≈коном≥чна сутн≥сть л≥кв≥дност≥ банку та њњ значенн¤ в банк≥вськ≥й д≥¤льност≥
Ћ≥кв≥дн≥сть - одна з узагальнюючих ¤к≥сних характеристик д≥¤льност≥ банку. ѕравильна оц≥нка л≥кв≥дност≥ та ефективне управл≥нн¤ нею Ї одн≥Їю з найважлив≥ших передумов усп≥шноњ д≥¤льност≥ банку.
“ерм≥н "л≥кв≥дн≥сть" (в≥д лат. liquidus - р≥дкий, плинний) у буквальному розум≥нн≥ означаЇ легк≥сть реал≥зац≥њ, продажу, перетворенн¤ матер≥альних ц≥нностей у грошов≥ кошти.
ѕ≥д л≥кв≥дн≥стю банку розум≥ють його здатн≥сть швидко перетворювати своњ активи в грошов≥ кошти з м≥н≥мальною втратою њх вартост≥ з метою своЇчасного виконанн¤ своњх зобов'¤зань.
ѕричиною надзвичайноњ важливост≥ п≥дтриманн¤ належноњ л≥кв≥дност≥ комерц≥йного банку Ї сама специф≥ка його д≥¤льност≥: в≥н оперуЇ великою масою чужих грошей, ¤к≥ в будь-¤кий момент можуть бути вилучен≥ њх власниками.
Ћ≥кв≥дн≥сть банку визначаЇтьс¤ збалансован≥стю м≥ж строками ≥ сумами погашенн¤ актив≥в та строками ≥ сумами виконанн¤ зобов'¤зань банку, а також строками та сумами ≥нших джерел та напр¤м≥в використанн¤ кошт≥в, зокрема таких, ¤к видача кредит≥в та зд≥йсненн¤ витрат.
ѕон¤тт¤ "л≥кв≥дност≥" т≥сно пов'¤зане з пон¤тт¤м "платоспроможност≥". Ћ≥кв≥дн≥сть банку лежить в основ≥ його платоспроможност≥. ѕлатоспроможн≥сть - це спроможн≥сть банку в належн≥ терм≥ни, а також повною м≥рою в≥дпов≥дати за своњми зобов'¤занн¤ми. ќднак вона залежить не т≥льки в≥д л≥кв≥дност≥ балансу, а й в≥д ≥нших фактор≥в.
оли в≥дсутн¤ л≥кв≥дн≥сть, банк навр¤д чи може бути платоспроможним. як показуЇ практика, втрата банком л≥кв≥дност≥ призводить до його неплатоспроможност≥, п≥сл¤ чого, ¤к насл≥док, настаЇ банкрутство.
ќтже, в забезпеченн≥ д≥¤льност≥ комерц≥йного банку високого р≥вн¤ стаб≥льност≥, тривалост≥ ≥ над≥йност≥ л≥кв≥дн≥сть первинна, платоспроможн≥сть - вторинна.
ƒос¤гненн¤ належноњ л≥кв≥дност≥ без зниженн¤ прибутковост≥ Ї непростим завданн¤м - у кожн≥й ф≥нансов≥й угод≥ ви¤вл¤Їтьс¤ суперечн≥сть м≥ж л≥кв≥дн≥стю та прибутков≥стю. ÷ей конфл≥кт можна вважати центральною проблемою, ¤ку розв'¤зуЇ банк, розм≥щуючи кошти.
ќтже, л≥кв≥дн≥сть банку ірунтуЇтьс¤ на пост≥йному п≥дтриманн≥ об'Їктивно необх≥дного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж трьома њњ складовими - власним кап≥талом банку, залученими та розм≥щеними ним коштами через оперативне управл≥нн¤ њх структурними елементами. ”раховуючи це в банк≥вськ≥й теор≥њ та практиц≥ л≥кв≥дн≥сть розгл¤дають ¤к "запас" та ¤к "пот≥к", тобто в статиц≥ та в динам≥ц≥. ѕри цьому л≥кв≥дн≥сть ¤к "запас" (статична л≥кв≥дн≥сть) включаЇ в себе визначенн¤ р≥вн¤ можливост≥ комерц≥йного банку виконувати своњ зобов'¤занн¤ перед кл≥Їнтами в певний конкретний момент часу через зм≥ну структури актив≥в на користь њх високол≥кв≥дних статей за рахунок на¤вних невикористаних резерв≥в. ќтже, л≥кв≥дн≥сть ¤к "запас" ¤вл¤Ї собою миттЇву л≥кв≥дн≥сть банку на певний момент часу. ÷¤ л≥кв≥дн≥сть вим≥рюЇтьс¤ та оц≥нюЇтьс¤ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в - показник≥в л≥кв≥дност≥ балансу. Ћ≥кв≥дн≥сть ¤к "пот≥к" характеризуЇтьс¤ з позиц≥њ динам≥ки, що передбачаЇ оц≥нку здатност≥ комерц≥йного банку прот¤гом певного пер≥оду пол≥пшувати недостатн≥й р≥вень л≥кв≥дност≥ або не допускати пог≥ршенн¤ дос¤гнутого, об'Їктивно необх≥дного р≥вн¤ л≥кв≥дност≥ (збер≥гати його) за рахунок ефективного управл≥нн¤ в≥дпов≥дними статт¤ми актив≥в та пасив≥в, залученн¤ додаткових кошт≥в, п≥двищенн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ банку завд¤ки зростанню доход≥в.
ќтже, кожний комерц≥йний банк повинен самост≥йно забезпечувати п≥дтриманн¤ своЇњ л≥кв≥дност≥ на певному (оптимальному) р≥вн≥ на основ≥ ¤к анал≥зу њњ стану, що складаЇтьс¤ на конкретн≥ пер≥оди, так ≥ прогнозуванн¤ результат≥в д≥¤льност≥ та проведенн¤ в майбутньому науково обірунтованоњ пол≥тики у сфер≥ формуванн¤ статутного кап≥талу, фонд≥в спец≥ального призначенн¤ та резерв≥в, залученн¤ кошт≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, зд≥йсненн¤ активних кредитних операц≥й. “обто л≥кв≥дн≥сть ¤к "пот≥к" ¤вл¤Ї собою л≥кв≥дн≥сть банку прот¤гом певного пер≥оду в динам≥ц≥, тобто в≥дбиваЇ њњ зм≥ни, напр¤ми цих зм≥н, тенденц≥њ подальших коливань. ѕро достатню л≥кв≥дн≥сть комерц≥йного банку можна говорити лише тод≥, коли Ї достатньою його л≥кв≥дн≥сть в динам≥ц≥, ¤ка, у свою чергу, передбачаЇ належний р≥вень статичноњ л≥кв≥дност≥ в кожний момент часу.
ƒжерелами кошт≥в дл¤ виконанн¤ зобов'¤зань банку Ї грошов≥ кошти банку (гот≥вка в кас≥ та кошти на кореспондентських рахунках), активи, що можуть бути швидко перетворен≥ в грошов≥ кошти, м≥жбанк≥вськ≥ кредити, ¤к≥ за необх≥дност≥ можуть бути отриман≥ з м≥жбанк≥вського ринку чи в≥д ÷ентрального банку. ¬икористанн¤ цих джерел не повинно супроводжуватис¤ втратами дл¤ банку, тобто обертатис¤ збитками. Ќаприклад, продаж ц≥нних папер≥в або ≥нших актив≥в ¤к джерело виникненн¤ л≥кв≥дних кошт≥в, повинен зд≥йснюватис¤ в звичайному режим≥, на попередньо обговорених умовах щодо ц≥ни та строк≥в. јле присутн≥сть двох указаних ознак л≥кв≥дност≥ банку (своЇчасн≥сть виконанн¤ зобов'¤зань та без втрат) обумовлюЇтьс¤ великою к≥льк≥стю фактор≥в внутр≥шнього та зовн≥шнього пор¤дку, що визначають ¤к≥сть д≥¤льност≥ банку.