јнал≥з банк≥вського кап≥талу

јнал≥з достатност≥ банк≥вського кап≥талу

” процес≥ анал≥зу недостатньо ви¤вити за балансом комерц≥йного банку суму його власного кап≥талу та визначити розм≥р регул¤тивного кап≥талу. ѕотр≥бно знати, чи достатньо цих кошт≥в дл¤ нормального функц≥онуванн¤ банку, захисту ≥нтерес≥в його кл≥Їнт≥в.

ап≥тал банку допомагаЇ:

забезпечувати дов≥ру сусп≥льства до стаб≥льност≥ окремоњ ≥ндив≥дуальноњ банк≥вськоњ установи та до системи комерц≥йних банк≥в;

п≥дтримувати обс¤ги, типи та характер операц≥й, що провод¤тьс¤;

забезпечувати можлив≥сть покритт¤ збитк≥в;

давати змогу банку ≥ надал≥ задовольн¤ти законн≥ кредитн≥ потреби банк≥вського сусп≥льства.

ƒостатн≥сть кап≥талу - це здатн≥сть банку захистити ≥нтереси своњх кредитор≥в та власник≥в в≥д незапланованих збитк≥в, розм≥р ¤ких залежить в≥д обс¤гу ризик≥в, що виникають у результат≥ виконанн¤ банком активних операц≥й. ƒл¤ оц≥нки достатност≥ кап≥талу банку Ќац≥ональним банком затверджен≥ в≥дпов≥дн≥ нормативи кап≥талу комерц≥йного банку.

јнал≥зуючи стан кап≥талу, насамперед необх≥дно визначити в≥дпов≥дн≥сть його розм≥ру вимогам Ќац≥онального банку ”крањни. ¬≥дпов≥дно до ≤нструкц≥њ ЌЅ” "ѕро пор¤док регулюванн¤ д≥¤льност≥ банк≥в в ”крањн≥" є 368 в≥д 28.08.2001 р. м≥н≥мальний розм≥р регул¤тивного кап≥талу банку (Ќ1) дл¤ д≥ючих банк≥в маЇ становити:

а) дл¤ м≥сцевих кооперативних банк≥в:

на 17 с≥чн¤ 2003 р. - не менше н≥ж 1 000 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2004 р. - не менше н≥ж 1 150 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2005 р. - не менше н≥ж 1 300 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2006 р. - не менше н≥ж 1 400 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2007 р. - не менше н≥ж 1 500 000 Ївро;

б) дл¤ банк≥в, ¤к≥ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть на територ≥њ одн≥Їњ област≥ (рег≥ональних), у тому числ≥ спец≥ал≥зованих ощадних та ≥потечних:

до 17 с≥чн¤ 2003 р. - не менше н≥ж 3 000 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2004 р. - не менше н≥ж 3 500 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2005 р. - не менше н≥ж 4 000 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2006 р. - не менше н≥ж 4 500 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2007 р. - не менше н≥ж 5 000 000 Ївро;

в) дл¤ банк≥в, ¤к≥ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть на територ≥њ вс≥Їњ ”крањни (м≥жрег≥ональних), у тому числ≥ спец≥ал≥зованих ≥нвестиц≥йних ≥ розрахункових (кл≥рингових), центрального кооперативного банку:

до 17 с≥чн¤ 2003 р. - не менше н≥ж 5 000 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2004 р. - не менше н≥ж 5 500 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2005 р. - не менше н≥ж 6 000 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2006 р. - не менше н≥ж 7 000 000 Ївро;

на 1 с≥чн¤ 2007 р. - не менше н≥ж 8 000 000 Ївро.

ћ≥н≥мальний розм≥р регул¤тивного кап≥талу (Ќ1) новостворених банк≥в маЇ становити:

а) дл¤ м≥сцевих кооперативних банк≥в:

до одного року д≥¤льност≥ - 1 000 000 Ївро;

до двох рок≥в д≥¤льност≥ - 1 100 000 Ївро;

до трьох рок≥в д≥¤льност≥ - 1 200 000 Ївро; м до чотирьох рок≥в д≥¤льност≥ - 1 350 000 Ївро;

починаючи з п'¤того року д≥¤льност≥ - 1 500 000 Ївро;

до одного року д≥¤льност≥ - 3 000 000 Ївро;

до двох рок≥в д≥¤льност≥ - 3 500 000 Ївро;

до трьох рок≥в д≥¤льност≥ - 4 000 000 Ївро;

до чотирьох рок≥в д≥¤льност≥ - 4 500 000 Ївро;

починаючи з п'¤того року д≥¤льност≥ - 5 000 000 Ївро;

до одного року д≥¤льност≥ - 5 000 000 Ївро;

до двох рок≥в д≥¤льност≥ - 5 500 000 Ївро;

до трьох рок≥в д≥¤льност≥ - 6 000 000 Ївро;

до чотирьох рок≥в д≥¤льност≥ - 7 000 000 Ївро;

починаючи з п'¤того року д≥¤льност≥ - 8 000 000 Ївро.

Ќац≥ональний банк залежно в≥д економ≥чного становища крањни, стану св≥тових ф≥нансово-кредитних ≥ валютних ринк≥в та в≥дпов≥дно до зм≥н курсу нац≥ональноњ валюти може перегл¤дати м≥н≥мальний розм≥р регул¤тивного кап≥талу. ” раз≥ значного п≥двищенн¤ значенн¤ нормативу м≥н≥мального розм≥ру регул¤тивного кап≥талу дл¤ банк≥в установлюЇтьс¤ перех≥дний пер≥од дл¤ нарощуванн¤ кап≥талу зг≥дно з розробленими банками програмами кап≥тал≥зац≥њ. ƒругим нормативним показником Ї норматив адекватност≥ регул¤тивного кап≥талу/платоспроможност≥ (Ќ2)

Ќорматив адекватност≥ регул¤тивного кап≥талу (норматив платоспроможност≥) в≥дображаЇ здатн≥сть банку своЇчасно ≥ в повному обс¤з≥ розраховуватис¤ за своњми зобов'¤занн¤ми, що випливають ≥з торговельних, кредитних або ≥нших операц≥й грошового характеру. „им вище значенн¤ показника адекватност≥ регул¤тивного кап≥талу, тим б≥льша частка ризику, що њњ беруть на себе власники банку; ≥ навпаки - чим нижче значенн¤ показника, тим б≥льша частка ризику, що њњ беруть на себе кредитори/вкладники банку.

Ќорматив адекватност≥ регул¤тивного кап≥талу встановлюЇтьс¤ дл¤ запоб≥ганн¤ надм≥рному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповерненн¤ банк≥вських актив≥в на кредитор≥в/вкладник≥в банку.

«наченн¤ показника адекватност≥ регул¤тивного кап≥талу визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ регул¤тивного кап≥талу банку до сумарних актив≥в ≥ певних позабалансових ≥нструмент≥в, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених в≥дпов≥дних резерв≥в за активними операц≥¤ми. ƒл¤ розрахунку адекватност≥ регул¤тивного кап≥талу банку його активи под≥л¤ютьс¤ на п'¤ть груп за ступенем ризику та п≥дсумовуютьс¤ з урахуванн¤м в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в зважуванн¤:

а) ≤ група актив≥в з≥ ступенем ризику 0 %: гот≥вков≥ кошти, банк≥вськ≥ метали; кошти в Ќац≥ональному банку; боргов≥ ц≥нн≥ папери центральних орган≥в виконавчоњ влади, що реф≥нансуютьс¤, та ем≥тован≥ Ќац≥ональним банком; нарахован≥ доходи за борговими ц≥нними паперами, що реф≥нансуютьс¤ та ем≥тован≥ Ќац≥ональним банком; боргов≥ ц≥нн≥ папери центральних орган≥в виконавчоњ влади у портфел≥ банку на продаж ≥ на ≥нвестиц≥њ;

б) II група актив≥в з≥ ступенем ризику 10 %: короткостроков≥ та довгостроков≥ кредити, надан≥ центральним органам виконавчоњ влади; нарахован≥ доходи за кредитами, що надан≥ центральним органам виконавчоњ влади;

в) III група актив≥в з≥ ступенем ризику 20 %: боргов≥ ц≥нн≥ папери м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, що реф≥нансуютьс¤, та ем≥тован≥ Ќац≥ональним банком; боргов≥ ц≥нн≥ папери м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади в портфел≥ банку на продаж та на ≥нвестиц≥њ; кошти до запитанн¤, розм≥щен≥ в банку, ¤кий маЇ оф≥ц≥йний кредитний рейтинг не нижчий, н≥ж ≥нвестиц≥йний клас; нарахован≥ доходи за коштами до запитанн¤, розм≥щен≥ в банку, що маЇ оф≥ц≥йний кредитний рейтинг не нижчий, н≥ж ≥нвестиц≥йний клас; ≥нш≥ короткостроков≥ депозити, розм≥щен≥ в банку, ¤кий маЇ оф≥ц≥йний кредитний рейтинг не нижчий, н≥ж ≥нвестиц≥йний клас; нарахован≥ доходи за депозитами овернайт, гарант≥йними депозитами, ≥ншими короткостроковими депозитами, що розм≥щен≥ в банку, ¤кий маЇ оф≥ц≥йний кредитний рейтинг не нижчий, н≥ж ≥нвестиц≥йний клас; кредити овердрафт, овернайт та ≥нш≥ короткостроков≥ кредити, розм≥щен≥ в банку, ¤кий маЇ оф≥ц≥йний кредитний рейтинг не нижчий, н≥ж ≥нвестиц≥йний клас; нарахован≥ доходи за кредитами овердрафт, овернайт та ≥ншими короткостроковими кредитами, розм≥щеними в банку, ¤кий маЇ оф≥ц≥йний кредитний рейтинг не нижчий, н≥ж ≥нвестиц≥йний клас;

г) IV група актив≥в з≥ ступенем ризику 50 %: кошти до запитанн¤ в ≥нших банках, ¤к≥ не належать до ≥нвестиц≥йного класу; нарахован≥ доходи за коштами до запитанн¤ в ≥нших банках, що не належать до ≥нвестиц≥йного класу; депозити овернайт, ¤к≥ розм≥щен≥ в ≥нших банках, що не належать до ≥нвестиц≥йного класу; короткостроков≥ та довгостроков≥ кредити, надан≥ м≥сцевим органам виконавчоњ влади; нарахован≥ доходи за кредитами, що надан≥ м≥сцевим органам виконавчоњ влади; гарант≥йн≥ депозити в ≥нших банках (покрит≥); зобов'¤занн¤ з кредитуванн¤, ¤к≥ надан≥ банкам та ≥нш≥ зобов'¤занн¤, надан≥ кл≥Їнтам; валюта та банк≥вськ≥ метали, ¤к≥ куплен≥, але не одержан≥; активи до одержанн¤; д) V група актив≥в з≥ ступенем ризику 100 %: прострочен≥ нарахован≥ доходи за коштами до запитанн¤ в ≥нших банках; прострочен≥ нарахован≥ доходи за кредитами, наданими центральним ≥ м≥сцевим органам виконавчоњ влади; короткостроков≥ депозити, розм≥щен≥ в ≥нших банках, що не належать до ≥нвестиц≥йного класу; нарахован≥ доходи за строковими депозитами, розм≥щеними в ≥нших банках, що не належать до ≥нвестиц≥йного класу; довгостроков≥ депозити, розм≥щен≥ в ≥нших банках; гарант≥йн≥ депозити в ≥нших банках (непокрит≥); прострочена заборгован≥сть ≥ прострочен≥ нарахован≥ доходи за строковими депозитами, розм≥щеними в ≥нших банках; кредити овердрафт, овернайт, кошти за операц≥¤ми репо та ≥нш≥ короткостроков≥ кредити, ¤к≥ надан≥ ≥ншим банкам, що не належать до ≥нвестиц≥йного класу; довгостроков≥ кредити, надан≥ ≥ншим банкам; нарахован≥ доходи за кредитами, наданими ≥ншим банкам, що не належать до ≥нвестиц≥йного класу; ф≥нансовий л≥зинг (оренда), наданий ≥ншим банкам; пролонгована заборгован≥сть за кредитами, наданими ≥ншим банкам; прострочена заборгован≥сть ≥ прострочен≥ нарахован≥ доходи за кредитами, що надан≥ ≥ншим банкам; кредити, надан≥ суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥; нарахован≥ доходи за кредитами, наданими суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥; прострочена заборгован≥сть ≥ прострочен≥ нарахован≥ доходи за кредитами, що надан≥ суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥; пролонгована заборгован≥сть за кредитами, наданими суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥, сумн≥вна заборгован≥сть ≥нших банк≥в ≥ за кредитами, наданими суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥; сумн≥вна заборгован≥сть за нарахованими доходами за м≥жбанк≥вськими операц≥¤ми; деб≥торська заборгован≥сть за операц≥¤ми з банками та за операц≥¤ми з кл≥Їнтами банк≥в; сумн≥вна деб≥торська заборгован≥сть за операц≥¤ми з банками та за операц≥¤ми з кл≥Їнтами банк≥в; транзитний рахунок за операц≥¤ми, зд≥йсненими плат≥жними картками через банкомат; пролонгована, прострочена та сумн≥вна заборгован≥сть за кредитами, наданими центральним та м≥сцевим органам виконавчоњ влади; кредити, надан≥ ф≥зичним особам; пролонгована заборгован≥сть за кредитами, що надан≥ ф≥зичним особам; нарахован≥ доходи за кредитами, наданими ф≥зичним особам; прострочена заборгован≥сть та прострочен≥ нарахован≥ доходи за кредитами, що надан≥ ф≥зичним особам; сумн≥вна заборгован≥сть за кредитами, наданими ф≥зичним особам; сумн≥вна заборгован≥сть за нарахованими доходами за операц≥¤ми з кл≥Їнтами; акц≥њ та ц≥нн≥ папери з неф≥ксованим прибутком у портфел≥ банку на продаж та ≥нвестиц≥њ; боргов≥ ц≥нн≥ папери, випущен≥ ф≥нансовими (небанк≥вськими) установами та неф≥нансовими п≥дприЇмствами, у портфел≥ банку на продаж та ≥нвестиц≥њ; нарахован≥ доходи за акц≥¤ми та борговими ц≥нними паперами в портфел≥ банку на продаж та ≥нвестиц≥њ; прострочен≥ нарахован≥ доходи за борговими ц≥нними паперами в портфел≥ банку на продаж та ≥нвестиц≥њ; товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥; основн≥ засоби; ≥нш≥ активи банку; зобов'¤занн¤ за вс≥ма видами гарант≥й (акцептами, авал¤ми); непокрит≥ акредитиви; сумн≥вн≥ вимоги за операц≥¤ми з валютою та банк≥вськими металами; ц≥нн≥ папери до одержанн¤ за операц≥¤ми андеррайтингу; сумн≥вн≥ вимоги за операц≥¤ми з ф≥нансовими ≥нструментами, кр≥м ≥нструмент≥в валютного обм≥ну.

Ќормативне значенн¤ нормативу Ќ2 д≥ючих банк≥в не може бути меншим н≥ж 8 %.

ƒл¤ банк≥в, що розпочинають операц≥йну д≥¤льн≥сть, цей норматив маЇ становити:

прот¤гом перших 12-ти м≥с¤ц≥в д≥¤льност≥ (з дн¤ отриманн¤ л≥ценз≥њ) - не менше 15 %;

прот¤гом наступних 12-ти м≥с¤ц≥в - не менше 12 %;

надал≥ - не менше 8 %.

Ќорматив адекватност≥ основного кап≥талу (Ќ«) установлюЇтьс¤ з метою визначенн¤ спроможност≥ банку захистити кредитор≥в ≥ вкладник≥в в≥д непередбачуваних збитк≥в, ¤ких може зазнати банк у процес≥ своЇњ д≥¤льност≥ залежно в≥д розм≥ру р≥зних ризик≥в.

ѕоказник адекватност≥ основного кап≥талу банку розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ основного кап≥талу до загальних актив≥в банку, зменшених на суму створених в≥дпов≥дних резерв≥в за активними операц≥¤ми банк≥в.

ƒл¤ розрахунку нормативу адекватност≥ основного кап≥талу загальний розм≥р основного кап≥талу коригуЇтьс¤ (зменшуЇтьс¤) на суму:

недосформованих резерв≥в п≥д можлив≥ збитки за активними операц≥¤ми банк≥в, нематер≥альних актив≥в за м≥нусом суми зносу;

кап≥тальних вкладень у нематер≥альн≥ активи;

збитк≥в минулих рок≥в ≥ збитк≥в минулих рок≥в, що оч≥кують затвердженн¤;

збитк≥в поточного року.

«агальн≥ активи банку дл¤ розрахунку адекватност≥ основного кап≥талу включають: гот≥вков≥ кошти; банк≥вськ≥ метали; кошти в Ќац≥ональному банку; казначейськ≥ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, що реф≥нансуютьс¤ та ем≥тован≥ Ќац≥ональним банком; кошти в ≥нших банках; сумн≥вну заборгован≥сть за нарахованими доходами за м≥жбанк≥вськими операц≥¤ми; деб≥торську заборгован≥сть за операц≥¤ми з банками; кредити, що надан≥ центральним ≥ м≥сцевим органам виконавчоњ влади, суб'Їктам господарськоњ д≥¤льност≥, ф≥зичним особам; деб≥торську заборгован≥сть за операц≥¤ми з кл≥Їнтами; транзитний рахунок за операц≥¤ми з кл≥Їнтами; ц≥нн≥ папери в портфел≥ банку на продаж та на ≥нвестиц≥њ; товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥; ≥нш≥ активи банку; суми до з'¤суванн¤ та транзитн≥ рахунки; операц≥йн≥ та неоперац≥йн≥ основн≥ засоби.

ѕ≥д час розрахунку нормативу адекватност≥ основного кап≥талу сума загальних актив≥в в≥дпов≥дно зменшуЇтьс¤ на розрахункову суму резерв≥в за вс≥ма активними операц≥¤ми банку, на суму неамортизованого дисконту за ц≥нними паперами та зносу основних засоб≥в.

Ќормативне значенн¤ нормативу Ќ« маЇ бути не меншим н≥ж 4 %. ѕ≥д час анал≥зу достатност≥ кап≥талу насамперед визначаЇтьс¤ виконанн¤ економ≥чних норматив≥в за трьома показниками, встановленими ЌЅ”. ƒодатковими показниками достатност≥ кап≥талу можуть бути (15): 1 - визначаЇ р≥вень кап≥талу в структур≥ загальних пасив≥в. –екомендован≥ значенн¤ - у межах 0,15-0,20.

1 = ап≥тал / ѕасиви всього;

2 - сп≥вв≥дношенн¤ чистого кап≥талу ≥ загальних актив≥в:

2 = „истий кап≥тал / «агальн≥ активи;

«наченн¤ цього показника маЇ бути не меншим 0,04.

3 - коеф≥ц≥Їнт достатност≥ кап≥талу - показуЇ максимальну суму збитк≥в, за ¤ких кап≥талу, що залишивс¤ (чистий нетто-кап≥тал), вистачить дл¤ забезпеченн¤ над≥йност≥ кошт≥в вкладник≥в та ≥нших кредитор≥в банку. ѕередбачаЇтьс¤, що кап≥тал банку повинен на 25-30 % покривати його зобов'¤занн¤.

3 = „истий кап≥тал / «обов'¤занн¤

4 - коеф≥ц≥Їнт маневруванн¤ - даЇ змогу зробити ¤к≥сну оц≥нку власного кап≥талу. Ѕрутто-кап≥тал м≥стить ¤к в≥двернен≥ (≥ммоб≥л≥зован≥) власн≥ кошти, так ≥ фактичн≥ залишки нетто-кап≥талу, ¤к≥ можна використати дл¤ кредитуванн¤. якщо значенн¤ 4 в≥д'Їмне, це св≥дчить не лише про в≥дсутн≥сть власних ресурс≥в, вкладенн¤ ¤ких даЇ дох≥д, а й про використанн¤ депозит≥в не за призначенн¤м, оск≥льки останн≥ покривають власн≥ витрати банку. 4 = Ќетто-кап≥тал / Ѕрутто-кап≥тал

ќптимальне значенн¤ цього показника - в≥д 0,5 до 1,0.

5 - коеф≥ц≥Їнт достатност≥ кап≥талу - характеризуЇ залежн≥сть банку в≥д його засновник≥в. —ума кошт≥в, ¤к≥ ≥нвестуютьс¤ в розвиток установи, повинна удв≥ч≥ перевищувати внески засновник≥в.

5 = —татутний кап≥тал / Ѕрутто-кап≥тал

ћ≥н≥мальне значенн¤ цього показника - 0,15, максимальне - 0,5. 6 - коеф≥ц≥Їнт захищеност≥ кап≥талу розраховуЇтьс¤ за формулою:

6 = ќсновн≥ засоби / ¬ласний кап≥тал банку

оеф≥ц≥Їнт 6 характеризуЇ захищен≥сть власного кап≥талу в≥д ≥нфл¤ц≥њ вкладенн¤м кошт≥в у нерухом≥сть, обладнанн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥ активи. ќднак таке одностороннЇ використанн¤ кап≥тальних ресурс≥в може призвести до пог≥ршенн¤ л≥кв≥дност≥ та платоспроможност≥ банку. —л≥д ураховувати ≥снуюч≥ законодавч≥ обмеженн¤. «окрема, банки можуть мати у власност≥ нерухоме майно загальною варт≥стю не б≥льше 10 % власного статутного кап≥талу (це обмеженн¤ не поширюЇтьс¤ на прим≥щенн¤, в ¤ких розм≥щуютьс¤ п≥дрозд≥ли банку, що виконують банк≥вськ≥ операц≥њ).

ќдн≥Їю з головних проблем плануванн¤ кап≥талу банку Ї виб≥р значенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж власним кап≥талом та зобов'¤занн¤ми. « одного боку, чим б≥льше це сп≥вв≥дношенн¤, тим вищий р≥вень над≥йност≥ банку. « ≥ншого боку, чим б≥льша частка зобов'¤зань у загальн≥й сум≥ ресурс≥в банку, тим (за ≥нших р≥вних умов) буде вищою прибутков≥сть кап≥талу. ” теор≥њ ф≥нансового анал≥зу такий ефект називаЇтьс¤ ефектом ф≥нансового важел¤. ÷е пов'¤зано з тим, що прибуток, зароблений завд¤ки використанню вс≥х ресурс≥в банку (¤к власних так ≥ залучених), буде в≥дноситись на суму кап≥талу.

ќтже, п≥д час визначенн¤ необх≥дного розм≥ру кап≥талу банку, доводитьс¤ йти на компром≥с, вибираючи м≥ж ступенем його над≥йност≥ з погл¤ду можливост≥ протисто¤ти непередбаченим ф≥нансовим ускладненн¤м ≥ прибутков≥стю кап≥талу. р≥м того, треба також ураховувати припущений обс¤г актив≥в ≥ вимог до розм≥ру кап≥талу, тобто дотриманн¤ нормативу Ќ1.

На головну