ ”крањни, ≥нв. N 37939а,б; голотип).

ќпис.  ранид≥й загалом трапец≥Їпод≥бноњ форми, з пр¤мим передн≥м краЇм, широкий ≥ пор≥вн¤но короткий, густо вкритий маленькими круглими горбочками.

•л¤бель досить велика, майже однакова за довжиною ≥ шириною з випр¤мленим передн≥м краЇм, незначно розширена у задн≥й половин≥, найопукл≥ша у передн≥й половин≥ (м≥ж першою та третьою поперечними борознами).

ѕоперечних борозен на н≥й чотири: передн¤ виражена слабше ≥ майже непом≥тна на кра¤х; друга ≥ трет¤ дугопод≥бно вигнут≥ назад ≥ з двома пом≥тними розширенн¤ми заднього схилу, ¤к≥ д≥л¤ть розм≥щен≥ за ними поперечн≥ валики (дол≥, лопат≥) іл¤бел≥ на три однаков≥ за довжиною частини; потилична (окцип≥тальна) борозна майже однакова по вс≥й довжин≥, слабо вигнута назад у середн≥й частин≥. ¬≥дстан≥ м≥ж борознами (або ж ширина долей) іл¤бел≥ майже однаков≥.

ѕотиличний сегмент майже такоњ ж ширини, ¤к ≥ пром≥жки м≥ж поперечними борознами іл¤бел≥, незначно випуклий ≥ набагато нижчий в≥д нењ, вигнутий назад, з невеликим серединним (окцип≥тальним) горбочком б≥л¤ заднього краю.

Ќерухом≥ щоки плоск≥, майже р≥вн≥ (слабо вигнут≥ вверх у середн≥й частин≥), ширш≥ у задн≥й частин≥, з клинопод≥бним вр≥зом перед пальпебральною лопаттю. ѓхн≥ передн≥ лопат≥ видовжен≥, заокруглен≥, нахилен≥ вниз перед очима. ќчн≥ в≥чка неширок≥, довг≥, дугопод≥бно вигнут≥, спереду наближен≥ до іл¤бел≥, переход¤ть у менше пом≥тн≥ очн≥ валики.

ѕереділ¤бел¤рне поле (фронтальний л≥мб) в≥дсутнЇ. ѕередн¤ крайова борозна вузька ≥ глибока, перед іл¤беллю переходить через р≥зкий перегин у надзвичайно вузьку крайову обл¤м≥вку. Ќа передн≥х лопат¤х нерухомих щ≥к борозна та обл¤м≥вка морфолог≥чно не виражен≥.

–озм≥ри морфолог≥чних елемент≥в кранид≥ю, мм:

довжина кранид≥ю - 12,7;

ширина кранид≥ю (максимальна) - 22,0;

довжина іл¤бел≥ - 8,5;

ширина іл¤бел≥ за другою борозною - 8,5;

ширина іл¤бел≥ б≥л¤ основи - 10,0;

ширина нерухомих щ≥к максимальна (на пальпебральн≥й лопат≥) - 6,0;

ширина передньоњ лопат≥ щоки - 3,5;

ширина пальпебральноњ лопат≥ - 5,0;

ширина задньо-б≥чноњ лопат≥ - 3,0;

довжина очних в≥чок - 5,5;

ширина очних в≥чок - 1,3.

ћ≥сцезнаходженн¤. —в. „орнокунц≥-1, гл. 2267-2277 м.

—тратиграф≥чне поширенн¤. ¬ерхн≥й кембр≥й.

Ћ≥тература

 ир'¤нов ¬.¬. ѕро кембр≥йськ≥ в≥дклади Ѕ≥льче-¬олицькоњ зони ѕередкарпатського прогину // √еол. журн. -1995. - є 3-4. - —. 93-95.

ќсновы палеонтологии: —правочник дл¤ палеонтологов и геологов ———–. „ленистоногие трилобитообразные и ракообразные. - ћ., 1960. - —. 15-194.

Geyer G. A reevaluation of Blayacina Cobbold 1932 and Thoralaspis Hupe 1953 (Trilobita: Redlichiida) // Palaont. Z. - 1992. - Bd. 66. - Hf. 1/2. - P. 99-113.

Treatise on Invertebrate Paleontology. Part O. Arthropoda 1. - 1959. - 560 p.