–оль ≥ значенн¤ рейтинговоњ оц≥нки д≥¤льност≥ банк≥в
ѕроблема забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥, над≥йност≥ та стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи в ц≥лому та кожного њњ суб'Їкта не Ї суто в≥тчизн¤ною проблемою. ќсобливо актуальною вона стала в останн≥ два дес¤тил≥тт¤. «а даними досл≥джень ћ≥жнародного валютного фонду (ћ¬‘), у пер≥од з 1980 р. б≥льше двох третин крањн - член≥в ћ¬‘ з≥ткнулис¤ з економ≥чними труднощами, пов'¤заними з проблемами у банк≥вському сектор≥. риза ощадно-позиковоњ системи —Ўј мало не п≥д≥рвала економ≥чний потенц≥ал ц≥Їњ крањни ≥ потребувала величезних ≥н'Їкц≥й державних кошт≥в. ¬≥д гострих банк≥вських криз потерпали крањни —кандинав≥њ, Ћатинськоњ јмерики та ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ. ÷е вказуЇ на те, ¤ке велике значенн¤ маЇ ф≥нансова ст≥йк≥сть ≥ над≥йн≥сть банк≥вського сектору дл¤ макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥ економ≥ки крањни. ƒл¤ прийн¤тт¤ економ≥чно обгрунтованих р≥шень щодо зд≥йсненн¤ активних операц≥й ≥з банками, тобто р≥шень, ¤к≥ в≥дпов≥дають обраному сп≥вв≥дношенню прибутковост≥ й ризику, суб'Їкти господарськоњ д≥¤льност≥, приватн≥ особи й сам≥ банки потребують об'Їктивноњ ≥нформац≥њ про ф≥нансовий стан своњх банк≥в-партнер≥в. ƒл¤ задоволенн¤ саме ц≥Їњ потреби ≥ слугують публ≥чн≥ рейтинги, що присвоюютьс¤ банкам рейтинговими агенц≥¤ми. “ак≥ рейтинги дають можлив≥сть будь-¤кому користувачев≥ рейтингу зд≥йснювати пор≥вн¤льну оц≥нку р≥зноман≥тних банк≥в без проведенн¤ детального анал≥зу њх ф≥нансового стану. ѕерш≥ рейтинги банк≥в з'¤вилис¤ в —Ўј, пор≥вн¤но з рейтингами компан≥й вони б≥льш молод≥. ÷е було пов'¤зано ≥з включенн¤м таких банк≥вських ≥нструмент≥в, ¤к вексел≥, деривативи та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, в розр¤д ринкових або таких, що пропонуютьс¤ широкому колу ≥нвестор≥в, котр≥ не обов'¤зково Ї кл≥Їнтами банку. ѕерший рейтинг був опубл≥кований у 1973 р. агенц≥Їю Moody's Investors Service, а згодом був опубл≥кований рейтинг агенц≥њ Standard & Poor's.
ќсновний принцип складанн¤ рейтингу пол¤гаЇ в тому, щоб в≥дбити стан учасника ринку серед йому под≥бних за допомогою у певний спос≥б обробленоњ ≥нформац≥њ. ” сусп≥льств≥ з ринковою економ≥кою банк≥вський рейтинг - це насамперед ≥нструмент демонстрац≥њ ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥ банку через ум≥нн¤ його менеджменту профес≥йно ≥ прибутково працювати в так≥й складн≥й сфер≥, ¤кою Ї ф≥нансовий б≥знес. Ѕанки анал≥зуютьс¤ з трьох позиц≥й: по-перше, з позиц≥њ кредитоспроможност≥ або над≥йност≥ комерц≥йних папер≥в, терм≥нових борг≥в, значних депозитних сертиф≥кат≥в, кредитних угод, документарних акредитив≥в та ≥нших ≥нструмент≥в, ем≥тованих банками; по-друге, ≥нвестиц≥йноњ над≥йност≥ дл¤ потенц≥йних покупц≥в акц≥й банку; по-третЇ, страховоњ над≥йност≥ дл¤ корпорац≥й з≥ страхуванн¤ депозит≥в та ризик≥в банку, що стало особливо актуальним п≥сл¤ кризи страхуванн¤ депозит≥в у 1984-1985 pp. ќц≥нц≥ п≥дл¤гаЇ кожен комерц≥йний банк або банк≥вський холдинг, котрий працюЇ на ринку ≥ Ї залежним в≥д ринку, тобто маЇ бажанн¤ отримати кошти на ринку або акцепти на акредитиви. ѕри цьому зовн≥шн≥й анал≥з необх≥дний нав≥ть за умови ч≥тко орган≥зованоњ системи регулюванн¤ та банк≥вського нагл¤ду, оск≥льки в≥н маЇ ≥нш≥ ц≥л≥ й нер≥дко приводить до ≥нших висновк≥в в≥дносно д≥¤льност≥ банку.
ћетодика обробки ≥нформац≥њ дл¤ визначенн¤ рейтингу, ¤к правило, Ї профес≥йною таЇмницею, тобто "ноу-хау" спец≥ал≥зованих рейтингових агенц≥й. ћ≥рилом њњ ¤кост≥ Ї авторитет т≥Їњ або ≥ншоњ рейтинговоњ агенц≥њ. ≤нформац≥¤, що надходить в≥д банк≥в ≥ про банки в≥д трет≥х ос≥б, п≥ддаЇтьс¤ фаховому первинному опрацюванню ≥ перетворюЇтьс¤ в групу показник≥в. ќсновне завданн¤ банк≥вського рейтингу пол¤гаЇ в тому, щоб дати комплексну оц≥нку становищу банку на ринку, на п≥дстав≥ котроњ приватний вкладник або юридична особа - кл≥Їнт банку зможе прийн¤ти те або ≥нше р≥шенн¤.