ѕор≥вн¤льна пал≥нолог≥чна характеристика орган≥чних в≥дклад≥в розр≥зу колод≥њв (ѕередкарпатт¤)



ќрган≥чн≥ в≥дклади розр≥зу  олод≥њв у ѕередкарпатт≥ палеоботан≥ки опрацьовували дв≥ч≥. ¬ 1975 р. ћ. ƒемедюк та “. ’ристофорова опубл≥кували пов≥домленн¤ про першу знах≥дку похованого торфовища у в≥дслоненн≥ на терас≥ р. —ивки б≥л¤ с.  олод≥њв ≤вано-‘ранк≥вськоњ обл. й навели результати його спорово-пилкового анал≥зу, ¤к≥ в≥дображали картину розвитку рослинност≥, що в≥дпов≥даЇ рис-вюрмському ≥нтергл¤ц≥алу [4]. «апропонована схема зм≥н рослинного покриву в пер≥од оптимуму рис-вюрмського м≥жльодовик≥в'¤ на територ≥њ ѕередкарпатт¤ така.

1. ‘аза сосни з участю дуба.

2. ‘аза сосни з участю ¤лини та берези.

3. ‘аза сосни з дом≥шками ¤лини, берези та невеликою участю широколист¤них пор≥д.

ƒещо п≥зн≥ше ќ. јртюшенко з колегами [1] навела результати палеоботан≥чного анал≥зу збагачених орган≥кою суглинк≥в з ≥ншого, розташованого близько в≥дслоненн¤. ќписан≥ матер≥али повн≥стю повторювали дан≥ попередн≥х досл≥дник≥в.

Ќа жаль, пал≥нолог≥чн≥ д≥аграми, наведен≥ в перел≥чених публ≥кац≥¤х, виконан≥ за старими методиками, њх важко читати, практично не можливо з≥ставл¤ти ≥з сучасними д≥аграмами, ¤к≥ публ≥кують у Ївропейськ≥й л≥тератур≥ в≥дпов≥дного проф≥лю.

ќск≥льки унасл≥док осуву описане в≥дслоненн¤ на берез≥ р. —ивки значно розширилос¤, то виникла потреба в подальшому р≥зноплановому його вивченн≥. ѕрипускали, що сучасн≥ пал≥нолог≥чн≥ досл≥дженн¤ дадуть змогу впевнен≥ше датувати в≥к орган≥чних в≥дклад≥в, а також розм≥щених над ними ≥ п≥дстильних шар≥в, що, в≥дпов≥дно, буде основою дл¤ точн≥шого визначенн¤ часу формуванн¤ терас ѕередкарпатського рег≥ону. ќтже, ми наново проанал≥зували дв≥ орган≥чн≥ вкладки у р≥зних зачистках цього розр≥зу.

ѕерша зачистка з робочою назвою  олод≥њв-3 - це проф≥ль 21,8 м заввишки. ¬ ньому в≥зуально можна вид≥лити так≥ шари:

0-1,2 м - сучасний ірунтз добре диференц≥йованим проф≥лем;

1,2-2,2 м - палев≥ макропорист≥ леси;

2,2-4,7 м - чотири посл≥довн≥ глейов≥ горизонти;

4,7-5,6 м - лесовий горизонт, безкарбонатний ≥з зал≥зисто-марганцевими новоутворенн¤ми;

5,6-6,6 м - безкарбонатн≥ леси, досить однор≥дн≥;

6,6-7,9 м - голубувато-с≥р≥ суп≥ски;

7,9-9,4 м - глейова пачка голубуватого (сизого) забарвленн¤ з≥ складною внутр≥шньою структурою;

9,4-10,0 м - червонувато-с≥р≥ однор≥дн≥ суп≥ски;

10,0-11,0 м - голубувато-с≥ра шарувата п≥щано-суп≥щана пачка;

11,0-11,6 м - гомогенно-глейовий ірунт;

11,6-12,2 м - ще один викопний ірунт;

12,2-12,8 м - нижн≥й горизонт верхньоплейстоценових лес≥в;

12,8-14,2 м - викопний ірунт; горизонт ј1 потужн≥стю 0,3 м, складений темно-с≥рими суглинками; горизонт ¬ потужн≥стю 0,9 м, морфолог≥чно неоднор≥дний ≥ розд≥лений на два п≥дгоризонти;

14,2-14,9 м - голубувато-с≥р≥ суглинки;

14,9-16,0 м - добре виражений горизонт г≥т≥њ;

16,0-16,2 м - голубувато-с≥р≥ суглинки ≥з зеленим в≥дт≥нком;

16,2-20,2 м - галечник русловий;

20,2-21,8 м - неогеновий цоколь, складений жовтувато-с≥рими п≥сковиками.

«разки дл¤ пал≥нолог≥чного анал≥зу в≥д≥бран≥ з шару г≥т≥њ ≥з глибини 14,9-16,0 м. з ≥нтервалом 5 см.

” друг≥й зачистц≥ з робочою назвою  олод≥њв-5 вид≥лено так≥ шари:

0-1,2 м - сучасний ірунт з добре диференц≥йованим проф≥лем;

1,2-2,2 м - леси палев≥, макропорист≥, у нижн≥й частин≥ зростаЇ оглеЇнн¤;

2,2-4,7 м - три посл≥довно розташован≥ глейов≥ горизонти (можливо, ембр≥ональн≥ ірунти);

4,7-5,5 м - горизонт загального лесового вигл¤ду, проте безкарбонатний;

5,6-6,6 м - лес палевий, у нижн≥й частин≥ св≥тло-с≥рий;

6,6-7,9 м - суп≥ски голубувато-с≥р≥;

7,9-9,4 м - глейова пачка з≥ складною внутр≥шньою структурою;

9,4-10,15 м - глинист≥ п≥ски червонувато-бур≥;

10,15-10,65 м - пачка лесового вигл¤ду;

10,65-12,8 м - три посл≥довн≥ горизонти похованих ірунт≥в;

12,8-13,9 м - шар викопного торфу зм≥нноњ потужност≥;

13,9-15,1 м - суглинки гумусован≥ зеленкувато-с≥рого кольору;

15,1-15,8 м - заплавний алюв≥й колод≥њвськоњ тераси;

15,8-16,8 м - русловий алюв≥й;

16,8-19,8 м - неогеновий цоколь, складений жовто-с≥рими п≥сковиками.

ѕроби на пал≥нолог≥чний анал≥з в≥д≥брано з торфовоњ вкладки на глибин≥ 12,8-13,9 м з ≥нтервалом 10 см.

ѕрипускали, що г≥т≥¤ ≥ торф з р≥зних зачисток накопичувалис¤ в пер≥од рис-вюрмського ≥нтергл¤ц≥алу одночасно ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ т≥льки фац≥ально: торф в≥дкладавс¤ на м≥сц≥ болота, що за прост¤ганн¤м переходило у старицю, в умовах ¤коњ в≥дкладалас¤ г≥т≥¤. ѕал≥нолог≥чний анал≥з був покликаний п≥дтвердити це припущенн¤.

«разки г≥т≥њ ≥ торфу х≥м≥чно обробл¤ли за методикою ѕоста, шл¤хом ацетол≥зу та п≥ддавали д≥њ плавиковоњ кислоти [5]. ≤дентиф≥кували пилков≥ зерна та спори на тимчасових м≥кроскоп≥чних препаратах з загальним зб≥льшенн¤м у 400 та 1000 раз≥в з ан≥золевою ≥мерс≥Їю. ¬с≥ проби ви¤вилис¤ багатими на пал≥нолог≥чний матер≥ал - в кожн≥й з них обл≥ковано по дек≥лька сотен зерен пилку.  ≥льк≥сн≥ показники були переведен≥ у в≥дсоткове сп≥вв≥дношенн¤ деревних та трав'¤них рослин без урахуванн¤ спорових та рослин з локальним поширенн¤м пилку (г≥дро- та г≥гроф≥ти). ÷е сп≥вв≥дношенн¤, ¤к ≥ в≥дсотковий вм≥ст пилку рослин вс≥х ≥дентиф≥кованих таксон≥в, в≥дображен≥ на пал≥нолог≥чних д≥аграмах (рис. 1, 2).

” вс≥х пробах розр≥зу  олод≥њв-3 (рис. 1) на¤вний пилок широколист¤них дерев, що св≥дчить про накопиченн¤ досл≥джуваноњ товщ≥ п≥д час теплоњ фази м≥жльодовиковоњ епохи. ѕривертаЇ увагу великий в≥дсоток пилку Carpinus, Tilia (до 50%) та Corylus (до 60%) й в≥дсутн≥сть або незначна к≥льк≥сть (2,5%) Pinus та Picea, повна в≥дсутн≥сть Abies, незначна загальна к≥льк≥сть пилку представник≥в третинноњ флори (до 1%). ÷е даЇ змогу визначити час в≥дкладенн¤ г≥т≥њ ¤к рис-вюрмське м≥жльодовик≥в'¤.

«м≥ни типу рослинност≥ прот¤гом рис-вюрмського ≥нтергл¤ц≥алу на територ≥њ центральноруського ≥сторико-флористичного району у стиснутому вигл¤д≥ можна в≥дтворити схемою, запропонованою ≥ вдосконаленою ¬. √р≥чуком [2, 3]:

1) зона ¤лини (нижн≥й максимум) з невеликою к≥льк≥стю берези та сосни;

2) зона сосни та берези ≥з невеликою участю ¤лини;

3) зона сосни та берези з невеликими дом≥шками дуба, в'¤за, л≥щини;

4) зона дуба, в'¤за, перша половина максимуму л≥щини;

5) зона липи з великою участю граба, дуба, в'¤за, друга половина максимуму л≥щини;

6) зона граба з участю липи, дуба, в'¤за, л≥щини, ¤лини;

7) зона ¤лини (верхн≥й максимум) ≥з дом≥шками широколист¤них пор≥д;

8) зона сосни з ¤линою та березою.

як бачимо, пилку Picea та Pinus у зонах 4 та 5 немаЇ. ¬. √р≥чук зазначаЇ, що под≥бний тип зм≥н рослинност≥ ц≥Їњ епохи витриманий у вс≥х достатньо вивчених розр≥зах, що розташован≥ на заход≥ —х≥дноЇвропейськоњ р≥внини [3]. як наголошено, в орган≥чних в≥дкладах, проанал≥зованих попередн≥ми досл≥дниками, не заф≥ксовано под≥бноњ стад≥њ. …мов≥рно, це Ї насл≥дком њхнього накопиченн¤ прот¤гом ≥ншого часового ≥нтервалу.

” розр≥з≥  олод≥њв-3 (див. рис. 1) можна вид≥лити дв≥ пал≥нозони. Ќижн¤ зона Tilia-Carpinus-Corylus (Ti-Ca-Cor) характеризуЇ ≥нтервал в≥д 16,00 до 15,75 м. ≥ в≥дпов≥даЇ частково четверт≥й ≥ п'¤т≥й позиц≥њ у схем≥ ≥ д≥аграм≥ ¬. √р≥чука [3]. ¬ л≥сах того часу на досл≥джуван≥й територ≥њ дом≥нувала липа (Tilia): њњ пилку у спектр≥ найб≥льше - 54%. ћаксимальна к≥льк≥сть граба (Carpinus) с¤гаЇ 30%, а л≥щини (Corylus) - 50%. ” невелик≥й к≥лькост≥ на¤вн≥ дуб (Quercus), в'¤з (Ulmus), клен (Acer). “рав'¤них рослин небагато, однак заф≥ксовано пилок г≥дроф≥т≥в Myriophyllum та Potamogeton, що характерно дл¤ всього розр≥зу. ÷е св≥дчить про те, що прот¤гом досл≥джуваного пер≥оду в цьому м≥сц≥ була водойма з≥ сто¤чою водою або пов≥льною теч≥Їю.

¬ерхн¤ пал≥нозона (в≥д 15,75 до 14,95 м) - Carpinus-Corylus-Alnus (Ca-Cor-Al) - в≥дпов≥даЇ частково п'¤т≥й ≥ шост≥й позиц≥њ вже згаданоњ схеми. як бачимо, пан≥вною породою в л≥сах того часу був граб (46% пилку на д≥аграм≥).  ≥льк≥сть пилку л≥щини коливаЇтьс¤ в≥д 23 до 60%. ”часть липи в угрупованн¤х р≥зко зменшилас¤. Ќа ц≥й д≥л¤нц≥ д≥аграми заф≥ксовано зб≥льшенн¤ в≥дсотка трав'¤них рослин завд¤ки пилку Apiaceae, Rubiaceae, Cyperaceae, Menyanthes, ¤к≥ могли зростати по берегах водойми.

—порово-пилковий анал≥з досл≥джуваноњ викопноњ г≥т≥њ даЇ змогу зробити висновок, що њњ накопиченн¤ в≥дбувалос¤ всередин≥ кл≥матичного оптимуму рис-вюрмського м≥жльодовик≥в'¤, коли на досл≥джуван≥й територ≥њ дом≥нували вин¤тково широколист¤н≥ л≥си.

ѕалеоботан≥чний анал≥з торфу проф≥лю  олод≥њв-5 засв≥дчив, що цей торф також накопичувавс¤ п≥д час рис-вюрмського м≥жльодовикового пер≥оду. ” розр≥з≥ можна вид≥лити дв≥ пал≥нозони (див. рис. 2). ѕершу (знизу) - Carpinus-Alnus-Picea (Ca-Al-Pic) - доц≥льно вид≥лити в межах вузькоњ д≥л¤нки на глибин≥ 13,6-13,5 м. ¬она маЇ пор≥вн¤но великий в≥дсоток пилку трав'¤них рослин (32 %) головно Poaceae, Cyperaceae, Apiaceae, ¤к≥ Ї пан≥вними групами болотних угруповань. —еред деревних рослин простежуЇтьс¤ приблизно однакова к≥льк≥сть пилку граба ≥ ¤лини (близько 15 %), незначна к≥льк≥сть дуба ≥ липи.

ƒруга пал≥нозона - Pinus-Picea-Betula (Pi-Pic-Bet) - вид≥лена на глибин≥ 13,5-12,9 м. ¬ н≥й р≥зко зменшуЇтьс¤ загальна к≥льк≥сть пилку трав'¤них рослин, а також широколист¤них дерев - граба, дуба, зникаЇ пилок липи. Ќатом≥сть стр≥мко зб≥льшилас¤ участь у пилковому спектр≥ сосни ≥ частково ¤лини та берези.

як бачимо, торф, що в≥дпов≥даЇ перш≥й пал≥нозон≥, в≥дкладавс¤ в умовах теплого кл≥мату з пом≥рною волог≥стю, коли на навкол≥шн≥х просторах переважали зм≥шан≥ л≥си з участю ¤лини, граба, дуба. ÷е в≥дпов≥даЇ сьом≥й фаз≥, зазначен≥й ¬. √р≥чуком дл¤ рис-вюрмського м≥жльдовик≥в'¤ [3]. ƒруг≥й вид≥лен≥й нами пал≥нозон≥ в≥дпов≥даЇ восьма фаза, коли на досл≥джуван≥й територ≥њ в≥дбулос¤ похолоданн¤, внасл≥док ¤кого виник рослинний покрив типу тайги з невеликими дом≥шками берези. “ому досл≥джуваний викопний торф почав в≥дкладатис¤ п≥д час завершального етапу кл≥матичного оптимуму останньоњ м≥жльодовиковоњ епохи. «авершилос¤ його накопиченн¤ в к≥нц≥ цього ≥нтергл¤ц≥алу.

ќтже, торф ≥ г≥т≥¤ з р≥зних зачисток в≥дслоненн¤  олод≥њв мають не т≥льки р≥знофац≥альне походженн¤, а й р≥знов≥кове. √≥т≥¤ Ї старшою, н≥ж торф. ¬она в≥дкладалас¤ прот¤гом найтепл≥шого пер≥оду рис-вюрмського ≥нтергл¤ц≥алу. “орф накопичувавс¤ значно п≥зн≥ше, на спад≥ м≥жльодовиковоњ епохи.

¬исловлюЇмо щиру под¤ку проф. ј. Ѕогуцькому за можлив≥сть використати в робот≥ рукописи його геоморфолог≥чних опис≥в наведених проф≥л≥в.

Ћ≥тература

јртюшенко ј.“., јрап –.я., Ѕезусько Ћ.√. »стори¤ растительности западных областей ”краины в четвертичном периоде. - иев, 1982.-136 с.

√ричук ¬.ѕ. »скопаемые флоры как палеонтологическа¤ основа стратиграфии четвертичных отложений // –ельеф и стратиграфи¤ четвертичных отложений северо-запада –усской равнины.-ћ.: Ќедра, 1961.- —. 25-71.

√ричук ¬.ѕ. »стори¤ флоры и растительности –усской равнины в плейстоцене.- ћ.: Ќедра, 1989. - 183 с.

ƒемедюк ћ.—., ’ристофорова “.‘. ѕро першу знах≥дку похованого торфовища микулинського в≥ку в ѕередкарпатт≥ // ƒоп. јЌ ”–—–.- —ер. Ѕ.- 1975.- є 8.-—. 678- 682.

 оз¤р Ћ.ј. ћетодические основы спорово-пыльцевого анализа кайнозойских отложений.-ћ.: Ќедра, 1985.- 44 с.



Ќа головну



Hosted by uCoz