ѕ≥сн≥-хрон≥ки: з ≥стор≥њ досл≥дженн¤ жанру



–озгл¤даючи розвиток жанр≥в украњнського фольклору на д≥ахронному р≥вн≥, њх теоретичну розробку, спостер≥гаЇмо низку проблем, ¤к≥ залишилис¤ поза увагою науковц≥в ’’ ст. …детьс¤ про "новотвори", ¤к њх класиф≥кують досл≥дники [2, с. 41-56; 17, с. 34-59; 37, с. 57-65], зокрема, сп≥ванки-хрон≥ки або ж новини [5, с. 7]. ÷е новий пласт еп≥ки, спос≥б виникненн¤ та побутуванн¤ ¤коњ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д класичних твор≥в цього роду локальн≥стю та злободенн≥стю. «а де¤кими формальними та зм≥стовими характеристиками њх можна поставити в один р¤д ≥з думами, баладами та ≥сторичними п≥сн¤ми, проте вони мають ≥ суттЇв≥ в≥дм≥нност≥. ƒл¤ них характерний хрон≥кальний стиль зображенн¤ д≥йсност≥, в≥дсутн≥сть фантастичних елемент≥в, виразна вказ≥вка на авторство та ≥нш≥. Ќа думку ‘≥ларета  олесси, "п≥сенн≥ новотвори, з≥бран≥ ¬.√натюком («Ќ“Ў, L, LII з 1902-1903р. ≥ ¬.Ўухевичем (√уцульщина, III. - ћатер≥али до украњнськоњ етнолог≥њ, V, 1902), дають дуже ц≥нний матер≥ал дл¤ досл≥ду сењ найнов≥шоњ фази, в ¤ку вв≥йшла вже украњнська людова творч≥сть. —е п≥сн≥, що постають уже за наших час≥в, так сказати б, на наших очах, так що часом можемо з≥брати автентичн≥ в≥домост≥ не лише про основну под≥ю, м≥сцев≥сть та обставини, серед ¤ких зложено дану п≥сню; подекуди подибуЇмо в самих п≥сн¤х нав≥ть нат¤ки на автор≥в, а бодай сферу, з ¤коњ вони вийшли" [17, с. 36].

ѕод≥њ ’’ ст. зумовили утворенн¤ нових тем, ¤к≥ стали об'Їктом зображенн¤ п≥сень-хрон≥к, зокрема пов'¤зан≥ з с≥човим стр≥лецтвом, д≥¤льн≥стю ќ”Ќ-”ѕј. ќднак вони ви¤вилис¤ п≥д суворою забороною влади, тому й залишилис¤ поза увагою досл≥дник≥в. Ќезважаючи на те, що ≥снуванн¤ твор≥в нац≥онально-визвольноњ тематики замовчувалос¤, њх зразки на¤вн≥ в результатах польових досл≥джень, що в≥дбувалис¤ впродовж ’≤’ - початку ’’ ст. ” зазначений пер≥од були спорадичн≥ спроби теоретично опрацювати цей матер≥ал [2, с. 41-56; 17, с. 34-59; 29, с. 11-75 та ≥н.].

ћета публ≥кац≥њ - показати процес ф≥ксац≥њ п≥сень-хрон≥к та њх виокремленн¤ з-пом≥ж п≥сенного розмањтт¤. “акий огл¤д уможливить з'¤суванн¤ м≥сц¤ цих твор≥в у жанров≥й систем≥ украњнського фольклору, а також дасть змогу зробити висновок про ступ≥нь анал≥тичного опрацюванн¤ п≥сень-хрон≥к та на його основ≥ окреслити напр¤ми подальшоњ прац≥ над ними.

ўе з початку XIX ст. знаходимо окрем≥ зразки хрон≥к у записах «ор≥ана ƒоленги-’одаковського [32], ¬ацлава «алЇського [41], у ¤ких цей жанр не виокремлюють з-пом≥ж ≥нших, а через родову та формальну под≥бн≥сть в≥днос¤ть переважно до дум чи баладних п≥сень. Ќа жаль, у цих зб≥рниках бракувало наукового п≥дходу до запису фольклорних твор≥в. ”кладач≥ ¤кщо й подавали скуп≥ паспортн≥ в≥домост≥, то зазначали т≥льки м≥сцев≥сть ≥ в≥д кого записано, а ≥нод≥ й зовс≥м цього не робили. Ќедосконалим Ї ≥ фонетичне в≥дтворенн¤ тексту. “ак, ќлекс≥й ƒей у передмов≥ до виданн¤ "”крањнськ≥ народн≥ п≥сн≥ в записах «ор≥ана ƒоленги-’одаковського" писав, що "найб≥льшу складн≥сть при п≥дготовц≥ даного виданн¤ запис≥в «.ƒоленги-’одаковського становили текстолог≥чно-правописн≥ питанн¤, зумовлен≥ значним мовно-правописним р≥знобоЇм в автографах самого записувачаЕ" [32, с. 11]. —л≥д зауважити, що згодом записи цих збирач≥в активно використовували укладач≥ зб≥рник≥в фольклорних твор≥в [29].

—порадичн≥ публ≥кац≥њ поетичних новин з'¤вл¤ютьс¤ у пер≥одиц≥ 1860-х рок≥в. ќсновними темами цих хрон≥к Ї л≥кв≥дац≥¤ панщини та под≥њ, що стосуютьс¤ в≥йни в ”горщин≥. ” газет≥ "√олос народний" [4] за 1866 р. п≥д рубрикою " оломийки народн≥њ" надруковано дв≥ п≥сн≥ про скасуванн¤ панщини та "ѕ≥снь во¤цька¤ з року 1859 перен¤та впрост ≥з уст воњн≥в руських полку ѕарми". ” "—борнику песен буковинского народа" ј.Ћоначевського та √ригор≥¤  упчанка, що вийшов у  иЇв≥ 1875 р., подано зразки поетичних новин про скасуванн¤ панщини та про рекрутчину [25, с. 271].

ѕ≥сн≥-хрон≥ки Ї й у збирацькому доробку член≥в "–уськоњ “р≥йц≥", зокрема як≥в √оловацький, перебуваючи впродовж 1842-1846 рр. на √уцульщин≥, заф≥ксував к≥лька сп≥ванок-хрон≥к (м≥ж ними ≥ про ƒмитра ћарус¤ка) [15, с. 222]. “вори цього жанру вчений представив у зб≥рнику "Ќародные песни √алицкой и ”горской –уси" у розд≥л≥ "ƒуми", очевидно, через родову под≥бн≥сть жанр≥в [21]. ƒо назви рубрики додано ремарку "про под≥њ звичайних ос≥б", ¤ка засв≥дчуЇ, що хрон≥ки, ¤к правило, виникають унасл≥док надзвичайних под≥й, що сталис¤ ≥з простими людьми. ≈п≥графом до розд≥лу Ї перш≥ р¤дки л≥ро-еп≥чноњ п≥сн≥ :

ќй у садочку зозул¤ ковала, “оту соб≥ сп≥ваночку родина складала, ўоби свого миленького та не забувала [21, с. 37].

“акож у цьому виданн≥ на¤вн≥ фольклорн≥ зразки, головними персонажами ¤ких Ї й ≥сторичн≥ героњ. ” статт≥ "як≥в √оловацький про опришк≥в" «.ћатис¤кевич пише, що у п≥сн¤х "вс≥ особи та под≥њ описан≥ з ≥сторичною достов≥рн≥стю, про що св≥дчать досл≥дженн¤ ≤.‘ранкаЕ я.√оловацький з≥брав дес¤тки п≥сень под≥бного зм≥сту. ¬ одних осп≥вано траг≥чну смерть у м. Ћанчин≥ ватажка ћарус¤ка, в ≥нших - загибель опришка –омана, брат≥в “аманюк≥вЕ" [18, с. 135].

÷≥нним Ї виданн¤ 1883 року "Pokucie. Obraz etnograficzny" ќскара  ольберіа [40]. ” вступ≥ до другого тому автор пише, що серед ≥нших п≥сень, ¤к≥ класиф≥куЇ за тематично-функц≥ональним принципом, подав думи та ≥сторичн≥ п≥сн≥. ƒо розд≥лу "ƒуми ≥сторичн≥" [40, с. 1] ув≥йшли п≥сн≥-хрон≥ки час≥в козацтва ≥ татарсько-турецьких наб≥г≥в, а також опришк≥вськкого руху. ƒо ≥сторичних дум, на думку укладача, належать ≥ поетичн≥ новини з родинного житт¤, ¤к≥ в≥н публ≥куЇ разом ≥з баладами, не вид≥л¤ючи њх в окремий жанр. “а чи не найголовн≥шою проблемою стало фонетичне в≥дтворенн¤ текст≥в, оск≥льки фольклорист не був украњнцем ≥ в≥дтворити латинкою вс≥ особливост≥ д≥алектного мовленн¤ не вдалос¤.

јктивну експедиц≥йну роботу проводили члени ≈тнограф≥чноњ ком≥с≥њ Ќ“Ў. ” 1902 р. виходить з друку прац¤ ¬олодимира Ўухевича "√уцульщина" [39], де вм≥щено зразки п≥сень-хрон≥к, мелод≥њ ¤ких розшифрував ‘. олесса. «разки цього жанру подано у розд≥лах "—п≥ванки", "∆овн¤рськ≥ сп≥ванки" (за тематикою), та найб≥льше њх у "ѕоетичних опов≥данн¤х". ¬же у назв≥ останньоњ з цих рубрик закладено принцип еп≥чност≥, за ¤ким ¬.Ўухевич уклав фольклорн≥ зразки. “ематика цих поетичних новин переважно стосуЇтьс¤ опришк≥вського руху та надзвичайних под≥й з родинного житт¤. ” цьому зб≥рнику укладач подаЇ назву, записану на √уцульщин≥ - "велика гуцулка", ¤ка зумовлена обс¤гом л≥ро-еп≥чноњ розпов≥д≥. «агалом виданн¤ ¬.Ўухевича стало особливо ц≥нним, оск≥льки фольклористи отримали фахово записаний матер≥ал дл¤ досл≥джень.

Ќа жаль, ѕерша св≥това в≥йна та нац≥онально-визвольн≥ змаганн¤ загальмували розвиток польових досл≥джень, однак про неперервний процес творенн¤ народноњ п≥сенност≥ св≥дчать матер≥али, збережен≥ в арх≥вах ≤ћ‘≈ (стр≥лецьк≥ хрон≥ки "”крањнськ≥ наш≥ стр≥льц≥, де ви, хлопц≥ молоденьк≥, лежите?", "¬ дев'¤тьсот штирнаст≥м роц≥, ¤к жнива зачались" та ≥н.) [14].

” м≥жвоЇнн≥ роки ≥ часи пересл≥дувань украњнського народу виданн¤ п≥сень-хрон≥к припинилос¤. Ћише в 1950 роках трапл¤ютьс¤ спорадичн≥ випадки, коли п≥сн≥-хрон≥ки були надрукован≥ у р≥зних п≥сенних зб≥рниках. “ак, скаж≥мо, у зб≥рнику "”крањнськ≥ народн≥ думи та ≥сторичн≥ п≥сн≥" [31] вм≥щено п≥сню-хрон≥ку про ем≥грац≥ю украњнц≥в до  анади к≥нц¤ ’≤’ - початку ’’ ст. ўоправда це був передрук тексту ¬олодимира √натюка з прац≥ "ѕ≥сенн≥ новотвори в украњнськ≥й народн≥й словесност≥" [2, с. 54-55].

1959 року ѕетро Ћ≥нтур видаЇ зб≥рку "Ќародн≥ балади «акарпатт¤" [20]. ” вступн≥й статт≥ до цього виданн¤ в≥н пише про баладу, в ¤к≥й змальовано "—мерть ƒовбуша": "«бирач≥ ≥ досл≥дники фольклору - ќ. ольбері, ¬.Ўухевич, ¬.√натюк та ≥нш≥ в≥дзначають характерну рису гуцул≥в - њх здатн≥сть до письменництва. ¬раховуючи здатн≥сть гуцул≥в швидко ≥ живо в≥дгукуватис¤ на под≥њ дн¤ в опов≥данн¤х ≥ п≥сн¤х, ми висловлюЇмо здогад, що балада виникла в≥дразу п≥сл¤ траг≥чноњ смерт≥ ќлекси ƒовбуша в 1745 роц≥ - под≥њ , ¤ка залишилась у пам'¤т≥ труд¤щих усього ѕрикарпатт¤" [20, с. 39]. ”чений хоча й не пр¤мо, в≥дносить баладу до новотвор≥в, ¤к≥ виникли по гар¤чих сл≥дах под≥њ. “ака верс≥¤ даЇ змогу нам припустити, що першим етапом у становленн≥ балад були все-таки п≥сн≥-хрон≥ки, ¤к≥ за родовими ознаками найближч≥ до них. ” процес≥ побутуванн¤ поетичн≥ новини шл≥фуютьс¤, в≥дбуваЇтьс¤ н≥велюванн¤ деталей ≥ з часом хрон≥ки набувають баладного вигл¤ду ≥ наповненн¤.

Ќа початку 1970 рок≥в ќлекс≥й ƒей видаЇ академ≥чний зб≥рник текст≥в поетичних новин "—п≥ванки-хрон≥ки. Ќовини" [29]. ¬≥н групуЇ хрон≥ки за ≥сторико-тематичним принципом, залишаючи поза увагою величезний пласт л≥ро-еп≥ки, ¤ка стосувалас¤ нац≥онально-визвольних змагань ’’ ст. ”весь поетичний масив поетичних новин упор¤дник уклав, под≥ливши на три розд≥ли: твори з ≥сторичною основою, соц≥ально-побутов≥ п≥сн≥-хрон≥ки та побутов≥ новини. “акий п≥дх≥д Ї слушним, оск≥льки стосуЇтьс¤ генези виникненн¤ фольклорного жанру. —аме на "жанротворчу роль життЇвого матер≥алу" [29, с. 18] посилаЇтьс¤ укладач зб≥рника, обірунтовуючи виб≥р методи групуванн¤ п≥сень-хрон≥к. «окрема основою дл¤ виникненн¤ твор≥в стали под≥њ, що мають стосунок до ≥сторичного минулого (опришк≥вський рух, скасуванн¤ панщини, ем≥грац≥¤ сел¤н до —Ўј та  анади тощо). ѕро важке сел¤нське житт¤, рекрутчину, солдатчину опов≥дають соц≥ально-побутов≥ хрон≥ки. “а, очевидно, найчисленн≥шою тематичною групою Ї поетичн≥ новини, до створенн¤ ¤ких спонукало родинне житт¤ украњнц≥в.

” 1974 р. вийшла зб≥рка "¬≥дгом≥н в≥к≥в: «б≥рник народних балад, ≥сторичних п≥сень та п≥сень-хрон≥к" [1], ¤ку впор¤дкував ≤ван –ебошапка. ”кладач дотримуЇтьс¤ жанровоњ концепц≥њ ќ.ƒе¤. ѕ≥сн≥-хрон≥ки (терм≥н, на в≥дм≥ну в≥д "сп≥ванок-хрон≥к", не звужуЇ географ≥чного поширенн¤ жанру) подано ¤к окреме жанрове утворенн¤, не плутаючи його з баладами чи, наприклад, з жовн≥рськими п≥сн¤ми. ”чений видав поетичн≥ новини, ¤к≥ побутують на украњнських етн≥чних земл¤х, що вход¤ть до складу –умун≥њ. ÷е переважно зразки, ¤к≥ в≥дображають под≥њ ѕершоњ та ƒругоњ св≥тових воЇн, нещасн≥ випадки, а також твори родинноњ тематики.

ўе один зб≥рник "–екрутськ≥ та солдатськ≥ п≥сн≥" [24] вийшов 1976 р. ” ньому на¤вн≥ хрон≥ки про под≥њ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. —л≥д зазначити, що п≥сенний матер≥ал цього виданн¤ укладено за тематичним принципом, тому поетичн≥ новини не вид≥лено в окрему жанрову групу.

—праву виданн¤ п≥сень-хрон≥к продовжено у зб≥рнику "’одили опришки" [37], у ¤кому пор¤д ≥з легендами та переказами, вм≥щено поетичн≥ новини про панщину та опришк≥вське житт¤.

ќдн≥Їю з перших публ≥кац≥й, у ¤к≥й вм≥щено поетичну новину, що стосувалас¤ украњнського нац≥онального п≥дп≥лл¤ 1940-1950 рр. стала "ƒвадц¤ть п'¤ть повстанських п≥сень" √ригор≥¤ ƒем'¤на [10, с. 10-43]. «-пом≥ж ≥нших повстанських жанр≥в (кол¤док, гањвок, ≥сторичних п≥сень) √.ƒем'¤н подав хрон≥ку, створену на основ≥ реальноњ ≥сторичноњ под≥њ, бою, у ¤кому пол¤гли повстанц≥. ’рон≥ка ф≥ксуЇ назви населених пункт≥в, ≥мена ≥ псевда героњв, причини та х≥д бою. –ад¤нська фольклористика замовчувала процес творенн¤ народних п≥сень ц≥Їњ тематики, бо його визнанн¤ спонукало б зм≥ну трактуванн¤ нац≥онально-визвольних змагань ’’ ст. “ому т≥льки з≥ здобутт¤м незалежност≥ було зн¤то заборону ≥з величезного фольклорного пласту - повстанськоњ творчост≥.

ќкр≥м того, у 1995 р. √.ƒем'¤н надрукував статтю "—амост≥йницьк≥ мотиви в повстанських п≥сн¤х" [11, с. 2-7], у ¤к≥й подав уривки п≥сень-хрон≥к з Ѕойк≥вщини та ќп≥лл¤. ѓх об'ЇднуЇ тема винищенн¤ еніеб≥стами повстанц≥в та њхн≥х д≥тей.

” 1996-1997 рр. опубл≥ковано "ѕ≥сн≥ ”ѕј", ¤к≥ з≥брав та в≥дредагував «инов≥й Ћавришин [22]. ”кладач групуЇ твори за функц≥онально-тематичним принципом, а не за жанровою належн≥стю. ” зб≥рнику вм≥щено хрон≥ки, що стосуютьс¤ власне повстанськоњ доби. ¬они подають ≥нформац≥ю про дол≥ окремих героњв, що поклали своЇ житт¤ за незалежн≥сть ”крањни. “акож у ц≥й зб≥рц≥ упор¤дник подав поетичн≥ новини, створен≥ ще перед виникненн¤м ”ѕј (наприклад, тематичн≥ групи про ¬асил¤ Ѕ≥ласа ≥ ƒмитра ƒанилишина, про  арпатську ”крањну), проте активно побутували в повстанському середовищ≥.

” монограф≥њ "Ќародн≥ легенди та перекази украњнських  арпат" [28] сучасного збирача та досл≥дника фольклору ¬асил¤ —окола використано текст п≥сн≥-хрон≥ки, ¤ку записав √.ƒем'¤н. ѓњ темою Ї вбивство та похованн¤ п≥дп≥льник≥в ќ”Ќ-”ѕј в одн≥й ≥з криниць с. ¬игода ƒолинського району ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥.

Ќароднопоетичн≥ твори з≥брали та уклали у зб≥рник ¬асиль та √анна —околи на Ѕойк≥вщин≥ [33]. ‘ольклорний матер≥ал у виданн≥ укладено за жанрами, серед ¤ких виокремлюЇмо й п≥сн≥-хрон≥ки. ќсновна тематика цих твор≥в - траг≥чн≥ випадки на робот≥, загибель доньки п≥д колесами машини, про м≥жконфес≥йн≥ чвари у одному ≥з с≥л —кол≥вщини тощо. Ѕезперечним позитивом зб≥рника Ї ц≥л≥сне представленн¤ народноп≥сенних твор≥в у Їдност≥ поез≥њ ≥ музики. ѕропонован≥ записи зроблено у 1980 - наприк≥нц≥ 1990 рр., що св≥дчить про активне творенн¤ та побутуванн¤ жанру.

—воЇр≥дним етапом у досл≥дженн≥ стр≥лецькоњ п≥сенност≥ стали "—тр≥лецьк≥ п≥сн≥" [30], ¤к≥ уклала ќксана  узьменко. як ≥ попередн≥й, зб≥рник укладено за жанрами, серед ¤ких Ї й п≥сн≥-хрон≥ки. ќсновна тематика п≥сенних зразк≥в - д≥¤льн≥сть ќлени —тепан≥вни, перебуванн¤ ≥ побут молодих людей у стр≥лецькому в≥йську тощо.

ќтже, процес збиранн¤ та виданн¤ п≥сень-хрон≥к в≥дбувавс¤ в три етапи. ѕерший з них - спорадичне та принаг≥дне розм≥щенн¤ в р≥знотематичних та р≥зножанрових зб≥рниках. ƒругий - осмислена ф≥ксац≥¤ та публ≥куванн¤ власне п≥сень-хрон≥к ¤к видовоњ одиниц≥. Ќаступним кроком стало збиранн¤ та друкуванн¤ твор≥в нац≥онально-визвольного пласту ’’ ст. ÷е досить великий джерельний матер≥ал, ¤кий уможливлюЇ подальшу роботу над теоретичною розробкою жанру п≥сень-хрон≥к.

ѕерш≥ спроби наукового осмисленн¤ твор≥в цього жанру зроблено у 1880 роках. “ак, 1882 року ≤ван ‘ранко у к≥лькох номерах журналу "—в≥т" надрукував працю "«надоби до вивченн¤ мови ≥ етнограф≥њ украњнського народу" [36, с. 180-204]. ” третьому розд≥л≥ "ƒещо про картоплю" автор подав народне опов≥данн¤ про неврожайний р≥к на картоплю: "ќтже ж то, коли зачала гнити картопл¤, народ, навчений т≥сними роками о њњ важност≥ у господарств≥, перел¤кавс¤ дуже ≥ почав се вважати Ѕожою карою за своЇ колишнЇ легковажаннЇ картопл≥. “оту основу маЇ п≥сн¤ про "втеку картопл≥", зложена, очевидно, богом≥льними старц¤ми-л≥рниками, а подекуди нагадуюча п≥сню про скасуванн¤ панщини" [36, с. 195]. ” статт≥ проанал≥зовано два вар≥анти п≥сн≥, описано загальносоц≥альне тло, на ¤кому в≥дбулас¤ под≥¤, паралельно подано також њњ реал≥зац≥ю у прозовому матер≥ал≥.

“ого ж року у журнал≥ "«ор¤" була надрукована прац¤ "∆≥ноча невол¤ в п≥сн¤х руських народних" [35, с. 210-254], у ¤к≥й, окр≥м ≥нших новотвор≥в, проанал≥зовано дв≥ п≥сн≥-хрон≥ки. ѕерша - про кару, ¤коњ зазнала ковалева донька √аннус¤ за вбивство незаконнонародженоњ дитини. ѕ≥сн¤ з'¤вилас¤ внасл≥док незвичайност≥ под≥њ, про що засв≥дчував сам фольклорист: "ўо случањ, под≥бн≥ до описаного в т≥й п≥сн≥, трапл¤лис¤ ≥ давн≥шими часами досить р≥дко м≥ж нашим народом, доказуЇ й сама п≥сн¤, котра розказуЇ о н≥м ¤к о "причин≥", або "новин≥" т. Ї о р≥дк≥м ≥ незвичайн≥м факт≥" [35, с. 219]. ƒругий зразок - п≥сн¤ про шандар¤, ¤ка "по р≥зним признакам, належить до найнов≥ших твор≥в народноњ фантаз≥њ ≥ постала на ѕ≥дг≥р'њ, певно, в околиц≥ ƒел¤тинаЕ" [35, с. 248]. јвтор слушно вважаЇ п≥сню новотвором, вказуЇ на локальний характер побутуванн¤, нев≥дшл≥фован≥сть, на¤вн≥сть численних д≥алектизм≥в тощо. —ьогодн≥ актуальними Ї досл≥дженн¤, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на стику наук. ўе у ’≤’ ст. ≤ван ‘ранко дл¤ обірунтуванн¤ морально-психолог≥чного тла, ¤ке по¤снюЇ вчинки та под≥њ, в≥дображен≥ в хрон≥ках, використовуЇ багатий етнолог≥чний матер≥ал.

 р≥м принаг≥дного публ≥куванн¤ в галицьк≥й пер≥одиц≥ п≥сень-хрон≥к, досл≥дник продовжував розгл¤дати њх у контекст≥ новотворчост≥, теоретично опрацьовуючи, але не вид≥л¤ючи в окремий жанр. ” газет≥ "Die Zeit" 1905 року в≥н друкуЇ статтю "√алицький сел¤нський страйк у народн≥й п≥сн≥" [34, с. 96-100], в ¤к≥й подаЇ поетичну хрон≥ку про сел¤нський страйк у сел≥ Ѕурак≥вка „ортк≥вського пов≥ту. ¬ публ≥кац≥њ автор порушив актуальн≥ ≥ тепер питанн¤ про витоки та процес виникненн¤ народноњ п≥сн≥, сп≥вв≥дношенн¤ творчоњ фантаз≥њ народу та д≥йсност≥. "¬се це Ї питанн¤, на ¤к≥ задов≥льно можна в≥дпов≥сти лише в тих р≥дк≥сних випадках, коли ми повстанн¤ народноњ п≥сн≥ можемо сп≥ймати на ходу, так би сказати "in frеgranti" (лат. на гар¤чому)" [34, с. 97]. ” статт≥ вдалос¤ стисло проанал≥зувати причини творенн¤ фольклорноњ одиниц≥, спос≥б опов≥д≥, поетичн≥ засоби, ¤кими послуговуЇтьс¤ автор дл¤ того, щоб справити необх≥дне враженн¤. ≤.‘ранко вказав, що форма в≥рша новоутвореноњ п≥сн≥ - консервативна коломийка, тобто звична дл¤ галицьких земель. ”чений з подивом зазначив, що п≥сн¤ не подаЇ н≥ соц≥ально-економ≥чних причин страйку, н≥ мотивац≥њ, ¤ка спонукала сел¤н до д≥њ. –озгл¤даючи хрон≥ки р≥зноњ тематики, зауважимо, що в≥дсутн≥сть по¤сненн¤ тих чи ≥нших д≥й, на нашу думку, зумовлена по≥нформован≥стю середовища про под≥ю, що сталас¤. —татт≥ ≤.‘ранка стали в≥дправною точкою у досл≥дженн≥ п≥сень-хрон≥к. ’оча автор ще не виокремлюЇ њх в окремий жанр, проте розгл¤даЇ в контекст≥ фольклору ¤к синкретичного ¤вища.

≤з початком ’’ ст. зросла зац≥кавлен≥сть проблемою новотворчост≥. «окрема ‘≥ларет  олесса та ¬олодимир √натюк звернули увагу на де¤к≥ зразки ≥ ц≥л≥ цикли таких л≥ро-еп≥чних твор≥в.

Ќов≥ соц≥ально-економ≥чн≥ умови, що виникли в √аличин≥ п≥сл¤ скасуванн¤ панщини, а зокрема масова ем≥грац≥¤ сел¤н до —Ўј та  анади, стали поштовхом дл¤ творенн¤ ем≥грантських сп≥ванок. ѓх розгл¤нув ¬олодимир √натюк у статт≥ "ѕ≥сенн≥ новотвори в украњнсько-руськ≥й народн≥й словесност≥" [2, с. 41-56], що вийшла в «аписках Ќ“Ў. ” ц≥й розв≥дц≥ зроблено спробу класиф≥кац≥њ хрон≥к за темами: побут ем≥грант≥в, робота на фермах, п≥ддуренн¤ сел¤н агентами тощо.

“од≥ ж ‘≥ларет  олесса видав працю "”крањнська народна п≥сн¤ в найнов≥ш≥й фаз≥ свого розвитку" [17, с. 34-59], де, послуговуючись фольклорним матер≥алом, ¤кий вм≥щений у "√уцульщин≥" ¬.Ўухевича та "ѕ≥сенних новотворах" ¬.√натюка, дав ірунтовне визначенн¤ п≥сн≥-хрон≥ки ¤к жанру. Ѕезперечно позитивним Ї розгл¤д фольклорних твор≥в ¤к поетичноњ та ритмо-мелодичноњ Їдност≥, а також вар≥юванн¤ цих двох компонент≥в залежно в≥д територ≥њ побутуванн¤. ќкресленн¤ причин виникненн¤ твор≥в, њх основноњ тематики, мотив≥в дало змогу авторов≥ вказати головн≥ жанров≥ ознаки, так≥ ¤к специф≥чн≥сть сюжетно-композиц≥йноњ будови, поетики, особливостей поширенн¤ тощо. “акож звернено увагу на потребу паспортизац≥њ твор≥в. ќтже, ц¤ розв≥дка стала першою спец≥альною теоретичною розробкою поетичних новин.

« приходом б≥льшовицькоњ влади цей л≥ро-еп≥чний жанр потрапив до неперспективних, бо його специф≥ка пол¤гаЇ у висв≥тленн≥ злободенних проблем, надзвичайних випадк≥в, ¤к≥ ставалис¤ у т≥й чи ≥нш≥й м≥сцевост≥, а народ не м≥г залишити поза увагою утиски та варварськ≥ пересл≥дуванн¤, ¤к≥ принесли ≥з собою "визволител≥". Ѕезперечно, в≥н реагував на вс≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ зм≥ни та зрушенн¤ (створенн¤ нац≥онального п≥дп≥лл¤ та сп≥впрацю з ним). “ому представники рад¤нськоњ фольклористики розгл¤дали п≥сн≥ т≥льки побутового плану.

” друг≥й половин≥ 1960 рок≥в до вивченн¤ сп≥ванок-новин звертаЇтьс¤ ќлекс≥й ƒей, ¤кий у статт≥ "ѕринципи жанровоњ класиф≥кац≥њ народних п≥сень" [7, с. 12] вводить у науковий об≥г терм≥н на означенн¤ жанру "сп≥ванка-хрон≥ка". јвтор окреслюЇ ареал творенн¤ ≥ побутуванн¤, основн≥ жанров≥ ознаки, тематику, зм≥ст, структуру в≥рш≥в, композиц≥ю твор≥в, манеру виконанн¤, м≥жжанров≥ зв'¤зки. Ќа жаль, ув≥вши терм≥н "сп≥ванка-хрон≥ка", науковець звузив ареал побутуванн¤ твор≥в цього жанру до  арпатського рег≥ону. ¬≥н чи то не маючи матер≥алу з ≥нших етнограф≥чних територ≥й, чи то, зважаючи на в≥дпов≥дну тематику (стр≥лецьку, повстанську), св≥домо замовчав реальне поширенн¤ поетичних хрон≥к на ќп≥лл≥, ѕод≥лл≥, де назва "сп≥ванка" не така поширена. “ому, на нашу думку, доц≥льн≥ше користуватис¤ терм≥ном "п≥сн¤-хрон≥ка", оск≥льки нав≥ть формально хрон≥ки ’’ ст., що побутують не у  арпатах, за своњм ритм≥чним оформленн¤м не мають коломийковоњ будови, ¤ка характерна дл¤ карпатського терену.

1969 року ќ.ƒей надрукував статтю "ѕ≥сн¤ правдою не поступаЇтьс¤" [6, с. 58-68], де проанал≥зував п≥сню-хрон≥ку про трагед≥ю ћар≥йки та ћихайла. ” публ≥кац≥њ звернено увагу на зв'¤зок реальноњ под≥њ з≥ зм≥стом фольклорного твору, м≥сце ≥ значенн¤ художнього домислу у ньому. “акож актуал≥зовано проблеми поширенн¤ вар≥ант≥в хрон≥ки та авторства.

“рьома роками п≥зн≥ше ќ.ƒей видав академ≥чний зб≥рник текст≥в поетичних новин "—п≥ванки-хрон≥ки. Ќовини" [29] з теоретичним обірунтуванн¤м. ” вступн≥й статт≥ до нього зроблено короткий ≥стор≥ограф≥чний огл¤д, що стосуЇтьс¤ досл≥дженн¤ жанру, вказано його основн≥ ознаки, розгл¤нуто передумови творенн¤. ‘ольклорист намагавс¤ знайти межу м≥ж ≥ндив≥дуальним та колективним авторством, розкрити психолог≥ю творц¤. Ѕуло розгл¤нуто композиц≥йн≥ та поетичн≥ особливост≥ цих твор≥в, а також њх м≥сце пом≥ж ≥нших жанр≥в. “акож ќ.ƒей розробив класиф≥кац≥ю хрон≥к, згрупувавши њх за тематико-≥сторичним принципом.

1973 року ќ.ƒей у сп≥вавторств≥ з —оф≥Їю √рицою п≥дготували допов≥дь, ¤ку було виголошено на VII ћ≥жнародному з'њзд≥ слав≥ст≥в "—учасн≥ украњнськ≥ сп≥ванки-хрон≥ки ≥ п≥сенна еп≥ка  арпатського рег≥ону" [9]. ѓњ автори окреслили сп≥ванки-хрон≥ки ¤к д≥алектний жанр, що Ї живим вогнищем еп≥чноњ творчост≥ [9, с. 4], хоча й в≥докремленим в≥д загальноукрањнського фольклорного процесу. ƒосл≥джуючи хрон≥ки р≥зночасового походженн¤, зокрема й ’’ ст., вважаЇмо, що побутуванн¤ цього жанру не обмежуЇтьс¤ окресленою територ≥Їю, а його зразки, наприклад, повстанськ≥, поширен≥ на ќп≥лл≥, ѕод≥лл≥ та ≥нших рег≥онах, де функц≥онувала ќ”Ќ-”ѕј.

” допов≥д≥ зроблено словесно-музиколог≥чний анал≥з нов≥тньоњ еп≥ки. ‘ольклористи систематизують хрон≥ки за тематикою ≥ значну увагу прид≥л¤ють композиц≥йн≥й будов≥ хрон≥к. ќсобливу увагу звернено на психолог≥чн≥ чинники, ¤к≥ спричин¤ють по¤ву цих твор≥в, а також особливост≥ природноњ комун≥кац≥њ м≥ж виконавцем ≥ слухачами.

Ќаприк≥нц≥ 1960 рок≥в √.—≥нченко видав сер≥ю навчальних пос≥бник≥в - "∆анрова специф≥ка украњнськоњ народноњ п≥сн≥  арпат ≥ ѕрикарпатт¤" [26] та "“ематична специф≥ка украњнськоњ народноњ п≥сн≥  арпат ≥ ѕрикарпатт¤" [27]. ” першому - з-пом≥ж жанрового розмањтт¤ цього ареалу розгл¤нув поетичн≥ новини, зокрема у контекст≥ загальнонац≥ональноњ еп≥ки. ” другому - пор¤д ≥з переказами, темою ¤ких Ї опришк≥вство, подав уривки сп≥ванок-хрон≥к про Ћук'¤на  обилицю та панщину.

—в≥й погл¤д на жанрову належн≥сть сп≥ванок обірунтував —тепан ћишанич у передмов≥ до зб≥рника "« г≥р  арпатських. ”крањнськ≥ п≥сн≥-балади" [13]. Ќа його думку, поетичн≥ новини - найп≥зн≥ше баладне утворенн¤, оск≥льки њх ЇднаЇ "чимало суттЇвих момент≥в, виражених у комплекс≥ стил≥стичних засоб≥в, ¤к≥ дозвол¤ють в≥днести њх до одного й того ж жанру. ÷е насамперед - виб≥р теми, розпов≥дь про незвичайну, вин¤ткову под≥ю здеб≥льшого ≥з сфери родинного житт¤, напружен≥сть драматичного конфл≥кту антитетичних сил. Ѕезкомпром≥сн≥сть, полюсн≥сть характер≥в героњв, динам≥ка розпов≥д≥, стал≥ поетичн≥ тропи" [13, с. 6].

—.ћишанич п≥дводить своЇр≥дний п≥дсумок своЇњ багатор≥чноњ прац≥ ≥ в 2003 р. видаЇ двотомник "‘ольклористичн≥ та л≥тературознавч≥ прац≥", в ¤кому вм≥щено статтю "—учасне житт¤ украњнськоњ народноњ балади в  арпатах" [19, с. 256-298]. ƒосл≥дник в≥дстоюЇ думку, що утворенн¤ таких твор≥в Ї найнов≥шою стад≥Їю творенн¤ балад. "Ќа одному полюс≥ - балади, що супроводжують обр¤ди, класичн≥ зразки ≥з характерною дл¤ них дозою умовност≥ у художньому осмисленн≥ траг≥чного в реальному житт≥, на другому - балади-хрон≥ки, ¤к≥ з життЇвою достов≥рн≥стю ≥ посл≥довн≥стю зображують конкретну локальну под≥ю ≥з сьогочасного житт¤", - зазначив учений [19, с. 257]. ¬≥н вид≥лив њх в окрему групу балад-новотвор≥в та нап≥вбаладних п≥сень, або дифузну групу п≥сень, ¤к≥ "перебувають на меж≥ власне балад та сусп≥льно-побутових п≥сень" [19, с. 272].

¬ажко погодитис¤ з думкою про тотожн≥сть жанр≥в балади та п≥сн≥-хрон≥ки. ¬иход¤чи з анал≥зу еволюц≥њ художнього мисленн¤, можна зробити висновок про часову перш≥сть виникненн¤ п≥сень-хрон≥к. —творенн¤ балад в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док н≥велюванн¤ детальноњ манери викладу матер≥алу в п≥сн¤х-хрон≥ках ≥ зам≥ною њњ узагальненн¤м у в≥дтворенн≥ д≥йсност≥ [8, с. 33]. “акож тематика хрон≥к не обмежуЇтьс¤ траг≥чними под≥¤ми переважно з родинного житт¤. Ќа¤вн≥ сп≥ванки етнограф≥чноњ тематики, ≥сторичного минулого, гумористичн≥ твори, ¤к≥ Ї перифер≥Їю жанру, проте вони ≥снують.

ѕро близьк≥сть рис народнопоетичних новин та балад писав –оман  ирч≥в у статт≥ "”сна поетична творч≥сть гуцул≥в" [16, с. 319-343], у ¤к≥й окреслив ареал побутуванн¤, тематику, особливост≥ взаЇмод≥њ сп≥ванок-хрон≥к з баладами, перех≥д еп≥ки у л≥ро-еп≥ку.

«найшовши компром≥сний вар≥ант ≥ не суперечачи н≥ ќ.ƒеЇв≥, н≥ —.ћишаничу, "довгою багатострофною п≥снею опов≥дального плану" п≥сню-хрон≥ку назвав ¬'¤чеслав √натюк, ¤кий у 1992 р. надрукував статтю "Ћ≥соруби ≥ сплавники в украњнськ≥й п≥сенност≥  арпат" [3, с. 51]. јвтор розгл¤нув ¤вище контам≥нац≥њ р≥зножанрових твор≥в - "сусп≥льно-побутовоњ п≥сн≥ ≥ п≥сн≥ баладного типу" (тобто сп≥ванки-хрон≥ки) ≥ зробив висновок, що перша - слугуЇ соц≥ально-≥сторичним тлом дл¤ под≥й другоњ - трагед≥њ роб≥тника на л≥соповал≥, а також, що таке об'Їднанн¤ може бути прийомом пор≥вн¤нн¤ минулого ≥ тепер≥шнього житт¤ за принципом "колись-тепер" [3, с. 55].

” 2002 р. досл≥дник повстанськоњ тематики √ригор≥й ƒем'¤н видав монограф≥ю "”крањнськ≥ повстанськ≥ п≥сн≥ 1940-2000 рок≥в" [12]. ” ц≥й прац≥, кр≥м повстанських п≥сень, ¤к≥ належать до жанру ≥сторичних, учений подав велику к≥льк≥сть п≥сень-хрон≥к, що стосуютьс¤ стор≥нок украњнськоњ ≥стор≥њ ’’ ст.: боротьби ќ”Ќ-”ѕј, пересл≥дувань, ¤к≥ були спровокован≥ ц≥Їю д≥¤льн≥стю, судов≥ процеси тощо. ÷≥нн≥сть ц≥Їњ монограф≥њ пол¤гаЇ в тому, що автор, кандидат ≥сторичних наук, фактично до кожноњ поетичноњ новини, подавав ≥сторичну дов≥дку. «авд¤ки цьому досл≥дники отримали можлив≥сть з'¤сувати, ¤к ≥сторичний факт, перейшовши кр≥зь призму народного св≥тогл¤ду, в≥дтворено у фольклорному твор≥.

ќтже, прот¤гом ’≤’-’’ ст. спочатку спорадично, а дал≥ системно проводилас¤ робота над збором п≥сень-хрон≥к. Ќа початкових етапах њх класиф≥кували ¤к балади, думи, ще не вид≥л¤ючи ¤к окреме жанрове утворенн¤. «годом досл≥дники розгл¤дали њх ¤к "новотвори" - новел≥стичн≥ поетичн≥ пов≥домленн¤ про под≥њ локального значенн¤. Ќаступним кроком стало теоретичне окресленн¤ п≥сень-хрон≥к ¤к окремого жанру. ¬≥н входить у систему л≥ро-еп≥чних твор≥в украњнського фольклору, проте Ї локальним утворенн¤м, обмеженим певною територ≥Їю. ≤з розвитком наукових студ≥й було започатковано дискус≥ю щодо родовоњ та жанровоњ належност≥ цих твор≥в, через њхню формальну та зм≥стову близьк≥сть до балад. ўе до сьогодн≥ немаЇ ч≥ткоњ в≥дпов≥д≥ на питанн¤: ¤ке ж м≥сце у фольклорн≥й парадигм≥ займаЇ ¤вище п≥сн≥-хрон≥ки. Ќез'¤сованим Ї аспект територ≥ального поширенн¤ поетичних новин, оск≥льки значну частину народноп≥сенних утворень ’’ ст. досл≥дники не брали до уваги. “ому такий ≥стор≥ограф≥чний огл¤д Ї початковим етапом подальшого ірунтовного досл≥дженн¤ цього фольклорного матер≥алу, створеного впродовж ’≤’-’’ та початку ’’≤ ст.

Ћ≥тература

¬≥дгом≥н в≥к≥в. «б≥рка народних балад, ≥сторичних п≥сень та п≥сень-хрон≥к / «≥брав ≥ упор¤дкував ≤.–ебошапка. Ѕухарест, 1974.

√натюк ¬олодимир. ѕ≥сенн≥ новотвори в украњнсько-руськ≥й народн≥й словесност≥ // √натюк ¬олодимир. ¬ибран≥ статт≥ про народну творч≥сть. Ќью-…орк, 1981. —. 47-56.

√натюк ¬'¤чеслав. Ћ≥соруби ≥ сплавники в украњнськ≥й п≥сенност≥  арпат // Ќародна творч≥сть та етнограф≥¤. 1992. є 1. —. 47-56.

√олос народний. 1866. є 12, 16.

ƒей ќ. ¬≥д упор¤дник≥в // —п≥ванки-хрон≥ки. Ќовини.  ињв, 1972. —. 5-11.

ƒей ќ. ѕ≥сн¤ правдою не поступаЇтьс¤ // Ќародна творч≥сть та етнограф≥¤. 1969. є 1. —. 58-68.

ƒей ќ. ѕринципи жанровоњ класиф≥кац≥њ народних п≥сень // Ќародна творч≥сть та етнограф≥¤. 1966. є 2. —. 3-17.

ƒей ќ. ”крањнська народна балада.  ињв, 1986.

ƒей ќ.≤., √рица —.…. —учасн≥ украњнськ≥ сп≥ванки-хрон≥ки ≥ п≥сенна еп≥ка  арпатського рег≥ону: ƒопов≥дь на VII ћ≥жнародному з'њзд≥ слав≥ст≥в. ¬аршава, серпень 1973 р.  ињв, 1973.

ƒем'¤н √. ƒвадц¤ть п'¤ть повстанських п≥сень // ”крањна в минулому.  ињв; Ћьв≥в, 1992. ¬ип. 3. —. 10-43.

ƒем'¤н √. —амост≥йницьк≥ мотиви в повстанських п≥сн¤х // Ћ≥топис „ервоноњ  алини. 1995. є 4-6. —. 2-7.

ƒем'¤н √. ”крањнськ≥ повстанськ≥ п≥сн≥ 1940-2000 рок≥в (≥сторико-фольклористичне досл≥дженн¤).  ињв; Ћьв≥в, 2002.

« г≥р  арпатських: ”крањнськ≥ п≥сн≥-балади / ”пор¤д., п≥дготовка текст≥в, вступ. статт¤ —.ћишанича. ”жгород, 1981.

≤ћ‘≈. ‘. 28-3. ќд. зб. 237. јрк. 60.

 ирч≥в –. ≈тнограф≥чно-фольклористична д≥¤льн≥сть "–уськоњ “р≥йц≥.  ињв, 1990.

 ирч≥в –. ”сна поетична творч≥сть гуцул≥в // √уцульщина. ≤сторико-етнограф≥чне досл≥дженн¤.  ињв, 1987. —. 319-343.

 олесса ‘. ”крањнська народна п≥сн¤ в найнов≥ш≥й фаз≥ свого розвитку //  олесса ‘. ‘ольклористичн≥ прац≥.  ињв, 1970. —. 34-59.

ћатис¤кевич «. як≥в √оловацький про опришк≥в // ∆овтень. 1971. є 11.—. 132-135.

ћишанич —. —учасне житт¤ украњнськоњ народноњ балади в  арпатах // ћишанич —. ‘ольклористичн≥ та л≥тературознавч≥ прац≥. ƒонецьк, 2003. “. 1. —. 256-298.

Ќародн≥ балади «акарпатт¤ / «апис та впор¤д. текст≥в, вступ. статт¤ ѕ.Ћ≥нтура. ”жгород, 1959.

Ќародные песни √алицкой и ”горской –уси, собранные я.‘.√оловацким. ћосква, 1878. “. 4.

ѕ≥сн≥ ”ѕј / «≥брав ≥ зредагував «.Ћавришин // Ћ≥топис ”крањнськоњ ѕовстанськоњ јрм≥њ. “оронто, 1996. Ћьв≥в, 1997. “. 25.

ѕутилов Ѕ. ‘ольклор и народна¤ культура. —анкт-ѕетербург, 1994.

–екрутськ≥ та солдатськ≥ п≥сн≥ / ”пор¤д. ј.Ћ.≤оан≥д≥, ќ.ј.ѕравдюк.  ињв, 1974.

—борник песен буковинского народа. —оставил ј.Ћоначевский.  иев, 1875.

—≥нченко √. ∆анрова специф≥ка украњнськоњ народноњ п≥сн≥  арпат ≥ ѕрикарпатт¤: ”чбовий пос≥бник. „ерн≥вц≥, 1968.

—≥нченко √. “ематична специф≥ка украњнськоњ народноњ п≥сн≥  арпат ≥ ѕрикарпатт¤: ”чбовий пос≥бник. „ерн≥вц≥, 1969.

—ок≥л ¬. Ќародн≥ легенди та перекази украњнських  арпат.  ињв, 1995.

—п≥ванки-хрон≥ки. Ќовини / –ед. колег≥¤: ќ.≤.ƒей (голова) та ≥н.  ињв, 1972.

—тр≥лецьк≥ п≥сн≥ / ”пор¤д., запис., вступ. статт¤, коментар≥ та додатки ќ.ћ. узьменко. Ћьв≥в, 2005.

”крањнськ≥ народн≥ думи та ≥сторичн≥ п≥сн≥ / ”пор¤д. ѕ.ƒ.ѕавл≥й, ћ.—.–од≥на, ћ.ѕ.—тельмах.  ињв, 1955.

”крањнськ≥ народн≥ п≥сн≥ в записах «ор≥ана ƒоленги-’одаковського (« √аличини, ¬олин≥, ѕод≥лл¤, ѕридн≥пр¤нщини ≥ ѕол≥сс¤) / ”пор¤дкуванн¤, текстолог≥чна ≥нтерпретац≥¤ ≥ коментар≥ ќ.≤.ƒе¤.  ињв: Ќаук. думка, 1974.

‘ольклорн≥ матер≥али з ќтчого краю / «≥брали ¬.—ок≥л та √.—ок≥л. Ћьв≥в, 1998.

‘ранко ≤. √алицький сел¤нський страйк у народн≥й п≥сн≥ // Ќародна творч≥сть та етнограф≥¤. 1963. є 2. —. 96-100.

‘ранко ≤. ∆≥ноча невол¤ в п≥сн¤х руських народних // ‘ранко ≤. «≥бр. твор≥в: ” 50 т.  ињв, 1980. “. 26. —. 210-254.

‘ранко ≤. «надоби до вивченн¤ мови ≥ етнограф≥њ украњнського народу // ‘ранко ≤. «≥бр. твор≥в: ” 50 т.  ињв, 1980. “. 26. —. 180-204.

‘ранко ≤. як виникають народн≥ п≥сн≥ // ‘ранко ≤. «≥бр. твор≥в: ” 50 т.  ињв, 1980. “. 27. —. 57-65.

’одили опришки: «б≥рник [п≥сень ≥ прози] / ѕередмова "ќпришк≥вська слава", прим≥тки та словник ≤.ћ.—енька. ”жгород, 1983.

Ўухевич ¬. √уцульщина. Ћьв≥в, 1902. “. 1. „. 3.

Kolberg ќ. Pokucie. Obraz etnograficzny. Krakow, 1883.

Piesni polskie i ruskie ludu galicyiskiego z muzyka instrumowana przez Karola Lipinskiego, zebral i wydal Waclaw z Oleska. Lwow, 1833.



Ќа головну



Hosted by uCoz