Ќанопланктон м≥оценових в≥дклад≥в розр≥зу пот≥чка Ѕуркало («акарпатт¤)



Ќайнижчу ланку закарпатського м≥оцену утворюЇ буркал≥вська св≥та - п≥сковики, алеврол≥ти та п≥щан≥ глини, ¤к≥ зал¤гають тут з≥ стратиграф≥чною незг≥дн≥стю на фл≥шових утворенн¤х еоцену (рис. 1). ≤сторично склалос¤ так, що розр≥з св≥ти (товщиною близько 90 м) найл≥пше вивчений по пот≥чку Ѕуркало - л≥в≥й притоц≥ ¬еликого, ¤кий впадаЇ в р. “ересву м≥ж селами √анич≥ й  алини. «в≥дси з≥брано ≥ детально вивчено велику к≥льк≥сть молюск≥в, форам≥н≥фер, зуби акул, флору та ≥нше, на п≥дстав≥ чого њњ в≥к упевнено датовано ¤к егенбург (бурдигал) [1], хоча, на думку де¤ких досл≥дник≥в, вона з≥ставлювана з отнангом ÷ентрального ѕаратетису.

 —хематична геолог≥чна карта «акарпатського прогину на д≥л¤нц≥ √анич≥- алини в долин≥ р. “ересви

–ис.1. —хематична геолог≥чна карта «акарпатського прогину на д≥л¤нц≥ √анич≥- алини в долин≥ р. “ересви.

Ќа сум≥жних територ≥¤х —х≥дноњ —ловаччини аналогом буркал≥вськоњ св≥ти Ї прешовськ≥ п≥сковики, а в –умун≥њ - верстви коруш ≥ х≥далмаш.

Ќанопланктон у буркал≥вськ≥й св≥т≥ ви¤влено в ус≥х в≥д≥браних зразках пор≥д (єє 22-27). «бережен≥сть його задов≥льна. ’арактерною особлив≥стю Ї велика к≥льк≥сть перев≥дкладених крейдових та палеогенових вид≥в нанопланктону, серед ¤ких переважають останн≥. « найхарактерн≥ших м≥оценових вид≥в треба назвати Sphenolithus belemnos, S. disbelemnos, S. dissimilis, S. moriformis, Helicosphaera ampliaperta, H. scissura, H. mediterranea, H. vederi, Discoaster cf. druggii, D. deflandrei, Umbilicosphaera rotula, Calcidiscus leptoporus, Cyclicargolithus floridanus, Braarudosphaera bigelowii, Orthorhabdulus serratus та ≥н. (табл. 1).

«а перел≥ченими видами acoц≥ац≥¤ належить до зони NN3 Sphenolithus belemnos [9].

¬исновок звичайно важливий, та оск≥льки об`Їми ¤рус≥в за зонами нанопланктону нижнього м≥оцену трактують неоднозначно (в≥д бурдигалу до карпат≥ю), то це питанн¤ не можна вважати остаточно з`¤сованим, воно потребуЇ комплексного спец≥ального вивченн¤. ƒосл≥дники внутр≥шньокарпатських м≥оценових басейн≥в уважають, що отнангу тут нема.

¬ище по розр≥зу ≥з стратиграф≥чною незг≥дн≥стю на буркал≥вськ≥й св≥т≥, а подекуди й на породах крейди ≥ палеогену, зал¤гаЇ товща (0-100 м ≥ б≥льше) строкатого валунного конгломерату терешульськоњ св≥ти карпатського ¤русу, ¤кий перекривають п≥рокластичн≥ утворенн¤ новоселицькоњ св≥ти.

Ќовоселицька св≥та (в≥д 10 до 20 м ≥ б≥льше) зал¤гаЇ трансгресивно на в≥дкладах мезозою ≥ палеогену, буркал≥вськ≥й св≥т≥ та терешульському конгломерат≥.

Ќа денн≥й поверхн≥ вона ч≥тко простежуЇтьс¤ вздовж п≥вн≥чно-сх≥дного краю прогину в межир≥чч≥ р≥к јпшиц≥ й Ѕоржави. ¬она складена масивними р≥ол≥т-дацитовими св≥тло-зеленими туфами ≥ туф≥тами з мергел¤ми й арг≥л≥тами у верхн≥й частин≥.

Ќанопланктон з≥брано та вивчено в розр≥зах пот≥чка Ѕуркало, в кар`Їр≥ поблизу пот≥чка ¬еликого та в стратотип≥ св≥ти у с. Ќовоселиц¤ на р. Ћужанц≥. «а даними викопноњ фауни ц≥ в≥дклади належать до нижнього баден≥ю. Ќанопланктон у розр≥з≥ пот≥чка Ѕуркало погано збережений, у зразку є 1 ви¤влено поодинок≥ види значного стратиграф≥чного поширенн¤. Ќайхарактерн≥шими (зразок є 2) Ї Sphenolithus heteromorphus (akme), S. moriformis, Helicosphaera carteri, H. intermedia, H. waltrans, H. granulata, Pontosphaera multipora, Calcidiscus premacintyrei, Cd. leptoporus, Reticulofenestra pseudoumbilicus та ≥н. (див. табл. 1, 2). ” велик≥й к≥лькост≥ тут також на¤вн≥ перев≥дкладен≥ крейдов≥ та палеогенов≥ види.

 перев≥дкладен≥ крейдов≥ та палеогенов≥ види

‘≥г. 1. Helicosphaera ampliaperta Bramlette et Wilcoxon, зр. є 2.

‘≥г. 2, 3. Helicosphaera waltrans Theodoridis, зр. є 1 (пот≥чок Ѕуркало), зр. є 1 (новоселицька св≥та).

‘≥г. 3. Cyclicargolithus floridanus (Roth et Hay).

‘≥г. 4. Helicosphaera eufratis Hag, зр. є 26.

‘≥г. 5. Helicosphaera carteri (Wallich), зр. є 23.

‘≥г. 6. Helicosphaera carteri var. wallichii (Lohmann), зр. є 6.

‘≥г. 7, 8. Helicosphaera waibersdorfensis Muller, зр. є 3.

‘≥г. 9. Solidopons petrae Theodoridis, Cyclicargolithus floridanus (Roth et Hay), зр. є 4.

‘≥г. 10, 11. Calcidiscus premacintyrei Theodoridis, зр. є 5, 6.

‘≥г. 12. Reticulofenestra pseudoumbilicus (Gartner), зр. є 6.

” стратотип≥ новоселицькоњ св≥ти найбагатша асоц≥ац≥¤ ви¤влена в зразку є 1. Ќайхарактерн≥шими видами Ї Sphenolithus heteromorphus (akme), Helicosphaera carteri (akme), H. intermedia, H. waltrans, H. granulata, Rhabdosphaera sicca, Coronocyclus nitescens, C. nitescens elliptical f., Calcidiscus premacintyrei, Cd. tropicus, Cd. leptoporus, Discoaster exilis, D. musicus, D. variabilis, Reticulofenestra pseudoumbilicus та ≥н. (див. табл. 1, 2). Ќа¤вн≥ перев≥дкладен≥ крейдов≥, палеогенов≥ та нижньом≥оценов≥ види.

” зразку з кар`Їра (є  -1) нанопланктон не ви¤влено. ’арактерними видами асоц≥ац≥њ ≥з зразк≥в єє  -2,  -3 треба назвати Sphenolithus heteromorphus (akme), Cocolithus pelagicus (akme), C. miopelagicus, Helicosphaera waltrans, H. carteri, H. walbersdorfensis, Discoaster exilis, D. variabilis, Calcidiscus premacintyrei, Cd. leptoporus, Reticulofenestra pseudoumbilicus та ≥н. (див. табл. 1, 2). ” велик≥й к≥лькост≥ на¤вн≥ перев≥дкладен≥ крейдов≥ та палеогенов≥ види. ¬с≥ три асоц≥ац≥њ в≥днос¤тьс¤ до зони NN5 Sphenolithus heteromorphus [9].

Ќовоселицьк≥ туфи зг≥дно перекрит≥ теригенно-хемогенними утворенн¤ми теребл¤нськоњ св≥ти, у межах ¤коњ ч≥тко вид≥лен≥ нижн¤, переважно глиниста нижньотеребл¤нська, та верхн¤ галогенна п≥дсв≥ти. ѕо пот≥чку Ѕуркало нижньотеребл¤нська п≥дсв≥та складена темно-с≥рими арг≥л≥тами - глинами з тонкими та р≥дк≥сними прошарками алеврол≥т≥в, с≥рих та ¤сно-с≥рих п≥сковик≥в, ≥нод≥ мергел≥в ≥ ¤сно-с≥рих з зеленкуватим в≥дт≥нком туф≥в ≥ туф≥т≥в, а також л≥нз ≥ прошарк≥в г≥псоанг≥дрит≥в.

” нижн≥й частин≥ п≥дсв≥ти в зразках єє 3, 4 асоц≥ац≥¤ нанопланктону близька до новоселицькоњ св≥ти. “ут характерна велика к≥льк≥сть Sphenolithus heteromorphus ≥ Helicosphaera walbersdorfensis, H. carteri, а також зб≥льшена к≥льк≥сть Calcidiscus premacintгyei i Discoaster spp.

 Calcidiscus premacintгyei i Discoaster spp

‘≥г. 1, 2. Sphenolithus belemnos Bramlette et Wilcoxon, зр. є 22.

‘≥г. 3. Sphenolithus dissimilis Bukry et Percivai, зр. є 26.

‘≥г. 4, 5. Sphenolithus heteromorphus Deflandre, зр. є 1.

‘≥г. 6. Sphenolithus abies Deflander, зр. є 8.

‘≥г. 7. Discoaster brouweri Tan, зр. є 5.

‘≥г. 8. Discoaster exilis Martini et Bramlette, зр. є 7.

‘≥г. 9. Discoaster variabilis Martini et Bramlette, зр. є 4.

‘≥г. 10. Discoaster c druggii Bramlette et Wilcoxon, зр. є 25.

‘≥г. 11. Rhabdosphaera sicca Stradner, зр. є 1.

‘≥г. 12. Orthorhabdulus serratus Bramlette et Wilcoxon, зр. є 27.

” середн≥й частин≥ п≥дсв≥ти (зразки єє 5, 6) комплекс дещо зм≥нений, значно р≥дк≥сн≥ше трапл¤ютьс¤ Sphenolithus heteromorphus, зб≥льшена к≥льк≥сть Discoaster, часто з'¤вл¤ютьс¤ Sphenolithus abies, Helicosphaera carteri var. wallichii та Discoaster brouweri (зр. є 5 табл. 1, 2).

ќтже, до зони NN5 Sphenolithus heteromorphus належать новоселицька св≥та та нижн¤ частина нижньотеребл¤нськоњ п≥дсв≥ти. Ќаш≥ матер≥али дають змогу розд≥лити зону NN5 на три п≥дзони: NN5а Sphenolithus heteromorphus - Helicosphaera waltrans (новоселицька св≥та; верхн¤ межа п≥дзони проведена за останньою по¤вою H. waltrans); NN5в S. heteromorphus - H. walbersdorfensis (верхн¤ межа п≥дзони проводена за по¤вою D. brouweri та H. carteri wallichii - нижн¤ частина нижньотеребл¤нськоњ п≥дсв≥ти) ≥ NN5с Sphenolithus heteromorphus - Discoaster brouweri (верхн¤ межа п≥дзони та зони NN5 проводена за останньою по¤вою Sphenolithus heteromorphus - нижньотеребл¤нська п≥дсв≥та).

«м≥на в асоц≥ац≥њ нанопланктону простежуЇтьс¤ у верхн≥й частин≥ нижньотеребл¤нськоњ п≥дсв≥ти (зр. єє 7-11), починаючи з≥ зразка є 7. јсоц≥ац≥¤ складена значною к≥льк≥стю вид≥в Sphenulithus abies, ¤к≥ Ї дом≥нантними; кр≥м того, ви¤влено Cocoolithus pelagicus, C. miopelagicus, Helicosphaera walbersdorfensis, H. carteri, Discoaster exilis (зр≥дка) та ≥н. (див. табл. 1, 2 ). Ќа нашу думку, ц¤ асоц≥ац≥¤ належить до нижньоњ частини зони NN6 Discoaster exilis. “ут також на¤вн≥ перев≥дкладен≥ крейдов≥ та палеогенов≥ види.

¬ерхньотеребл¤нська п≥дсв≥та ≥, можливо, солотвинська св≥та по пот≥чку Ѕуркало в≥дслонен≥ погано. “ут можна простежити лише њхн≥ фрагменти, ¤к≥ представленн≥ незначними виходами г≥псоанг≥дриту та попел¤сто-с≥рих глин.

” глинах солотвинськоњ (?) св≥ти (зразки єє 12-15) задокументовано р≥зко зб≥днену асоц≥ац≥ю нанопланктону. “ут майже нема вид≥в род≥в Discoaster та Sphenolithus, значно зменшен≥ розм≥ри Cyclicarolithus floridanus, Reticulofenestra pseudoumbilicus, Helicosphaera walbersdorfensis, та Sphenolithus abies. ÷ей комплекс може св≥дчити про зм≥ну середовища, пов'¤заного, головно, з частковою ≥зол¤ц≥Їю басейну. ¬≥к асоц≥ац≥њ NN6 - верхн≥й баден≥й.

јсоц≥ац≥ю тересвенськоњ св≥ти (зразки єє 16, 17) характеризуЇ велика к≥льк≥сть перев≥дкладених вид≥в з крейди, палеогену, нижнього та середнього м≥оцену. «бережен≥сть погана. ÷¤ асоц≥ац≥¤ дещо нагадуЇ асоц≥ац≥ю з нижнього сармату —х≥днословацькоњ западини.

« вид≥в-транзит≥в м≥оценового в≥ку треба назвати Coccolithus pelagicus, C. miopelagicus, Reticulofenestra pseudoumbilicus, R. minuta, Helicosphaera carteri, Sphenolithus cf. abies (др≥бн≥ форми), Helicosphaera intermedia. «ону визначити важко.

ќтже, зона NN3 Sphenolithus belemnos [9, 14] в сучасн≥й нанопланктон≥й шкал≥ неогену [4, 14] в≥дпов≥даЇ середн≥й частин≥ бурдигальського ¤русу. ѓњ в≥ковими межами Ї: нижн¤ - 19,2 ћј; верхн¤ - 18,4 ћј. Ќад верхньою межею вперше з`¤вл¤Їтьс¤ Sphenolithus heteromorphus. Ќижню та верхню меж≥ зони провод¤ть за першою та останньою по¤вою зонального виду, тобто зона повн≥стю в≥дпов≥даЇ б≥озон≥ виду S. belemnos.

” —ередземномор`њ у в≥дкладах бурдигальськго ¤русу встановлено рег≥ональну зону MNN3 (де ћ - Medeterranean), ¤ку розд≥лено на дв≥ п≥дзони MNN3а та MNN3в. ќбірунтуванн¤ верхньоњ п≥дзони визначено на п≥дстав≥ р≥дк≥сноњ по¤ви зонального виду та першоњ по¤ви S. heteromorphus. ѓњ об'Їм дещо б≥льший в≥д зони —тандартноњ шкали ћарт≥н≥ [9, 14] - верхн¤ межа зони приблизно 18 ћј [5].

” ÷ентральному ѕаратетис≥ зона NN3 ви¤влена в розр≥зах –умун≥њ, де в≥дпов≥даЇ отнанзькому ¤русу [11], а також у в≥дкладах отнангу верхньоњ частини лужицькоњ св≥ти ¬≥денськоњ западини —ловаччини [2]. Ќа жаль, з≥ стратотипового розр≥зу отнанзького ¤русу [10] навод¤ть список нанопланктону широко поширених у нижньому м≥оцен≥ в ≥нтервал≥ NN2-NN4 вид≥в, за ¤кими важко з'¤сувати належн≥сть њх до зони NN3 (нема зонального та ≥нших характерних вид≥в-≥ндекс≥в зони). ¬≥к отнанзького ¤русу в стратотип≥ визначено за стратиграф≥чним положенн¤м, в≥дсутн≥стю S. heteromorphus та на¤вн≥стю H. ampliaperta.

” сучасному розум≥нн≥ об`Їм зони NN5 Sphenolithus heteromorphus у «агальн≥й стратиграф≥чн≥й шкал≥ охоплюЇ верхню половину ланг≥ю та нижню частину серавал≥ю [3, 14], а за найнов≥шими даними ц¤ зона в≥дпов≥даЇ т≥льки верхн≥й частин≥ ланг≥ю [8, 12]. ” стратотипов≥й пров≥нц≥њ —ередземномор`¤ зон≥ NN5 [9, 14] в≥дпов≥даЇ рег≥ональна зона MNN5, ¤ку розд≥лено на дв≥ п≥дзони: MNN5a та MNN5b. ќб`Їм стратипового розр≥зу ланг≥ю охоплюЇ верхню п≥дзону зони MNN4-MNN4b (Paracme Sphenolithus heteromorphus) та б≥льшу частину нижньоњ п≥дзони MNN5а [6]. «а форам≥н≥ферами розр≥з ланг≥ю в≥дпов≥даЇ зонам Preorbulina glomerosa, Orbulina suturalis та нижн≥й частин≥ ќ. universa [7], а стратотип серавал≥ю - верхн≥й частин≥ п≥дзони MNN5b (S. heteromorphus), зонам MNN6 та MNN7.

” ÷ентральному ѕаратетис≥ в розр≥зах баден≥ю јвстр≥њ зона NN5 в≥дпов≥даЇ середн≥й частин≥ баденського ¤русу [12], а в розр≥зах ћорав≥њ ≥ –умун≥њ баденський ¤рус (нижн≥й п≥д'¤рус) зал¤гаЇ трансгресивно та охоплюЇ зону NN5. «а форам≥н≥ферами нижн≥й баден≥й в≥дпов≥даЇ зонам Preorbulina - Orbulina [13].

” баденських розр≥зах –умун≥њ ћарунтеану розд≥л¤Ї зону NN5 на дв≥ п≥дзони NN5a та NN5b [11]. ” —ловаччин≥ та ћорав≥њ цю зону можна розд≥лити на три п≥дзони: NN5a Sphenolithus heteromorphus-Helicosphaera waltrans, NN5b S. heteromorphus, Helicosphaera walbersdorfensis та NN5c - Sphenolithus heteromorphus-Discoaster brouweri [3]. ÷≥ три п≥дзони адекватн≥ визначеним у розр≥з≥ пот≥чка Ѕуркало.

«она NN6 Discoaster exilis в «агальн≥й неогенов≥й шкал≥ в≥дпов≥даЇ середн≥й [4, 8] або нижн≥й [8, 12] частин≥ серавал≥ю. ” стратотипов≥й пров≥нц≥њ —ередземномор`¤ вона встановлена в нижн≥й частин≥ серавал≥ю та под≥лена на дв≥ п≥дзони MNN6a та MNN6b [6]. ” румунськ≥й частин≥ ÷ентрального ѕаратетису зону NN6 розд≥лено на три п≥дзони: NN6a, NN6в та NN6c [11].

Ќаш≥ матер≥али не дають змоги розд≥лити зону NN6, оск≥льки догори розр≥зу (солотвинськ≥ та нижньотеребл¤нськ≥ в≥дклади) поступово зникають нормально морськ≥ види нанопланктону, ≥ в асоц≥ац≥њ переважають евригал≥нн≥ види, що може бути зумовлене частковою ≥зол¤ц≥Їю басейну седиментац≥њ. јналог≥чна картина простежуЇтьс¤ у ¬≥денськ≥й та ≥нших неогенових западинах —ловаччини [3].  орел¤ц≥¤ встановлених зональних п≥дрозд≥л≥в з «агальною шкалою —ередземномор'¤ та рег≥онами ÷ентрального ѕаратетису наведено у рис. 2.

ѕалеоеколог≥чний анал≥з даЇ змогу припустити, що в м≥оцен≥ на вивчен≥й територ≥њ був морський тепловодний басейн з не дуже спри¤тливими умовами дл¤ проживанн¤ та захороненн¤ нанопланктону. ѕричиною цього було сильне теригенне забрудненн¤ (про що св≥дчить велика к≥льк≥сть матер≥алу в ус≥х, без вин¤тку зразках), м≥лководд¤, вулкан≥чна д≥¤льн≥сть та соленакопиченн¤. ¬одночас на¤вн≥сть карбонатного матер≥алу по всьому вивченому проф≥лю та морських тепловодних вид≥в Ї св≥дченн¤м широких зв`¤зк≥в з —ередземномор'¤м та ÷ентральним ѕаратетисом в ранньому та середньому м≥оцен≥.

 —хематичний геолог≥чний розр≥з  м≥оценових утворень по пот≥чку Ѕуркало

–ис. 2. —хематичний геолог≥чний розр≥з м≥оценових утворень по пот≥чку Ѕуркало:

1 - глини; 2 - арг≥л≥ти; 3 - мергел≥; 4 - алеврол≥ти; 5 - п≥сковики; 6 - конгломерати; 7 - туфи; 8 - г≥пс; 9 - анг≥дрит.

Ќа п≥дстав≥ вивченого нанопланктону по пот≥чку Ѕуркало та ≥нших розр≥зах «акарпатт¤ у нижньому м≥оцен≥ ви¤влено зону NN3 Sphenolithus belemnos (буркал≥вська св≥та); у середньому м≥оцен≥ - зону NN5 Sphenolithus heteromorphus (новоселицька та нижн¤ частина теребл¤нськоњ п≥дсв≥ти), ¤ку под≥лено на три п≥дзони; та зону NN6 Discoaster exilis (теребл¤нська та солотвинська св≥ти).

«'¤совано, що соленакопиченн¤ в середньому м≥оцен≥ в≥дпов≥даЇ середн≥й частин≥ зони NN6.

Ќаведено корел¤ц≥ю зональних п≥дрозд≥л≥в за «агальною неогеновою шкалою —ередземномор`¤ та ÷ентрального ѕаратетису.

Ћ≥тература

Andreyeva-Grigorovich A. S., Yaroslav O. S., Kulchytsky J.O. at all. Regional stratigraphic scheme of Neogene formatia of the Central paratethys in the Ukraina // Geologica carpathica - Bratislava, 1997. - Vol. 48. - є. 2. - P. 123 -136.

Andrejeva-Grigorovic A., Halasova, E. Calcareous Nannofossils biostratigraphy of the Early Miocene sediments of the Vienna basin NE part (Slovakia) // Slovak Geol. Mag. - Vol. 6. є 2-3 - 2000. - P. 101-105.

Andreyeva-Grigorovich A., Kovac M., Halasova E., Hudackova N. Litho- and Biostratigraphy on the basis of calcareous (Nannoplankton and foraminifera) of the Lower and Middle Miocene deposits NE part of the Vienna Basin (Slovakia) // Scripta, Facultatis Scientiarum Naturalium Universitatis Masarykiarae Brunensis. - Brno, 2000. - P. 27-40.

Berggren W.A., Kent D.V., Swisher C.C., Aubrey M.P. A revised Cenozoic geochronology and chronostratigraphy // Geochronology, Time Scales and Globai Stratigraphic Correlations: A Unified Temporal Framework for an Historical Geology // SEMP Spec. Publ. -1995. - Vol. 54. - P. 129-212.

Fornaciari E., Rio D. Latest Oligocene to early middle Miocene quantitative calcareous nannofossil biostratigraphy in the Mediterranean region // Micropaleontology. - 1996. - Vol. 42. - є. 1. - P. 1-36.

Fornaciari E., di Stefano A., Rio, Negri D. A. Middle Miocene quantitative calcareous nannofossil biostratigraphy in the Mediterranean region // Micropaleontology. - 1996. - Vol. 42. - є. 1. - P. 37-63.

Iaccarino S. Mediterranean Miocene and Pliocene piantic foramnifera // Plakton Stratigraphy. - Cambridge: University Press, 1985. - P. 283-314.

International Stratigraphic chart / Ed. by J. Remane. - 2000.

Martini E. Standart Tertiary and Quaternary calcareous nannoplankton zonation // Proc. of the II. Plankt. Conf. - Roma, 1970.

Martini E., Muller C. Calcareous nannoplankton and Silicofagellates from the Type Ottnangian and equvalent strata in Austria // Proc. VI Cong - Bratislava, 1975. - Vol. 1. - P. 121-125.

Marunteanu M. Litho- and biostratigraphy (calcareous nannoplankton) of the Miocene deposits from the Outer Moldavides // Geol. Carpathica - 1999. - Vol. 50. - є. 4. - P. 313-325.

Rogl F., Spezzaferri S., Coric S. Micropaleontology and biostratigraphy of the Karpathian-Badenian transition (Early-Middle Miocene boundary) in Austria (Central Paratethys). Cour. Forsch. - Frankfurt M.: Inst. Senchenberg, 2002. - Vol. 237 - P. 47-67.

Svabenicka L., Ctyroka J. Biostratigraphical correlation (foramnifers and nannofossils) of the Carpathian and Lower Badenian sediments in the Alpine Carpathian Foredeep (Moravia and Lower Austria) // Geol. Carpathica. - 1999. - Vol. 50. - P. 60-79.

Young J.R. Neogene // Calcareous nannofossil biostratigraphy. - Cambridge University Pres, 1998. - P. 225-266.



Ќа головну



Hosted by uCoz