Наприкінці 70-х та у 80-х роках ми вивчали кам'яновугільні форамініфери Львівсько-Волинського вугільного басейну [1 та ін]. Було обстежено понад 20 свердловин із Межиріцького, Любельського і Тяглівського родовищ вугілля, визначено біля 300 видів форамініфер і серед них виявлено декілька нових видів. Тоді ж планована публікація всіх матеріалів у вигляді монографії, однак за браком коштів книга не вийшла. Частину нових видів описано у 1982 р. [2]. Нижче наведено опис нового виду Mstinia triangula, що має характерні риси, завдяки чому його легко впізнати. Він трапляється у відкладах устилузької світи басейну.

Ряд TOURNAYELLIDA Dain, 1953

(nom. transl. ex. Tournayellidae, Dain, 1953)

Родина CHERNYSHINELLIDAE Reitlinger, 1958 emend Lipina, 1965

Підродина MSTINIINAE Lipina, 1989

Рід MSTINIA Dain, 1953, emend. Conil et Lys, 1977

Підрід M. (Mstinia) Dain, 1953

Mstinia triangula Vdovenko, sp. nov.

Фіг. 1-3

Назва виду - від трикутної форми черепашки.

Матеріал. Вивчено п'ять екземплярів у шліфах.

Голотип. Екз. №315 колекції ІГН НАНУ, Львівсько-Волинський вугільний басейн, Межиріцьке родовище, св. №6008, гл. 808 м, вапняк V2, устилузька світа.

Опис. Черепашка порівняно велика, заокруглено-трикутної форми, інволютна, зі слабколопатевою периферією. Має два-три оберти в останньому оберті - три псевдокамери. Навивання внутрішніх обертів несиметричне, щільне.

Навивання внутрішніх обертів несиметричне, щільне

Фіг. 1-3. Mstinia triangula Vdovenko sp. nov. ? 70: 1 - екз. № 315, голотип, св. 6008, гл. 808 м; 2 - св. 6016, гл. 975 м.; 3 - св. 6008, гл. 806 м. Верхньовізейський під'ярус нижнього карбону, устилузька світа (вапняк V2 ), Межиріцьке родовище вугілля, Львівсько-Волинський вугільний басейн.

Висота останнього оберту різко збільшується і дорівнює 0,2 мм. Псевдокамери з чітко виявленою односторонньою опуклістю у вигляді краплі, в останньому оберті дуже високі. Псевдосепти прямі та довгі, досить товсті в останьому оберті, у внутрішніх мають вигляд перетискань. Початкова камера сферичної форми, її діаметр становить близько 70 мкм. Стінка неоднорідно-зерниста, місцями до аглютинованої, її товщина в останньому оберті до 30 мкм. Апертура спочатку щілиноподібна, проста, в останніх одній-двох псевдокамерах - чітко ситоподібна, з трьома-чотирма устьовими отворами.

Розміри, мм. Діаметр 0,54 - 0,71 мм.

Порівняння. Від всіх відомих видів роду Mstinia відрізняється меншою сталою кількістю псевдокамер в останньому оберті (три замість п'яти-семи в інших видів [3]), трикутною формою черепашки і чіткими прямими, товстими і довгими псевдосептами.

Місцезнаходження. Св. 6008, гл. 806 та 808 м, св. 6016, гл. 975 та 989 м.

Стратиграфічне та географічне поширення. Львівсько-Волинський вугільний басейн, Межиріцьке родовище, вапняк V2 устилузької світи візейського ярусу нижнього карбону.

Література

Вдовенко М. В. Микрофаунистическая характеристика маркирующих известников визейского, серпуховского и башкирского ярусов Львовско-Волынского угольного басейна // Тектоника и стратиграфия. - 1982. - Вып. 30. - С. 45-56.

Вдовенко М. В. Новые виды раннекаменноугольных фораминифер юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы // Геол. журн. - 1982. - №5. - С. 81-86.

Даин Л. Г. Турнейеллиды // Тр. ВНИГРИ. - 1953. - Вып. 74. - С. 45-49.

Раузер-Черноусова Д. М., Бенш Р. М., Вдовенко М. В. и др. Справочник по систематике фораминифер палеозоя. - М.: Наука, 1996. - 204 с.