‘≥зичн≥ властивост≥ ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в Ћьв≥вського ќп≥лл¤ та њхн¤ зм≥на у процес≥ антропогенезу



Ћьв≥вське ќп≥лл¤ займаЇ п≥вн≥чно зах≥дну частину природного району ќп≥лл¤. ÷¤ територ≥¤ розташована на п≥вденний зах≥д в≥д м. Ћьвова. —х≥дною межею њњ Ї р. «убра, зах≥дною - р. ¬ерещиц¤, п≥вн≥чною - Ѕ≥логорсько-ћальчицька прох≥дна долина, п≥вденною - р. ƒн≥стер.

ѕриродн≥ умови Ћьв≥вського ќп≥лл¤ так≥: слабохвил¤стий рельЇф з абсолютними висотами 300 м, пом≥рно континентальний тип кл≥мату, к≥льк≥сть опад≥в 660 мм за р≥к, середньор≥чна температура 7∞—, сума активних температур 2350-2435∞ —, мала площа природних б≥оценоз≥в (л≥си займають 9% площ≥) та поширенн¤ лесопод≥бних суглинк≥в незначноњ потужност≥. ” цих умовах сформувавс¤ пор≥вн¤но однор≥дний ірунтовий покрив. —труктуру ірунтового покриву Ћьв≥вського ќп≥лл¤ становл¤ть ¤сно-с≥р≥, с≥р≥ та темно-с≥р≥ оп≥дзолен≥ ірунти (49%), чорноземи (12%), дерново-п≥дзолист≥ (22%), лучно-болотн≥ (17%).

—при¤тлив≥ ірунтово-кл≥матичн≥ умови на Ћьв≥вському ќп≥лл≥ зумовили тут ранн≥й розвиток землеробства. ѕро це св≥дчить назва територ≥њ, що походить в≥д давньоруського слова "оп≥лл¤" й означаЇ поле, земл¤. ÷≥ земл≥ займали територ≥њ, що були вкрит≥ дубовими, дубово-грабовими, грабово-буковими л≥сами й остепненими масивами з ¤сно-с≥рими, с≥рими, темно-с≥рими оп≥дзоленими ірунтами ≥ чорноземами. “ак поступово площа р≥лл≥ зростала ≥ нин≥ вона становить 75% площ≥ району. Ѕагатов≥кова освоЇн≥сть територ≥њ досл≥дженн¤ по-р≥зному вплинула на ірунтовий покрив.

≤нтенсивний ≥ тривалий розвиток землеробства впливаЇ на процес ірунтоутворенн¤, елементарн≥ ірунтов≥ процеси та властивост≥ ірунт≥в Ћьв≥вського ќп≥лл¤. ѕроблема вивченн¤ трансформац≥њ морфолог≥чних ознак, ф≥зичних, ф≥зико-х≥м≥чних властивостей ірунт≥в п≥д д≥Їю с≥льськогосподарського використанн¤ Ї актуальною ≥ потребуЇ досл≥джень.

‘≥зичн≥ властивост≥ ірунт≥в - одна з найважлив≥ших характеристик, ¤ка визначаЇ ¤к≥сний стан ірунтового покриву, впливаЇ на ф≥зико-х≥м≥чн≥, х≥м≥чн≥, генетичн≥, морфолог≥чн≥ та агроном≥чн≥ властивост≥ ірунту.  р≥м того, ф≥зичн≥ властивост≥ пор¤д з б≥олог≥чними ≥ х≥м≥чними належать до головних елемент≥в родючост≥ ірунту. ” практиц≥ с≥льськогосподарського виробництва часто недооц≥нюють важлив≥сть ф≥зичних властивостей дл¤ отриманн¤ високих урожањв, а пов'¤зують њх головно ≥з на¤вн≥стю поживних речовин. ѕроте засвоЇнн¤ рослинами поживних речовин залежить в≥д водного, пов≥тр¤ного ≥ теплового режим≥в ірунт≥в, ¤к≥ Ї спри¤тливими в раз≥ оптимальних ф≥зичних властивостей.

Ѕагато вчених п≥дтвердило негативний вплив на ірунти, зокрема на њхн≥й ф≥зичний стан, надм≥рного використанн¤ техн≥ки. ѕог≥ршенн¤ ф≥зичних властивостей ірунт≥в веде до зниженн¤ њхньоњ родючост≥. ћи маЇмо на мет≥ досл≥дити динам≥ку ф≥зичних властивостей ірунт≥в Ћьв≥вського ќп≥лл¤ - району з давньою ≥стор≥Їю розвитку землеробства.

ѕроблема зм≥ни властивостей ірунт≥в у процес≥ агротехногенезу висв≥тлена у монограф≥њ ћ. ѕшевлоцького, ¬. √аськевича "•рунти —окальського пасма ≥ њх агрогенна трансформац≥¤" та у статт¤х зб≥рника "√енеза, географ≥¤ ≥ еколог≥¤ ірунт≥в". јвтори цих наукових праць досл≥джували ірунти б≥оценоз≥в (л≥с) ≥ агроландшафт≥в (р≥лл¤) у р≥зних природних районах «ах≥дноњ ”крањни. ќднак сьогодн≥ даних про ф≥зичн≥ властивост≥ ірунт≥в Ћьв≥вського ќп≥лл¤ недостатньо.

ќб'Їкт нашого вивченн¤ - ¤сно-с≥р≥ оп≥дзолен≥ ірунти, модальн≥ дл¤ Ћьв≥вського ќп≥лл¤; предмет вивченн¤ - ф≥зичн≥ властивост≥ ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в. ѕер≥од досл≥дженн¤ - 2002-2003 рр. ƒл¤ вивченн¤ ф≥зичних властивостей цих ірунт≥в в околиц¤х с. ќброшине ѕустомит≥вського району Ћьв≥вськоњ област≥ вибрано типов≥ досл≥дн≥ д≥л¤нки, в межах ¤ких закладено низку репрезентативних ірунтових розр≥з≥в ≥ по генетичних горизонтах в≥д≥брано зразки ірунту дл¤ лабораторно-анал≥тичних досл≥джень. ” в≥д≥браних зразках ірунт≥в за загальноприйн¤тими методиками визначено так≥ ф≥зичн≥ властивост≥:

гранулометричний склад (за  ачинським) ≥з п≥дготовкою п≥рофосфатним методом (за ƒолговим ≥ Ћичмановою);

м≥кроагрегатний склад (методом  ачинського);

структурно-агрегатний склад: сухе прос≥юванн¤ (ситовим методом), водост≥йк≥сть ірунтових агрегат≥в (методом —авв≥нова);

щ≥льн≥сть твердоњ фази (п≥кнометричним методом);

г≥гроскоп≥чну вологу (термостатно-ваговим методом).

√оловним завданн¤м досл≥джень було вивченн¤ зм≥ни ф≥зичних властивостей ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в шл¤хом анал≥зу отриманих лабораторних даних ≥ пор≥вн¤нн¤ головних параметр≥в ф≥зичних властивостей окультурених ≥ ц≥линних ірунт≥в.

«а гранулометричним складом ¤сно-с≥р≥ оп≥дзолен≥ ірунти п≥щанисто-легкосуглинков≥. «начних в≥дм≥н у гранулометричному склад≥ ірунт≥в с≥льськогосподар-ських уг≥дь та л≥су не ви¤влено. ѕан≥вною гранулометричною фракц≥Їю Ї фракц≥¤ гру-бого пилу (частинки 0,01-0,05 мм), вм≥ст ¤коњ зменшуЇтьс¤ з глибиною в≥д 55,0-56,8 % у горизонт≥ Ќ≈ до 41,6-41,9 % у горизонт≥ –gl (табл. 1). ƒруга за розм≥ром Ї фракц≥¤ др≥бного п≥ску (20-25 %), вм≥ст њњ у ц≥линних ірунтах на 2-4 % вищий, н≥ж в орних. ¬м≥ст мулистих частинок (<0,001 мм) становить 8,4-8,8 % у горизонт≥ Ќ≈ ≥ поступово зростаЇ з глибиною до 16-19 % у горизонтах ≤е ≥ ≤. ’арактерна особлив≥сть грануломет-ричного складу досл≥джуваних ірунт≥в - малий вм≥ст фракц≥њ грубого п≥ску (частинки розм≥ром 0,25-1,0 мм): 0,2-0,5 % в орних ірунтах, 1,7-3,2 % у ц≥линних ірунтах.

“аблиц¤ 1

√ранулометричний склад ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в, %

 √ранулометричний склад ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в, %

¬м≥ст елементарних ірунтових частинок розм≥ром <0,001 мм (мул) у ірунтовому проф≥л≥ ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в значно зб≥льшуЇтьс¤ в межах ≥люв≥альних горизонт≥в. ÷е зумовлено поЇднанн¤м двох елементарних процес≥в ірунтоутворенн¤: оп≥дзоленн¤ ≥ лесиважу.

√ранулометричний склад - досить ст≥йка характеристика ірунту, тому потр≥бен тривалий час окультуренн¤, щоб суттЇво зм≥нити вм≥ст чи сп≥вв≥дношенн¤ фракц≥й у ірунтовому проф≥л≥.

ћ≥кроагрегатний склад анал≥зували паралельно ≥з гранулометричним, таке досл≥дженн¤ даЇ змогу оц≥нити оструктурен≥сть чи розпилен≥сть ірунт≥в, робити висновки про потенц≥йну здатн≥сть њх до оструктуренн¤. ћи розрахували фактор дисперсност≥ за Ќ.ј.  ачинським, фактор структурност≥ за ‘агелером, ступ≥нь агрегованост≥ за Ѕейвером ≥ –оадесом. ‘актор дисперсност≥  ачинського коливаЇтьс¤ в межах 7,5-15,0 %, м≥кроструктура досл≥джуваних ірунт≥в досить м≥цна (табл. 2). Ќайвищим цей показник Ї в елюв≥альному горизонт≥ ≈, структура тут слабша, що пов'¤зано ≥з винесенн¤м мулу з елюв≥ального горизонту в нижн≥ горизонти.

ћ≥цна м≥кроструктура ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в зумовлена тим, що мул, у гумусових горизонтах (Ќ≈) збагачений гумусом, в ≥люв≥альних (≤е, ≤) - зал≥зом, здатний до агрегац≥њ елементарних ірунтових частинок.

‘актор структурност≥ ‘агелера, ¤кий характеризуЇ водост≥йк≥сть м≥кроагрегат≥в, досить високий - 88-92 %, що ще раз п≥дтверджуЇ значну здатн≥сть досл≥джуваних ірунт≥в до формуванн¤ м≥цноњ водост≥йкоњ м≥кроструктури.

—туп≥нь агрегованост≥, розрахований за формулою Ѕейвера ≥ –оадеса, ¤кий дор≥внюЇ 25-35 %, засв≥дчуЇ задов≥льну м≥кроагрегован≥сть елементарних ірунтових частинок.

“аблиц¤ 2

ћ≥кроагрегатний склад ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в, %

 ћ≥кроагрегатний склад ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в, %

ќтже, практично вс≥ показники, розрахован≥ за даними гранулометричного та м≥кроагрегатного анал≥зу, св≥дчать про те, що в раз≥ досить тривалого використанн¤ у землеробств≥ ¤сно-с≥р≥ оп≥дзолен≥ ірунти не втратили потенц≥йних можливостей до формуванн¤ м≥кроструктурних агрегат≥в.

–езультати структурного анал≥зу засв≥дчують, що ¤сно-с≥р≥ ірунти мають невисокий вм≥ст (до 50 %) агроном≥чно ц≥нних агрегат≥в розм≥ром 0,25-10 мм (табл. 3).

“аблиц¤ 3

—труктурно-агрегатний склад ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в, %

 —труктурно-агрегатний склад ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в, %

ѕрим≥тка. „исельник - сухе прос≥юванн¤; знаменник - мокре прос≥юванн¤.

«окрема, вм≥ст таких агрегат≥в у гумусо-елюв≥альному горизонт≥ Ќ≈ ц≥линних ірунт≥в становить 42,83 %, орних - 36,68 %. «меншенн¤ к≥лькост≥ агрегат≥в розм≥ром 0,25-10 мм в орних ірунтах по¤снюють њхн≥м руйнуванн¤м унасл≥док тривалого с≥льськогосподарського використанн¤ (механ≥чне навантаженн¤, пог≥ршенн¤ гумусового стану) ¤сно-с≥рих ірунт≥в. «а вм≥стом агроном≥чно ц≥нних агрегат≥в (30-40 %) орн≥ ірунти мають високий р≥вень деградац≥њ.

¬ажливим показником структури ірунту Ї коеф≥ц≥Їнт структурност≥, значенн¤ ¤кого в гумусово-елюв≥альному горизонт≥ Ќ≈ ірунт≥в п≥д л≥сом дор≥внюЇ 0,75, що пов'¤зано з високим вм≥стом агроном≥чно ц≥нних агрегат≥в, а в орних ірунтах в≥н становить 0,58, що по¤снюють меншою к≥льк≥стю агрегат≥в розм≥ром 0,25-10 мм.

” структурно-агрегатному склад≥ ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в дом≥нують агрегати розм≥ром понад 10 мм. ¬м≥ст њх у гумусо-елюв≥альному горизонт≥ Ќ≈ орних ірунт≥в становить 62,54 %, що зумовлюЇ брилуват≥сть, низьку шпаруват≥сть, високу щ≥льн≥сть будови. ¬м≥ст пилуватих агрегат≥в розм≥ром до 0,25 мм у досл≥джуваних ірунтах невисокий ≥ коливаЇтьс¤ в межах 1-4 %.

√оловним критер≥Їм водост≥йкост≥ структури Ї к≥льк≥сть водост≥йких агрегат≥в розм≥ром понад 0,25 мм. «г≥дно з оц≥нною шкалою, гумусо-елюв≥альн≥ горизонти Ќ≈ ірунт≥в мають добру водост≥йк≥сть (вм≥ст водост≥йких агрегат≥в б≥льше 0,25 мм становить 40-60 %). ¬исока водост≥йк≥сть агрегат≥в п≥дтверджена ≥ коеф≥ц≥Їнтом водост≥йкост≥, ¤кий у ц≥линних ірунтах дор≥внюЇ 0,65, а в окультурених - 0,36.

«агальн≥ ф≥зичн≥ властивост≥ ¤сно-с≥рих ірунт≥в п≥д д≥Їю антропогенного навантаженн¤ зазнали зм≥н. ў≥льн≥сть будови ≥з глибиною в ірунтовому проф≥л≥ частково зростаЇ в≥д 2,56 до 2,66 г/см3 у ц≥линних ірунтах, ≥ в≥д 2,62 до 2,66 г/см3 в орних ірунтах, що зумовлено на¤вн≥стю у верхн≥х гумусових горизонтах легких орган≥чних речовин (табл. 4).

“аблиц¤ 4

«агальн≥ ф≥зичн≥ властивост≥ ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в

 «агальн≥ ф≥зичн≥ властивост≥ ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в

ў≥льн≥сть будови у ц≥линних ірунтах п≥дл¤гаЇ законом≥рност≥ зб≥льшуватис¤ з глибиною в≥д 1,06-1,08 г/см3 у зон≥ ризосфери (горизонт Ќ≈) до 1,65-1,70 г/см3 у горизонтах ≤р ≥ –≥. ¬ орних ірунтах простежуютьс¤ значн≥ зм≥ни щ≥льност≥ будови,

передус≥м упродовж року, ¤к≥ залежать в≥д виду ≥ терм≥ну оброб≥тку, вирощуваноњ культури, с≥льськогосподарськоњ техн≥ки та знар¤дь. ћи досл≥джували щ≥льн≥сть будови ірунт≥в п≥д зерновими культурами (¤чм≥нь). ¬и¤влено значне зб≥льшенн¤ щ≥льност≥ ірунт≥в в орному горизонт≥, ¤ка у шар≥ 0-30 дор≥внюЇ 1,41 г/см3, що даЇ змогу в≥дпов≥дно до шкали оц≥нки (за Ќ.  ачинським) зачислити њх до дуже щ≥льних ірунт≥в. ” п≥дорних горизонтах заф≥ксовано зростанн¤ щ≥льност≥ будови до 1,56 г/см3. « глибиною цей показник поступово зб≥льшуЇтьс¤. “ак≥ зм≥ни щ≥льност≥ будови зумовлен≥ тиском на ірунт с≥льськогосподарськоњ техн≥ки п≥д час оранки на одну ≥ ту ж глибину (п≥дплужна п≥дошва), особливост¤ми морфолог≥чноњ будови (на¤вн≥сть елюв≥ального й ≥люв≥ального горизонт≥в), неоднор≥дн≥стю ірунтотворноњ породи.

” ц≥линних ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунтах простежуЇтьс¤ законом≥рне зменшенн¤ загальноњ шпаруватост≥ з глибиною в≥д 58,6 до 36,0 %. ¬ окультурених ірунтах, ¤к≥ тривалий час розорюють, загальна шпаруват≥сть в орному горизонт≥ становить 46,2 %, що зумовлено зб≥льшенн¤м щ≥льност≥ будови. Ўпаруват≥сть униз по проф≥лю в окультурених ірунтах поступово знижуЇтьс¤ до 36,0 - 37,0 %.

¬≥дпов≥дно до шкали, ¤ку запропонував Ќ.  ачинський 1965 р., загальну шпаруват≥сть у межах 40-50 %, характерну дл¤ орних горизонт≥в досл≥джуваних ірунт≥в, оц≥нюють ¤к незадов≥льну.

ќтже, на п≥дстав≥ анал≥зу результат≥в досл≥джень ви¤влено так≥ зм≥ни ф≥зичних властивостей ¤сно-с≥рих оп≥дзолених ірунт≥в у процес≥ агротехногенноњ трансформац≥њ:

гранулометричний ≥ м≥кроагрегатний склад досл≥джуваних ірунт≥в у раз≥ тривалого окультуренн¤ не зазнали суттЇвих зм≥н, ≥ ірунти не втратили потенц≥йних можливостей до формуванн¤ м≥кроструктурних агрегат≥в;

зм≥на класичноњ др≥бнозернистоњ структури, властива антропогенно-непорушеним ірунтам Ћьв≥вського ќп≥лл¤, на грудкувато-брилувату структуру в окультурених ірунтах. ¬ окультурених ірунтах простежуЇтьс¤ низький вм≥ст агроном≥чно ц≥нних агрегат≥в, вони мають високий р≥вень деградац≥њ структурного стану;

п≥двищенн¤ щ≥льност≥ будови у орному горизонт≥, сильне ущ≥льненн¤ п≥дорного горизонту, на¤вн≥сть п≥дплужноњ п≥дошви ≥, в≥дпов≥дно, зменшенн¤ к≥лькост≥ й розм≥ру шпар орних ірунт≥в.

Ћ≥тература

јндрущенко √.ќ. •рунти «ах≥дних областей ”–—–. „. 1. - Ћьв≥в; ƒубл¤ни: ¬≥льна ”крањна, 1970. - 184 с.

ѕрирода Ћьв≥вськоњ област≥ / «а ред.  .≤. √еренчука. - Ћьв≥в: ¬ид-во Ћьв≥в. ун-ту, 1972. - 152 с.

ѕшевлоцький ћ., √аськевич ¬. •рунти —окальського пасма ≥ њх агро техногенна трансформац≥¤. - Ћьв≥в: ¬÷ ЋЌ” ≥м.. ≤в. ‘ранка, 2002. - 180 с.



Ќа головну



Hosted by uCoz