ѕал≥нолог≥чн≥ досл≥дженн¤ були складовою частиною сп≥льноњ прац≥ з корел¤ц≥њ карбону Ћьв≥всько-¬олинського (”крањна) ≥ Ћюбл≥нського (ѕольща) вуг≥льних басейн≥в, ¤ку виконували науков≥ сп≥вроб≥тники ¬ерхньос≥лезько≥ ф≥л≥њ ѕольського геолог≥чного ≥нституту п≥д кер≥вництвом доктора ј. «дановського за участю украњнських спец≥ал≥ст≥в. ѓњ головною метою була розробка вар≥анта з≥ставленн¤ кам'¤новуг≥льних в≥дклад≥в прикордонних областей ѕольщ≥ й ”крањни за пал≥нолог≥чними даними.

Ћьв≥всько-¬олинський ≥ Ћюбл≥нський басейни - частини Їдиноњ геотектон≥чноњ структури, що Ї областю поширенн¤ Їдиноњ карбоновоњ вугленосноњ мегаформац≥њ.

—проби щодо з≥ставленн¤ кам'¤новуг≥льних розр≥з≥в обох басейн≥в робили неодноразово. ¬≥дом≥ р≥зн≥ вар≥анти корел¤ц≥њ карбону Ћьв≥всько-¬олинського ≥ Ћюбл≥нського басейн≥в [10, 12], що ірунтуютьс¤ переважно на пор≥вн¤нн≥ л≥толог≥чних показник≥в чи зроблен≥ з урахуванн¤м де¤ких фаун≥стичних груп (форам≥н≥фер, брах≥опод).

«азначимо, що одн≥Їю з д≥агностичних ознак будь-¤коњ вугленосноњ формац≥њ Ї значна концентрац≥¤ рослинних решток ≥, зокрема, репродуктивних орган≥в вищих рослин. ѕал≥нолог≥чн≥ досл≥дженн¤ в обох басейнах провод¤ть давно; њх широко застосовують дл¤ вир≥шенн¤ б≥остратиграф≥чних завдань. ќднак пор≥вн¤льного анал≥зу вугленосних в≥дклад≥в за спорово-пилковими даними ран≥ше не виконували. ѕропонована прац¤ Ї першою спробою пор≥вн¤нн¤ пал≥нолог≥чних матер≥ал≥в польськоњ й украњнськоњ стор≥н, створенн¤ першого вар≥анта з≥ставленн¤ м≥сцевих зональних м≥оспорових шкал Ћьв≥всько-¬олинського ≥ Ћюбл≥нського басейн≥в ≥ на його п≥дстав≥ виконанн¤ корел¤ц≥њ л≥тостратиграф≥чних п≥дрозд≥л≥в.

—п≥льну працю виконано за такими напр¤мами:

- ознайомленн¤ з≥ станом пал≥нолог≥чноњ вивченост≥ та методолог≥чними засадами розчленуванн¤ ≥ корел¤ц≥њ за пал≥нолог≥чними даними;

- оц≥нка д≥апазон≥в поширенн¤ головних род≥в ≥ вид≥в м≥оспор та вид≥ленн¤ категор≥й таксон≥в за ступенем стратиграф≥чноњ важливост≥;

- ознайомленн¤ з пал≥нолог≥чною характеристикою зональних п≥дрозд≥л≥в;

- пор≥вн¤нн¤ локальних зональних м≥оспорових шкал м≥ж собою й еталонними пал≥нолог≥чними п≥дрозд≥лами «ах≥дноњ та —х≥дноњ ™вропи.

”себ≥чн≥ пал≥нолог≥чн≥ досл≥дженн¤ карбону Ћюбл≥нського басейну тривали упродовж багатьох рок≥в. –озвивалис¤ переважно морфолог≥чний ≥ б≥остратиграф≥чний напр¤ми. ѓхн≥м лог≥чним завершенн¤м було створенн¤ обірунтованоњ ≥ задокументованоњ у фотограф≥¤х м≥оспоровоњ зональноњ шкали, ¤ку з≥ставлено з локальними шкалами кам'¤новуг≥льних депрес≥й ≥нших рег≥он≥в та стандартною м≥оспоровою шкалою «ах≥дноњ ™вропи [7]. ÷¤ шкала схарактеризувала л≥тостратиграф≥чн≥ п≥дрозд≥ли Ћюбл≥нського басейну в≥д верхнього в≥зе ≥ до вестфалю [9].

ћасштаб пал≥нолог≥чних досл≥джень в ”крањн≥ значно менший. ” Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥ систематичн≥ ≥нтенсивн≥ досл≥дженн¤ спорово-пилковим методом виконують лише останн≥ 15 рок≥в. “ак≥ досл≥дженн¤ Ї складовою частиною формац≥йного анал≥зу, њх виконують разом з л≥толого-фац≥альним вивченн¤м вм≥сних товщ. √оловн≥ напр¤ми, що розвиваютьс¤ в пал≥нолог≥њ карбону Ћьв≥всько-¬олинського басейну, так≥: фац≥ально-пал≥нолог≥чний (ви¤вленн¤ особливостей вертикального ≥ латерального розпод≥лу м≥оспор залежно в≥д фац≥й), системно-тафоном≥чний (ви¤вленн¤ тафоном≥чних ≥ ценотичних ознак пал≥ноориктоценоз≥в) та б≥остратиграф≥чний. як п≥дсумок ≥нтеграц≥њ цих напр¤м≥в, розроблено ≥нш≥ методолог≥чн≥ прийоми застосуванн¤ пал≥нолог≥њ дл¤ вир≥шенн¤ б≥остратиграф≥чних завдань з урахуванн¤м фац≥ального фактора; точн≥ше визначено д≥апазони вертикального розпод≥лу головних род≥в ≥ вид≥в м≥оспор та показники пал≥нокомплекс≥в, придатн≥ дл¤ ≥дентиф≥кац≥њ ≥ корел¤ц≥њ стратон≥в. –езультатом цих досл≥джень Ї шкала пал≥нолог≥чного зонуванн¤, ¤ка схарактеризувала весь розр≥з карбону Ћьв≥всько-¬олинського басейну в≥д нижн≥х горизонт≥в в≥зейського ¤русу (куличк≥вська св≥та) ≥ майже до покр≥вл≥ башкирського ¤русу середнього карбону (креч≥вська св≥та) [2-4]. ¬ид≥лен≥ м≥оспоров≥ зони з≥вставлено з еталонною зональною шкалою —х≥дноЇвропейськоњ платформи [1].

ѕор≥вн¤льний анал≥з пал≥нолог≥чних даних дав змогу ви¤вити значну под≥бн≥сть у посл≥довн≥й зм≥н≥ пал≥нокомплекс≥в у кам'¤новуг≥льному розр≥з≥ Ћюбл≥нського ≥ Ћьв≥всько-¬олинського басейн≥в. ќднак де¤к≥ моменти ускладнюють пр¤ме з≥ставленн¤ в≥дклад≥в за пал≥нолог≥чними даними.

1. ” класиф≥кац≥йних системах м≥оспор простежуютьс¤ значн≥ в≥дм≥нност≥, ¤к≥ можуть зумовити неоднозначн≥сть морфолог≥чного визначенн¤ таксон≥в. ќсновою класиф≥кац≥й, що њх застосовують ≥ украњнськ≥, ≥ польськ≥ пал≥нологи, Ї штучна морфолог≥чна класиф≥кац≥¤ –. ѕотоньЇ ≥ √.  ремпа [11], однак у цьому раз≥ використовують (≥, часто, ¤к ≥ндекс-види), таксоном≥чн≥ одиниц≥ м≥сцевих пал≥нолог≥в, ¤к≥ з огл¤ду на ≥сторичн≥ причини (через обмежений обм≥н пал≥нолог≥чною ≥нформац≥Їю) не отримали широкого визнанн¤ в сус≥дн≥й держав≥. Ќаприклад, таксон Promurospora lobаta, вид≥лений украњнським пал≥нологом ¬. . “етерюком [5], важливий дл¤ д≥агностики середньов≥зейських в≥дклад≥в, Ї нев≥домим польським спец≥ал≥стам. ≤ навпаки, форма Tripartites rugosus з д≥апазоном поширенн¤ в межах однойменноњ зони Ћюбл≥нського басейну, була вид≥лена й описана польським ученим ƒ. яховичем [8], проте в ”крањн≥ у б≥остратиграф≥чних досл≥дженн¤х њњ не використовують.

2. ѕравильним морфолог≥чним визначенн¤м заважаЇ ≥ таксоном≥чна плутанина, що виникаЇ внасл≥док суб'Їктивних причин, коли стар≥ назви таксон≥в перегл¤дають ≥ без потреби перейменовують, або один ≥ той самий таксон на р≥зних стратиграф≥чних р≥вн¤х маЇ р≥зн≥ назви. Ќаприклад, ч≥тко морфолог≥чно виражена форма Tholisporites scoticus на р≥зних р≥вн¤х кам'¤новуг≥льного розр≥зу маЇ назви: Densosporites irregularis (Andrejeva) Kedo - дл¤ нижнього в≥зе, Tholisporites scoticus - дл¤ верхнього в≥зе ≥ середнього карбону, Pseudoanulatisporites polonicus Karczewska - дл¤ верхнього в≥зе Ћюбл≥нського басейну.

3. «начно в≥др≥зн¤ютьс¤ п≥дходи до вид≥ленн¤ пал≥нозон. ћ≥оспоров≥ зони у Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥ можна зачислити до двох категор≥й. ÷е або б≥озони кер≥вного таксону, що поширений лише в межах своЇњ зони ≥ найчаст≥ше характеризуЇ ≥нтервал розр≥зу потужн≥стю у 10-30 м; або комплексн≥ конкурентно-рангов≥ зони, вид≥ленн¤ ¤ких ірунтуЇтьс¤ на визначенн≥ вертикального поширенн¤ не менш, н≥ж двох характерних таксон≥в, стратиграф≥чн≥ д≥апазони ¤ких взаЇмно перекриваютьс¤. «онуванн¤ у Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥ др≥бн≥ше, його виконують з урахуванн¤м др≥бних пал≥нолог≥чних критер≥њв. ѕaл≥нозони характеризують частини св≥т чи св≥ту ≥ переважно в≥дпов≥дають ≥нтервалам у 10-60 м, деколи до 100 м потужн≥стю.

” Ћюбл≥нському басейн≥ в основ≥ вид≥ленн¤ зон Ї д≥апазон таксона з широким стратиграф≥чним поширенн¤м. ѕал≥нозони, зокрема вид≥лен≥ у в≥зе ≥ намюр≥, характеризують значн≥ частини розр≥зу потужн≥стю у 200 м ≥ б≥льше. ѓх вид≥л¤ють за великими ознаками, а саме: за повними д≥апазонами поширенн¤ характерних ≥ деколи фонових таксон≥в. “акий п≥дх≥д у визначенн≥ б≥остратиграф≥чних п≥дрозд≥л≥в в ”крањн≥ не застосовують.

4. Ѕ≥остратиграф≥¤ Ћюбл≥нського басейну ірунтуЇтьс¤ на 85 видах м≥оспор, тод≥ ¤к у Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥ - на 55. « них форм, морфолог≥чне визначенн¤ ¤ких однозначне ≥ не становить особливих труднощ≥в, т≥льки 17.  р≥м того, Ї значн≥ в≥дм≥нност≥ у визначенн≥ д≥апазон≥в стратиграф≥чного розпод≥лу пал≥номорф. Ѕ≥остратиграф≥чне значенн¤ того чи ≥ншого таксона, його категор≥¤ залежать в≥д правильноњ оц≥нки њхнього стратиграф≥чного поширенн¤. –озпод≥л ус≥х таксон≥в фац≥ально зумовлений. ” вертикальному розр≥з≥ дл¤ них характерне цикл≥чне, переривчасте поширенн¤. ѕ≥д час досл≥дженн¤ карбону Ћьв≥всько-¬олинського басейну особливост≥ розпод≥лу м≥оспор враховували в раз≥ вибору таксон≥в, ¤к≥ д≥агностують т≥ чи ≥нш≥ частини розр≥зу, ≥ вилучали з≥ списку характерних ≥ кер≥вних форми з широким д≥апазоном розвитку (у межах в≥дд≥лу) та значними стратиграф≥чними розривами у вертикальному розр≥з≥. Ќаприклад, з польськоњ сторони в ранз≥ ≥ндекс-виду визначена форма Chaetosphaerites pollensimilis, ¤ку украњнськ≥ пал≥нологи не вважають стратиграф≥чно важливим таксоном з огл¤ду на широкий (у межах в≥дд≥лу) д≥апазон поширенн¤ ≥ фац≥альну залежн≥сть; тому його потр≥бно вилучити з≥ списку зональних вид≥в. « ≥ншого боку, у Ћюбл≥нському басейн≥ визначено ширший розвиток Discernisporites micromanifestus, що спонукаЇ украњнських спец≥ал≥ст≥в перегл¤нути матер≥ал ≥ теж вилучити цей таксон з ≥ндекс-вид≥в.

5. ќстанн≥ми роками з'¤вилис¤ численн≥ публ≥кац≥њ щодо з≥ставленн¤ еталонних зональних м≥оспорових шкал —х≥дноњ ≥ «ах≥дноњ ™вропи. Ќайв≥дом≥ш≥ серед них прац≥ ¬. . “етерюка [5], –.√. ¬агнера ≥ ÷.‘. ¬≥нклера ѕр≥нса [13], “.¬. Ѕившевоњ [6] та ≥н. јнал≥з цих праць засв≥дчив, що Їдиного, однозначного вар≥анта корел¤ц≥њ стандартних пал≥нолог≥чних шкал сходу ≥ заходу ™вропи нема. —итуац≥¤ ускладнена ще й тим, що п≥д час стратиграф≥чного вивченн¤ карбону Ћьв≥всько-¬олинського ≥ Ћюбл≥нського басейн≥в використовують р≥зн≥ системи хроностратиграф≥чних одиниць. ѓхнЇ з≥ставленн¤ ≥ нав≥ть проведенн¤ значних стратиграф≥чних меж (дво- чи тричленн≥сть будови кам'¤новуг≥льного розр≥зу, межа м≥ж нижн≥м ≥ середн≥м карбоном, меж≥ й обс¤ги ¤рус≥в тощо) Ї дискус≥йними ≥ дотепер не вир≥шен≥ однозначно.

”с≥ зазначен≥ вище моменти, а саме: в≥дсутн≥сть Їдиноњ класиф≥кац≥йноњ системи м≥оспор, р≥зн≥ методолог≥чн≥ п≥дходи до визначенн¤ д≥апазон≥в поширенн¤ форм, оц≥нки ступен¤ стратиграф≥чноњ важливост≥ й категор≥њ таксон≥в, вид≥ленн¤ пал≥нозон, труднощ≥ в раз≥ з≥ставленн¤ ¤к хроностратиграф≥чних одиниць, так ≥ еталонних б≥остратиграф≥чних зон, вид≥ленних за пал≥нолог≥чними даними, значно ускладнюють з≥ставленн¤ карбону Ћьв≥всько-¬олинського ≥ Ћюбл≥нського басейн≥в ≥ п≥дтверджують необх≥дн≥сть виконанн¤ детальн≥ших пор≥вн¤льних роб≥т ≥з сум≥сним вивченн¤м розр≥з≥в. ќписан≥ проблеми стосуютьс¤ не т≥льки пал≥ностратиграф≥њ обох басейн≥в, а й в≥дображають глобальн≥ тенденц≥њ пал≥нолог≥њ та стратиграф≥њ карбону. “ому на цьому етап≥ досл≥джень пропонуЇмо вар≥ант з≥ставленн¤ карбону Ћьв≥сько-¬олинського та Ћюбл≥нського басейн≥в, ¤кий можна трактувати ¤к робочий вар≥ант, що потребуЇ удосконаленн¤ (див. рисунок).

–озр≥зи карбону обох басейн≥в перекрит≥ лише в частин≥, що в≥дпов≥даЇ ≥нтервалу в≥д верхнього в≥зе нижнього карбону до нижнього башкиру середнього карбону (за хроностратиграф≥чною класиф≥кац≥Їю «ах≥дноњ ™вропи це верхнЇ в≥зе -низ вестфалю ј). ¬ Ћюбл≥нському басейн≥ немаЇ в≥дклад≥в (або вони пал≥нолог≥чно не ≥дентиф≥кован≥), ¤к≥ у Ћьв≥сько-¬олинському басейн≥ схарактеризован≥ м≥оспорами зон — (Monilospora culta), ј (Lophozonotriletes appendices), S (Tholisporites scoticus), B (Simonozonotriletes brevispinosus) ≥ CP (comptus-piramidalis), що в≥дпов≥дають зонам в≥д PC (pusilla-culta) до CBd (comptus-bialatus var. distinctus) зональноњ м≥оспоровоњ шкали —х≥дноЇвропейськоњ платформи в межах в≥д нижнього в≥зе до нижньоњ частини верхнього в≥зе (радањвський - алексинський рег≥о¤руси).

≤, в≥дпов≥дно, верхн¤ частина карбонового розр≥зу Ћюбл≥нського басейну, представленого такими м≥оспоровими зонами: Sr (Schulzospora rara), Eg (Endosporites globiformis), Ts (Triquitrites sculptilis), Vm (Vestispora magna), Vf (Vestispora fenestrata), Wi (Westphalensisporites irregularis), що в систем≥ хроностратиграф≥чних одиниць «ах≥дноњ ™вропи в≥дпов≥дають верхн≥й частин≥ вестфалю ј ≥ до вестфалю ƒ включно, не мають аналог≥в у Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥ внасл≥док неповноти стратиграф≥чного розр≥зу.

—хема сп≥вставленн¤ хроно-, б≥о-, ≥ л≥тостратиграф≥чних п≥дрозд≥л≥в карбону Ћьв≥всько-¬олинського (”крањна) ≥ Ћюбл≥нського (ѕольща) вуг≥льних басейн≥в.

” Ћюбл≥нському басейн≥ найнижчими верствами карбонового розр≥зу, що схарактеризован≥ спорами пал≥нозони DS (Diatomozonotriletes saetosus), ¤ка в≥дпов≥даЇ двом стандартним споровим зонам «ах≥дноњ ™вропи - VF (vetustus-fracta) ≥ нижн≥й частин≥ NC (nitidus-carnosus) ¤русу бригант≥й верхнього в≥зе, Ї в≥дклади формац≥њ √учва. ѓњ аналоги у Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥ - в≥дклади устилузькоњ ≥ б≥льшоњ частини порицькоњ св≥т верхнього в≥зе в межах михайл≥вського ≥ веньовського рег≥о¤рус≥в, схарактеризован≥ м≥оспорами двох пал≥нозон VL (vetustus-lobata) ≥ KM (knoxi-marginatus).

” намюр≥ ј Ћюбл≥нського басейну вид≥лено дв≥ споров≥ зони: Tr (Tripartites rugosus) i Chp (Chaetosphaerites pollenismilis). ¬они з≥вставлен≥ з зонами NC (nitidus-carnosus) (верхн¤ њњ частина), TK (triangulus-knoxi) i SO (subtriquetra-ornatus) (без њњ нижньоњ частини) стандартноњ шкали «ах≥дноњ ™вропи, що характеризують пендле¤н≥й, арнсберг≥й ≥ нижню частину чокер≥¤ в межах гон≥атитових зон ≈1-Ќ1.

ѓхн≥ми екв≥валентами у Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥ Ї, в≥дпов≥дно, зони MT (micromanifestus-trivalvis), CM (concinnus-mutabilis), CL (carnosus-laevigatus), DS (densoarcuatus-splendidus), що вид≥лен≥ в ≥нтервал≥ розр≥зу м≥ж вапн¤ками V5-N10 ≥ характеризують ≥ваницьку, лишн¤нську та бужанську св≥ти серпух≥вського ¤русу нижнього карбону. ¬ рег≥ональн≥й шкал≥ —х≥дноЇвропейськоњ платформи вони в≥дпов≥дають пал≥нозонам ST (scoticus-trivalvis), CM (concinnus-mutabilis), CL (carnosus-laevigatus) ≥ нижн≥й частин≥ зони DS (densoarcuatus-splendidus), ¤к≥ визначен≥ в серпух≥вському ¤рус≥ в межах в≥д таруського до нижньоњ частини запалтюбинського рег≥о¤рус≥в.

–озр≥з намюру B+C Ћюбл≥нського басейну охоплюЇ дв≥ м≥оспоров≥ зони Rc (Reticulatisporites carnosus) та Gv (Grumosisporites varioreticulatus), ¤к≥ в стандартн≥й м≥оспоров≥й шкал≥ в≥дпов≥дають зонам KV (knoxi-varioreticulatus) ≥ FR (fulva-reticulatus) ≥ характеризують ¤руси к≥ндерскурт≥й, марсден≥й та Їдон≥й «ах≥дноњ ™вропи в межах гон≥атитових зон R1-G1. ” Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥ њм в≥дпов≥дають пал≥нозони LM (lucida- microreticulatus) ≥ VF (visendus-fustis), що вид≥лен≥ в морозовицьк≥й ≥ пором≥вськ≥й св≥тах башкирського ¤русу середнього карбону.

«авершують розр≥з карбону Ћьв≥всько-¬олинського басейну ≥, в≥дпов≥дно, сп≥льну дл¤ обох басейн≥в частину, ¤ку з≥ставл¤Їмо, в≥дклади креч≥вськоњ св≥ти, схарактеризованоњ м≥оспорами PT (polygonalis- tribullatus var. novicus). «она Ї в≥ковим аналогом зони Lp (Lycospora punctata) Ћюбл≥нського басейну, зони SS (sinani-saturni) стандартноњ м≥оспоровоњ шкали «ах≥дноњ ™вропи ≥ в≥дпов≥дно нижньоњ частини ¤русу лангсетий вестфалю ј.

Ћьв≥всько-¬олинський ≥ Ћюбл≥нський басейни - це частини Їдиного Ћьв≥всько-Ћюбл≥нського кам'¤новуг≥льного басейну, розд≥лен≥ лише державним кордоном, проте схарактеризован≥ р≥зними л≥тостратиграф≥чними п≥дрозд≥лами з в≥дм≥нною системою хроностратиграф≥чних стратон≥в.  орел¤ц≥¤ карбону обох басейн≥в за пал≥нолог≥чними даними виконана вперше ≥ доводить, що в розр≥зах кам'¤новуг≥льних в≥дклад≥в простежуЇтьс¤ однонапр¤млена зм≥на пал≥нокомплекс≥в. Ќезважаючи на те, що з≥ставленн¤ пал≥нолог≥чних даних ускладнен≥ суб'Їктивним фактором (р≥зночитанн¤ морфолог≥чних визначень) та в≥дм≥нност¤ми в класиф≥кац≥йних системах м≥оспор ≥ методолог≥чних засадах застосуванн¤ пал≥нолог≥њ в б≥остратиграф≥њ, спорово-пилков≥ дан≥ дали змогу виконати паралел≥зац≥ю м≥оспорових зон частини розр≥зу, сп≥льноњ дл¤ обох басейн≥в, - в≥д верхнього в≥зе до нижнього башкиру (в хроностратиграф≥чн≥й класиф≥кац≥њ «ах≥дноњ ™вропи њм в≥дпов≥дають в≥дклади в≥д верхнього в≥зе до низ≥в вестфалю ј). «апропоновану модель з≥ставленн¤ треба трактувати ¤к робочий вар≥ант, насл≥дком удосконаленн¤ ¤кого може стати створенн¤ Їдиноњ шкали м≥оспорового зонуванн¤ Їдиного Ћьв≥всько-Ћюбл≥нського басейну.

–озташуванн¤ Ћьв≥всько-¬олинського ≥ Ћюбл≥нського басейн≥в у межах Їдиноњ геотектон≥чноњ структури, що була в Їдин≥й кл≥матичн≥й зон≥ з под≥бним складом рослинност≥, однаковими седиментац≥йними та палеогеограф≥чними умовами, перетворюЇ Ћьв≥всько-Ћюбл≥нський басейн у прекрасний пол≥гон дл¤ пор≥вн¤нн¤ систем хроностратиграф≥чних п≥дрозд≥л≥в та б≥остратиграф≥чних даних —х≥дноњ ≥ «ах≥дноњ ™вропи.

Ћ≥тература

јтлас спор и пыльцы нефтегазоносных толщ фанерозо¤ –усской и “уранской плит // “р. ¬Ќ»√Ќ» - 1985.- ¬ып. 253. - 194 с.

≤ван≥на ј.¬. Ќовий п≥дх≥д до вивченн¤ пал≥нолог≥чних решток древн≥х осадових товщ // √еолого-геоф≥зичн≥ досл≥дженн¤ нафтогазоносних надр ”крањни. - “. 1. - Ћ.: ¬ид-во ”крƒ√–≤, 1997-1998. - —. 129-135.

≤ван≥на ј.¬., ѕартика ≤.≤., Ўульга ¬.‘., Ўварцман ќ.√. «ональне розчленуванн¤ в≥дклад≥в нижнього карбону Ћьв≥всько-¬олинського басейну за пал≥нолог≥чними даними // ƒоп. ЌјЌ ”крањни. - 1997. - є 4. - —. 127-130.

≤ван≥на ј.¬., Ўульга ¬.‘. ‘ац≥ально-пал≥нолог≥чний анал≥з вугленосноњ формац≥њ Ћьв≥всько-¬олинського басейну // √еол. журн. - 1996.- є 3-4. - —. 108-114.

“етерюк ¬. . ѕалинологические зоны нижнего карбона ƒонецкого бассейна // ѕалеонтологи¤ и стратиграфи¤ фанерозо¤ ”краины. -  .: Ќаук. думка, 1984. - —. 58-63.

Byvsheva T.V. Spores from the Early Carboniforous of the Russian Platform and interregional correlation // Proceed. of the XIII Intern. Congr. on the Carboniferous and Permian. - 1992. - P. 53-64.

Clayton G., Coquel R., Houbinger J. et al. Carboniferous miospores of Western Europe: illustration and zonation // Meded. Rijks Geol. Dienst. - 1977. - Vol. 29. - P. 1-71.

Jachowicz A. Winiki wiercenia w Chelmie. Karbon. Badania sporowe // Inst. Geol. Bul. - 1960. - є 165.

Kmiecik H. The Carboniferous biostratigraphy of the Lublin Coal Basin (Poland) // Prace Panstw. Inst. Geol. - 1997. - P. 173-187.

Musial L., Tabor M. Korelacja stratygraficzna karbonu gornego Zaglebia Lubelskiego i Lwowsko-Wolynskiego na podstawie makrofauny // VII Symp. Geol. Form. Weglon. Polski. - Krakow, 1984.

Potonie R., Kremp G. Die Sporae dispersae des Ruhrkarbons // Palaeontogr. - Stuttgart, 1955. - T. I. - Bd. 98. - S. 1 - 136; 1956. - T. II. - Bd. 99. - S. 86-191.

Shulga V., Zdanowski A. Korelacja profilu karbonu lubelskiego w polsko-ukrainskiej strefie granicznej // Mat. XXIII Symp. Geol. Form. Weglon. Polski. - Krakow, 2000.

Wagner K.H., Winkler Prins C.F. Major Subdivisions of Carboniferous system // Mat. of the XI Congres international de Sratigraphie et de Geologie du Carbonifere. - Beijing, 1987.- Vol. 1.- –. 213-245.

Wagner K.H., Winkler Prins C.F. Carboniferous chronostratigraphy. Quo Vadis ? // Proceed. of the XIII Intern. Cong. of the Carboniferous and Permian. - 1997. - P. 187-196.