У складі нижньоміоценових відкладів на півдні України найважливіше стратиграфічне значення мають томаківські верстви. В останні роки молюски цих відкладів були монографічно описані у деяких виданнях автора [1, 2, 3]. Родина устричних залишилась недостатньо висвітленою у геологічній літературі, хоча має велику стратиграфічну цінність; тому ця і наступна статті присвячені детальному опису двостулкових молюсків родів Ostrea, Neopycnodonta та Crassostrea. Описані екземпляри знайдені в томаківських шарах біля с. Кам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області.

Колекція зберігається в НДІ геології Дніпропетровського державного університету.

Надродина OSTREOIDEA Rafinesque, 1815

Родина OSTREOIDEA Rafinesque, 1815

Рід OSTREA Linne, 1758

Ostrea edulis digitalina Dubois de Montpereux, 1831

Табл. І, фіг. 1-5, табл. ІІ, фіг. 3, 4

1831 Ostrea digitalina sp. nov.: Dubois de Montpereux, S. 74, Pl. 8, Fig. 13, 14.

1934 Ostrea digitalina Dub.: Friedberg, S. 263, Taf. 45, Fig. 4, Taf. 46, Fig. 1-3; Taf. 47, Fig. 1-3.

1951 Ostrea digitalina Dub.: Коробков, с. 61, табл. 3, фиг. 1, 2, табл. 6, фиг. 2.

1952 Ostrea digitalina Dub.: Казакова, с. 243, табл. 16, фиг. 1, 2.

1978 Ostrea digitalina Dub.: Коюмджиева, с. 76, табл. 27, фиг. 1, 2.

1980 Ostrea digitalina Dub.: Янакевич, с. 39, табл. 7, фиг. 1, 2.

1989 Ostrea digitalina Dub.: Гончарова, с. 184 (в тексте).

Матеріал. Десять лівих та правих стулок черепашок. Оригінал № 11.

Опис. Обриси черепашок різноманітні. Ліві стулки округло-овальні, праві витягнуті у висоту з дещо розширеною середньою частиною, яка поступово звужується догори. В округло-овальних черепашок маківка займає майже центральне положення, у витягнутих піднімається над дотичним краєм і повернута до переднього краю стулки. В округло-овальних екземплярах усі краї плавно переходять один в одний. У витягнутих формах передній край стулки у центральній частині трохи зігнутий, а задній поступово переходить у дугоподібний нижній край черепашки.

Зовнішня поверхня нижніх стулок має численні радіальні ребра, сліди яких збереглися на окремих екземплярах, а також вкрита численними концентричними лініями наростання у вигляді товстих кілець або луски, які створюють враження, що стулка складається з окремих шарів, накладених один на одний. Права або верхня стулка черепашки майже плоска і тільки трохи випукла біля маківки. Зовнішня поверхня її вкрита численними концентричними лініями наростання, товщина яких зменшується до краю черепашки. Внутрішня порожнина стулок мілка, повторює зовнішню форму. Місце дотикання стулок - це висока трикутна площадка зігнута допереду або прямо загострена. Посередині вона має неглибоку лігаментну ямку, обмежену з боків валикоподібними потовщеннями. Ямка перерізана численними тонкими хвилеподібними лініями наростання. Відбиток звідного м'яза зберігся тільки на окремих стулках і має вигляд півмісяця. Його форма є сталою ознакою для черепашок цього виду.

Розміри, мм. Довжина 36-75, висота 56-85.

Фіг. 1-5. Ostrea edulis digitalina Dub.: 1-3 - права стулка ззовні; 4-5 - ліва стулка ззовні. Оригінал № 11.

Порівняння. Повністю відповідають формам, які описав В. Фрідберг [15], однак відрізняються трохи меншими розмірами правих стулок.

Стратиграфічне і географічне поширення. Томаківські верстви Південної України, чокрацький і конкський регіояруси Кримсько-Кавказької області, горійські верстви Грузії, баденій Волино-Поділля, отнангій, карпатій, баденій Віденського басейну, баденій Польщі, карпатій і баденій Угорщини, Болгарії.

Ostrea edulis digitalina Dub. deserta Vjlov

Табл. ІІ, фіг. 1-2

1931 Ostrea (Eeuostrea) edulis digitalina Dub. deserta Vjlov.: Вялов, с. 622, табл. 2, фиг. 2 а, 2 б; табл. 3, фиг. 5.

Матеріал. Ліва стулка черепашки.

Опис. Черепашка середнього розміру, нерівнобічна, грушоподібна. Передній край округлий, у центральній частині зігнутий, плавно з'єднаний з дугоподібним нижнім краєм. Задній край черепашки майже прямий, у нижній частині зігнутий і повільно переходить в округлий нижній. Внутрішня порожнина стулки повторює грушоподібний обрис черепашки. Дотична площадка трикутна, витягнута у довжину, посередині має широкий жолобок, обмежений вужчими валикоподібними потовщеннями. Відбиток звідного м'яза зміщений ближче до переднього краю стулки, за формою він нагадує півмісяць, що також характерно для цього виду. Зовнішня поверхня черепашки хвиляста, складена з окремих численних тонких шарів, де-не-де на черепашках збереглися ледве помітні залишки вузьких радіальних ребер. Маківка довга, гостра і нахилена до переднього краю.

Фіг. 1-2. Ostrea edulis digitalina Dub. deserta Vjlov.: 1 - ліва стулка ззовні; 2 - ліва стулка зсередини. Оригінал № 12.

Фіг. 3-4. Ostrea edulis digitalina Dub.: 3 - ліва стулка ззовні; 4 - ліва стулка зсередини. Оригінал № 11.

Фіг. 5. Neopycnodonta cochlear (Poli). Ліва стулка ззовні. Оригінал № 17.

Розміри, мм. Висота 62, ширина 50. Опуклість 20.

Порівняння. За обрисами, розмірами, характером маківки та іншими ознаками повністю відповідає зображенню й опису, зробленому О.С. Вяловим [5].

Стратиграфічне та географічне поширення. Томаківські шари Південної України, конкський регіоярус Устюрту.

Надродина GRYPHAEIDAE Vjalov, 1936

Родина NEOPYCNODONTE Stenzel, 1971

Рід NEOPYCNODONTA

Neopycnodonta cochlear (Poli)

Табл. ІІ, фіг. 5

1971 Ostrea cochlear Poli: Poli, S. 28, Fig. 28.

1955 Ostrea cochlear Poli: Волкова, с. 53, табл. 24, фиг. 1-2.

1959 Ostrea cochlear Poli: Жижченко, с. 233, табл. 1, фиг. 3-18.

1934 Pycnodonta cochlear var. navicularis Brocc: Friedberg, S. 258, Taf. 40, Fig. 2-6.

1952 Pycnodonta cochlear var. navicularis Brocc: Казакова, с. 245, табл. 16, фиг. 3-5.

1978 Pycnodonta cochlear var. navicularis Brocc: Коюмджиєва, с. 77, табл. 27, фиг. 2-3.

1951 Gryphaea navicularis Brocc: Коробков, с. 66, табл. 7, фиг. 1.

1968 Pycnodonta cochlear var. navicularis Brocc: Зелинская и др., с. 160, табл.. 42, фиг. 2-3.

1993 Neopycnodonta cochlear (Poli): Невесская и др., табл. 12, фиг. 29.

Матеріал. Ліва стулка. Оригінал № 17.

Опис. Черепашка має дуже мінливі обриси. Найчастіше вона овально-кутаста, нерівностулкова, нерівнобічна, найопукліша біля маківки. Маківка невелика, зігнута досередини і нахилена до переднього краю. Відбиток звідного м'яза нечіткий. Зовнішня поверхня стулки вкрита тільки концентричними лініями наростання. Передній і задній край стулки у верхній частині хвилястий.

Розміри, мм. Висота 42, ширина 36.

Порівняння. За обрисами, зовнішньою скульптурою, характером хвилястості ідентичний до екземплярів, які відповідають опису І.О. Коробкова [10].

Стратиграфічне та географічне поширення. Томаківські шари Південної України, карпатій та баденій Західної України, горійські верстви Грузії, тарханський регіоярус Кримсько-Кавказької області, міоцен Польщі, бурдигал-баденій Віденського басейну, карпатій-пліоцен Північної Італії.

Література

Барг И.М. Пектиниды томаковских слоев и их стратиграфическое значение // Палеонтол. сб. -1968. - № 5. - Вып. 1. - С. 67-74.

Барг И.М. Некоторые двустворчатые верхнегельветских отложений Южной Украины // Палеонтол. сб. -1971. - № 8. - Вып. 2. - С. 33-38.

Барг И.М. Такоодонтные двустворки томаковских слоев Южной Украины // Палеонтол. сб. -1972. - № 9. - С. 33-38.

Волкова Н.С. Полевой атлас характерных комплексов фауны Центрального Предкавказья. - М.; Л.: Гостоптехиздат, 1955. - 162 с.

Вялов О.С. Материалы к изучению третичной фауны Устюрта. 1. Ostreidae северных чинков Устюрта // Изв. Главн. Геол.-развед. Управ. - 1931. - Т. 150. - Вып. 42. - С. 622-684.

Гончарова И.А. Двустворчатые моллюски чокракского и тарханского бассейнов. - М.: Наука, 1989. - 200 с.

Жижченко Б.П. Атлас среднемиоценовой фауны Северного Кавказа и Крыма. - М.: Гостоптехиздат, 1959. - С. 143-288.

Зелинская В.А., Куличенко В.Г., Макаренко Д.Е., Сорочан Е.А. Палеонтологический справочник. Т. 1: Двустворчатые моллюски палеогена и миоцена Украины. - К.: Наук. думка, 1968. - 390 с.

Казакова В.П. Стратиграфия и фауна пластинчатожаберных моллюсков среднемиоценовых отложений Ополья // Мат. по биостратиграфии западных областей Украинской ССР. - М.: Гостоптехиздат, 1952. - С. 171-262.

Коробков И.А. Моллюски среднего миоцена Мармарошской впадины Закарпатья. - М.: Гостоптехиздат, 1951. - 108 с.

Коюмджиева Е. Виенский тип тортон // Тортон. Фосилите на България. - Бъл. АН, 1978. - Т. 8. - С. 1-249.

Невесская Л.А., Гончарова И.А., Парамонова Н.П. и др. Опредилитель миоценовых двустворчатых моллюсков Юго-Западной Евразии. - М.: Наука, 1993. - 412 с.

Янакевич А.Н. Определитель среднемиоценовой фауны Молдавии. - Кишинев: Штиинца, 1980. - 183 с.

Dubois de Montpereux F. Conchiologie fossile du plateau Volhyni-Podolien. - Berlin, 1831. - 76 S.

Friedberg W. Mollusca miocaenica Poloniae. Ps. 2. Lamellibranchiata // Soc. Geol. Polon. Cracovie. - 1934. - 283 S.

Poli. Test utriusque Siciliae, eorumque historia et anatome tabulis Aeneis illustrata. - Parma, 1971. - 55 S.