“рансформац≥йн≥ процеси м≥неральноњ частини рендзин≥в малого ѕол≥сс¤



ƒерново-карбонатн≥ ірунти (рендзини) ћалого ѕол≥сс¤ - це ≥нтразональн≥ б≥ол≥тогенн≥ ірунти, ¤к≥ утворилис¤ в умовах промивного типу водного режиму п≥д одночасною д≥Їю деревноњ ≥ трав'¤ноњ рослинност≥ на продуктах елюв≥огенези щ≥льних карбонатних пор≥д. «а генетичною природою ц≥ ірунти не мають аналог≥в в ”крањн≥, що зумовлюЇ потребу й актуальн≥сть њхнього вивченн¤, особливо в природно-антропогенних умовах.

ќск≥льки м≥неральна частина ірунту значно консервативна, то на п≥дстав≥ результат≥в валового проф≥льного анал≥зу можна говорити про тенденц≥ю розвитку елементарних ірунтотворних процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в проф≥л≥ ірунту, причому ¤к рел≥ктових, так ≥ сучасних [2, 6, 7].

ќб'Їктом нашого досл≥дженн¤ Ї модальн≥ дерново-карбонатн≥ ірунти (рендзини), сформован≥ на продуктах елюв≥огенези крейд¤ного мергелю у межах ѕ≥дпод≥льського ≥ –адех≥вського природних район≥в ћалого ѕол≥сс¤, ¤к≥ впродовж 45 останн≥х рок≥в використовували у с≥льськогосподарському виробництв≥ за умов ≥нтенсивного землеробства.

ћета досл≥джень - визначенн¤ характеру ≥ напр¤му сучасних трансформац≥йних процес≥в м≥неральноњ частини дерново-карбонатних ірунт≥в на п≥дстав≥ пор≥вн¤льного анал≥зу в≥дносного вм≥сту х≥м≥чних елемент≥в у ірунтовому проф≥л≥, мол¤рних сп≥вв≥дношень, показник≥в "чинника вилуговуванн¤", вм≥сту конституц≥йноњ води та коеф≥ц≥Їнта зм≥ни сил≥катноњ частини рендзин≥в.

јпр≥ор≥ можна стверджувати, що довготривале с≥льськогосподарське використанн¤ рендзин ѕ≥дпод≥льського ≥ –адех≥вського природних район≥в ћалого ѕол≥сс¤ переважно ¤к орних земель призведе до ≥нтенсиф≥кац≥њ процес≥в внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤, одним ≥з насл≥дк≥в ¤кого Ї процес розчиненн¤ ≥ вилуговуванн¤ карбонат≥в.

’арактерною особлив≥стю проф≥льного розпод≥лу елементного складу м≥неральноњ частини досл≥джуваних ірунт≥в Ї майже р≥вном≥рне зб≥льшенн¤ в≥дносного вм≥сту зверху

донизу п≥втораоксид≥в Al ≥ Fe та лужноземельних основ. ѕор¤д з цим простежуЇтьс¤ слабко виражена тенденц≥¤ до диференц≥ац≥њ проф≥льного розпод≥лу SiO2. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ у в≥дносному накопиченн≥ кремнезему на глибин≥ 32(35)?45 см, тобто у перех≥дному гумусовому горизонт≥ рендзин≥в ¤к ѕ≥дпод≥льського, так ≥ –адех≥вського природних район≥в за одночасноњ в≥дносноњ втрати з цього горизонту сил≥катних Ca ≥ Mg та частково лужноземельних основ.

¬и¤влений перерозпод≥л сил≥ц≥ю, кальц≥ю, магн≥ю та частково лужноземельних основ у ірунтовому проф≥л≥ рендзин≥в двох природних район≥в опосередковано св≥дчить про ≥нтенсиф≥кац≥ю процес≥в внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤ в середн≥й частин≥ проф≥лю цих ірунт≥в. ¬≥домо, що одним ≥з насл≥дк≥в такого зв≥трюванн¤ Ї процес розчиненн¤ ≥ вилуговуванн¤ карбонат≥в.

ќбчислен≥ нами значенн¤ мол¤рних сп≥вв≥дношень засв≥дчують неоднор≥дн≥сть х≥м≥чного складу м≥неральноњ частини ірунту ≥ де¤ку диференц≥ац≥ю проф≥лю дерново-карбонатних ірунт≥в територ≥њ досл≥дженн¤.

ћол¤рн≥ сп≥вв≥дношенн¤ SiO2/Al2O3, SiO2/Fe2O3, SiO2/R2O3 св≥дчать про в≥дносну втрату Fe2O3 та Al2O3 у верхн≥й ≥ середн≥й частинах (0?45 см) проф≥лю рендзин≥в, оск≥льки њхн≥ значенн¤ у межах цих частин значно розширен≥: 21,17?22,63 дл¤ SiO2/Al2O3 ≥ 74,18?127,00 дл¤ SiO2/Fe2O3. ” перех≥дному гумусованому горизонт≥ досл≥джуваних ірунт≥в на глибин≥ 50(55)?60(65) см мол¤рн≥ сп≥вв≥дношенн¤ звужуютьс¤ ≥ њхн≥ значенн¤ зм≥нюютьс¤ в≥д 12,76 до 16,80 дл¤ SiO2/Al2O3 ≥ в≥д 52,44 до 54,55 дл¤ SiO2/Fe2O3. Ќайзбагачен≥шою на п≥втораоксиди Al ≥ Fe Ї верхн¤ частина незм≥неноњ ірунтотворноњ породи, що опосередковано засв≥дчуЇ м≥н≥мальний (у межах ц≥Їњ частини генетичного проф≥лю рендзин≥в) про¤в процес≥в внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤.  р≥м мол¤рних сп≥вв≥дношень дл¤ п≥втораоксид≥в, розраховано мол¤рн≥ сп≥вв≥дношенн¤ дл¤ лужноземельних метал≥в: K2O+Na2O/Al2O3 ≥ CaO+MgO/Al2O3, ≥ на п≥дстав≥ њхн≥х значень обчислено чинник вилуговуванн¤ b [8]. ќтриман≥ показники св≥дчать про вилуговуванн¤ Ca2+ ≥ Mg2+ стосовно Al2O3 в межах ус≥Їњ др≥бноземистоњ частини ірунтового проф≥лю рендзин≥в ¤к ѕ≥дпод≥льського, так ≥ –адех≥вського природних район≥в. јбсолютн≥ значенн¤ показник≥в чинника вилуговуванн¤ зменшуютьс¤ у напр¤м≥ до поверхн≥ ірунту, що Ї ознакою ≥нтенсивн≥шого розвитку процес≥в внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤ у середн≥й ≥ верхн≥й частинах генетичного проф≥лю досл≥джуваних ірунт≥в.

ѕор≥вн¤льний анал≥з значень мол¤рних сп≥вв≥дношень та показник≥в чинника вилуговуванн¤, обчислених за даними р≥зних пер≥од≥в досл≥джень (1970 ≥ 1995-1996 рр.), св≥дчить про тенденц≥ю посиленн¤ процесу вилуговуванн¤ у дерново-карбонатних ірунтах з б≥льшим терм≥ном с≥льськогосподарського використанн¤ ¤к орних земель. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ у розширенн≥ показник≥в мол¤рних сп≥вв≥дношень фактично у межах ус≥Їњ др≥бноземистоњ частини проф≥лю рендзин≥в, причому ч≥тк≥ше така тенденц≥¤ простежуЇтьс¤ до глибини 50(55)?60(65) см, тобто до нижньоњ меж≥ перех≥дного гумусованого горизонту.

¬и¤влен≥ тенденц≥њ зм≥н валового х≥м≥чного складу дерново-карбонатних ірунт≥в п≥д впливом ≥нтенсивного њхнього використанн¤ ¤к орних земель не в≥дображають повн≥стю характеру процес≥в трансформац≥њ м≥неральноњ частини. —утн≥сть г≥пергенних процес≥в ≥, зокрема, зв≥трюванн¤ м≥нерал≥в, пол¤гаЇ у протол≥з≥, тобто проникненн≥ ≥он≥в H+ у кристал≥чн≥ іратки первинних м≥нерал≥в. ” цьому раз≥ на початкових стад≥¤х зв≥трюванн¤ вив≥льн¤ютьс¤, тобто переход¤ть у розчинну форму, крупн≥ кат≥они (Ca2+, Mg2+, K+ та ≥н.), ¤к≥ компенсують додатковий зар¤д алюмокисневих тетраедр≥в у

кристал≥чних структурах слюд, польових шпат≥в та ≥нших первинних м≥нерал≥в.

”насл≥док цих процес≥в вм≥ст конституц≥йноњ води у сил≥катн≥й частин≥ проф≥лю зб≥льшуЇтьс¤ [3].

¬м≥ст конституц≥йноњ води обчислювали за р≥зницею м≥ж втратою п≥д час прожарюванн¤ ≥ в≥дсотковим вм≥стом гумусу й —ќ2 карбонат≥в та перераховували у мол¤рну к≥льк≥сть. «а сп≥вв≥дношенн¤м вм≥сту конституц≥йноњ води у тому чи ≥ншому горизонт≥ ірунту до њњ вм≥сту у ірунтотворн≥й пород≥ обчислювали показник зм≥ни сил≥катноњ частини.

¬м≥ст конституц≥йноњ води досить стаб≥льний у всьому генетичному проф≥л≥ досл≥джуваних ірунт≥в, за вин¤тком верхньоњ ≥, передус≥м, середньоњ його частин. ” гумусово-акумул¤тивному горизонт≥ в≥н дещо менший пор≥вн¤но з перех≥дним гумусовим горизонтом.  оеф≥ц≥Їнт зм≥ни сил≥катноњ частини у гумусово-акумул¤тивному горизонт≥ коливаЇтьс¤ у межах в≥д 1,04 у рендзинах –адех≥вського природного району до 1,05 у рендзинах ѕ≥дпод≥льського, тод≥ ¤к у перех≥дному гумусовому горизонт≥ в≥н зм≥нюЇтьс¤ в≥д 1,06 у рендзинах ѕ≥дпод≥льського природного району до 1,13 у рендзинах –адех≥вського ≥ Ї найб≥льшим у межах усього проф≥лю. Ќезважаючи на те, що абсолютна р≥зниц¤ у значенн≥ коеф≥ц≥Їнт≥в невелика, вона засв≥дчуЇ тенденц≥ю ≥нтенсиф≥кац≥њ процес≥в внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤ ≥, в≥дпов≥дно, процесу розчиненн¤ й вилуговуванн¤ карбонат≥в у середн≥й частин≥ проф≥лю дерново-карбонатних ірунт≥в обох природних район≥в. Ќасл≥дком таких процес≥в Ї вбиранн¤ ≥он≥в H+, що й спричин¤Ї п≥двищений вм≥ст конституц≥йноњ води.

ƒосл≥дженн¤ми де¤ких автор≥в з'¤совано, що у верхн≥й частин≥ проф≥лю ірунт≥в ≥, передус≥м, в орному горизонт≥ внасл≥док пер≥одичного зволоженн¤ ≥ висушуванн¤ в≥дбуваютьс¤ активн≥ процеси кристал≥зац≥њ (зокрема, Fe2O3 та Al2O3), зумовлен≥ вив≥льненн¤м конституц≥йноњ води [4; 5]. ÷им можна по¤снити те, що коеф≥ц≥Їнт зм≥ни сил≥катноњ частини в орному горизонт≥ рендзин≥в –адех≥вського природного району Ї меншим в≥д одиниц≥ ≥ становить 0,98. ” п≥дорному ≥, особливо, перех≥дному гумусовому горизонтах досл≥джуваних ірунт≥в г≥дротерм≥чн≥ умови (зокрема, умови зволоженн¤) значно стаб≥льн≥ш≥, що й зумовлюЇ ≥нтенсивн≥ший розвиток процес≥в сучасного внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤. ¬низ по проф≥лю коеф≥ц≥Їнти зм≥ни сил≥катноњ частини дещо зменшуютьс¤ ≥ коливаютьс¤ у межах в≥д 0,88 у рендзинах –адех≥вського природного району до 1,02 у рендзинах ѕ≥дпод≥льського. ÷е св≥дчить про загасанн¤ процес≥в г≥дратац≥њ ≥ г≥дрол≥зу в нижн≥й частин≥ проф≥лю досл≥джуваних ірунт≥в.

јнал≥з наведених даних засв≥дчив, що загалом процеси внутр≥шньо-ірунтового зв≥трюванн¤ у проф≥л≥ рендзин≥в територ≥њ досл≥дженн¤ мало-≥нтенсивн≥ ≥ ви¤вл¤ютьс¤ найч≥тк≥ше у верхн≥й ≥, передус≥м, середн≥й частинах проф≥лю в межах перех≥дного гумусового горизонту цих ірунт≥в.

ƒл¤ оц≥ненн¤ впливу довготривалого с≥льськогосподарського освоЇнн¤ рендзин ≥ використанн¤ њх переважно ¤к орних земель на про¤в сучасних процес≥в внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤ виконано пор≥вн¤льний анал≥з за показниками вм≥сту конституц≥йноњ води та коеф≥ц≥Їнтом зм≥ни сил≥катноњ частини р≥зних пер≥од≥в досл≥дженн¤ (1970 ≥ 1995-1996 рр.). ƒл¤ обчисленн¤ цих показник≥в, кр≥м наших даних, використано результати досл≥джень валового х≥м≥чного складу рендзин≥в Ѕусько-Ѕрод≥вського природного району ћалого ѕол≥сс¤ [1].

–езультати пор≥вн¤льного анал≥зу св≥дчать про пом≥тно виражену тенденц≥ю ≥нтенсиф≥кац≥њ процес≥в сучасного внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤ практично у межах усього генетичного проф≥лю досл≥джуваних ірунт≥в. ќсобливо ч≥тко це

ви¤вл¤Їтьс¤ у верхн≥й ≥ середн≥й частинах проф≥лю ірунт≥в з б≥льшим терм≥ном с≥льськогосподарського використанн¤ ¤к орних земель.

ќтже, вивченн¤ результат≥в валового х≥м≥чного анал≥зу дерново-карбонатних ірунт≥в (рендзин≥в) ѕ≥дпод≥льського ≥ –адех≥вського природних район≥в ћалого ѕол≥сс¤ засв≥дчило, що довготривале с≥льськогосподарське використанн¤ њх ¤к орних земель спричинюЇ актив≥зац≥ю процес≥в внутр≥шньоірунтового зв≥трюванн¤, одним ≥з насл≥дк≥в ¤кого Ї значно ≥нтенсивн≥ший розвиток процесу розчиненн¤ ≥ вилуговуванн¤ карбонат≥в у верхн≥й ≥, передус≥м, середн≥й частинах генетичного проф≥лю досл≥джуваних ірунт≥в. ”насл≥док цього генетичн≥ горизонти цих ірунт≥в значно б≥льше зазнають процес≥в г≥дратац≥њ ≥ г≥дрол≥зу, в≥дбуваЇтьс¤ знекарбоначуванн¤ рендзин≥в та зб≥дненн¤ њх на основи. √енетичний проф≥ль дерново-карбонатних ірунт≥в маЇ пом≥тно виражену диференц≥ац≥ю за CaO та тенденц≥ю до диференц≥ац≥њ за п≥втораоксидами ≥ лужноземельними елементами.

”се це впливаЇ на зм≥ни морфолог≥чних ознак, ф≥зичних ≥ ф≥зико-х≥м≥чних властивостей дерново-карбонатних ірунт≥в (рендзин≥в) територ≥њ досл≥дженн¤ та визначаЇ њхню родюч≥сть ≥ ефективн≥сть с≥льськогосподарського використанн¤.

Ћ≥тература

јндрущенко √.ќ. •рунти «ах≥дних областей ”–—–. - Ћьв≥в; ƒубл¤ни: ¬≥льна ”крањна, 1970. ? „.1. ? 184 с.

јринушкина ≈.¬. –уководство по химическому анализу почв. - ћ.: »зд-во ћосков. ун-та, 1970. ? —. 260-269.

√оголев ».Ќ. Ѕурые горно-лесные почвы —оветских  арпат: јвтореф. дис. ... д-ра с.-х. наук. ? Ћьвов, 1965. ? 48 с.

«верева “.—. ‘ормы глинистых образований и высокодисперсные минералы в дерново-карбонатных почвах // ѕочвоведение. ? 1964. ? є11. ? —. 34?44.

ѕозн¤к —.ѕ. ќрошаемые черноземы юго-запада ”краины. ? Ћьвов: ¬Ќ“Ћ, 1997. ? 240 с.

ѕолузеров Ќ.ј.   методике количественной оценки процесса почвообразовани¤ на основе химического анализа // ѕочвоведение. ? 1970. ? є9. ? —. 26?33.

ѕолынов Ѕ.Ѕ. ¬аловой почвенный анализ и его толкование // ѕочвоведение. ? 1944. ? є10. ? —. 482?490.

Jenny H. Behavior of potassium and sodium during the process of soil formation // Missouri Agric. Exp. Sta. Res. Bull. ? 1931. ? є162. ? P. 42?52.



Ќа головну



Hosted by uCoz