Ѕ≥осфера - оболонка житт¤ на земл≥
” 1875 р. австр≥йський геолог ≈. «юсс назвав б≥осферою ту частину земного простору, в ¤к≥й ≥снуЇ житт¤. ¬ченн¤ про б≥осферу створив рос≥йськ≥й вчений ¬. ≤. ¬ернадський (1863-1945рр.).
ѕо теор≥њ академ≥ка ¬ернадського, верхн≥й ≥ нижн≥й кордони житт¤ означен≥ умовами земного середовища, при ¤ких можливе його ≥снуванн¤. ¬ерхн¤ границ¤ б≥осфери - шар озону, розм≥щений в атмосфер≥ у середньому на висот≥ 20км в≥д поверхн≥ «емл≥. ќзоновий шар затримуЇ велику частину ультраф≥олетового випром≥нюванн¤ —онц¤, ¤ке пагубно впливаЇ на жив≥ орган≥зми.
Ќижн¤ границ¤ б≥осфери проходить на глибин≥ в≥д 3 до 10км там, де температура г≥рських пор≥д п≥дн≥маЇтьс¤ вище +100—, при ¤к≥й все живе помираЇ.
“аким чином б≥осфера прост¤гаЇтьс¤ б≥льш н≥ж на 20км. Ќайб≥льш населений њњ тонкий шар - поблизу поверхн≥ «емл≥. √уст≥ скупченн¤ живоњ речовини ¬ернадський назвав "пл≥вками житт¤". ѕост≥йний обм≥н з оточуючим середовищем, х≥м≥чними елементами та енерг≥Їю - найважлив≥ший про¤в житт¤.
якщо зважити всю живу речовину на «емл≥, то вона буде складати приблизно два трил≥она тон. ÷е величезна величина, та проте вона дуже мала пор≥вн¤но з масою земноњ кори - всього одна стотис¤чна дол¤ або нав≥ть ≥ менше. ѕроте ¤кщо маса земноњ кори залишаЇтьс¤ майже пост≥йною, то жива речовина маЇ ун≥кальну властив≥сть - самов≥дтворюватись. ” де¤ких орган≥зм≥в здатн≥сть розмножуватись дуже велика.
ожного року жива речовина б≥осфери в≥дтворюЇ б≥л¤ 250 млрд. т б≥олог≥чноњ продукц≥њ. «а 3 млрд. рок≥в свого ≥снуванн¤ загальна б≥омаса живоњ речовини повинна була б у сотн≥ раз≥в перевищувати масу земноњ кори.
ѕроте сила б≥осфери не в њњ мас≥, не в њњ енергетичних ресурсах, а в велик≥й р≥зноман≥тност≥, з'Їднан≥й в одне ц≥ле безл≥ччю природних зв'¤зк≥в. ѕорушенн¤ цих зв'¤зк≥в занапащаЇ не т≥льки б≥осферу, а ≥ всю планету.
¬. ≤. ¬ернадський показав, що б≥осфера виникла у результат≥ еволюц≥њ вс≥Їњ планети не менше н≥ж 4,5 млрд. рок≥в тому. ѕоступово у результат≥ розвитку м≥кроорган≥зм≥в, а пот≥м ≥ рослин, атмосфера збагачувалась киснем. ÷е було найважлив≥шою умовою розвитку житт¤ на «емл≥ та утворенн¤ атмосфери.