оеф≥ц≥Їнтний анал≥з ¤кост≥ актив≥в
ѕор≥вн¤льний анал≥з ¤кост≥ актив≥в доц≥льно проводити за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в. оеф≥ц≥Їнтний анал≥з даЇ змогу оц≥нити в динам≥ц≥ ¤к≥сть актив≥в за такими критер≥¤ми, ¤к дох≥дн≥сть, ризикован≥сть, л≥кв≥дн≥сть, оборотн≥сть. ƒох≥дн≥сть актив≥в може бути проанал≥зована за допомогою коеф≥ц≥Їнта дох≥дност≥:
дох = ƒох≥дн≥ активи / јктиви всього ÷ей коеф≥ц≥Їнт характеризуЇ д≥лову активн≥сть банку з погл¤ду ефективност≥ розм≥щенн¤ ресурс≥в. ” м≥жнародн≥й практиц≥ вважаЇтьс¤, що цей коеф≥ц≥Їнт маЇ бути вище 93 %. «б≥льшенн¤ частки недох≥дних актив≥в б≥льше ¤к на 7 % може призвести банк до банкрутства. ”раховуючи специф≥ку розвитку украњнських банк≥в середнЇ значенн¤ цього коеф≥ц≥Їнта коливаЇтьс¤ в межах 70 %.
«а ступенем ризикованост≥ ¤к≥сть банк≥вських актив≥в можна проанал≥зувати за допомогою коеф≥ц≥Їнта ризикованост≥ актив≥в:
риз = јктиви, зважен≥ за ступенем ризику / јктиви всього «б≥льшенн¤ цього коеф≥ц≥Їнта св≥дчить про зростанн¤ ризикованост≥ банк≥вських активних операц≥й.
јнал≥з ¤кост≥ актив≥в з позиц≥њ л≥кв≥дност≥ можна провести за допомогою коеф≥ц≥Їнта л≥кв≥дност≥ актив≥в. ѕроте цей коеф≥ц≥Їнт може бути розрахований за умови розробленн¤ критер≥њв л≥кв≥дност≥ кожного виду актив≥в банку. Ќин≥ у в≥тчизн¤н≥й та заруб≥жн≥й практиц≥ в≥дсутн≥ под≥бн≥ розробки. «а основу зважуванн¤ актив≥в за станом л≥кв≥дност≥ можна вз¤ти методику розрахунку загального коеф≥ц≥Їнта л≥кв≥дност≥ (хоча п≥д час оц≥нюванн¤ л≥кв≥дност≥ окремих вид≥в актив≥в не вповн≥ враховано ступ≥нь л≥кв≥дност≥ окремих з них): л≥кв. акт. = јктиви, зважен≥ за ступенем л≥кв≥дност≥ / јктиви всього «важуючи активи за ступенем л≥кв≥дност≥, необх≥дно в≥дпов≥дн≥ активи помножити на так≥ коеф≥ц≥Їнти л≥кв≥дност≥:
пролонгован≥ кредити - на 0,3;
прострочен≥ та безнад≥йн≥ кредити - на 0;
прострочена та безнад≥йна деб≥торська заборгован≥сть - на 0;
прострочена та безнад≥йна заборгован≥сть за операц≥¤ми з ц≥нними паперами - на 0;
основн≥ засоби та нематер≥альн≥ активи - на 0,5;
решта актив≥в - на 1.
ќборотн≥сть актив≥в Ї основним показником д≥ловоњ активност≥ банку. „им швидше обертаютьс¤ активи, тим б≥льше прибутку отримаЇ банк, а в≥дпов≥дно й ефективн≥ше в≥н працюЇ. –озрахунок коеф≥ц≥Їнта оборотност≥ актив≥в зд≥йснюЇтьс¤ за такою формулою:
N = ƒох≥д банку за пер≥од / —ередн≥ активи
«б≥льшенн¤ к≥лькост≥ оборот≥в, що зд≥йснюють активи, Ї позитивним ¤вищем. «ростанн¤ цього коеф≥ц≥Їнта не т≥льки позитивно в≥дбиваЇтьс¤ на п≥двищенн≥ ефективност≥ роботи банку, а й п≥двищуЇ його л≥кв≥дн≥сть та спри¤Ї вив≥льненню ресурс≥в з обороту.
ќбернений показником, що характеризуЇ прискоренн¤ оборотност≥ актив≥в, Ї показник тривалост≥ одного обороту актив≥в у дн¤х, ¤кий розраховуЇтьс¤ за формулою:
«меншенн¤ цього показника св≥дчить про прискоренн¤ оборотност≥ актив≥в ≥ вважаЇтьс¤ позитивним ¤вищем. ѕ≥сл¤ загального анал≥зу оборотност≥ актив≥в доц≥льно провести анал≥з оборотност≥ окремих вид≥в актив≥в ≥ оц≥нити њх вклад у п≥двищенн¤ л≥кв≥дност≥ та прибутковост≥ роботи банку. ÷≥ показники будуть розгл¤датись в окремих темах курсу.