«м≥ст та завданн¤ анал≥зу активних операц≥й банку
‘≥нансовий потенц≥ал комерц≥йного банку характеризуЇтьс¤ обс¤гом ≥ структурою його необоротних та оборотних актив≥в, що формуютьс¤ за рахунок гот≥вкових ф≥нансових ресурс≥в (¤к власних, так залучених ≥ позичених). ќбгрунтоване оптимальне розм≥щенн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥д час зд≥йсненн¤ активних операц≥й Ї одним з найважлив≥ших принцип≥в забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥, платоспроможност≥ та л≥кв≥дност≥ банку.
јктивн≥ операц≥њ ¤вл¤ють собою розм≥щенн¤ банками власного кап≥талу та залучених ресурс≥в з метою отриманн¤ прибутку, забезпеченн¤ д≥¤льност≥ та п≥дтриманн¤ необх≥дного р≥вн¤ л≥кв≥дност≥. ƒо активних операц≥й банк≥в в≥днос¤ть:
- операц≥њ з вкладенн¤ банк≥вських ресурс≥в у грошов≥ кошти в гот≥вков≥й ≥ безгот≥вков≥й форм≥ з метою п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ банку;
- розрахунков≥ операц≥њ, пов'¤зан≥ з платежами кл≥Їнт≥в;
- касов≥ операц≥њ з прийманн¤ ≥ видаванн¤ гот≥вки;
- ≥нвестиц≥йн≥ операц≥њ з вкладенн¤ банк≥вських ресурс≥в у ц≥нн≥ папери;
- фондов≥ операц≥њ з куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в;
- валютн≥ операц≥њ з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти на внутр≥шньому ≥ м≥жнародному валютних ринках;
- депозитн≥ операц≥њ з розм≥щенн¤ тимчасово в≥льних ресурс≥в банку в депозити в ЌЅ” та ≥нших комерц≥йних банках;
- операц≥њ з куп≥вл≥-продажу банк≥вських коштовних метал≥в на внутр≥шньому ≥ м≥жнародному валютних ринках.
Ќаведена вище класиф≥кац≥¤ банк≥вських операц≥й не Ї вин¤тковою ≥ не маЇ ч≥тких безумовних меж, адже багато операц≥й можуть одночасно виступати в рол≥ ¤к активних, так ≥ пасивних.
Ќаприклад, залученн¤ кошт≥в на депозит вважаЇтьс¤ пасивною операц≥Їю, оск≥льки зб≥льшуЇ ресурсну базу банку. –азом з тим отриман≥ на депозит кошти розм≥щуютьс¤ у вигл¤д≥ залишку на кореспондентському рахунку в центральному банку або в операц≥йн≥й кас≥ банку, що Ї активною операц≥Їю. “аким чином, розпод≥л¤ти банк≥вськ≥ операц≥њ на суто активн≥ чи пасивн≥ доц≥льно й економ≥чно можливо п≥д час анал≥зу п≥дсумкових результат≥в зд≥йсненн¤ цих операц≥й, що в≥дображаютьс¤ у зм≥нах сум в≥дпов≥дних статей у певних розд≥лах банк≥вського балансу.
¬одночас дл¤ анал≥зу потр≥бне б≥льш ч≥тке визначенн¤ актив≥в. “ак, у бухгалтерському обл≥ку активи трактуютьс¤ ¤к ресурси, що контролюютьс¤ банком ¤к результат минулих под≥й, використанн¤ ¤ких, ≥мов≥рно, спри¤тиме в майбутньому зростанню економ≥чноњ вигоди. ≤ншими словами, це економ≥чн≥ ресурси, що перебувають у розпор¤дженн≥ банку, використанн¤ ¤ких маЇ принести в майбутньому дох≥д. јктиви виступають у вигл¤д≥ основних засоб≥в, гот≥вки в нац≥ональн≥й або ≥ноземн≥й валют≥ в кас≥ банку, заборгованост≥ за позиками, ц≥нних папер≥в, ¤к≥ перебувають у портфел≥ банку тощо.
ћетою анал≥зу актив≥в банку та операц≥й з ними Ї, з одного боку оц≥нка рац≥ональност≥ фактичноњ структури актив≥в з погл¤ду забезпеченн¤ прибутковост≥ та стаб≥льност≥ роботи банку, а з ≥ншого - визначенн¤ шл¤х≥в њњ оптим≥зац≥њ та узагальнюючоњ оц≥нки, прогнозу майбутн≥х результат≥в д≥¤льност≥ ≥ ф≥нансового потенц≥алу банку.
ћета анал≥зу актив≥в банку конкретизуЇтьс¤ у таких завданн¤х:
o досл≥дженн¤ та оц≥нка динам≥ки складу, обс¤г≥в та структури актив≥в;
o досл≥дженн¤ та оц≥нка динам≥ки складу, обс¤г≥в ≥ структури дох≥дних ≥ недох≥дних актив≥в;
o досл≥дженн¤ та оц≥нка ¤кост≥ актив≥в;
o досл≥дженн¤ та оц≥нка ¤кост≥ "кредитного портфел¤" за класиф≥кац≥йними видами кредит≥в;
o досл≥дженн¤ та оц≥нка "портфел¤ ц≥нних папер≥в";
o досл≥дженн¤ та оц≥нка ≥ммоб≥л≥зованих актив≥в у деб≥торську заборгован≥сть, кап≥тальн≥ вкладенн¤ та ≥н.;
o визначенн¤ узагальнюючоњ оц≥нки актив≥в ≥ способ≥в оптим≥зац≥њ њх структури.
≤нформац≥йне забезпеченн¤ анал≥зу актив≥в складаЇтьс¤ з:
o правовоњ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ у законах ”крањни, ¤к≥ регулюють економ≥чну д≥¤льн≥сть банк≥в («акон "ѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥сть", закон "ѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмств" тощо);
¶ директивна ≥нформац≥¤, що м≥ститьс¤ у постановах аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, Ќац≥онального банку ”крањни, наказах ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в та ≥нших м≥н≥стерств ≥ в≥домств (≤нструкц≥¤ ЌЅ” "ѕро пор¤док регулюванн¤ та анал≥з д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в", затверджена постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” 14 кв≥тн¤ 1998 р. є 141, ≤нструкц≥¤ "ѕро застосуванн¤ плану рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку комерц≥йних банк≥в ”крањни", затверджена постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” 21 листопада 1997 р. є 388 та ≥н.);
¶ нормативно-дов≥дкова ≥нформац≥¤, що м≥ститьс¤ у зб≥рниках галузевих, в≥домчих, м≥жгалузевих норматив≥в, каталогах, проспектах тощо;
¶ ≥нформац≥¤ б≥знес-план≥в та прогноз≥в;
¶ обл≥ково-економ≥чна ≥нформац≥¤, ¤ка Ї основним видом фактограф≥чноњ ≥нформац≥њ. ¬ обл≥ково-економ≥чн≥й ≥нформац≥њ основне м≥сце пос≥даЇ поточна ≥нформац≥¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥.
√оловним джерелом даних дл¤ проведенн¤ ф≥нансового анал≥зу банку Ї його баланс, у ¤кому в≥дображено всю ≥нформац≥ю про на¤вн≥сть ф≥нансового та нерухомого майна, власником ¤кого Ї банк; обс¤г та склад зобов'¤зань контрагент≥в перед банком та зобов'¤зань банку перед контрагентами.
Ѕаланс Ї основою дл¤ балансового зв≥ту комерц≥йного банку, в актив≥ ¤кого в≥дображаЇтьс¤ склад засоб≥в за напр¤мами њх розм≥щенн¤, а в пасив≥ - склад ф≥нансових ресурс≥в (зобов'¤занн¤ та кап≥тал).
ƒо балансового зв≥ту складаютьс¤ прим≥тки, ¤к≥ розшифровують окрем≥ статт≥ балансу. јктив балансу розгл¤даЇтьс¤ ¤к з погл¤ду складу та ц≥льового використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в за об'Їктами њх розм≥щенн¤ в активах банку, так ≥ з погл¤ду витрат, що Ї насл≥дком зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й банку з метою отриманн¤ доход≥в. ÷≥ напр¤ми досл≥джень дають змогу оц≥нити л≥кв≥дн≥сть та дох≥дн≥сть банку.
” процес≥ анал≥зу сл≥д зважати на те, що загальна варт≥сть актив≥в банку визначаЇтьс¤ за балансом ¤к р≥зниц¤ м≥ж сумою залишк≥в ус≥х категор≥й актив≥в та сумою ус≥х резерв≥в, створених п≥д можлив≥ збитки в≥д кредитно-≥нвестиц≥йноњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥ банку. ” балансовому зв≥т≥ ≥ прим≥тках комерц≥йного банку активи згруповано за ц≥льовим використанн¤м та ступенем л≥кв≥дност≥. «а ступенем використанн¤ в≥дображаютьс¤ валюта, монети ≥ банк≥вськ≥ метали, дорожн≥ та ≥нш≥ чеки; кошти на кореспондентських рахунках у ЌЅ”, ≥нш≥ кошти в ЌЅ”; кошти на кореспондентських рахунках в ≥нших банках; депозити та кредити в ≥нших банках; ц≥нн≥ папери у портфел≥ банку дл¤ продажу та ≥нвестиц≥й; кредити та ф≥нансовий л≥зинг, що надан≥ кл≥Їнтам; ≥нвестиц≥њ кап≥талу в асоц≥йован≥ компан≥њ; ≥нвестиц≥њ в доч≥рн≥ компан≥њ; основн≥ засоби та нематер≥альн≥ активи; чист≥ нереал≥зован≥ доходи в≥д пох≥дних ф≥нансових ≥нструмент≥в; нарахован≥ доходи до отриманн¤ та ≥нш≥ активи.
¬алюту, монети ≥ банк≥вськ≥ метали, дорожн≥ та ≥нш≥ чеки, кошти на кореспондентських рахунках в ЌЅ” та ≥нш≥ кошти в ЌЅ” можна об'Їднати в одну групу й охарактеризувати п≥д загальною назвою "√от≥вка". ÷ей актив Ї першим джерелом банку на випадок вилученн¤ депозит≥в ≥ дл¤ задоволенн¤ початкових потреб кл≥Їнт≥в. Ѕанки зац≥кавлен≥ тримати м≥н≥мально допустиму суму, оск≥льки запас гот≥вкових кошт≥в не приносить доходу або забезпечуЇ невеликий в≥дсотковий дох≥д. јктив у вигл¤д≥ гот≥вки задовольн¤Ї потреби банку у л≥кв≥дних коштах, тобто в коштах, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ покритт¤ непередбачених та терм≥нових зобов'¤зань.
ореспондентськ≥ рахунки в ≥нших банках, депозити та кредити в ≥нших банках в≥дображаютьс¤ у ц≥лому та в тому числ≥ ”крањни, крањн ќ≈—–, —Ќƒ та Ѕалт≥њ, ≥нших крањн.
ошти в ≥нших банках, ц≥нн≥ папери у портфел≥ банку дл¤ продажу ≥ ≥нвестиц≥й, кредити та ф≥нансовий л≥зинг, що надан≥ кл≥Їнтам, умовно можна назвати "ќсновн≥ активи".
≤нвестиц≥њ кап≥талу в асоц≥йован≥ та доч≥рн≥ компан≥њ; основн≥ засоби, нематер≥альн≥ активи та ≥нш≥ активи можна назвати "¬торинн≥ активи".
«а ступенем л≥кв≥дност≥ активи комерц≥йного банку п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на групи:
o грош≥ в кас≥, на кореспондентських рахунках ЌЅ” та ≥нших банк≥в, чеки тощо;
o депозити та кредити в ≥нших банках;
o ц≥нн≥ папери;
o матер≥альн≥ оборотн≥ активи;
o кредити, надан≥ кл≥Їнтам;
o нематер≥альн≥ активи, основн≥ засоби, кап≥тальн≥ вкладенн¤ та ≥нвестиц≥њ кап≥талу в асоц≥йован≥ та доч≥рн≥ компан≥њ.
јнал≥з актив≥в банку ≥нколи провод¤ть за таким групуванн¤м:
o грошов≥ кошти;
o кошти в ЌЅ”;
o кошти в ≥нших банках: "«алишки на коррахунках" ≥ "ƒепозити та кредити";
¶ портфель ц≥нних папер≥в: "ќ¬ƒѕ", "≤нш≥ ц≥нн≥ папери" та "¬кладенн¤ кап≥талу";
¶ кредитний портфель;
¶ ≥нш≥ активи.
√рошов≥ кошти та кошти в ЌЅ” показують на¤вн≥сть у банку л≥кв≥дних актив≥в дл¤ зд≥йсненн¤ власних та кл≥Їнтських розрахункових операц≥й. ўодо цього показника не можна застосовувати формулу "чим б≥льше - тим краще", адже ц≥ кошти здеб≥льшого не принос¤ть банков≥ доходу. ¬≥дтак њх надм≥рний р≥вень фактично призводить до невикористанн¤ банком можливост≥ розширенн¤ своњх операц≥й. ќднак у пер≥од ф≥нансовоњ нестаб≥льност≥ значн≥ обс¤ги зазначених актив≥в можуть вважатис¤ позитивною ознакою стаб≥льност≥ банку.
ошти на кореспондентських рахунках в ≥нших банках також виконують роль миттЇво л≥кв≥дних актив≥в дл¤ проведенн¤ розрахунк≥в. «а ними банк не отримуЇ доход≥в, тому њх питома вага в сумарних активах, ¤к правило, Ї незначною. ўе одн≥Їю причиною цього Ї в≥дносна ризикован≥сть операц≥й за коррахунками.
Ќатом≥сть за депозитами ≥ кредитами в ≥нших банках комерц≥йний банк отримуЇ доходи. јле сл≥д пам'¤тати, що основним завданн¤м банк≥вськоњ д≥¤льност≥ Ї залученн¤ тимчасово в≥льних кошт≥в та њх вкладенн¤ в реальн≥ операц≥њ, тобто наданн¤ ≥ншим небанк≥вським установам.
азначейськ≥ обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ позики характеризують обс¤г вкладень банку в державн≥ ц≥нн≥ папери. ≤нш≥ ц≥нн≥ папери вказують на загальний обс¤г вкладень банку в торгов≥ та кап≥тальн≥ ц≥нн≥ папери, випущен≥ недержавними ем≥тентами, а також вкладенн¤ банку в асоц≥йован≥ та доч≥рн≥ компан≥њ.
редитний портфель в≥дображаЇ залишки вс≥х наданих кредит≥в, за вин¤тком м≥жбанк≥вських.
ќсновн≥ фонди характеризують операц≥йн≥ та неоперац≥йн≥ основн≥ засоби та кап≥тальн≥ вкладенн¤ в них. ¬кладенн¤ значних кошт≥в у недох≥дн≥ активи пог≥ршуЇ структуру актив≥в та њх дох≥дн≥сть.
Ѕалансовий зв≥т формуЇтьс¤ на основ≥ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ на синтетичних рахунках, ≥ разом з прим≥тками всеб≥чно в≥дображаЇ активи, зобов'¤занн¤ та кап≥тал на конкретну дату.
р≥м того, важливим джерелом ≥нформац≥њ дл¤ анал≥зу д≥¤льност≥ банку Ї допом≥жна ф≥нансова зв≥тн≥сть, до ¤коњ належить зв≥тн≥сть про кредитну, депозитну д≥¤льн≥сть, формуванн¤ резерв≥в п≥д активн≥ операц≥њ та дотриманн¤ економ≥чних норматив≥в, а також зв≥т про д≥¤льн≥сть банку з ц≥нними паперами.
≤нш≥ активи в≥дображають деб≥торську заборгован≥сть, господарськ≥ матер≥али тощо, тобто т≥ активи, ¤к≥ здеб≥льшого не принос¤ть банков≥ доходу ≥ не можуть бути в≥днесен≥ до будь-¤коњ ≥ншоњ категор≥њ актив≥в.