” баденських в≥дкладах б≥л¤ Ѕоготова села серед численноњ м≥крофауни, такоњ ¤к форам≥н≥фери, остракоди, а також отол≥т≥в, д≥атомей ви¤влено доброњ збереженост≥ сп≥кули кременевих ≥ кременеворогових губок.

—понгол≥товий анал≥з ви¤вленого комплексу сп≥кул губок засв≥дчив, що вони належать губкам найр≥зноман≥тн≥шого систематичного складу.

¬≥дпов≥дно до розробленоњ нами [2, 3] паратаксоном≥чноњ класиф≥кац≥њ в зразках Ї так≥ сп≥кули кременевих губок:

ћорфоклас MICROSCLERA

ћорфор¤д ASTRIDA

ћорфородина EUASTRIDAE

ћорфор≥д STERRASTER

ћорфовид S. ovalis proteus Ivanik

ћорфовид S. orbicularis paucus Ivanik

ћорфородина PSEUDOASTRIDAE

ћорфор≥д AMPHITRICHOTRIAENA sp.

ћорфоклас MEGASCLERA

ћорфор¤д MONAXONIDA

ћорфородина DIACTINIDAE

ћорфор≥д OXEA

ћорфовид O. intermedia Ivanik

ћорфор≥д ACANTHOXEA

ћорфовид A. normalis Ivanik

ћорфор≥д RHABDA sp.

ћорфор≥д STRONGYL sp.

ћорфородина MONAXONIDAE

ћорфор≥д STYL

ћорфовид S. extremito-lexus ≤vanik

ћорфор¤д TETRAXONIDA

ћорфоп≥др¤д TETRACTININA

ћорфородина CALTROPIDAE

ћорфор≥д CALTROP

ћорфовид C. regularis Ivanik

ћорфородина TRIAENIDAE

ћорфоп≥дродина TRIAENINAE

ћорфор≥д ANATRIAENA

ћорфовид A. abbreviata Ivanik

ћорфор≥д PRORTIAENA

ћорфовид P. permodesta Ivanik

ћорфор≥д PLAGIOTRIAENA

ћорфовид P. abbreviata pauca Ivanik

ћорфор≥д ќLIMTRIAENA sp.

ћорфоп≥дродина DICHOTRIAENINAE

ћорфор≥д PLAGIODICHOTRIAENA

ћорфовид P. transitiva ≤vanik

ћорфор≥д PRODICHOTRIAENA

ћорфовид P. media Ivanik

Ќа п≥дстав≥ анал≥зу ви¤вленого комплексу сп≥кул губок з погл¤ду його прив'¤зки до природноњ класиф≥кац≥њ Porifera, можна зробити так≥ висновки.

” досл≥джених в≥дкладах Ї сп≥кули, ¤к≥ належать до класу Demospongiae, п≥дкласу Tetractinomorpha, р¤д≥в Tetractinellida ≥ Homosclerophorida. «а характерними типами сп≥кул можна д≥йти висновку про те, що в цьому басейн≥ жили представники род≥в Erilus, Geodia, Placotris, Thenea, Stelletta, Tetilla, Pachastrella, Samus. ” поодиноких екземпл¤рах трапл¤ютьс¤ також сп≥кули кременеворогових губок, ¤к≥, ймов≥рно, належать до род≥в Cladorhiza, Haliclona, Forcepia, Dendropsis, Cliona, Criella.

”с≥ губки ≥з р¤ду Tetrtactinellida (роди Erilus, Geodia, Placotris, Thenea, Stelletta, Tetilla, Pachastrella, Samus) Ї вин¤тково морськими тваринами. Ѕ≥льш≥сть з них теплолюбн≥ ≥ в≥ддають перевагу нормальн≥й солоност≥ води, хоча де¤к≥ пристосувалис¤ до житт¤ в холодних водах ≥ з дещо зменшеною солон≥стю (24-30 Й). ѕредставники таких род≥в, ¤к Geodia ≥ Stelletta, переважають на твердих ірунтах, часто з на¤вн≥стю валун≥в ≥ гальки. Ѕагато вид≥в ¤к чотирипроменевих, так ≥ кременеворогових губок (роди Haliclona, Forcepia) завд¤ки довг≥й н≥жц≥ пристосувалис¤ до житт¤ на мулистих ірунтах.

√убки Ї активними ф≥льтраторами. ѓм необх≥дна чиста вода й активна г≥дродинам≥ка придонних вод. ” забруднених водах у губок забиваютьс¤ пори, ≥ вони гинуть. Ќезначне орган≥чне забрудненн¤ спри¤Ї развитку губок завд¤ки багатству њж≥ у вигл¤д≥ разноман≥тного детриту.

„отирипроменев≥ губки живуть на р≥зних глибинах: в≥д найменших до 4000 м. Ќайб≥льшого розвитку вони дос¤гають на глибинах 100-400 м.  ременеворогов≥ губки поширен≥ на глибинах 10-300 м.

Ќижче описано ви¤влен≥ морфовиди сп≥кул губок.

Amphitrichotriaena sp.

“абл., ф≥г. 1 а, б

ќпис. ѕредставники цього морфороду мають дуже ориг≥нальну будову. ¬≥д к≥нчик≥в центрального стрижн¤ в≥дход¤ть п≥д кутом 120∞ градус≥в три г≥лки. ¬≥дпов≥дно в≥д к≥нчик≥в кожноњ з них в≥дход¤ть ще по три розгалуженн¤, ¤к≥ вже розташован≥ в одн≥й площин≥.

–озм≥ри, мкм. ƒ≥аметр центрального стрижн¤ 30, довжина 35, довжина г≥лок 40-45, њхн≥й д≥аметр 15-20, довжина розгалужень 20-25.

—истематична належн≥сть. “ак≥ м≥кросклери часто трапл¤ютьс¤ у представник≥в роду Samus природноњ класиф≥кац≥њ губок [6].

Sterraster ovalis proteus Ivanik

“абл., ф≥г. 2

ќпис. ÷е багатопроменева м≥кросклера, у ¤коњ вс≥ промен≥ виход¤ть з одного центра. ѕромен≥ пов'¤зан≥ м≥ж собою кременистою речовиною. Ќа поверхн≥ стерастри, в центральн≥й частин≥ Ї невелике заглибленн¤ - м≥сце, де вона щ≥льно прил¤гаЇ до к≥нчика макросклери. «азвичай так≥ стерастри утворюють поверхневий шар губок. «ображена стерастра маЇ овальну форму.

–озм≥ри, мкм. Ѕ≥льший д≥аметр 140, менший 120.

—истематична належн≥сть. “ак≥ стерастри Ї у представник≥в р¤ду “etractinellida, роди Geodia, Erilus [5, 6].

Sterraster orbicularis paucus Ivanik

“абл., ф≥г. 3

ќпис. —п≥кула кул¤стоњ форми з шорсткою поверхнею. ¬≥д ≥нших стерастр в≥др≥зн¤Їтьс¤ формою ≥ в≥дсутн≥стю заглибленн¤ на поверхн≥. ÷≥ стерастри, ¤к ≥ б≥льш≥сть м≥кросклер, розс≥¤н≥ в т≥л≥ губки.

–озм≥ри, мкм. ƒ≥аметр 130.

—истематична належн≥сть.Sterraster orbicularis paucus трапл¤Їтьс¤ у представник≥в род≥в Geodia, Erilus та де¤ких ≥нших.

Olimtriaena regularis Ivanik

“абл., ф≥г. 4

ќпис. ÷е модиф≥кована Orthotriaena, у ¤коњ, ¤к ≥ у типових Orthotriaena, г≥лки утворюють ≥з манубр≥умом пр¤мий кут ≥ розташован≥ в одн≥й площин≥. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ Olimtriaena в≥д Orthotriaena тим, що маЇ частково, або, ¤к у нашому випадку, повн≥стю редукований манубр≥ум. Ќа його м≥сц≥ простежуЇтьс¤ т≥льки невелика, заокруглена шишка.

–озм≥ри, мкм. ƒ≥аметр 40, довжина г≥лок 40.

—истематична належн≥сть. ќписаний морфовид трапл¤Їтьс¤ у чотирьохпроменевих губок, найчаст≥ше у представник≥в род≥в Ancorella [4], Caltropella [6].

Anatriaena abbreviata Ivanik

“абл., ф≥г. 5

ќпис. ÷е одна ≥з модиф≥кац≥й кальтропа. якщо одна з г≥лок кальтропа стаЇ набагато довшою в≥д ≥нших, тод≥ утворюЇтьс¤ ц≥ла низка сп≥кул з загальною назвою Triaena. ¬идовжену г≥лку називають manubrium. ” анатр≥њн три г≥лки вигнут≥ у б≥к манубр≥ума й утворюють форму, под≥бну до морського ¤кор¤.

«ображений морфовид в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших дуже короткими г≥лками ≥ тонким видовженим манубр≥умом.

–озм≥ри, мкм. ƒовжина манубр≥ума понад 730, д≥аметр 30, довжина г≥лок 70, ≥хн≥й д≥аметр 20.

—истематична належн≥сть. јнатр≥њни трапл¤ютьс¤ у представник≥в багатьох род≥в р¤ду Tetraxonida.

Oxea intermedia Ivanik

“абл., ф≥г. 7, 8

ќпис. ÷е д≥актина, у ¤коњ два к≥нц¤ загострен≥. „асто дугопод≥бно вигнута. —еред окс≥в найм≥нлив≥шою Ї довжина сп≥кули.

–озм≥ри, мкм. ƒовжина 980, д≥аметр 50 (ф≥г. 7); довжина 630, д≥аметр 40 (ф≥г. 8).

—истематична належн≥сть. ÷ей морфовид трапл¤Їтьс¤ у багатьох род≥в природноњ класиф≥кац≥њ класу Demospongiae.

Acanthoxea normalis Ivanik

“абл., ф≥г. 9

ќпис. ÷е окс, поверхн¤ ¤кого вкрита невеликими шпичечками. ¬они розташован≥ р≥вном≥рно на вс≥й поверхн≥ сп≥кули.

–озм≥ри, мкм. ƒовжина 420, д≥аметр 55, довжина шпичечок 20.

—истематична належн≥сть. ќкси такого типу характерн≥ дл¤ кременеворогових губок ≥з р¤ду Poecilosclerida.

Protriaenа permdesta Ivanik

“абл., ф≥г. 10

ќпис. ÷е тр≥Їна, у ¤коњ три г≥лки в≥дход¤ть уперед в≥д манубр≥ума, утворюючи з ним кут 150-170∞. ¬≥д ≥нших в≥др≥зн¤Їтьс¤ товстим манубр≥умом ≥ короткими г≥лками, к≥нц≥ ¤ких мають заокруглену форму.

–озм≥ри, мкм. ƒовжина манубр≥ума (зламаний) понад 210, д≥аметр 140, довжина г≥лок 120.

—истематична належн≥сть. ÷ей морфовид трапл¤Їтьс¤ у багатьох губок ≥з р¤ду Tetractinelida, дуже характерний дл¤ представник≥в роду Ancorida [10].

Plagiodichotriaena transitiva Ivanik

“абл., ф≥г. 11

ќпис. Ќазвою Dichotriaena об'Їднана група тр≥Їн, у ¤ких в≥д к≥нц≥в кожноњ ≥з трьох г≥лок в≥дход¤ть два розгалуженн¤. Dichotriaena под≥л¤ють на Prodichotriaena, Plagiodichotria1ena i Orthodichotriaena. ” Plagiodichotriaena г≥лки розташован≥ так само, ¤к ≥ у Plagiotriaena. ¬≥др≥зн¤ютьс¤ розм≥рами манубр≥ума, г≥лок ≥ розгалужень.

–озм≥ри, мкм. ƒ≥аметр манубр≥ума 140, довжина понад 1300, , довжина г≥лок 45, довжина розгалужень 80.

—истематична належн≥сть. ÷ей морфовид трапл¤Їтьс¤ у представник≥в багатьох род≥в р¤ду Tetractinellida, зокрема у родин≥ Stelletidae [5].

Plagiotriaena nulla Ivanik

“абл., ф≥г. 12

ќпис. ÷е тр≥Їна, у ¤коњ г≥лки, ¤к ≥ у протр≥Їни, розташован≥ вперед в≥д манубр≥ума, однак вони утворюють з ним кут, до 100-140∞. ѕлаг≥отр≥Їни в≥др≥зн¤ютьс¤ розм≥рами манубр≥ума ≥ г≥лок.

–озм≥ри, мкм. ƒ≥аметр манубр≥ума 55, довжина понад 220, , довжина г≥лок 140, д≥аметр г≥лок 40.

—истематична належн≥сть. ÷ей морфовид трапл¤Їтьс¤ у представник≥в багатьох род≥в р¤ду Tetractinellida.

Strongyl monoextremito-lexus Ivanik

“абл., ф≥г. 13

ќпис. ÷е д≥актина, у ¤коњ два к≥нц≥ сп≥кули заокруглен≥. ” зображеного морфовиду один к≥нець вигнутий.

–озм≥ри, мкм. ƒовжина 450, д≥аметр 30.

—истематична належн≥сть. “акий морфовид характерний дл¤ кременеворогових губок роду Bubaris .

Styl extremito-lexus Ivanik

“абл., ф≥г. 14

ќпис. ÷е одноосьова сп≥кула, у ¤коњ один к≥нець заокруглений, а ≥нший - загострений. ћорфовид, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших тим, що нижн¤, загострена частина сп≥кули перегнута. ƒобре простежуЇтьс¤ центральний канал.

–озм≥ри, мкм. ƒовжина 1400, д≥аметр 90.

—истематична належн≥сть. “ак≥ сп≥кули характерн≥ дл¤ де¤ких чотирипроменевих губок, ймов≥рно, роду Axinella [5].

Caltrop regularis Ivanik

“абл., ф≥г. 15

ќпис. ÷е чотирипроменева сп≥кула, у ¤коњ в≥д одного центра п≥д кутом 120∞ в≥дход¤ть чотири однаков≥ г≥лки.  альтроп уважають базовою формою, в≥д ¤коњ поход¤ть вс≥ ≥нш≥ форми чотирипроменевих сп≥кул.

–озм≥ри, мкм. ƒовжина г≥лки 270, д≥аметр у середн≥й частин≥ 45.

—истематична належн≥сть. ÷ей морфовид трапл¤Їтьс¤ у представник≥в род≥в Pachastrella [5], Chelotropella [4], Deretis [6] та де¤ких ≥нших.

“аблиц¤. —хематичне зображенн¤ сп≥кул губок:

1 а, б - Amphitrichotriaena sp.: а - вигл¤д зверху, б - вигл¤д збоку; 2 - Sterraster ovalis proteus Ivanik; 3 - Serraster orbicularis paucus Ivanik; 4 - Olimtriaena regularis Ivanik; 5 - јnatriaena abbreviata Ivanik; 6 - Styl sp.; 7 - Oxea intermedia Ivanik; 8 - Oxea intermedia Ivanik; 9 - Acanthoxea normalis Ivanik; 10 - Protriaena permodesta Ivanik; 11 - Plagiotriaena transitiva Ivanik; 12 - Plagiotriaena nulla Ivanik; 13 - Strongil extremito-lexus Ivanik; 14 - Styl extremito-lexus Ivanik; 15 - Caltrop regularis Ivanik.

Ќа завершенн¤ зазначимо, що дл¤ ірунтовн≥шого досл≥дженн¤ спонг≥офауни ≥з баденських в≥дклад≥в необх≥дно простежити њхнЇ поширенн¤ в розр≥з≥, динам≥ку зм≥ни комплекс≥в сп≥кул, а на њхн≥й п≥дстав≥ асоц≥ац≥њ самих губок. Ќадзвичайно ц≥каво в найближч≥й перспектив≥ ви¤вити ≥ досл≥дити сп≥кули з однов≥кових в≥дклад≥в на територ≥њ ”крањни ≥ зробити пор≥вн¤льний анал≥з.

Ћ≥тература

»ваник ћ.ћ. ќ паратаксономической классификации спикул губок // ѕроблемы современной микропалеонтологии. - Ћ.: Ќаука,1990. - —. 140-149.

 олтун ¬.ћ.  ремнероговые губки северных и дальневосточных морей ———–. - ћ., Ћ.: »зд-во јЌ ———–, 1960. - 235 с.

 олтун ¬.ћ. „етырехлучевые губки северных и дальневосточных морей ———–. - ћ: »зд-во Ќаука, 1966. - 107 с.

Dendy A. Report on the Sigmatotetraxonida collected by H.M.S.. Sealark in the Indian ocean. - London, 1921.- –. 1-18.

Ivanik M.M. Correlation of the East European Platform and adjacent territory Paleogene dеposits by the sponge spicules association // Geol. Jour. - 1998. - є 1-2. - –. 90-97.

Lendenfeld R. Tetraxonida // Schulze, Frauz Eilhard, Das Tierreich. - 1903. - Leif. 19. - –. 1-168.

Lendenfeld R. Die Tetraxonida // Tiefsce Expedition auf dem Dampfer "Vladivia". 1898-1899. - 1907. - Vol.11.- –.9-374.

Ridley S.O., Dendy A. Report on the Monaxonida collected by H.M.S. Challenger during the years 1873-1876 // Zoology. - 1887 - Vol. 20. - P.1-275.

Sollas W.J. Report on the Tetractinellida collected by H.M.S. Challenger during the years 1873-1876. - London, 1888. -Vol. 25. - –. 1-458.

Vosmaer G.C.J. The sponges of the Bay of Naples. Porifera Incalcarea // Capita Zoologica. - 1933-1935. - –. 823-848.