”сп≥хи рањн Ѕалт≥њ на шл¤ху процв≥танн¤
ўо допомогло крањнам Ѕалт≥њ не поринути в економ≥чну кризу?
ѕо-перше, крањни Ѕалт≥њ досить вм≥ло використовували своЇ економ≥чне положенн¤. „ерез територ≥ю Ћитви перевоз¤ть за р≥к транзитом( в основному з –ос≥њ) близько 15 млн. тонн вантаж≥в, через порти ал≥н≥нград, лайпеда. “ранзит багатотонних вантажних трейлер≥в через порт лайпеда за останн≥ чотири роки зр≥с у 2 рази, легкових автомоб≥л≥в у 3.5 рази.
ѕо-друге, значно вищий у перерахунку надушу населенн¤, р≥вень заруб≥жноњ допомоги та ≥нвестиц≥й.
ѕо-третЇ б≥льш спри¤тлив≥ стартов≥ умови, ¤к≥ пол¤гали утому, що п≥дприЇмства нафтопереробноњ, електронноњ, легкоњ, харчовоњ промисловост≥ були переобладнан≥ напередодн≥ розвалу —–—–.
¬ажливим чинником було хут≥рське розселенн¤ с≥льських жител≥в - швидко було створено фермерськ≥ господарства. —ьогодн≥, не дивл¤чись на б≥дн≥сть ресурс≥в, естонський фермер вирощуЇ б≥льше, н≥ж украњнський сел¤нин: цукрових - бур¤к≥в на 30%, овоч≥в - на 19%, врожайн≥сть зернових така, ¤к на украњнських чорноземах.
–озумне використанн¤ с≥льськогосподарських уг≥дь пор¤д з добре налагодженою системою переробки с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, дало змогу у коротк≥ терм≥ни поповнити магазини продуктами харчуванн¤ м≥сцевого виробництва.
р≥м того, неаби¤кою Ї законопослухн¤н≥сть населенн¤, що по¤снюЇтьс¤ його ментальн≥стю.
«м≥на ор≥Їнтир≥в "так треба" на "так виг≥дно" стало характеристикою дл¤ вс≥х крањн Ѕалт≥њ. ≈стон≥њ виг≥дно обслуговувати турист≥в ≥з ‘≥нл¤нд≥њ, за р≥к до 1.5 млн. чол. Ћатв≥њ ≥ Ћитв≥ виг≥дно обслуговувати транзит рос≥йських вантаж≥в через свою територ≥ю. ÷ьому спри¤Ї розвинена мережа автошл¤х≥в та зал≥зниць.
¬ осв≥т≥ ур¤ди крањн Ѕалт≥њ намагаютьс¤ наблизити њњ структуру до «ах≥дноЇвропейськоњ, американськоњ модел≥. «б≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть вуз≥в та студент≥в, цей показник в≥д загальноњ к≥лькост≥ населенн¤ такий же, ¤к у Ўвец≥њ, ≤тал≥њ, б≥льший н≥ж у ‘ранц≥њ.