¬ ”крањн≥ склалас¤ досить важка ситуац≥¤ з видобутком вуг≥лл¤. “ехнолог≥њ, за ¤кими провад¤ть видобуток, уже застар≥л≥, обладнанн¤ зносилос¤, тому велику к≥льк≥сть шахт закрили, ≥нш≥ ж потребують реконструкц≥њ.

Ќа сучасному етап≥ виникли так зван≥ депресивн≥ г≥рничодобувн≥ райони. —еред них можна вид≥лити Ћьв≥всько-¬олинський вуг≥льний басейн. ƒо депресивного г≥рничодобувного району можна зачислити територ≥ю, на ¤к≥й ведуть видобуток вуг≥лл¤ ≥ ¤ка Ї в певному кризовому становищ≥.

—ьогодн≥ стан Ћьв≥всько-¬олинського вуг≥льного басейну досить складний ≥ потребуЇ трансформац≥њ.

” 1912 р. в Ѕельг≥њ опубл≥ковано працю рос≥йського геолога ћ. “ет¤Їва, у ¤к≥й йшлос¤ про те, що в район≥ ¬олино-ѕод≥льськоњ височини зал¤гаЇ кам'¤не вуг≥лл¤. ќднак цю г≥потезу заперечили с≥лезьк≥ вуглепромисловц≥, ¤к≥ бо¤лис¤ конкуренц≥њ.

” 1931 р. польський учений, професор ¬аршавського ун≥верситету я. —амсонович пров≥в геолог≥чн≥ досл≥дженн¤ ¬олин≥ й п≥дтвердив припущенн¤ “ет¤Їва. ¬≥н науково обірунтував, що в зах≥дн≥й частин≥ ¬олин≥ Ї кам'¤новуг≥льн≥ поклади [3].

”крањнський учений, професор Ћьв≥вського ун≥верситету ‘. «аставний 1961 р. видав працю " рай вуг≥лл¤, нафти, газу", у ¤к≥й розпов≥в про багат≥ паливн≥ ресурси Ћьв≥всько-¬олинського вуг≥льного басейну.

” 2001 р. вийшли два ун≥кальн≥ виданн¤: "ƒов≥дник директора шахти" за загальною редакц≥Їю я.Ќаливайка та книга ¬.¬ербиченка "Ћьв≥ввуг≥лл¤: тепло сон¤чного каменю".

Ќаша мета - розгл¤нути проблеми функц≥юванн¤ депресивних г≥рничодобувних район≥в, еволюц≥ю Ћьв≥всько-¬олинського вуг≥льного басейну, простежити зм≥ни, ¤к≥ в≥дбулис¤, запропонувати трансформуванн¤ структури промисловост≥ басейну.

јнал≥з ситуац≥њ довкола украњнського вуг≥лл¤ приводить до висновку, що кардинально вир≥шити проблеми шахт та шахтар≥в найближчим часом практично неможливо. Ќаприк≥нц≥ 2002 р. розпочато програму реформуванн¤ украњнськоњ вуг≥льноњ промисловост≥, покликану докор≥нно зм≥нити ситуац≥ю у галуз≥ [1].

—ьогодн≥ резервом ƒ’  "Ћьв≥ввуг≥лл¤" слугують чотири д≥л¤нки: шахти є3 ≥ є4 "„ервоноградськ≥", є1 "“¤гл≥вська", є1 "Ћюбельська" на загальну виробничу потужн≥сть близько 6 млн. т вуг≥лл¤.

ѕерш≥ свердловини пробурили 1938 р. в район≥ “артакова, —окал¤, Ѕуська та «адв≥р'¤ Ћьв≥вськоњ област≥. ¬насл≥док цього ви¤влено кам'¤новуг≥льн≥ в≥дклади з прошарками вуг≥лл¤ потужн≥стю до 0,5 м, а б≥л¤ «адв≥р'¤ ≥ до 0,9 м.

ѕлоща Ћьв≥всько-¬олинського вуг≥льного басейну - 10 тис. км2. «ал¤ганн¤ вуг≥лл¤ - на глибинах в≥д 315 до 550 м, майже горизонтальне (не б≥льше 7о).

«а ¬. ¬ербиченком, розв≥дан≥ й освоЇн≥ частини басейну з ви¤вленою промисловою вугленосн≥стю займають площу понад 5 тис. км2. ” њњ межах з п≥вноч≥ на п≥вдень вид≥л¤ють ш≥сть родовищ, з ¤ких п'¤ть - ћежир≥чанське, «абузьке, —окальське, “¤гл≥вське, Ћюбельське - на територ≥њ Ћьв≥вськоњ област≥ [2].

—таном на 01.01.2000 геолог≥чн≥ запаси вуг≥лл¤ становили близько 1 840 млн т. ѕ≥д час розв≥дки ≥ розробки родовищ визначено так≥ ¤к≥сн≥ показники вуг≥лл¤:

«абузьке ≥ —окальське родовища (у центр≥ басейну): волог≥сть - 2,0-5,0%, зольн≥сть - 12-24%, с≥рчист≥сть - 1,5-4,0%, вих≥д летких речовин - 34-39%, теплотворна здатн≥сть - 7500-8300 ккал/кг, товщина пластичного шару - 10-19 мм, к≥льк≥сть вуглецю - 77,0-82,0%, питома вага - 1,23-1,31 г/см3, щ≥льн≥сть - 1,12-1,21 г/см3, м≥кротверд≥сть (п≥вдень «абузького родовища) - 33-35 г/мм2, в≥дбивна здатн≥сть - 7,75-8,3%. ќтже, на п≥вноч≥ «абузького родовища Ї вуг≥лл¤ марок в≥д довгополуменевого до газового. Ќа решт≥ територ≥њ «абузького ≥ —окальського родовищ вуг≥лл¤ газове. Ќа п≥вдн≥ «абузького родовища за показниками Ї вуг≥лл¤ в≥д газового до жирного;

ћежир≥чанське ≥ “¤гл≥вське родовища: волог≥сть - 0,4-2,3%, зольн≥сть - 7-21%, с≥рчист≥сть - 1,5-4,5%, вих≥д летких речовин - 29,0-35,0%, теплотворна здатн≥сть - 7900-8850 ккал/кг, товщина пластичного шару - 17-22 мм, вм≥ст вуглецю - 80-87%, пи-тома вага - 1,22-1,29 г/см3, щ≥льн≥сть - 1,15-1,25 г/см3, м≥кротверд≥сть - 32,3-39,0 г/мм2, в≥дбивна здатн≥сть - 8,20-8,75%;

¬олинське родовище: волог≥сть - 3,5-6,5%, зольн≥сть - 12-26%, с≥рчист≥сть - 2,0-5,5%, вих≥д летких речовин - 36-44%, теплотворна здатн≥сть - 7200-7900 ккал/кг, товщина пластичного шару - 6-12 мм, к≥льк≥сть вуглецю - 75,0-79,0%, питома вага - 1,28-1,34 г/см3, щ≥льн≥сть - 1,08-1,17 г/см3, м≥кротверд≥сть - 27,0-31,5 г/мм2, в≥дбивна здатн≥сть - 7,45-7,95%.

«а ¬. ¬ербиченком, терм≥ни експлуатац≥њ шахт планували в≥д 30 до 53 рок≥в, виробнича потужн≥сть басейну - 20 млн т вуг≥лл¤ за р≥к. ќтже, час експлуатац≥њ шахт давно вичерпано, ≥ галузь потребуЇ трансформац≥њ та реорган≥зац≥њ [2]. «азначимо, що закривати потр≥бно лише т≥ шахти, що в≥дпрацювали шахтн≥ пол¤, а ≥нш≥ доц≥льно реорган≥зовувати.

«а 2002 р. на украњнських шахтах видобуто майже 82 млн т. вуг≥лл¤. ¬иробниче завданн¤ виконано на 102,3%. ѕродуктивн≥сть прац≥ зросла на 2,9% ≥ становить 24,6 т вуг≥лл¤ в м≥с¤ць. —ередньом≥с¤чна зароб≥тна платн¤ зросла на 15,7% ≥ становить 555 грн. “ак≥ дан≥ оприлюднен≥ прес-службою ћ≥н≥стерства палива та енергетики. ¬одночас вугледобувна промислов≥сть ≥ надал≥ Ї одн≥Їю з найнебезпечн≥ших галузей в ”крањн≥. Ћише тор≥к сталос¤ 26 великих авар≥й на шахтах, унасл≥док ¤ких 267 шахтар≥в загинуло, а 12 606 отримало травми р≥зного ступен¤. якщо пор≥вн¤ти к≥льк≥сть видобутого вуг≥лл¤ з к≥льк≥стю смертей, то за словами голови ƒержавного ком≥тету нагл¤ду за охороною прац≥ —. —торчака, п≥д час добуванн¤ кожного м≥льйона тонн "чорного золота" в ”крањн≥

2002 р. гинуло в середньому 3,25 особи [1] (у –ос≥њ цей показник становить 1,1 особи, у —Ўј - 0,03 особи).

√оловною причиною такого високого р≥вн¤ травматизму називають дуже поганий стан основних фонд≥в (вони зношен≥ на 70%), значн≥ глибини видобуванн¤ вуг≥лл¤ та застар≥лу технолог≥ю його добуванн¤. ћайже половину в≥тчизн¤них шахт експлуатують понад 50 рок≥в (а 17% шахт - понад 70 рок≥в), майже дв≥ третини ус≥х шахт н≥коли не реконструювали. ƒо такого стану справ призвело, насамперед, хрон≥чне недоф≥нансуванн¤ галуз≥. ”крањнське вуг≥лл¤ потребуЇ серйозних бюджетних дотац≥й (втрати на 1 т добутого вуг≥лл¤ становл¤ть у середньому 30 грн, а ≥нод≥ максимальна втрата доходить ≥ до 200).

≤мов≥рн≥ джерела ф≥нансовоњ п≥дтримки видобуванн¤ вуг≥лл¤ так≥: ƒержбюджет, власн≥ кошти вуг≥льних п≥дприЇмств та кошти ≥нвестор≥в. ™ ще один вих≥д ≥з кризи вуг≥льноњ промисловост≥ - в≥дмовитис¤ в≥д видобутку ≥ перейти на дешеве ≥мпортне вуг≥лл¤ чи газ. ѕроте цей вих≥д не найл≥пший. ѕередус≥м, з огл¤ду на те, що сьогодн≥ саме вуг≥лл¤ Ї Їдиною енергетичною сировиною, ¤коњ достатньо дл¤ забезпеченн¤ вс≥х потреб ”крањни (запаси вуг≥лл¤ становл¤ть 117 млрд. т).

Ќедоф≥нансуванн¤ вже спричинило част≥ банкрутства шахт. ¬ерховною –адою на 2003 р. вид≥лено 3 200 млн грн., що дало змогу втримати видобуток на р≥вн≥ показник≥в 2002 р. та за старого багажу виробничих фонд≥в [1].

«а обережними анал≥зами де¤ких економ≥ст≥в, у раз≥ достатнього, своЇчасного ≥ планом≥рного ф≥нансуванн¤ вуглевидобувна промислов≥сть може не лише не розгубити св≥й потенц≥ал, а й до 2010 р. вийти на р≥вень соб≥вартост≥ виробництва ≥ надал≥ обходитис¤ без державноњ п≥дтримки.

як≥ ж заходи потр≥бно вжити дл¤ того, щоб в≥дродити стаб≥льн≥сть галуз≥? Ќасамперед, варто з'¤сувати, чому незначна частина шахт Ћьв≥всько-¬олинського вуг≥льного басейну прибуткова, а на ≥нших видобуток вуг≥лл¤ зменшивс¤. ѕроте найважлив≥шим у цьому роц≥ Ї розпод≥л кошт≥в, ¤к≥ вид≥лено украњнськ≥й вуг≥льн≥й промисловост≥. ƒл¤ њхнього усп≥шного використанн¤ експерти та анал≥тики рекомендують сконцентрувати державн≥ дотац≥њ саме на тих п≥дприЇмствах, на ¤ких ще можна зб≥льшити обс¤г видобуванн¤ вуг≥лл¤.  ≥льк≥сть таких шахт повинна бути суворо л≥м≥тована, а ≥нш≥ п≥дприЇмства треба перевести в режим сухоњ консервац≥њ, залишивши необх≥дний техн≥чний персонал дл¤ в≥дпомповуванн¤ ірунтових вод, вентил¤ц≥њ, охорони.

“акий крок називають лог≥чним, оск≥льки в експлуатац≥њ перебуватимуть т≥ шахти, де вуг≥лл¤ видобуватимуть з меншими затратами, а отже, набагато ефективн≥ше використовуватимуть т≥ кошти, ¤к≥ вид≥лить держава. якщо йти таким шл¤хом (його пропонуЇ ћ≥нпаливенерго), то дл¤ кожноњ з нин≥ д≥ючих шахт треба визначити р≥вень беззбитковост≥, а п≥сл¤ того вир≥шувати, ¤ким п≥дприЇмствам допомагати державним коштом, а ¤к≥ законсервовувати. ўоправда, за такого розвитку под≥й виникаЇ ≥нша проблема: куди под≥ти людей ≥з законсервованих шахт, б≥льш≥сть з ¤ких утримуЇ с≥м'њ? ≈ксперти переконують, що в раз≥ визначенн¤ рентабельних шахт ≥ спр¤муванн¤ кошт≥в на њхн≥ потреби виграють ус≥. Ќа п≥дтвердженн¤ цього навод¤ть приклад Ївропейських держав. Ќ≥меччина, ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, ≤спан≥¤ пережили таку неприЇмну процедуру. Ќаприклад, пол¤ки вивели з експлуатац≥њ т≥ шахти, ¤к≥ давали до 10 тис. т вуг≥лл¤ за добу, ≥ зробили це ще за президента Ћеха ¬аленси. ”крањна поки що вагаЇтьс¤, а ситуац≥¤ потребуЇ негайного р≥шенн¤.

ќтже, у Ћьв≥всько-¬олинському вуг≥льному басейн≥ ¤к депресивному г≥рничо-добувному район≥ виникли так≥ проблеми:

скороченн¤ вуглевидобутку та закритт¤ шахт;

зменшенн¤ к≥лькост≥ робочих м≥сць;

еколог≥чне забрудненн¤ територ≥њ;

залученн¤ вив≥льнених прац≥вник≥в в ≥нш≥ галуз≥ промисловост≥;

створенн¤ приватних шахт;

трансформац≥¤ структури промисловост≥ Ћьв≥всько-¬олинського вуг≥льного басейну.

ƒл¤ вир≥шенн¤ цих проблем потр≥бн≥ значн≥ кошти ≥ час.

Ћ≥тература

Ѕалда “. ¬уг≥льна промислов≥сть: шл¤хом реформ // «а в≥льну ”крањну. - 2003. - 19 лют. - —. 6.

¬ербиченко ¬. Ћьв≥ввуг≥лл¤: тепло сон¤чного камен¤. - Ћьв≥в, 2001. - 255 с.

ƒов≥дник директора шахти / «а ред. я. Ќаливайка. - Ћьв≥в, 2001. - 176 с.