ѕопул¤рний в усьому св≥т≥ туризм нарешт≥ маЇ змогу розвиватис¤ ≥ в сучасн≥й ”крањн≥. ’очемо п≥знати його джерела на наш≥й земл≥, зокрема - визначити роль ≤вана ‘ранка у мандр≥вничому рус≥ √аличини й з'¤сувати способи творенн¤ лексики, що започатковувала украњнську спортову терм≥нолог≥ю.

«авданн¤ досл≥дженн¤:

визначити роль туризму в започаткуванн≥ спортивного руху √аличини;

з'¤сувати роль ≤.‘ранка в розвитку мандр≥вництва;

з'¤сувати способи творенн¤ мандр≥вничоњ лексики √аличини.

“у роль, ¤ку повинна в≥д≥грати ф≥зична культура в оздоровленн≥ та всеб≥чному розвитку р≥дного народу, добре усв≥домлював ≤ван ‘ранко.

¬еликий  амен¤р добре знав ≥дею ≥ суть ф≥зичного вихованн¤ молод≥. ƒо туристичних мандр≥вок ≥ ф≥зичних вправ в≥н заохочував своњх д≥тей. ”с≥ четверо д≥тей ≤вана ‘ранка займалис¤ р≥зними видами спорту - грали в тен≥с ≥ футбол, взимку ходили на лижах, б≥гали на ковзанах. —ин ѕетро був орган≥затором пластових гуртк≥в, син “арас був учителем т≥ловихованн¤. —ини також дописували в спортову пресу й видавали попул¤рн≥ пос≥бники про р≥зн≥ види спорту, чим немало прислужилис¤ до творенн¤ тогочасноњ спортовоњ сл≥вн≥ [1].

“огочасн≥ публ≥кац≥њ, зокрема в галицьких спортових часописах, м≥ст¤ть великий фактичний матер≥ал про шл¤хи розвитку украњнського т≥ловихованн¤. ќпрацьовуючи матер≥али "—портового альманаху", виданого у Ћьвов≥ 1933 року , ми натрапили на дан≥ про розвиток мандр≥вництва в √аличин≥.

¬≥домий досл≥дник спорту ≈двард ∆арський ≥стор≥ю украњнського ф≥зичного вихованн¤ веде в≥д "прогулькарства", а власне - в≥д 1830 року, коли в≥дбувалис¤ "прогульки √оловацького, Ўашкевича, ¬агилевича й ≥нших по ѕод≥лл≥, ѕ≥дкарпатт≥ а то й  арпатах..." ÷е, за св≥дченн¤м ≥сторика, - перш≥ спроби започаткувати мандр≥вництво в √аличин≥ [2, с. 10].

Ќе м≥г сто¤ти осторонь в≥д "мандр≥вничого руху" й ≤ван ‘ранко. Ќа "50 л≥т п≥зн≥йше", 1880 року, в≥н продовжуЇ цю працю разом ≥з —≥меновичами, Ћевицькими та студентами Ћьв≥вського ун≥верситету. "¬≥д 1883 до 1889 року в≥дбувають вони р¤д прогульок по ц≥лому краю, щоби нести осв≥домленн¤ найширшим масам. ћи Ї св≥дками великих зусиль ≥нтел≥генц≥њ п≥дн¤ти на дус≥ народн≥ маси й видобути з нењ ф≥зичн≥ й духов≥ можливости", - св≥дчить ≥сторик галицького т≥ловихованн¤ ≈.∆арський [2].

¬ажко не погодитис¤ з автором, ¤кий ц≥ прогульки зве "першим етапом" у розвитку украњнського ф≥зичного вихованн¤ [2, с.11-12].

“им ≥ ц≥кава дл¤ досл≥дник≥в "¬андр≥внича л≥топись" ≤вана ‘ранка, ¤ка описуЇ мандри, що в≥дбулис¤ в роки, згадуван≥ в досл≥джуван≥й статт≥. ƒосл≥джуючи цей "л≥топис", пом≥чаЇмо, що автора перш за все ц≥кавл¤ть краса нашого краю, давн≥ ≥сторичн≥ пам'¤тки ≥ т¤жке житт¤ бойк≥в та гуцул≥в упродовж усього маршруту цих мандр≥в [3].

ѕрогулька ц¤ в≥дбувалас¤ 1884 року з 27 липн¤ по 20 серпн¤ включно. ћаршрут подорож≥ починаЇтьс¤ з≥ скол≥вських Ѕескид≥в. ћандр≥вники йдуть ≥сторичним скельним масивом, знайомл¤тьс¤ ≥з давньоруською фортецею “устань, проход¤ть г≥рським хребтом, де був кордон, обсерватор≥¤, не минають, мабуть, гори ѕетрус, √оверлу, озеро Ќесамовите, скел≥ й печери ƒовбуша... ≤ван ‘ранко подаЇ назви цих мальовничих м≥сць: ƒрогобич - —х≥дниц¤ - ”рич -  орчин - Ѕубнище - Ѕолех≥в -  алуш - —тан≥слав≥в -  оломи¤ - ƒел¤тин - ƒора - ћикуличин - ћайдан - „орногора - ∆аб'Ї - ”стер≥ки - —ок≥льська скала - ¬ижниц¤. ѕри чому, в кожн≥й м≥сцевост≥ ком≥тет, що влаштовував мандр≥вку молод≥, проводив музично-декламаторськ≥ веч≥рки, де не т≥льки пропагували п≥сн≥ ¬ербицького, ¬ахн¤нина, Ћавр≥вського, Ћисенка, ћ. Ўашкевича, њх "сполучали" також ≥з народними ≥грами, забавами (сьогодн≥ це звалос¤ б , мабуть, рухлив≥ ≥гри - ћ.ћ.).

«-пом≥ж лексики ц≥Їњ хрон≥ки знаходимо й таку, що може стосуватис¤ мандр≥вничого вир¤ду (чи туристичного спор¤дженн¤):

легк≥ ≥ моцн≥ черевики;

ходаки;

плащ;

в≥з;

п≥двода.

™ ще дек≥лька сл≥в, що стосуютьс¤ маршруту ≥ способу пересуванн¤:

мала вандр≥вка:

велика вандр≥вка;

спадиста стежка;

верховинський шл¤х;

гостинець (битий шл¤х);

йти гуськом;

по л≥в≥й руц≥;

з≥йти на гору.

«деб≥льшого обмеженим англомовним сприйн¤тт¤м сучасникам важко збагнути слово парапл≥ (з французькоњ "в≥д дощу"), що Ї, можливо, вмотивован≥шим в≥д парасол≥ (з французькоњ "в≥д сонц¤"). јле украњнська мова, ¤к ми переконалис¤ тепер, тут надала перевагу (вибрала) милозвучн≥шому слову перед вмотивованим.

"ћи Ї св≥дками великих зусиль ≥нтел≥генц≥њ п≥дн¤ти на дус≥ народн≥ маси й видобути з нењ ф≥зичн≥ й духов≥ можливости", - наголошуЇ ≥сторик галицького т≥ловихованн¤ ≈.∆арський [3].

” попул¤ризац≥њ вс≥х нов≥тн≥х спортових теч≥й неоц≥ненне значенн¤ мали часописи, орган≥зован≥ "—околом-Ѕатьком", зокрема - "¬≥ст≥ з «апорожа. „асопис руханкових, змагових, мандр≥вних ≥ пожарних товариств". √ортаючи њх, зауважуЇмо, що основною причиною його турбот було те, що "наша сусп≥льн≥сть так мало розум≥Ї вагу руханки" [4]. јдже галицька громада не хот≥ла признавати н≥¤ких вишкол≥в ≥ "наруги" над т≥лом. [ѕроте, так чи ≥накше, пишучи про т≥ловиховний рух, чи, зокрема, туризм, дописувач≥ подавали нов≥ пон¤тт¤ або чужими словами, або в≥дпов≥дниками до них. “ому, навод¤чи уривки з цього часопису, письм≥вкою вид≥л¤Їмо лексеми, близьк≥ до туризму чи спорту.]

Ќав≥ть др. —. –удницький був переконаний, що "хибою сучасноњ туристики Ї спортово-і≥мнастична сторона", а розумним признавав лише мандр≥вництво, ¤ке в≥н розум≥в лише ¤к в≥дпочинок та п≥знаванн¤ природи. як ≥ посполит≥ галичани, в≥н вважав, що "туристика не на се, щоб псувати нам серце ≥ легки". « ≥рон≥Їю в≥н описуЇ англ≥йц≥в ≥ н≥мц≥в, що мандрують "навантажен≥ рукзаком, патиком, цв¤хованими чоб≥тьми, шнурами, желњзом, лњхтаркою, фл¤шкою, кухнею та засуджуЇ тих, хто "йде на к≥льометри, метри, секунди ≥ висок≥сть та не доступн≥сть г≥р". «ате заохочуЇ до приЇмного ≥ простого мандр≥вництва, до ¤кого "надаютьс¤ в л≥т≥ ноги ≥ цигикало (колесо), човен, к≥нь, шатро, в зим≥ лещети. ќчевидно, автор також над≥¤вс¤, що т≥льки "краса спасе св≥т" ≥ вистачаЇ лише спостер≥гати гарн≥ м≥сц¤, ¤к≥ "Ї всюди: долини ƒн≥стра, ѕарашка ≥ тд. ≥ тд. Ћише тим треба зан¤тис¤ ≥ посв¤тити на се нов≥ черевики, а не стар≥" [4].

” цьому ж часопис≥ Ї допис сина ¬еликого  амен¤ра ѕетра ‘ранка - "”рич". ÷ей автор, кр≥м звичайного мандруванн¤, ставить соб≥ за мету п≥знати соц≥ально-пол≥тичний аспект тогочасного житт¤, а саме - побут сел¤н та украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ.  р≥м того, в≥н ще б≥льше вводить новотвор≥в у туристичну, спортову лексику, см≥ливо добираЇ украњнськ≥ в≥дпов≥дники й до побутових лексем: "ѕерш≥ два тис¤чники (к≥льометри) веде дорога все в горуЕ", "на стол≥ стоњть сьп≥вопис (фоноіраф)Е" почуваю по лаженю на  ам≥нь перетренованЇ ус≥х м¤з≥в",. "Ероблю дв≥ тис¤чметр≥вкиЕ", "сид¤чи в громовоз≥ (трамваю)"[5].

« гумором автор п≥дкреслюЇ "масов≥сть" цього туристичного заходу: "ѕрогульку уладив "—портовий —оюз" техн≥к≥в при "ќснов≥". «голосивс¤ до нењ "1" ≥ вс≥ вз¤ли в н≥й участь дн¤ 25 ≥ 26 цьв≥тн¤ 1911." ѕетро ‘ранко ≥ в подальшому часто "зголошуЇтьс¤" до под≥бних мандр≥вок [5].

„ерез нех≥ть галицького громад¤нства до важких вид≥в спорту саме мандр≥вництво, ¤к найдоступн≥ший ≥ найлегший вид спорту, даЇ початок т≥ловиховн≥й прац≥ в √аличин≥.

ўо ж до украњнськоњ мандр≥вничоњ лексики, то вона, ¤к ≥ мандр≥вництво, розвивалас¤ також у загальноЇвропейському русл≥, тобто, використовувалис¤ ¤к чужомовн≥ слова, так ≥ нац≥ональн≥ новотвори.

≤з украњнськими "мандрами" перегукуЇтьс¤ н≥мецьке Wandern (бродити, мандрувати). ≤ важко тут говорити про н≥мецький вплив, бо в украњнському фольклор≥ ц≥ слова с¤гають сивоњ давнини.

ќтож, попередником сучасного туризму ( з французькоњ) Ї мандруванн¤, мандр≥вництво, хоча галичани не цурались Ївропейських терм≥н≥в ≥ пристосовували њх до украњнськоњ мовноњ традиц≥њ: туристика, рукзак. Ћише п≥зн≥ше у вжиток входить украњнський в≥дпов≥дник наплечник, пропагований в≥домою стр≥лецькою п≥снею.

Ќов≥ дл¤ украњнськоњ мови лексеми св≥дчать про намаганн¤ дописувач≥в [6,7,8,9] чи то пристосувати нов≥ пон¤тт¤ до украњнськоњ мови, додаючи бодай украњнськ≥ морфеми до чужомовних сл≥в, засвоюючи њх таким чином, чи то дати своњ в≥дпов≥дники чужомовним словам. ѕоруч ≥з украњнськими новотворами руханка, прорух; змаг, змаганн¤; прогулька, прогулькарство, татарництво (високог≥рська альп≥н≥стика), туристика низинна (плоска), п≥дг≥рська, г≥рська й високог≥рська, терен, п≥дгот≥вка, обладунок, вир¤д, спор¤дженн¤, мандр≥вничий вир¤д, таборовий вир¤д, таборуванн¤, краЇзнавство, лещети, цигикало (колесо), в≥льноб≥жка, тис¤чники (к≥льометри), тис¤чметр≥вки, сьп≥вопис (фоноіраф) галичани приймали чуж≥ слова ≥ засвоювали њх. Ќаприклад, ≤.‘ранко вживаЇ лексеми вандри, вандр≥вничий (пор. н≥м. wandern), вандр≥внича л≥топись, п≥зн≥ше в галицьких часописах прийн¤лис¤ вже загальноукрањнськ≥ мандри ≥ мандр≥вничий.

“аким чином, спостер≥гаЇмо за процесом засвоЇнн¤ чужих сл≥в, що в≥дбуваЇтьс¤ по-р≥зному:

Ѕез зм≥н подаЇтьс¤ запозичене слово, наприклад Turnfahrer.

«м≥нюЇтьс¤ хоча б частина запозиченого слова, додаЇтьс¤ украњнський суф≥кс (спорт - спортовий - спортово-і≥мнастичний, спортовець, турист - туристика, тренувати - тренованЇ - перетренованЇ).

јвтори добирають украњнський в≥дпов≥дник, причому, коли робл¤ть це вперше, то поруч навод¤ть ≥ запозичене слово (лещети, цигикало (колесо), тис¤чники (к≥льометри), тис¤чметр≥вки, сьп≥вопис (фоноіраф), громов≥з (трамвай).

≤нод≥ ми наче присутн≥ при тањнств≥ творенн¤ нового слова, коли автор "пробуЇ": тис¤чник чи тис¤чметр≥вка? ј жага творенн¤ украњнського слова така велика, що йде пошук в≥дпов≥дника до чужих сл≥в, ¤к≥ вже у вжитку (ровер, б≥цикл, трамвай, к≥лометр).

јвтори допис≥в, огл¤д≥в розвитку украњнського ф≥зичного вихованн¤ застосовували природн≥ украњнськ≥ способи словотвору дл¤ назовництва нових пон¤ть, предмет≥в, а саме:

суф≥ксальний (мандруванн¤, мандр≥вництво, руханка, змаган¤, спор¤джен¤, обладунок, таборуван¤, тренованЇ, спортовець, туристика, альп≥н≥стика, тис¤чник, татарництво, цигикало);

преф≥ксальний (прорух, перетренованЇ);

складанн¤ тв≥рних основ чи сл≥в (краЇзнавство, тис¤чметр≥вка, сьп≥вопис, громов≥з, спортово-г≥мнастичний);

творенн¤ словосполук (таборовий вир¤д, мандр≥вничий вир¤д, вандр≥внича л≥топись, низинна туристика, плоска туристика, г≥рська туристика, п≥дг≥рська туристика, високог≥рська туристика).

—в≥това в≥йна припинила т≥ловиховну працю. "”крањнськ≥ спортовц≥ довоЇнних час≥в зам≥нили зелен≥ мурави спортових грищ на поле хвали" [1].

¬≥д≥йшли в минуле романтизм, а почасти й нањвн≥сть словотворц≥в ≥з њх громовозами ≥ цигикалом, хоча останнЇ трапл¤Їтьс¤ ще й зараз, правда, з ≥рон≥чним в≥дт≥нком. «алишились у вжитку тис¤чол≥тн≥ мандри ≥ вс≥ пох≥дн≥ в≥д нього (мандр≥вництво, мандруванн¤, мандр≥вничий вир¤д). Ќабагато вправн≥шими в≥д новотвор≥в Ї ≥ тод≥шн≥ форми чужомовних сл≥в туристика, спортовий, утворен≥ зг≥дно з правилами украњнського словотвору.

ћандр≥вники завжди прагнуть п≥знати св≥т (адже т≥льки тод≥ можна по-справжньому оц≥нити ≥ полюбити р≥дн≥ терени) ≥ себе, утвердити велич людського духу.

Ќаражаючи на небезпеку своЇ житт¤, долаючи р≥зноман≥тн≥ труднощ≥, мандрують тис¤ч≥ п≥л≥грим≥в. —лаветний –едь¤рд  ≥пл≥нг запам'¤тав настанову матер≥: "What do you know about England, if you saw (seen) only England?" ("ўо ти знаЇш про јнгл≥ю, ¤кщо ти бачив лише јнгл≥ю?"). ћабуть, в≥дтворилас¤ генетична пам'¤ть украњнського лицарства в незр¤чого ¬асил¤ ™рошенка, коли в≥н вирушив у незнан≥ сх≥дн≥ крањ. ѕ≥шки в≥н дос¤гнув япон≥њ. —тавши класиком ¤понськоњ л≥тератури, в≥н повернувс¤ в р≥дн≥ крањ, щоб померти з клеймом "украњнський буржуазний нац≥онал≥ст" ≥ бути незнаним у сучасн≥й ”крањн≥, хоча залишив нам ¤скрав≥ украњномовн≥ стор≥нки л≥тературноњ й мандр≥вничоњ творчост≥, ¤к≥ ще чекають на досл≥дник≥в.

ћандр≥вництво, ¤к найдоступн≥ший ≥ найлегший вид спорту, даЇ початок т≥ловиховн≥й прац≥ в √аличин≥ украњнська мандр≥внича лексика, ¤к ≥ мандр≥вництво, розвивалас¤ також у загальноЇвропейському русл≥, тобто, використовувалис¤ ¤к чужомовн≥ слова, так ≥ нац≥ональн≥ новотвори.

¬еликий  амен¤р вбачав у т≥ловихованн≥, передус≥м - у мандр≥вництв≥, - важливий зас≥б вихованн¤ новоњ, гармон≥йно розвиненоњ людини, в≥льноњ людини майбутнього, до ¤кого торував шл¤хи своњм житт¤м ≥ творч≥стю.

Ћ≥тература

ѕаночко ћ. ‘≥зична культура в с≥м'њ ≤вана ‘ранка // "ѕроблеми украњнськоњ терм≥нолог≥њ". ћатер≥али 3-оњ ћ≥жн. наук. конференц≥њ. Ћьв≥вського пол≥техн≥чного ≥нституту. 1994. є 334

∆арський ≈двард. ≤стор≥¤ украњнського ф≥зичного вихованн¤ // —портовий альманах. Ћьв≥в, 1933.

‘ранко ≤ван. ¬андр≥внича л≥топись.

–удницький —. “уристка // ¬≥сти з «апорожа. Ћьв≥в, 1911. „.57. —.5.

‘ранко ѕетро. ”рич // ¬≥сти з «апорожа. Ћьв≥в, 1911. „.57. —.6.

‘ранко ѕетро. ѕрогулька в наш≥ гори // ¬≥сти з «апорожа. Ћьв≥в, 1931.

∆арський ≈двард. ”крањнське спортове письменство // —портовий альманах. Ћьв≥в, 1933. —.51.

 остецький —ерг≥й. “аборуван¤ // —портовий альманах. Ћьв≥в, 1933. —.57.

Ћевицький —еверин. “уристика й краЇзнавство // —портовий альманах. Ћьв≥в, 1933. —.52