ласиф≥кац≥¤ зобов'¤зань банку
Ќаступним етапом анал≥зу Ї вертикальний анал≥з зобов'¤зань, або анал≥з њх структури. ƒл¤ зручност≥ проведенн¤ анал≥зу зобов'¤занн¤ банку класиф≥куютьс¤ за р≥зними ознаками, тобто залежно в≥д вкладник≥в, форми власност≥, строку ≥ пор¤дку поверненн¤, за групами кл≥Їнт≥в, за ц≥ною ресурс≥в тощо. Ќа рис. 3.2 наведена схема класиф≥кац≥њ зобов'¤зань, з ¤коњ видно, що вс≥ зобов'¤занн¤ банку можна розд≥лити на дв≥ групи: депозити та ≥нш≥ зобов'¤занн¤, так≥ ¤к кредиторська заборгован≥сть та ц≥нн≥ папери власного боргу. ƒо особливих залучених кошт≥в належить субординована заборгован≥сть банку. «а своЇю природою такий вид ресурс≥в належить до зобов'¤зань, але при розрахунку суми регул¤тивного кап≥талу субординована заборгован≥сть включаЇтьс¤ до його складу ≥ вираховуЇтьс¤ ≥з загальноњ суми зобов'¤зань.
–ис. 1. —хема класиф≥кац≥њ зобов'¤зань банку за ¤к≥сним складом ќск≥льки частка депозит≥в у зобов'¤занн¤х найб≥льша, то потр≥бно окремо проанал≥зувати њх структуру. ласиф≥кац≥ю депозит≥в банку за р≥зними класиф≥кац≥йними ознаками наведено на рис. 2.
«а строками використанн¤ кошт≥в рахунки под≥л¤ютьс¤ на: депозити (вклади) до запитанн¤ та строков≥ депозити. ” свою чергу, в структур≥ строкових депозит≥в вид≥л¤ють: ультрастроков≥ (типу овернайт), короткостроков≥ (до одного року) та довгостроков≥ (б≥льше одного року).
„и формою грошового об≥гу можна вид≥лити: депозити внесен≥ гот≥вкою in безгот≥вков≥ депозити. ѕри цьому депозити в≥д ф≥зичних ос≥б, ¤к правило, залучаютьс¤ гот≥вков≥, а в≥д юридичних ќс≥б безгот≥вков≥.
≥" валютою, у ¤к≥й ном≥новано депозит розр≥зн¤ють: депозити у нац≥ональн≥й валют≥ та депозити в ≥ноземн≥й валют≥. ќстанн≥ п≥дрозд≥л¤ють на депозити у в≥льно конвертован≥й валют≥ ти у нев≥льно конвертован≥й валют≥.
–ис. 2 ласиф≥кац≥¤ депозит≥в
«розум≥ло, що комерц≥йн≥ банки з останн≥м видом депозит≥в, ¤к правило, намагаютьс¤ не працювати.
«а формою визначенн¤ власника депозиту вид≥л¤ють ≥менн≥ депозити та депозити на пред'¤вника. “ак, наприклад, ощадн≥ депозитн≥ сертиф≥кати на пред'¤вника ем≥туютьс¤ без зазначенн¤ власника, а вимогу за ними уступають, просто вручаючи сертиф≥кат без пред'¤вленн¤ будь-¤кого документа. ќщадн≥ сертиф≥кати на пред'¤вника - визнаний зас≥б конф≥денц≥йного збер≥ганн¤ значних кошт≥в у нац≥ональн≥й та ≥ноземн≥й валютах. јле ¤кщо власник загубить його, то втрачаЇ вкладену суму так само безповоротно, ¤к гаманець ≥з гот≥вкою. ≤менн≥ депозитн≥ сертиф≥кати в об≥г не потрапл¤ють ≥ не продаютьс¤ ≥ншим особам (не п≥дл¤гають в≥дчуженню).
«а ц≥льовим призначенн¤м депозити под≥л¤ютьс¤ на: дох≥дн≥ депозити та гарант≥йн≥ депозити.
«а способом юридичного оформленн¤ зобов'¤зань виокремлюють: депозити, оформлен≥ угодою, депозити з наданн¤м ощадноњ книжки, депозити з наданн¤м ощадного сертиф≥ката.
«а формою вилученн¤ депозиту та нарахованих процент≥в розр≥зн¤ють: безумовн≥ депозити та умовн≥. Ѕезумовн≥ депозити бувають без попереднього пов≥домленн¤ та з попередн≥м пов≥домленн¤м. ”мовн≥ депозити можуть бути вилучен≥ у раз≥ настанн¤ певних обумовлених угодою обставин.
«а економ≥чним зм≥стом та характером депозиту розр≥зн¤ють: пасивн≥ та активн≥ депозити. ѕасивн≥ депозити виступають джерелом залученн¤ банк≥вських ресурс≥в. јктивн≥ депозити - зас≥б розм≥щенн¤ тимчасово в≥льних кредитних ресурс≥в. «начна частка активних депозит≥в у валют≥ балансу негативно характеризуЇ д≥лову активн≥сть банку, ¤кий не в змоз≥ ефективно розпор¤джатис¤ своњми кредитними ресурсами.
«г≥дно з≥ св≥товою практикою при анал≥з≥ структури за варт≥сною ознакою зобов'¤зань вид≥л¤ють так≥ узагальнен≥ групи:
o депозити до запитанн¤ (онкольн≥ депозити);
o строков≥ депозити (включаючи вклади населенн¤ та боргов≥ ц≥нн≥ папери);
o м≥жбанк≥вський кредит;
o кредиторська заборгован≥сть.
≈фективн≥сть формуванн¤ ресурсноњ бази банку залежить в≥д рац≥онального поЇднанн¤ трьох чинник≥в: стаб≥льност≥ (ст≥йкост≥), вартост≥ та строковост≥. –озгл¤немо переваги та недол≥ки окремих складових ресурсноњ бази за ц≥Їю ознакою.
ƒепозити до запитанн¤ Ї найдешевшими залученими ресурсами серед платних ресурс≥в. ¬итратн≥сть цього виду ресурс≥в коливаЇтьс¤ в межах 1-2 % р≥чних за залишками на рахунках кл≥Їнт≥в. ƒо депозит≥в до запитанн¤ (або онкольних депозит≥в) в≥днос¤ть: залишки на поточних рахунках кл≥Їнт≥в; кошти м≥сцевих бюджет≥в та позабюджетних фонд≥в; кошти на коррахунках ≥нших банк≥в (рахунках "лоро"); кошти в розрахунках (невикористан≥ залишки за акредитивами, л≥м≥тованими чековими книжками, кошти замовник≥в на спец≥альних рахунках, розрахунках по кап≥тальних вкладенн¤х в ц≥лому за об'Їкт); вклади населенн¤ до запитанн¤.
ƒепозити до запитанн¤ розм≥щують у банку на поточних рахунках кл≥Їнт≥в. ¬они використовуютьс¤ дл¤ поточних розрахунк≥в власника рахунка з його партнерами. Ќа вимогу кл≥Їнта кошти з поточного рахунка у будь-¤кий час можуть вилучатис¤ через видачу гот≥вки, виконанн¤ плат≥жного дорученн¤, сплати чек≥в або вексел≥в. ƒо вклад≥в до запитанн¤ прир≥внюютьс¤ вклади з попередн≥м пов≥домленн¤м банку про нам≥р зн¤ти грош≥ з рахунка (за умови, що терм≥н пов≥домленн¤ не перевищуЇ одного м≥с¤ц¤). ¬клади до запитанн¤ Ї нестаб≥льними, що обмежуЇ можлив≥сть њх використанн¤ банком дл¤ кредитних та ≥нвестиц≥йних операц≥й, тому власникам поточних рахунк≥в сплачуЇтьс¤ низький депозитний процент або не сплачуЇтьс¤ зовс≥м. ¬ умовах в≥дсутност≥ (¤к правило) плати за депозити до запитанн¤ банки намагаютьс¤ залучити кл≥Їнт≥в ≥ стимулювати прир≥ст поточних внеск≥в за рахунок наданн¤ њм додаткових послуг та п≥двищенн¤ ¤кост≥ обслуговуванн¤. ÷е, зокрема, кредитуванн¤ з поточного рахунка, п≥льги вкладникам в одержанн≥ кредиту, використанн¤ зручних дл¤ кл≥Їнта форм розрахунк≥в: застосуванн¤ кредитних карток, чек≥в, розрахунково-консультативне обслуговуванн¤ тощо. ƒл¤ покритт¤ операц≥йних витрат, пов'¤заних з веденн¤м поточних рахунк≥в, банк ст¤гуЇ з кл≥Їнта ком≥с≥йну винагороду. ом≥с≥¤ може утримуватись з депозитного процента. ƒе¤к≥ банки не ст¤гують ком≥с≥њ з безпроцентних рахунк≥в за умови збер≥ганн¤ на них стаб≥льного залишку не нижче встановленого р≥вн¤. ƒо депозит≥в до запитанн¤ можна в≥днести ≥ кредитов≥ залишки на контокорентних рахунках.
Ќа цьому рахунку в≥дбиваютьс¤ вс≥ операц≥њ банку з кл≥Їнтами, тобто видача позичок ≥ зд≥йсненн¤ платеж≥в за дорученн¤м кл≥Їнт≥в, а також надходженн¤ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ та ≥нших грошових переказ≥в на користь кл≥Їнта ≥ на погашенн¤ позичок. ≤накше кажучи, контокорентний рахунок - це активно-пасивний рахунок, що поЇднуЇ в соб≥ ознаки поточного ≥ позичкового. редитове сальдо за контокорентним рахунком означаЇ, що кл≥Їнт маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ власн≥ кошти, дебетове - що у кл≥Їнта виникла заборгован≥сть перед банком за позичками.
‘ормою залученн¤ банком вклад≥в до запитанн¤ Ї також поточний рахунок з овердрафтом. «а режимом функц≥онуванн¤ цей рахунок под≥бний до контокорентного. ѕроте, ¤кщо останн≥й в≥дкриваЇтьс¤ над≥йним кл≥Їнтам, ¤к≥ активно кредитуютьс¤, при овердрафт≥ таке позичанн¤ допускаЇтьс¤ в≥д випадку до випадку, тобто маЇ нерегул¤рний характер. ƒл¤ цього рахунка характерний кредитовий залишок. ќсобовий рахунок з овердрафтом може в≥дкриватис¤ т≥льки у в≥дносинах банку з юридичними особами. ќтже, особовий рахунок з овердрафтом маЇ ширшу сферу застосуванн¤.
ќдним ≥з вид≥в депозит≥в до запитанн¤ Ї залишок кошт≥в на кореспондентських рахунках, в≥дкритих у даному банку ≥ншими банками, ¤кий можна назвати м≥жбанк≥вським депозитом.
онкуренц≥¤ на ринку кредитних ресурс≥в змушуЇ комерц≥йн≥ банки шукати нов≥ форми ≥ способи залученн¤ кошт≥в. «начного поширенн¤ в банк≥вськ≥й практиц≥ набуло залученн¤ кошт≥в на рахунки, що обслуговуютьс¤ за допомогою плат≥жних карток. «а експертними оц≥нками операц≥њ з плат≥жними картками в ”крањн≥ набувають все б≥льшого поширенн¤ ≥ зараз становл¤ть 15-20 % загального обс¤гу розрахунк≥в. «а своњм характером такий рахунок вважаЇтьс¤ депозитом до запитанн¤. ¬ умовах обмеженост≥ кл≥Їнтськоњ бази даний вид залученн¤ ресурс≥в Ї, безумовно, перспективним ≥ потребуЇ подальшого розвитку в банк≥вськ≥й практиц≥.
¬итрати на обслуговуванн¤ поточних рахунк≥в, ¤к правило, найменш≥. ÷е найдешевший вид ресурс≥в. «б≥льшенн¤ частки даного компонента в ресурсн≥й баз≥ скорочуЇ процентн≥ витрати ≥ знижуЇ витратн≥сть ресурс≥в у ц≥лому. ѕроте зм≥ну залишк≥в депозит≥в до запитанн¤ важко спрогнозувати, ≥ цей вид ресурс≥в Ї найнестаб≥льн≥шим елементом. ¬исока њх частка значно знижуЇ л≥кв≥дн≥сть банку. як св≥дчить практика, оптимальний р≥вень депозит≥в до запитанн¤ в ресурсн≥й баз≥ - до 30 %. —троков≥ депозити -- це грошов≥ кошти, ¤к≥ розм≥щуютьс¤ в банку на строго обумовлений терм≥н ≥ можуть зн≥матис¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ цього терм≥ну або п≥сл¤ попереднього пов≥домленн¤ банку за встановлений пер≥од. —троков≥ депозити под≥л¤ютьс¤ на депозити в≥д юридичних та ф≥зичних ос≥б (вклади населенн¤). Ѕанку виг≥дно залучати строков≥ депозити, бо вони стаб≥льн≥ш≥ ≥ дають змогу банков≥ розпор¤джатис¤ ними тривалий терм≥н. Ќезважаючи на зростанн¤ процентних витрат, зб≥льшенн¤ частки строкових депозит≥в у загальн≥й сум≥ зобов'¤зань Ї позитивним моментом, оск≥льки вони Ї найстаб≥льн≥шою частиною ресурс≥в.
—аме вони дають змогу кредитувати на б≥льш тривал≥ терм≥ни, але в результат≥ за ними вищий процент. ” зв'¤зку з тим, що на сьогодн≥ в≥льних оборотних кошт≥в у п≥дприЇмств майже немаЇ, у структур≥ строкових депозит≥в значною Ї частка вклад≥в населенн¤ (депозити ф≥зичних ос≥б). ¬итрати на залученн¤ вклад≥в населенн¤ дещо нижч≥, тому вони Ї вир≥шальним елементом стаб≥льних ресурс≥в банку.
ƒ≥юча банк≥вська практика передбачаЇ оформленн¤ строкових вклад≥в на 1, 3, 6, 9, 12 м≥с¤ц≥в або тривал≥ш≥ строки. “ака детальна градац≥¤ стимулюЇ вкладник≥в до рац≥ональноњ орган≥зац≥њ власних грошових кошт≥в та розм≥щенн¤ њх на депозити, а також створюЇ банкам умови дл¤ управл≥нн¤ своЇю л≥кв≥дн≥стю.
¬илученн¤ строкових вклад≥в в≥дбуваЇтьс¤ переказуванн¤м грошей на поточний рахунок або гот≥вкою з каси банку. —троков≥ депозити Ї дл¤ банк≥в кращим видом депозит≥в, оск≥льки вони стаб≥льн≥ ≥ зручн≥ в банк≥вському плануванн≥. «а ними сплачуЇтьс¤ високий депозитний процент, р≥вень ¤кого диференц≥юЇтьс¤ залежно в≥д терм≥ну, виду вкладу, пер≥оду пов≥домленн¤ про вилученн¤, загальноњ динам≥ки ставок грошового ринку та ≥нших умов.
ќдн≥Їю з форм строкових вклад≥в Ї сертиф≥кати. ќщадний (депозитний) сертиф≥кат - це письмове п≥дтвердженн¤ депонуванн¤ банком грошових кошт≥в, ¤ке засв≥дчуЇ право вкладника на одержанн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ встановленого строку суми депозиту ≥ процент≥в за ним. ƒоходи за ним нараховуютьс¤ у вигл¤д≥ процент≥в на ном≥нал, ф≥ксованоњ прем≥њ чи виграшу або ¤к р≥зниц¤ м≥ж ц≥ною розм≥щенн¤ та ц≥ною погашенн¤ (сума дисконту) ц≥нного папера. ƒепозитний сертиф≥кат може використовуватись його власником ¤к плат≥жний зас≥б ≥ обертатис¤ на фондовому ринку.
омерц≥йн≥ банки можуть залучати в≥льн≥ кошти юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б за допомогою банк≥вського вексел¤. Ѕанк≥вський вексель маЇ депозитну природу, ≥ цим в≥н схожий на сертиф≥кат. ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д сертиф≥ката, банк≥вський вексель може бути використаний його власником ¤к плат≥жний зас≥б за товари ≥ послуги, причому власник вексел¤ може передавати його трет≥й особ≥ у форм≥ ≥ндосаменту.
ќщадн≥ вклади слугують власникам дл¤ накопиченн¤ грошових заощаджень. ¬ласнику ощадного вкладу видаЇтьс¤ ≥менне посв≥дченн¤ про внесок у форм≥ ощадноњ книжки, в ¤к≥й в≥дбиваютьс¤ вс≥ операц≥њ на рахунку. «н¤тт¤ грошей з ощадного рахунка зд≥йснюЇтьс¤ за попередн≥м пов≥домленн¤м власника вкладу, отже, ощадн≥ вклади передбачають тривале ≥снуванн¤ на рахунках стаб≥льних залишк≥в кошт≥в, що використовуютьс¤ в активних операц≥¤х.
ћ≥жбанк≥вський кредит - беретьс¤ банком у раз≥ терм≥новоњ потреби в грошових коштах з метою вкладанн¤ у виг≥дн≥ операц≥њ та дл¤ п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥. ” ц≥й груп≥ ресурс≥в вид≥л¤ють саме м≥жбанк≥вськ≥ кредити та м≥жбанк≥вськ≥ депозити. ћ≥жбанк≥вськ≥ кредити пор≥вн¤но з м≥жбанк≥вськими депозитами Ї дорожчими ≥ коротшими за терм≥нами залученн¤. ѕеревагою цього виду ресурс≥в Ї його висока моб≥льн≥сть, основним недол≥ком - в≥дносно висока витратн≥сть. —пециф≥чним видом ресурс≥в Ї кредити, отриман≥ в≥д ЌЅ”. њх джерелом Ї здеб≥льшого ем≥с≥¤. Ќаданн¤ кредит≥в Ќац≥ональним банком ≥нод≥ пов'¤зкне з реф≥нансуванн¤м, тобто комерц≥йн≥ банки спочатку надають позики своњм кл≥Їнтам за рахунок власних кошт≥в, а пот≥м ЌЅ” компенсуЇ (реф≥нансуЇ) њх комерц≥йному банку. ЌЅ” Ї кредитором останньоњ ≥нстанц≥њ дл¤ банк≥в другого р≥вн¤. ƒо зобов'¤зань банку в≥днос¤ть також кредиторську заборгован≥сть бюджету та позабюджетним фондам, заборгован≥сть банку за господарськими операц≥¤ми, заборгован≥сть прац≥вникам банку з зароб≥тноњ плати та ≥нш≥ пасиви. ÷ей вид ресурс≥в належить до сталих пасив≥в банку ≥ може бути використаний у крайн≥х випадках на дуже коротк≥ терм≥ни. «а своЇю варт≥стю кредиторська заборгован≥сть Ї безкоштовним ресурсом. “ому зб≥льшенн¤ тривалост≥ њњ обороту - додаткове безкоштовне джерело ф≥нансуванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥.
” процес≥ анал≥зу обс¤гу зобов'¤зань банку важлива ¤к њх к≥льк≥сна, так ≥ ¤к≥сна оц≥нка. «б≥льшенн¤ сум зобов'¤зань банку св≥дчить про зростанн¤ його депозитноњ бази. ѕри цьому також необх≥дно проанал≥зувати њх ¤к≥сну структуру.